Ефективне управління видатками бюджету є важливою частиною бюджетної політики.
Програмно-цільовий метод – є дієвим інструментом, який забезпечує планування та виконання бюджету на середньострокову перспективу, орієнтований на досягнення мети відповідно до встановлених пріоритетів. Це прописано у наказі Міністерства фінансів України №805 від 02.08.2010.
Відповідно до Бюджетного кодексу одним із принципів, на якому ґрунтується бюджетна система України, є принцип єдності, який забезпечується, зокрема єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів.
Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, і особливо важливо, показники бюджетних програм. Також, на всіх стадіях бюджетного процесу його учасники, здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, аналіз та контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
Пунктом 18 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, застосовується, починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік.
Статтею 20 Бюджетного кодексу України визначено, що особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.
Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п’ятої статті 2. Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з місцевим фінансовим органом. Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.
Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.
На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністерством фінансів України.
Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності рішення про місцевий бюджет затверджує спільно з місцевим фінансовим органом паспорт бюджетної програми.
Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання встановлюються Міністерством фінансів України.
Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до статті 21цього Кодексу.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів:
розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних проектів);
організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх місцевому фінансовому органу;
розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), при цьому забезпечуючи:
своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;
відповідність змісту паспортів бюджетних програм рішенню про місцевий бюджет та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;
підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.
здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;
забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.
Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (п.5 статті 28. Доступність інформації про бюджет) головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі:
здійснюють публічне представлення та публікацію інформації про бюджет за бюджетними програмами та показниками, бюджетні призначення щодо яких визначені рішенням про місцевий бюджет, відповідно до вимог та за формою, встановленими Міністерством фінансів України, до 15 березня року, що настає за звітним;
оприлюднюють шляхом розміщення на своїх офіційних сайтах паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня затвердження таких документів та звіти про виконання паспортів бюджетних програм за звітний бюджетний період у триденний строк після подання таких звітів до місцевих фінансових органів.
Разом з інформацією про бюджет головні розпорядники бюджетних коштів публікують оголошення про час та місце проведення публічного представлення такої інформації.
Згідно ст.8 Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 446/2011 Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової і бюджетної політики.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 6.04.2011 № 292-р «Питання оптимізації кількості бюджетних програм» Міністерством фінансів України проведено оптимізацію кількості бюджетних програм та з метою практичного впровадження програмно-цільового методу в бюджетному процесі на місцевому рівні затверджено:
- Типові переліки бюджетних програм та результативних показників їх виконання у галузях бюджетної сфери;
- інструкцію про статус та особливості участі у бюджетному процесі відповідальних виконавців бюджетних пpогpaм місцевих бюджетів;
- пpaвилa склaдання та форми пaспоpтів бюджетних пpогpaм місцевих бюджетів і звітів про їх виконання;
- структуру коду програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і кодифікатор бюджетних програм місцевих бюджетів;
- методику порівняльного аналізу ефективності бюджетних програм, які виконуються розпорядниками коштів місцевих бюджетів.
Нормативні документи для застосування програмно –цільового методу в бюджетному процесі розроблені Міністерством фінансів України та обов’язкові для виконання всіма учасниками бюджетного процесу.
З метою розроблення методологічної бази для складання та виконання місцевих бюджетів за ПЦМ прийнято наступні нормативні акти:
Про затвердження Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів (наказ Міністерства фінансів від 02.08.2010 №805 (зі змінами))
Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів (наказ Міністерства фінансів від 26.08.2014 №836)
щодо затвердження:
форм паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання.
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Державне управління» (наказ Мінфіну від 01.10.2010 №1147 (у новій редакції наказу від 27.09.2012 № 1035));
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Охорона здоров’я» (спільний наказ Міністерства фінансів та Міністерства охорони здоров’я від 26.05.2010 №283/437);
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Освіта» (спільний наказ Міністерства фінансів та Міносвіти від 01.06.2010 №298/519);
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Культура» (спільний наказ Мінфіну та Мінкультури від 01.10.2010 №1150/41);
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Соціальний захист та соціальне забезпечення» (спільний наказ Міністерства фінансів та Міністерства праці та соціальної політики від 27.09.2010 №1097/290 (у новій редакції наказу від 08.10.2012 № 1060/630));
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів з питань молоді за видатками, що враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів» (спільний наказ Мінфіну та Міносвіти і науки, молоді та спорту від 22.01.2013 №35/41);
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Соціальний захист сім’ї та дітей» за видатками, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів» (спільний наказ Мінфіну та Мінсоцполітики від 24.10.2012 №1116/673);
Про затвердження Типового переліку бюджетних програм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів у галузі «Фізична культура та спорт» за видатками, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів» (спільний наказ Мінфіну та Міносвітимолодьспорт від 22.11.2012 №1202/1291);
Про затвердження Примірного переліку результативних показників бюджетних програм для місцевих бюджетів за видатками, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів(наказ Мінфіну від 27.07.2011 №945 з змінами 10.09.2015 № 765);
Про затвердження Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно – цільового методу (наказ Міністерства фінансів Українивід 02.12.2014 № 1195);
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм (наказ Мiнiстерства фiнансiв України 17.05.2011 № 608).
