У ці пам’ятні дні відвідали ветеранів, які брали безпосередню участь у бойових діях Другої світової. На жаль, в нашому місті залишилися лише Ганна Степанівна Хоружено та Іван Дмитрович Рубан.

Поважні синельниківці поділилися спогадами про пережите.

Ганні Степанівні восени має виповнитися 100 років. Під час війни обслуговувала поранених у складі військово-санітарного поїзда. В ньому перевозили та лікували у дорозі поранених та хворих. Побувала на Кавказі, Далекому Сході, у Середній Азії, Криму та ще багато де.

Івану Дмитровичу - неповних 97 років. У роки війни був єфрейтором 373-ї Миргородської піхотної дивізії 931-го артилерійського полку 1-го Українського фронту. У 1945 році на німецькій землі отримав поранення. Повертався додому через Польщу та Чехію.

Подякували ветеранам за внесок у перемогу над нацизмом, за мужність, героїзм, самопожертву.

Не дивлячись на проблеми зі здоров’ям, Ганна Степанівна та Іван Дмитрович заряджають життєлюбством, позитивом. З власного досвіду радять ніколи не здаватися перед труднощами, а йти далі.

Побажаємо нашим шановним землякам стати свідками ще однієї великої Перемоги!