Сказ — хвороба, якою ніхто не хворів двічі…

І не тому, що потім формується імунітет.

А тому, що вилікувати сказ неможливо.

 Що це за хвороба?

Сказ — це вірусне захворювання, яке вражає центральну нервову систему людини та тварин.

Його викликає вірус сказу (Rabies virus) із родини Rhabdoviridae.

Вірус проникає в організм через укус, ослинення пошкодженої шкіри або слизових оболонок.

Звідти він поступово поширюється нервовими шляхами до головного мозку, де викликає … неминучу смерть.

Як тільки з’являються симптоми — лікування вже не допомагає.

Але є хороша новина — запобігти сказу можна повністю завдяки вчасній вакцинації.

Хто переносить вірус?

Основним резервуаром сказу є дикі та безпритульні тварини:

 лисиці, єноти,  кажани,  собаки,  коти,  їжаки та інші...

Навіть якщо тварина виглядає спокійною, вона вже може бути заразною за 7–10 днів до появи симптомів.

Тому правило “спостерігати за твариною 10 днів” — небезпечний міф із минулого.

За цей час людина може вже мати прояви сказу, і тоді шансів немає.

 Як швидко розвивається хвороба?

Інкубаційний період зазвичай триває від 7 днів  до 1 року.

Чим ближче до голови або нервових сплетень місце укусу — тим швидше вірус досягає мозку.

Найнебезпечніші укуси: в обличчя або голову, кисті рук, шию, промежину.

Що робити після укусу чи ослинення?

1 Негайно промийте рану з милом під проточною водою 10–15 хвилин.

2 Зверніться до лікаря — навіть якщо укус здається незначним.

3 Почніть вакцинацію негайно.

Будь-який контакт (укус чи ослинення пошкодженої шкіри) із твариною невідомого вакцинального статусу (включно з безпритульними котами, собаками, дикими тваринами) — це показання до вакцинації.

Якщо вам пропонують “поспостерігати за твариною”, не погоджуйтеся.

Це помилка, яка може коштувати життя.

Сказ — не та хвороба, з якою варто грати в російську рулетку.

 Схема профілактичного лікування

Вакцинація проводиться 5 дозами за схемою:

0 – 3 – 7 – 14 – 28 днів.

 У разі важких або небезпечних укусів (обличчя, кисті, геніталії, голова, шия) додатково вводиться антирабічний імуноглобулін.

 Вакцина сучасна, безпечна й ефективна.

Протипоказів практично немає, бо це — вакцинація за життєвими показами.

Ризик відмови від щеплення незрівнянно більший, ніж будь-які можливі побічні реакції.

Міфи і реальність

На жаль, навіть серед медпрацівників досі трапляються поради “поспостерігати”, “не потрібно вакцинуватися”, “тварина ж домашня”.

Але сказ не вибирає, домашня чи дика тварина.

І помилка у цьому питанні — фінальна.

 Сумна реальність

Нещодавно у Львові померла жінка від сказу.

Подібні випадки фіксують і в інших регіонах України.

Так, сьогодні це рідкість серед людей — але серед тварин сказ реєструється регулярно.

Тому, будь ласка, не ризикуйте.

Звертайтеся до лікаря, вимагайте вакцинацію, пильнуйте своїх домашніх улюбленців і щорічно вакцинуйте їх.

 Життя — безцінне.

І хвороба, якою ніхто не хворів двічі, не має забрати ще одне.

За інформацією Синельниківської дільничної лікарні ветеринарної медицини