Природні багатства Дніпропетровщини
За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні. Область є унікальною за різноманітністю і обсягами покладів мінеральних ресурсів, адже володіє близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин.
Про багатство надр області відомо не тільки у державі, Європі а й у світі, адже тут зосереджені унікальні родовища копалин, значні запаси залізної і марганцевої руд, кам’яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали. Потужною товщею вздовж річки Інгулець більше як на 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну, який займає перше місце в Україні. Дніпропетровська область забезпечує державу значними обсягами природних ресурсів, наприклад: 100% марганцевої та майже 80% залізної руди, 20,1% коксу, 20,0% вугілля.
Одним з найбільших у світі є Нікопольський басейн марганцевих руд. Значні родовища руд – Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище. Також є поклади титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. А родовища “Сергіївське” та “Балка Золота” мають схожість з аналогічними родовищами Канади, Австралії та Південної Африки. Також у надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини багатої кольорової гами.
У Дніпропетровській області розвідано єдине в Україні родовище талько-магнезитів, розробка якого дасть змогу на 60–70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн. До того ж у процесі збагачення талько-магнезитів отримується високоякісний і цінний тальк.
Основний фонд ґрунтового покриття області складають чорноземи звичайні різної глибини гумусового шару та механічного складу, що разом із сприятливими природно-кліматичними умовами області дозволяють вести інтенсивне сільське господарство, сприяють вирощуванню усіх зернових культур та дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно. Більш ніж 80 % площі області зайнято під сільськогосподарське виробництво (більш ніж 25 тис. км2, 6,0 % сільгоспугідь України).
На території Дніпропетровщини знаходяться більше 280 річок, понад 3290 ставків та 1120 озер (з яких 219 озер площею три і більше гектарів). На півдні територія області омивається водами рукотворного Каховського водосховища.
Головна водна артерія України ріка Дніпро – головна водна артерія України та одна з величних річок світу, друга за величиною з тих, що впадають у Чорне море, третя в Європі. Ріка поділяє область на дві частини: Лівобережжя та Правобережжя. Загальна довжина р. Дніпро в межах області – 160 км.
Найбільшими притоками Дніпра, що беруть свій початок за межами області, є Оріль, Самара, Вовча та Інгулець. Найбільш значними притоками Дніпра, басейни яких повністю розташовані у межах області (на правобережжі) є Саксагань, Мокра Сура та Базавлук.
Природним чудом області є Токівський водоспад. Це мальовниче місце знаходиться в Апостолівському районі на річці Кам’янка і є єдиним, у межах області, водоспадом. Скелі каньйону річки висотою до 30 метрів складаються з рожевого, червоного та сірого граніту.
Майже 4 % території області займають ліси, головним чином по долинах річок Дніпро, Оріль, Самара і Вовча. У межах області є реліктовий Самарський бір – унікальне природне утворення, якому не має рівних у світі та Дібровський ліс, який розташований на південному сході Покровського району.
На території Дніпропетровської області розвинені різноманітні типи байрачних лісів, балкові ландшафти з осередками ендемічно-степової флори та фауни.
У долинах степових річок і балках на поверхню виходять кристалічні породи, на яких формуються своєрідні біогеоценози. У долинах малих річок формуються багаті біологічним різноманіттям заплавно-борові та водно-болотні комплекси. Усі ліси області віднесені до 1-ї групи лісів (ліси, що виконують переважно природоохоронні функції, ліси, що мають наукове або історичне значення, а також ліси на територіях природно-заповідного фонду).
На території Дніпропетровської області в першій половині XX сторіччя налічувалось близько 30 000 видів живих організмів. Нині на Дніпропетровщині зафіксовано понад 1700 видів рослин та близько 12 000 видів тварин. Доля рідкісних і зникаючих видів, занесених до Червоних книги України і Червоних списків, становить: 18,6 % – для рослин і 4,3 % – для тварин.
До списку цінних водно-болотних угідь України, які відповідають критеріям Рамсарської конвенції, увійшла Дніпровсько-Орільська заплава (територія “Дніпровсько-Орільського” природного заповідника).
