80-і роковини Великого терору - масових політичних репресій 1937 – 1938 років
День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву “День пам’яті жертв голодомору”, відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади.
Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися “День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій”.
Указом від 15 липня 2004 року № 797/2004 було встановлено назву “День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій”.
Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21 травня
2007 року, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати.
“День пам’яті жертв голодоморів”, як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а “День пам’яті жертв політичних репресій” - щорічно у третю неділю травня.
Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.
Піддаючи аналізу історичні події ХХ століття, неможливо не згадати про трагічні сторінки історії, які випали на долю українського народу, а особливо про перенесені ним репресії.
Політичний терор проти народу більшовики розпочали з моменту захоплення ними влади.
В Україні вістря репресій було спрямоване також проти національної інтелігенції, у якій В.Ленін вбачав головну небезпеку для більшовизму. Але згодом під жорна репресій потрапили всі, у кому сталінський режим вбачав загрозу своєму існуванню.
Перша хвиля масових репресій проти інтелігенції в Україні пройшла в 1929 – 1930 роках одночасно з початком примусової колективізації та розкуркулення.
Пік політичних репресій – так званий “Великий терор” – припав на кінець 1930-х років. Його відправною точкою став лютнево-березневий (1937 р.) пленум ЦК ВКП (б) та виступ на ньому Й.Сталіна.
Підготовка репресивних заходів почалася ще в 1936 р. З жовтня 1936 до лютого 1937 була проведена перебудова каральних органів, установка на чистку партійної, військової, адміністративної еліти від потенційної опозиції.
9 березня 1936 р. була видана Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) “Про заходи, що унеможливлюють проникнення в СРСР шпигунських, терористичних, диверсійних елементів”, 28 квітня 1936 р. - Постанова РНК СРСР “Про виселення з УРСР і господарське облаштування в Карагандинській обл. Казахської АРСР 15000 польських і німецьких господарств” та ряд інших директив.
Другим етапом, 03.1937 - 06.1937 рр., було декретування тотальної боротьби з “дворушниками”, “агентами іноземних розвідок”, планування і розробка масових операцій проти “соціальної бази” потенційних агресорів – куркулів, “колишніх” людей, представників національних діаспор тощо. 17.03.1937 р. був оприлюднений Закон СРСР про заборону селянам залишати колгоспи без згоди адміністрації і підписаної трудової угоди з майбутнім роботодавцем. Це було законодавче оформлення позбавлення селян права на свободу пересування.
Третій етап, що тривав 07.1937 – 10.1938 рр., ознаменувався декретуванням і реалізацією масових репресивних операцій – куркульських, національних, проти ЧСИР (члени сімей зрадників батьківщини), інтенсифікацією боротьби з “військово-фашистськими змовами” в РККА, із “шкідництвом” у сільському та іншому господарстві.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681 692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.
Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами даної політики стали понад 2 млн. 800 тис. людей.
У 1936 році заарештували 15 717 осіб, у 1937-му – 159 537, в 1938-м
106 096, в 1939-м 117 44.
Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
21 травня 2017 року, відповідно до Указу Глави держави, в Україні буде приспущено Державний Прапор, обмежено розважально-концертні заходи, спортивні змагання. Це також стосується внесення відповідних змін до програм радіо і телебачення...
Основними завданнями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які випливають із відповідного Указу Президента України, є проведення заходів з гідного вшанування пам'яті жертв політичних репресій та забезпечення належної підтримки постраждалих від тоталітарного комуністичного режиму.
Сучасна українська держава засуджує будь-які прояви агресії у ХХІ столітті. Український народ ціною життя тисяч патріотів сьогодні відстоює шанс на своє мирне майбутнє і майбутнє Європи, і тому солідарний з усіма народами, які постраждали і продовжують зазнавати страждань від тоталітарних режимів, зокрема кремлівського.
Слід зазначити, що практика застосування методів політичного терору є звичною для деяких правлячих режимів і нині. Так, на загарбаних Російською Федерацією українських територій запанували репресії проти українців, кримських татар, усіх, хто вважає Україну своєю Вітчизною.
Багато людей пропали безвісти. Піддаються фізичним і моральним тортурам захоплені бойовиками українські військовослужбовці, добровольці, волонтери. В’язнями російського режиму стали Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв, Ахтем Чийгоз та інші патріоти.
Поширеними політичні репресії проти інакомислячих є й у самій Росії, де виправдовуються та фактично відроджуються сталінські методи управління.
