Управління праці та соціального захисту населення міської ради нагадує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Такий порядок визначений статтею 116 КЗпП.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Розриваючи трудовий договір, роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику всі належні йому суми в день звільнення

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Якщо між працівником та роботодавцем виник спір про розмір належних до виплати сум, роботодавець повинен у зазначений вище строк виплатити працівнику не оспорювану ним суму.

Про нараховані суми, які належить виплатити працівнику при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед їх виплатою (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Оскільки форма повідомлення законодавчо не встановлена, то роботодавець має право її визначити самостійно. Таким повідомленням, наприклад, може бути як розрахунковий лист, так і спеціально розроблена підприємством форма.

Відповідальність підприємства-роботодавця за несвоєчасний розрахунок із працівником при звільненні передбачена ст. 117 КЗпП.

Якщо належні працівнику, який звільняється, суми не виплачені з вини роботодавця в зазначені строки, то за відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП). За наявності спору про розмір належних звільненому працівнику сум роботодавець повинен виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки в тому випадку, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч. 2 ст. 117 КЗпП).

Невиконання вимоги ст. 116 КЗпП обертається штрафами:

- на посадових осіб – адмінштраф (його цілком може отримати й бухгалтер, якщо це була його провина) за ст. 41 КУпАП від 510 до 1700 грн;

- на підприємство – фінансовий штраф за порушення законодавство про працю в розмірі 1 мінзарплати на момент виявлення порушення за ст. 265 КЗпП. У грудні 2020 року це складає 5000 грн. Якщо таке прострочення більше місяця, то можна застосувати і 3-кратний штраф передбачений за порушення строків виплати зарплати – 15000 грн для грудня 2020 року. Крім того, існує уже згадувана виплата при затримці видачі трудової книжки на основі середньоденного заробітку (рахується за останні 2 місяці) по кожному дню прострочення.

Висновок:

- роботодавець зобов’язаний провести з працівником, який звільняється, остаточний розрахунок і виплатити такому працівнику в день звільнення всі належні йому відповідно до трудового законодавства суми;

- вихідну допомогу при звільненні нараховують і виплачують працівникам, звільненим за підставами, переліченими у ст. 44 КЗпП;

- компенсацію при звільненні нараховують за всі не використані працівником дні щорічної (основної та додаткової) відпустки і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.