Сучасна мережа природно-заповідного фонду області становить
176 об’єктів загальною площею 92,7 тисяч гектарів, що складає 2,9 % від загальної площі регіону. Із них: об’єкти загальнодержавного значення –
30,4 тисяч гектарів, місцевого значення – 62,3 тисяч гектарів.
Всесвітній день без тютюну
Щорічно 31 травня ВООЗ і партнери відзначають Всесвітній день без тютюну, привертаючи увагу до ризиків для здоров’я, пов’язаним із вживанням тютюну, і виступаючи за проведення ефективної політики з метою зниження рівнів його споживання.
З нагоди Всесвітнього дня без тютюну 2015 ВООЗ закликає країни до спільних зусиль з метою припинення незаконної торгівлі тютюновими виробами.
Одна з цілей кампанії Всесвітнього дня без тютюну 2015 року – підвищити рівень інформованості про шкоду для здоров’я людей, пов’язаної з незаконною торгівлею тютюновими виробами, особливо для молоді і груп населення з низьким рівнем доходу, зважаючи на більшу доступність та цінову прийнятність цієї продукції.
Глобальний тягар і загроза неінфекційних захворювань (НІЗ) являють собою найбільшу загрозу громадській охороні здоров’я і підривають соціальний і економічний розвиток світових держав. Неінфекційні захворювання є провідними причинами смертності в усьому світі, щорічно забираючи більше життів, ніж всі інші причини, взяті разом.
З 56 мільйонів випадків смерті, що мали місце в усьому світі в 2012 році, 38 мільйонів (68%) – майже дві третини – були викликані неінфекційними захворюваннями,понад 40% відбулися передчасно, серед людей у віці до
70 років.
Серед них провідну роль відіграють чотири – серцево-судинні захворювання (48% випадків неінфекційних захворювань, 17 млн випадків смерті), онкологічні захворювання (21%, 7,6 млн випадків смерті), хронічні респіраторні захворювання (12%, щорічно 4,2 млн випадків смерті) і діабет (3,5%, 1,3 млн випадків смерті).
Загальна тягар цих хвороб найшвидше зростає в країнах, групах населення і громадах з низьким рівнем доходу, де вони завдають великої шкоди здоров’ю людей, суспільству та економіці.
НІЗ викликаються в основному чотирма поведінковими факторами ризику: споживанням тютюну, нездоровим режимом харчування, недостатньою фізичною активністю і шкідливим вживанням алкоголю. Найбільший вплив ці фактори ризику все частіше здійснюють на країни з низьким і середнім рівнями доходу, а також на найбідніші верстви населення у всіх країнах, що відображає соціально-економічні детермінанти, які лежать в їх основі. У цих групах населення може утворитися замкнуте коло: бідність піддає людей впливу поведінкових факторів ризику НІЗ, і, в свою чергу, НІЗ, що розвиваються в результаті цього, можуть ставати важливою рушійною силою, що веде сім’ї вниз по низхідній спіралі зубожіння.
В інформаційному бюлетені Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (№ 339, липень 2013 року) зазначено, що вживання тютюну безпосередньо призводить до 6 млн випадків смерті щорічно, з яких більше
5 млн стосується поточних і колишніх курців, а більш 600 тис. випадків – некурящих осіб, що піддаються впливу пасивного куріння. Якщо не буде вжито термінових заходів, до 2030 року кількість смертей внаслідок вживання тютюну може перевищити 8 млн осіб на рік. До половини нинішніх споживачів тютюну зрештою помре від якоїсь пов'язаної з курінням хвороби. Унаслідок того, що з моменту початку куріння до виникнення порушень здоров'я минає кілька років, епідемія пов’язаних з тютюном захворювань і смертей тільки почала набирати силу.
До 2005 року Україна входила до групи 11 Європейських країн, у яких поширеність куріння серед чоловіків перевищувала 50%. За даними Глобального опитування дорослих про вживання тютюну (GATS), проведеного в Україні на початку 2010 року, відмічалася тенденція до зменшення курців-чоловіків з 62% до 45%, а жінок – з 17% до 9%.