На сьогодення, для самого українського суспільства принципово важливо, щоб у кожній області було встановлено пам'ятник жертвам, аби кожне місце масових поховань було відмічено пам'ятними знаками. Перифразуючи відомий вислів "Війна не закінчена, доки не поховано останнього убитого солдата", можна сказати: "Доки не поховано і не згадано останньої жертви тоталітарного режиму, війну з ним не закінчено".
Обов'язок пам'яті зобов'язує нас зробити це, інакше ми ще довго житимемо в тому далекому радянському минулому. Адже, сьогоднішня суспільно-політична ситуація в Україні зобов’язує весь наш український народ консолідуватись та виховувати молоде покоління українців на кращих засадах історичної пам'яті відданих захисників своєї землі – неньки України.
Всесвітній день без тютюну
Щороку відзначаються дві дати, присвячені проблемі куріння тютюну - 31 травня (Всесвітній день без тютюнового диму) і третій четвер листопада (Міжнародний день відмови від куріння - No Smoking Day) - з метою привернення уваги громадськості до негативних наслідків паління тютюну.
Міжнародний день відмови від паління був встановлений Американським онкологічним товариством (American Cancer Society) в 1977 році та відзначається за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).
З 56 мільйонів випадків смерті, що мали місце в усьому світі в 2012 році, 38 мільйонів (68%) – майже дві третини – були викликані неінфекційними захворюваннями (НІЗ), понад 40% відбулися передчасно, серед людей у віці до 70 років.
Серед них провідну роль відіграють чотири - серцево-судинні захворювання (48% випадків неінфекційних захворювань, 17 млн випадків смерті), онкологічні захворювання (21%, 7,6 млн випадків смерті), хронічні респіраторні захворювання (12%, щорічно 4,2 млн випадків смерті) і діабет (3,5%, 1,3 млн випадків смерті).
НІЗ викликаються в основному чотирма поведінковими факторами ризику і серед них тютюнокуріння відіграє «провідну роль»
В інформаційному бюлетені Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) (№ 339, липень 2013) зазначено, що вживання тютюну безпосередньо призводить до 6 млн випадків смерті щорічно, з яких більше 5 млн стосується поточних і колишніх курців, а більш 600 тис. випадків - некурящих осіб, що піддаються впливу пасивного куріння. Крім того, в документі наголошується: якщо не буде вжито термінових заходів, до 2030р. кількість смертей внаслідок вживання тютюну може перевищити 8 млн осіб на рік. До половини нинішніх споживачів тютюну зрештою помре від якоїсь пов'язаної з курінням хвороби.
За даними опитування домогосподарств, проведенного Держстатом України, у 2014 році шкідливу звичку курити мало 20,9% населення у віці 12 роківістарше, більшетретиниз яких курять понад 20 років. Порівняно з 2013р. частка осіб, які курять, зменшилася на 0,3%.
Загалом у 2008-2012 роках кількість курців в Україні, за даними Держстату, скоротилася з 10,07 млн осіб до 8,35 млн осіб або на 17% за чотири роки.
В той же час Дніпропетровська область, незважаючи на зниження поширеності куріння на 6,6% у порівнянні з 2010 роком, перебуває в числі лідерів за поширеністю цієї згубної звички.
В Україні щороку від хвороб, пов'язаних з курінням, помирає 120 тисяч чоловік. Розрахунки показують, що кожен 10-й випадок смерті в нашій країні (13%) пов'язаний з тютюнокурінням, а серцево-судинна смертність серед чоловіків старше 40 років на 28% зумовлена цією причиною. Вкрай тривожним є той факт, що близько 70% всіх випадків смерті приходиться на вік 35-69 років, що означає втрату в середньому 19 років життя. За оцінками міжнародних експертів, непрямі щорічні економічні втрати нашої країни складають приблизно 3 млрд доларів США.
Дані обстежень міського і сільського населення у віці 18-64 років, виконаних відділом популяційних досліджень «ННЦ «Інститут кардіології ім. Н.Д.Стражеска» НАМН України» протягом 30 років, свідчать про те, що епідеміологічна ситуація щодо тютюнокуріння серед дорослого населення не дає приводу для оптимізму. Так, серед чоловіків-міських жителів, починаючи з 2000 року, відзначається тенденція до зниження частоти ТК, а серед жінок, навпаки, має місце зростання поширеності цього фактора ризику. Звертає на себе увагу і більш виражений приріст числа мешканок сільської місцевості, що курять. Зростання поширеності тютюнокуріння серед жінок супроводжується достовірним збільшенням його інтенсивності.
