Всім відомо, що Конституція України є основний закон держави України. У ст. 43 Конституції України визначено, що «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».Дуже важливо розуміти, що одним з пріоритетних питань сьогодення, які потребують негайного вирішення, є детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати.

Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника. Належно задекларованою працею, вважається праця, коли виконані такі умови:

- роботодавець уклав з працівником трудовий договір;

- офіційно повідомив про його працевлаштування державну податкову службу;

- офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату;

- сплачує за працівника єдиний соціальний внесок та ін.

Незадекларованою працею називається «будь-який прибутковий вид економічної діяльності, що є законним за своєю природою, але так чи інакше приховується від державної влади. До незадекларованої зайнятості залучені як робітники, які працюють на офіційних виробництвах без належного оформлення так і працівники, які є офіційно зайнятими на інших підприємствах, але одночасно залучені до неформального сектору для отримання додаткового прибутку, тобто заробітна плата таких працівників не декларується з метою мінімізації сплати податків та внесків до фондів соціального страхування – таких, які повністю або частково отримують заробітну плату «в конвертах».

Жоден з видів тіньової зайнятості не надає найманим (без офіційного статусу) працівникам правових інструментів боротьби за свої економічні та соціальні права, а отже – розширює можливості для зловживань у цій сфері з боку роботодавців.

Тобто, «тіньові» працівники втрачають:

- трудовий та страховий стаж;

- належну оплату праці;

- допомогу при травмуванні у разі нещасного випадку на виробництві;

- оплачуваний лікарняниу у разі хвороби;

- оплачувану основну та додаткову відпустку;

Слід пам’ятати, що неформальна економіка і незадекларована праця обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів. Зрештою, через несплату податків й єдиного соціального внеску держава змушена підвищувати податки для бізнесу, щоб виплачувати пенсії, лікарняні, утримувати школи, лікарні, бібліотеки, дитячі садочки, ремонтувати дороги і освітлювати вулиці тощо.

Для роботодавців неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Використання незадекларованої праці для роботодавця це додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце; проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій; закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю; у разі перевірки інспекції праці - істотні штрафи за порушення трудового законодавства.

Слід визначити, що саме працівник повинен бути зацікавлений в тому, щоб офіційно працювати, отримувати зарплату і з неї проводилися відрахування податків і єдиного соціального внеску. Якщо працівник неофіційно працює, він втрачає право на соціальний захист, а в подальшій перспективі, коли він набуває пенсійного віку, – може втратити право на пенсію.

Працівники, які не мають належним чином оформлених трудових відносин, позбавляються права на гідні умови праці, захист своїх інтересів у сфері праці, гарантій у соціальному захисті. Незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників та примушення їх до роботи на умовах роботодавця.

Відсутність гарантій у трудових відносинах – погані умови праці, штрафи, відсутність впевненості у завтрашньому дні та соціального захисту, можлива трудова експлуатація, необґрунтовані штрафи, звільнення без повідомлення, не виплата лікарнянихта ін.

До переваг офіційного працевлаштування відносяться в першу чергу економічні й соціальні гарантії: заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної, строки виплата заробітної плати не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань та ін.

Закликаємо роботодавців усвідомити відповідальність за найманих працівників і їх пенсійні перспективи, наголошуємо на неприпустимості порушень прав застрахованих осіб та вимог законодавства про працю.

Інформуємо про координацію спільних дій у боротьбі з незадекларованою працею, а саме:з 1 липня у співпраці з Державною податковою службою України розпочато інспектування

Держпраці з метою виявлення роботодавців, що використовують незадекларовану працю, та стимулювання їх до переходу до формальних трудових відносин.

Тому, дотримання чинного законодавства, офіційне працевлаштування громадян дає чітку гарантію для Вашого теперішнього і майбутнього часу так і безпеки життя в цілому!

Боротися з випадками незадекларованої праці спільними зусиллями— запорука соціальної захищеності працівників.

Соціальний захист в період перебування у трудових відносинах, та як наслідок, пенсійне забезпечення в майбутньому, залежить в першу чергу від свідомої громадянської позиції самих працюючих.

Таким чином, дотримання чинного законодавства, офіційне працевлаштування громадян дає чітку гарантію для Вашого теперішнього і майбутнього часу, для розвитку Вашого бізнесу так і в цілому держави.

“Виходь на світло” -

шануй законодавство України!

Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю у

Дніпровському регіоні Бабкіна Валентина Іванівна.