За даними опитування домогосподарств Держстату у 2014 році шкідливу звичку курити мало 21% населення у віці 12 років і старшому, більше третини з яких курять понад 20 років. Порівняно з 2013 року частка осіб, які курять, зменшилася на 0,3%.
За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов’язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік. Розрахунки показують, що кожен
10-й випадок смерті в нашій країні (13%) пов’язаний з тютюнокурінням, а серцево-судинна смертність серед чоловіків старше 40 років на 28% зумовлена цією пагубною звичкою. Вкрай тривожним є той факт, що близько 70% всіх випадків смерті приходиться на вік 35-69 років, що означає втрату в середньому 19 років життя. За оцінками міжнародних експертів, непрямі щорічні економічні втрати нашої країни складають приблизно 3 млрд. доларів США.
Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців. За даними ВООЗ Україна в абсолютних цифрах на 17-му місці серед усіх країн за споживання сигарет, що становить 1,5% усіх сигарет у світі. У той же час, населення України не більше 0,85% населення землі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 викурених за рік сигарет, то в Україні – 1500-1800 або біля 4,5 сигарети в день, тобто приблизно у два рази більше, ніж в середньому на земній кулі.
Більше половини українських юнаків (53,8%) та 46,0% дівчат курять тютюн, у тому числі – 36,4% и 28,6% відповідно – протягом останнього місяця. До загрозливих зон ризику розвитку залежності від тютюну віднесено 38,1% юнаків та дівчат, що втричі перевищує ризик розвитку у них алкогольних проблем. Тютюнокуріння є першим кроком до алкоголю або наркотиків для тих, хто має будь-які психічні або поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин. В умовах реального юнацького середовища, найвищу спроможність викликати залежність мають не наркотики або алкоголь, а тютюн, який до того ж є потужним каталізатором формування залежності від інших об’єктів зловживання (в тому числі і наркотиків). Встановлено, що для отримання максимальної ефективності заходів щодо попередження розповсюдження наркологічних захворювань, їх треба спрямовувати на протидію найбільш поширеним видам залежності: тютюнокурінню, алкоголізму, та азартним іграм.
Пасивне куріння завдає не меншої шкоди здоров’ю, ніж куріння сигарет, і є фактором ризику розвитку раку легенів і бронхіальної астми, серцево-судинної патології. За 2 години пасивного куріння людина вдихає стільки ж чадного газу, оксидів азоту, ацетальдегіду, що і при викурюванні однієї сигарети.
В даний час доведено, що легкі сигарети не є менш небезпечними, ніж традиційні. При довгих, глибоких або частих затяжках курець легких сигарет вдихає стільки ж продуктів горіння, що і при використанні звичайних сигарет. Ризики для здоров’я при курінні легких сигарет не відрізняються від ризиків при курінні традиційних сигарет, включаючи рак легенів і хронічне обструктивне захворювання легень. У зв’язку з цим на даний момент градація сигарет на “легкі” та “ультра легкі” заборонена в багатьох країнах світу.
Широке поширення отримує куріння ароматизованих сигарет, що містять близько 60% тютюну і смакові добавки (наприклад, гвоздику, манго). Споживачі сприймають їх як безпечну і більш природну, натуральну альтернативу сигарет.
Однак у таких тютюнових виробах має місце більш висока концентрація нікотину в порівнянні зі звичайними сигаретами. Таким чином, ароматизовані сигарети не є менш небезпечними, ніж традиційні.
Таким чином, куріння має значні ризики для здоров’я незалежно від способів його здійснення. Заміна традиційних сигарет на інші варіанти куріння часто примножує ці ризики не тільки в плані патології серцево-судинної системи, злоякісних пухлин та інфекційних захворювань, але і щодо незворотного пошкодження органів дихання.
Куріння викликає широкий спектр хвороб і станів, які можуть призвести до передчасної смерті. Куріння також може призвести до ускладнень під час вагітності та пологів, у тому числі позаматкової вагітності, кровотечі під час вагітності, передчасного відділення плаценти і передчасного розриву оболонки. Також, значними є ризики для здоров'я дітей.