Більше половини українських юнаків (53,8%) та 46,0% дівчат курять тютюн, у тому числі - 36,4% и 28,6% відповідно – протягом останнього місяця. Тютюнокуріння є першим кроком до алкоголю або наркотиків для тих, хто має будь-які психічні або поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин. В умовах реального юнацького середовища, найвищу спроможність викликати залежність мають не наркотики або алкоголь, а тютюн, який до того ж є потужним каталізатором формування залежності від інших об'єктів зловживання (в тому числі і наркотиків).
У тютюновому димі присутні більше 4000 хімічних речовин, з яких щонайменше 250 відомі як шкідливі, а більше 50 - як канцерогени. Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Основна речовина тютюну й тютюнового диму - нікотин, що володіє високою токсичністю і викликає залежність. Серед інших небезпечних для здоров'я компонентів тютюновий дим містить фенол, крезоли, індол, карбазол, бензопірен, пірен, антрацен, чадний і вуглекислий газ, аміак, ціаністий водень, ацетальдегід, нітробензол, ацетон, сажу, оксиди азоту, метиловий спирт, формальдегід, сірководень , нітрозаміни, перекис водню, смолу та ін. У димі можуть бути присутніми також атоми кадмію, нікелю, сурми, миш'яку, ртуті, хрому. Ізотопи полонію, свинцю, торію, рубідію, цезію, радію є радіоактивними елементами.
Тютюновий дим містить значну кількість вільних радикалів, що призводить до дисбалансу в системі оксиданти-антиоксиданти, оксидантного стресу і пошкодження клітинних мембран.
Тютюновий дим містить і найдрібніші (менше одного мікрометра) частинки, які досягають альвеолокапілярну мембрану, викликаючи пошкодження клітин ендотелію капілярів малого кола кровообігу і ендотеліальну дисфункцію. Крім того, тютюновий дим токсичний для генетичного апарату клітин, порушує регуляцію поділу, старіння клітин і апоптозу.
Пасивне куріння завдає не меншої шкоди здоров'ю, ніж куріння сигарет, і є фактором ризику розвитку раку легенів і бронхіальної астми, серцево-судинної патології. За 2 години пасивного куріння людина вдихає стільки ж чадного газу, оксидів азоту, ацетальдегіду, що і при викурюванні однієї сигарети.
Так звані легкі цигарки передбачають особливості дизайну, що сприяють зменшенню кількості смоли у вдихуваному димі. В даний час доведено, що вони є не менш небезпечними, ніж традиційні. При довгих, глибоких або частих затяжках курець легких сигарет вдихає стільки ж продуктів горіння, що і при використанні звичайних сигарет. Ризики для здоров'я при курінні легких сигарет не відрізняються від ризиків при курінні традиційних сигарет, включаючи рак легенів і хронічне обструктивне захворювання легень. У зв'язку з цим на даний момент градація сигарет на «легкі» та «ультралегкі» заборонена в багатьох країнах світу.
Широке поширення отримує куріння ароматизованих сигарет, що містять близько 60% тютюну і смакові добавки (наприклад, гвоздику, манго). Споживачі сприймають їх як безпечну і більш природну, натуральну альтернативу сигарет.
Однак у таких тютюнових виробах має місце більш висока концентрація нікотину в порівнянні зі звичайними сигаретами.
Кальян сприймається як відносно безпечний спосіб куріння, оскільки дозволяє фільтрувати і охолоджувати дим, що вдихається, за допомогою води. Для куріння кальяну використовують тютюн, який може застосовуватися в декількох видах. Це суміш 30% тютюну з 70% меду або патоки, чистий тютюн у вигляді пасти і проміжна форма між першими двома, що містить фрукти або масла. Наявність нікотину в сумішах для кальяну не стандартизована і становить 2-4%, тоді як в сигаретах - від 1 до 3%.
Одна сесія куріння кальяну триває від 45 до 60 хвилин і може затягуватися до декількох годин. Куріння однієї сигарети зазвичай складається з 8-12 затяжок диму по 40-75 мл кожна. Таким чином, за 5-7 хвилин курець вдихає 500-600 мл диму. На противагу цьому одна сесія куріння кальяну передбачає від 50 до 200 затяжок диму об'ємом від 150 до 1000 мл кожна. Внаслідок меншої дратівної дії зволоженого диму на дихальні шляхи затягування при курінні кальяну глибші. У підсумку одна сесія куріння кальяну може супроводжуватися таким же об'ємом вдихання диму, як викурювання 100 і більше сигарет.
