Сумісництво і суміщення

Сумісництво і суміщення — це зовсім різні поняття, а їхня схожість лише зовнішня. Відрізняються вони наявністю одного чи кількох трудових договорів, нормою робочого часу, оплатою виконуваної роботи, алгоритмом оподаткування оплати праці тощо.

Суміщення професій (посад) згідно з п. 5 Постанови № 1145 застосовується у разі розширення зон обслуговування або збільшенні обсягу виконуваних робіт. Однак ці правила не поширюються на керівників підприємств, установ, організацій, їхніх заступників і помічників; головних спеціалістів; керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їхніх замісників та інших працівників, перелік яких зазначено у п. 15 Постанови № 1145.

Співпраця у формі суміщення оформляється наказом керівника. Суміщення професій (посад) передбачає, що суміщувана посада (робоче місце за відповідною професією) передбачена штатним розписом і залишається вакантною. Якщо ж вакансія закрита або посада не передбачена штатним розписом, встановити доплату за суміщення неможливо! Чинне законодавство, зокрема ст. 21 КЗпП, не зобов’язує керівника погоджувати свій наказ із профспілкою. Питання суміщення професій вирішується за угодою двох сторін — роботодавця і працівника. Та якщо в колективному договорі питання надбавки за суміщенням професій (посад) все-таки було передбачено, то наказ про суміщення із зазначенням розміру надбавок варто погодити з профкомом. Адже п. 3 ч. 1 ст. 38 Закону про профспілки передбачає право виборного профспілкового органу брати участь у вирішенні питань оплати праці працівників, умов введення розмірів надбавок, доплат, премій, винагород.

Сумісництво. З працівником, який працюватиме за сумісництвом, потрібно укласти трудовий договір (на підставі його паспорта, довідки про ідентифікаційний код та інших необхідних документів). Після підписання договору оформляється наказ по підприємству про прийняття працівника на роботу за сумісництвом. У наказі обумовлюється режим роботи та порядок оплати праці. Якщо робота за сумісництвом потребує спеціальних знань, власник підприємства або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред’явлення диплома чи іншого документа про освіту чи професійну підготовку (п. 3 Положення № 43).

У разі працевлаштування за сумісництвом законодавство не передбачає пред’явлення працівником трудової книжки. Адже вона зберігається за місцем основної роботи працівника і видається йому на руки лише у разі звільнення. Але якщо працівник усе-таки виявить бажання, щоб до трудової книжки були внесені відповідні записи про його роботу за сумісництвом на іншому підприємстві, він повинен звернутися до кадрової служби за основним місцем роботи з довідкою, виданою підприємством, на якому він працює за сумісництвом. Тобто відповідні записи про роботу за сумісництвом вносить кадрова служба за основним місцем роботи (п. 2.14 Інструкції № 58). Нагадаємо, за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну та адміністративну відповідальність (п. 4 Постанови № 301).

Нагадуємо, що консультацію з питань дотримання трудового законодавства можна отримати в відділі праці, охорони праці та соціально-трудових відносин міського управління праці та соціального захисту населення, за адресою: м. Синельникове, вул. Довженка, 36, каб. 19 та за тел. (05663) 4-21-60.