Проведене ННЦ “Інститут кардіології ім. Н.Д. Стражеска” НАМН України 20-річне проспективне спостереження за чоловіками у віці 40-59 років показало, що тютюнокуріння підвищує вірогідність смерті від всіх причин в
5 разів. За ступенем впливу на смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) цей фактор ризику зіставимо з артеріальною гіпертензією.
Тютюновий дим, включаючи вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння), є основною причиною розвитку хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ).
Тютюнокуріння є провідним фактором ризику виникнення раку легенів. Дані міжнародного агентства з вивчення раку свідчать про те, що в сигаретному димі міститься 55 речовин з доведеною канцерогенністю. Двадцять із них індукують злоякісні пухлини легень.
Роль медичних працівників у боротьбі з тютюновою епідемією величезна. Лікарі первинної ланки охорони здоров’я щорічно контактують з основною масою населення. Вони можуть і повинні надавати допомогу курящим людям, що знаходяться в різній стадії готовності до відмови від куріння, тим самим зберігаючи і зміцнюючи здоров’я населення, що є їхнім безпосереднім професійним обов’язком. Тому особи, що бажають позбутися згубної звички і не змогли зробити це самостійно, можуть звернутися за медичною допомогою до лікарів і пройти курс лікування від тютюнової залежності. В аптечній мережі є певний спектр медикаментів, але людина, що курить, сама приймає рішення відмовитися від куріння. Медикаменти нікотинзамісної терапії, забезпечуючи адекватну заміну нікотину в крові, усувають або зменшують прояви синдрому відміни, що дозволяє курцеві направити сили на подолання психологічної залежності, тим самим підвищуючи вірогідність відмови від куріння.
Досвід України 2008 – 2010 років. переконливо довів, що суттєве зростання тютюнових акцизів здатне одночасно збільшити надходження до державного бюджету і зменшити кількість смертей від викликаних алкоголем і тютюном хвороб. Важливо, що досвід країн, які приєдналися до ЄС в
2004 – 2007 років, свідчить, що підвищення тютюнових акцизів не збільшує обсяги нелегальної торгівлі сигаретами.
Про хід оздоровчої кампанії влітку 2015 року в Дніпропетровській області
У 2015 році заплановано забезпечити оздоровленням та відпочинком 184,4 тис. дітей, що складає 59,6% від загальної чисельності дітей шкільного віку (показник по Україні 43,3%).
З них: оздоровленням – 89,3 тис. дітей (28,8%);
відпочинком – 95,1 тис. дітей (30,7%).
При цьому, передбачено оздоровити дітей з числа пільгових категорій, які мають право на забезпечення послугами з оздоровлення та відпочинку за бюджетні та залучені кошти 83,2 тис. дітей або 26,9% від загальної чисельності дітей пільгових категорій. З них:
- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування –5411 осіб або 86 %;
- дітей-інвалідів 1,6 тис. осіб або 34 %;
- дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей 19,2 тис. осіб або 61,1%;
- дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 0,6 тис. осіб або 31,6%;
- дітей, батьки яких загинули під час виконання службових обов'язків
86 осіб або 100%;
- дітей, які перебувають на диспансерному обліку 34,6 тис. осіб або 44,5%;
- безпритульних та бездоглядних дітей 244 осіб або 17,4%;
- талановитих та обдарованих дітей 11,6 тис. осіб або 11%;
- дітей працівників агропромислового комплексу – 8,8 тис. осіб або 56,4%;
- дітей внутрішньо переміщених осіб – 1175 осіб або 22,6%.
За прогнозними показниками на оздоровлення та відпочинок заплановано 70,4 млн грн: з обласного бюджету 17,7 млн грн, а з місцевого бюджету – 33,6 млн грн; залучених коштів – 19,1 млн грн.
На території області планується функціонування 883 дитячих закладів оздоровлення та відпочинку: 21 позаміського дитячого закладу
(у 2 – х ДЗ відкриття під питанням); 851 дитячого закладу з денним перебуванням; 1 – наметове містечко; 10 дитячих санаторіїв.