Детальне вивчення складу диму, що виділяється в процесі куріння кальяну, показало, що вода не призводить до будь-якої ефективної його фільтрації. Якщо сигаретний дим містить 0,41% чадного газу, то при курінні кальяну - від 0,38 до 1,40% залежно від моделі кальяну і виду тютюну. Дим кальяну має і значну кількість інших небезпечних складових, включаючи нікотин, формальдегід, полі-циклічні вуглеводні і важкі метали (миш'як, кобальт, хром, кадмій і свинець). При цьому концентрація важких металів у димі кальяну вище, ніж в сигаретному. Це може бути пов'язано з тим, що при курінні кальяну спалюється не тільки тютюн, а й деревне вугілля, патока та інші добавки, дим яких володіє своєю власною токсичністю.
Тому загрози при курінні кальяну - це також підвищення ризику розвитку раку легенів та стравоходу, злоякісних пухлин порожнини рота і сечового міхура, атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, захворювань пародонту.
Сигара - це скручування з листя тютюну циліндричної форми, основна мета куріння якої, на думку курців, - отримання задоволення від тютюнового аромату, їх застосування часто рекламується в засобах масової інформації та схвалюється знаменитостями.
У період з 1982 по 1994 р. Товариство раку США проводило дослідження серед 1,2 млн учасників з усіх штатів. В цілому було відібрано 137243 чоловіків. Учасники, які разом з сигарами курили сигарети або споживали інші види тютюну, в аналіз не включалися.
Результати показали: куріння сигар підвищує ризик смерті від раку легенів в 5 разів, смерті від раку ротової порожнини/глотки - в 4 рази, від раку гортані - в 10 разів, від раку стравоходу - в 1,8 рази. Учасники, які вдихають сигарний дим, мають більш високий ризик смерті від раку підшлункової залози і сечового міхура.
Люлька - пристосування для нарізаного тютюну, один з перших способів його вживання.
Незважаючи на незначну поширеність цього виду куріння, доведено його негативний вплив на здоров'я людини. У дослідженні Саnсег Ргеvеntion Study II вивчали вплив куріння трубки на ризик смерті від онкологічних та інших захворювань. Проаналізовано дані досліджень 23579 чоловіків і встановлено, що куріння трубки підвищує ризик смерті від раку легенів в 5 разів, раку ротової порожнини/глотки - в 4 рази, раку гортані у 13 разів, раку стравоходу - в 2,44 рази, колоректального раку - в 1,41 рази, раку підшлункової залози - в 1,61 рази. Відзначений також високий ризик смерті від ішемічної хвороби серця, цереброваскулярної патології та хронічного обструктивного захворювання легень.
Електронні сигарети - це пристрої для вдихання пари, яка імітує вигляд і смакові відчуття тютюнового диму. З причини відсутності заснованої на клінічних дослідженнях достатньої доказової бази впливу електронних сигарет на здоров'я ВООЗ не розглядає електронні сигарети як прийнятний спосіб нікотинзамісної терапії.
На даний момент існуючі дослідження не гарантують абсолютної безпеки електронних сигарет, немає досліджень, що розглядають їх довгостроковий вплив на здоров'я.
Таким чином, куріння має значні ризики для здоров'я, незалежно від способів його здійснення. Заміна традиційних сигарет на інші варіанти куріння часто примножує ці ризики не тільки в плані патології серцево-судинної системи, злоякісних пухлин та інфекційних захворювань, але і щодо незворотного пошкодження органів дихання.
Тютюновий дим, включаючи вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння), є основною причиною розвитку хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ).
Тютюнокуріння є провідним фактором ризику виникнення раку легенів. Дані міжнародного агентства з вивчення раку свідчать про те, що в сигаретному димі міститься 55 речовин з доведеною канцерогенністю. Двадцять із них індукують злоякісні пухлини легень. До того ж сигаретний дим сам по собі є стимулятором пухлинного росту, тому що містить кокарціногени - катехол, метілкатехол, пирогаллол та інші в значній кількості. Крім того, в сигаретному димі може перебувати велика кількість акролеіна, який надає токсичний вплив на вії епітелію бронхів, а інші агенти, такі як оксиди азоту, ацетальдегід і формальдегід, можуть опосередковано сприяти легеневої канцерогенності.
Куріння викликає широкий спектр хвороб і станів, які можуть призвести до передчасної смерті. Куріння також може призвести до ускладнень під час вагітності та пологів, у тому числі позаматкової вагітності, кровотечі під час вагітності, передчасного відділення плаценти і передчасного розриву оболонки. Також, значними є ризики для здоров'я дітей.
За матеріалами Всесвітньої організації охорони здоров'я, відмова від куріння дає істотні переваги для здоров'я.
Переваги відмови від куріння для здоров'я всіх курців бувають негайними і віддаленими. Позитивні зміни в організмі після відмови від куріння протягом певного часу:
Люди всіх вікових груп, у яких вже розвинулися проблеми зі здоров'ям, пов'язані з курінням, все ще можуть отримати переваги, якщо відмовляться від куріння. Переваги в порівнянні з тими, хто продовжує палити:
Багато людей, включаючи курців, помилково вважають, що вживання тютюну - це просто «погана звичка». Вони не цілком розуміють швидкість, з якою у людей формується залежність від нікотину, або ступінь цієї залежності, і сильно переоцінюють свою здатність легко відмовитися від куріння при бажанні це зробити до того, як почнуться проблеми зі здоров'ям.
Тютюнова залежність за своєю інтенсивністю перевершує алкогольну чи наркотичну: залежні курять багаторазово протягом доби, щодня протягом багатьох років життя, часто при розвитку важких наслідків куріння.
У міжнародній класифікації хвороб тютюнова залежність і абстинентний синдром класифікуються як порушення, зумовлені вживанням наркотиків.
У клінічній практиці для оцінки ступеня тютюнової залежності застосовується опитувальник Фагерстрома, заснований на оцінці тяжкості її проявів (0-2 бали - дуже слабка; 8-10 балів дуже важка).
Тест оцінки залежності від куріння (тест Фагерстрома)
1.Коли Ви тягнетесь за сигаретою після пробудження?
протягом 5 хвилин 3 бали
від 6 до 30 хвилин 2 бали
від 31 до 60 хвилин 1 бал
більш, ніж через 60 хвилин 0 балів
2.Чи важко Вам утриматися від куріння в заборонених місцях?
так 1 бал
ні 0 балів
3. Від якої сигарети найважче утриматися?
від ранкової 1 бал
від наступних 0 балів
4. Скільки сигарет Ви щодня викурюєте?
10 або менше 0 балів
від 11 до 20 1 бал
від 21 до 30 2 бали
більше 30 3 бали
5. Коли Ви найбільш курите?
ранком 1 бал
протягом дня 0 балів
6.Чи курите Ви під час хвороби, коли повинні дотримуватися постільного режиму?
так 1 бал
ні 0 балів
При наявності такої залежності, оцінюваної менш ніж у 4 бали, пацієнту рекомендується психотерапія. При залежності в 4-6 балів необхідна комбінація психотерапії та фармакотерапії, а при нікотиновій (тютюновій) залежності більше 6 балів пацієнтові обов'язково потрібно призначати фармакотерапію.
Крім того, щоденне викурювання 25 сигарет, у тому числі першої впродовж 30 хв. після пробудження, свідчить про високий ступінь тютюнової залежності.
Можна також розрахувати індекс курця людини. Кількість сигарет, що викурюються за добу, множиться на 12 (кількість місяців у році). Якщо значення індексу перевищує 200, можна припустити наявність високого ступеня залежності від нікотину.
Лікарі первинної ланки охорони здоров’я можуть і повинні надавати допомогу курящим людям, що знаходяться в різній стадії готовності до відмови від куріння. Тому особи, що бажають позбутися згубної звички і не змогли зробити це самостійно, можуть звернутися за медичною допомогою до лікарів і пройти курс лікування від тютюнової залежності.
В аптечній мережі є певний спектр медикаментів, але людина, що курить, сама приймає рішення відмовитися від куріння. Медикаменти нікотинзамісної терапії, забезпечуючи адекватну заміну нікотину в крові, усувають або зменшують прояви синдрому відміни, що дозволяє курцеві направити сили на подолання психологічної залежності, тим самим підвищуючи вірогідність відмови від куріння.
Відмова від тютюнокуріння є одним з найбільш дієвих і доступних способів поліпшення здоров'я як курця, так і зменшення тягаря серцево-судинних та інших неінфекційних захворювань в суспільстві. При цьому, чим раніше людина відмовляється від тютюнокуріння, тим сприятливіший прогноз для здоров’я.
Матеріали надані ДніпроОДА
adm. - 18.05.2017.