Із запланованих позаміських дитячих закладів будуть працювати:
6 ДЗ – 18 днів; 12 ДЗ – 21 день; 1 ДЗ – 24 дні; 2 ДЗ – не визначилися.
Дитячі заклади “Дружба”, “Маяк” (Покровський район); ім. Кошового (Дніпропетровський район); “Веселка” (Магдалинівський район) не планують функціонувати у 2015 році.
За межами області планується функціонування 19 позаміських дитячих закладів 14 дитячих санаторіїв МОЗ.
У 2015 році згідно з графіком не заплановано проведення Державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
З метою підготовки до оздоровчої кампанії влітку 2015 року здійснено:
для забезпечення оздоровленням та відпочинком дітей внутрішньо переміщених осіб з Луганської та Донецької області в КЗ “ДСРСТ “Перлина Придніпров’я” в грудні 2014 року рішенням обласної ради від 05 грудня
2014 року №596-28/VІ внесені зміни до регіональної Програми оздоровлення та відпочинку дітей Дніпропетровської області у 2014 – 2021 роки. Станом на
01 квітня оздоровлено 6 дітей зазначеної категорії;
затверджено склад обласної комісії з питання оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2015 року (розпорядження голови облдержадміністрації від 19 лютого 2015 року № Р-71/0/3-15 “Про оздоровлення та відпочинок дітей влітку 2015 року”);
започатковано процес паспортизації позаміських дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на території області, здійснюється обмін інфомацією з власниками дитячих закладів;
у структурних підрозділах облдержадміністрації, містах та районах області оновлюється база даних дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, та мають право на оздоровлення та відпочинок за бюджетні кошти;
03 квітня 2015 року проведено колегію департаменту про стан підготовки до оздоровчої кампанії влітку 2015 року;
до 13 міст та 22 районів області доведено рішення колегії за №2 щодо вирішення деяких питань, в тому числі, на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України – міністра культури України Кириленка В.А. від 18 травня 2015 року №10902/1/1-15 до листа Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму від 16 травня 2015 року
№04-33/5-338 (60927) стосовно врахування у роботі Уряду Рекомендацій комітетських слухань на тему: ”Забезпечення функціонування закладів оздоровлення та відпочинку дітей за нових законодавчих умов”, які відбулися 18 лютого 2015 року у Верховній Раді України вирішити 2 важливих питання:
стосовно сплати закладами оздоровлення та відпочинку дітей усіх форм власності комунальних послуг в літній період за тарифами для пільгових категорій населення;
стосовно звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно заклади оздоровлення та відпочинку дітей усіх форм власності, які функціонують в літній період і приймають на відпочинок соціально незахищені категорії дітей;
Основні завдання на 2015 рік:
своєчасне відкриття дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
збільшення фінансування з місцевих бюджетів, за рахунок залучених коштів на проведення оздоровчої кампанії 2015 року;
створення належних побутових, санітарно-гігієнічних умов у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;
вирішення питання спільно зі структурними підрозділами освіти і науки райдержадміністрацій та міськвиконкомів стосовно відкриття дитячих закладів з денним перебуванням за потребою батьків та наявності відповідних умов для утримання дітей в цих закладах;
забезпечення пожежної безпеки, поліпшення організації протипожежного захисту та профілактичних робіт у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку дітей;
здійснення контролю громадського порядку в місцях відпочинку дітей з метою недопущення правопорушень, інших надзвичайних ситуацій та нещасних випадків.
Закінчення 2014-2015 навчального року
Відповідно до законів України “Про освіту”, наказів Міністерства освіти і науки України від 14 квітня 2018 року № 319 “Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 травня 2008 року № 383/15074, від 17 березня 2015 року № 306 “Про затвердження Положення про золоту медаль “За високі досягнення у навчанні” та срібну медаль “За досягнення у навчанні” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31 березня 2015 року №354/26799, листів Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2014 року № 1/9-303 “Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014-2015 навчального року”
Свято “Останній дзвоник” відбудеться 29 травня, 30 травня 2015 року – для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем;
Вручення документів про повну загальну середню освіту відбудеться на урочистих зборах 30 травня, про базову загальну середню освіту
10, 11 червня 2015 року.
Списки випускників, які були нагороджені Золотою та Срібною медалями у 2015 році в області складатимуться 5 червня 2015 року.
Документи про здобуття освіти учнями-випускниками навчальних закладів області нагороджених Золотою та Срібною медалями вручатимуться на урочистих зборах. До участі у зборах запрошуватимуться батьки, представники громадських організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Вручення документів проводитиметься в приміщеннях, що відповідають вимогам техніки безпеки. У процес підготовки до організації випускних вечорів залучатимуться органи самоврядування навчального закладу (рада загальноосвітнього навчального закладу, піклувальна рада).
Проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах Дніпропетровської області у
2014-2015 навчальному році
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України
від 30 грудня 2014 року № 1547 “Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 лютого 2015 року №157/26602, від 20 лютого 2015 року № 192 “Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році”, від 01 жовтня 2014 року № 1120 “Про деякі питання проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, для осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2015 році”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 08 жовтня 2014 року за
№ 1208 /25985,
Проведення державної підсумкової атестації здійснюється:
у 4-х класах з 12 травня по 21 травня 2015 року з 3-х предметів у письмовій формі:
з української мови (мова і читання) та математики у формі підсумкових контрольних робіт. У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин крім атестації з української мови (мова і читання) атестації можуть підлягати результати навчальної діяльності учнів з мови навчання (мова і читання).
у 9-х класах з 2 червня по 8 червня 2015 року з 3-х предметів у письмовій формі, з них:
2 червня – українська мова (контрольний текстовий диктант);
5 червня – математика (алгебра та геометрія);
8 червня – предмет за вибором навчального закладу.
у 11-х класах у два етапи: 24 квітня у пунктах тестування,
з 22 по 28 травня - у навчальних закладах з 3-х предметів у письмовій формі, з них:
24 квітня – українська мова у формі зовнішнього незалежного оцінювання;
22 травня – математика (алгебра та початки аналізу і геометрія) або історія України;
26, 27 травня – з предметів за вибором випускників 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.
У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.
Переваги проектів електронного урядування
Електронне урядування — спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій. Головною складовою електронного урядування є електронний уряд — єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянами та суб’єктами господарювання. Він не є доповненням або аналогом традиційного уряду, а лише визначає новий спосіб взаємодії на основі активного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з метою підвищення ефективності надання державних послуг.
Стратегічні завдання:
Як видно з зазначених стратегічних завдань, метою впровадження електронного урядування в Україні є досягнення європейських стандартів якості електронних адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу та громадських організацій.
Електронне урядування виконує такі основні функції:
Від впровадження електронного урядування в першу чергу виграють ті споживачі державних послуг, які претендують на послуги видачі дозволів та реєстрації; “змішаного” рівня регулювання адміністративних повноважень та ті, що потребують комплексної за змістом послуги. За умови електронного урядування користувач має можливість звертатися до одного державного “базового” органу влади для отримання послуги від усіх “пов’язаних” з “базовим” органів влади. Це стає можливим за умови об’єднання за допомогою інтернет-технологій усіх міністерств і відомств у єдиний комплекс із вищим ступенем інтегрування внутрішніх процесів (документообіг) і єдиним інтерфейсом (вікном взаємодії) із громадянином (користувачем). Таким чином, громадянин одержить можливість спілкуватися не з п’ятьма — сімома відомствами по черзі, а з єдиним електронним посередником, що їх усіх репрезентує одночасно. Крім цього, звертання чи запит громадянина автоматично надсилається у відповідні інстанції й у більшості випадків відповідь (юридична консультація, квитанція про оплату послуг, бюлетень для голосування, довідка, податкова декларація) приходить негайно. Не можна не відзначити і великий економічний ефект від створення “електронного уряду”.
Досвід розвинутих країн показує, що електронна взаємодія громадян з органами влади може коштувати удвічі дешевше, ніж те, що здійснюється за допомогою реального офісу.
adm. - 21.05.2015.