Про затвердження типових форм бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів (наказ Мiнiстерства фiнансiв України 17.07.2015 № 648).
Запровадження елементів програмно-цільового методу (складання бюджетних запитів, паспортів бюджетних програм, звітів про виконання бюджетних програм) на рівні міського бюджету здійснювалось у форматі експерименту з метою виконання заходів Плану-графіку реформ на 2010-2014 роки за напрямом «Регіональний розвиток і реформа міжбюджетних відносин» та Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 02.08.2010 № 805) з червня 2012 року по 2014 рік включно.
Щодо заповнення бюджетних запитів за програмно – цільовим методом
Головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує складання бюджетного запиту і подає його до фінансового управління в паперовому вигляді за формами:
Бюджетний запит на 20__ – 20__ роки загальний, Форма 20__-1;
Бюджетний запит на 20__ – 20__ роки індивідуальний, Форма 20__-2;
Бюджетний запит на 20__ – 20__ роки додатковий, Форма 20__-3.
Усі вартісні показники у формах наводяться у гривнях .
З метою співставлення та аналізу показників видатків за різні бюджетні періоди звітні показники за попередній рік та показники, затверджені на поточний рік, мають бути розподілені за класифікацією планового року.
Для заповнення форм бюджетного запиту використовуються дані звіту за попередній рік, поданого органам Державної казначейської служби, показники, затверджені кошторисом на поточний рік, проект на плановий рік та прогноз на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Головний розпорядник здійснює розрахунок обсягів видатків ураховуючи принципи пріоритетності, обґрунтованості витрат, а також жорсткої економії бюджетних коштів.
Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового та в повному обсязі забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, оплату енергоносіїв, придбання продуктів харчування, медикаментів, трансферти населенню, а також на господарське утримання установи. При визначенні структури видатків бюджетної установи повинен забезпечуватися суворий режим економії бюджетних коштів і матеріальних цінностей.
До бюджетних запитів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.
Разом з бюджетним запитом головний розпорядник подає пояснювальну записку, яка повинна містити інформацію щодо основних завдань головного розпорядника, пріоритетів своєї діяльності на наступний бюджетний період, нормативно – правових засад діяльності головного розпорядника, пояснення необхідності проведення запропонованих в запиті видатків, наводиться перелік державних/регіональних цільових програм, виконання яких головний розпорядник передбачає здійснювати за рахунок коштів міського бюджету та необхідну для здійснення аналізу бюджетного запиту детальну інформацію, а також підтвердні документи та матеріали (детальні розрахунки, вимоги відповідних договорів, регламенти проведення заходів, документацію щодо будівництва, титули будов (об’єктів), проектно-кошторисну документацію, результати аналізу ринкових пропозицій, перелік обладнання та інвентарю тощо).
Головний розпорядник несе відповідальність за своєчасність подання, достовірність, зміст та повноту інформації бюджетного запиту.
У разі подання головним розпорядником бюджетного запиту, складеного з порушенням вимог Інструкції, фінансове управління може повернути такий бюджетний запит головному розпоряднику для приведення його у відповідність до зазначених вимог.
У разі порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України.
У разі надання необґрунтованої інформації або з порушенням вимог Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів може бути прийняте рішення про неврахування бюджетних запитів до проекту міського бюджету на плановий рік та прогнозу міського бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.
БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ : загальний
Форма призначена для наведення узагальненого бюджетного запиту головного розпорядника.
Форма має містити показники, що характеризують пропозицію головного розпорядника коштів щодо загального їх обсягу (з виділенням коштів загального та спеціального фонду бюджету), необхідних для забезпечення його діяльності на наступний бюджетний рік у цілому та за класифікацією видатків.
При цьому, в поясненнях до форми необхідно визначити мету діяльності головного розпорядника коштів, тобто те, чого намагається досягнути головний розпорядник шляхом здійснення видатків.
БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ : індивідуальний
Форма призначена для всебічного, якісного та змістовного викладення запиту щодо обсягу бюджетних коштів на плановий рік для оцінки ефективності використання коштів і доцільності їх включення до проекту міського бюджету на плановий рік (визначення пріоритетності тощо), а також здійснення прогнозу надходжень на наступні два роки.
Форма має містити показники обсягу видатків (з виділенням коштів загального та спеціального фонду бюджету), необхідних для забезпечення його діяльності в цілому по галузі та за програмною/тимчасовою і економічною класифікацією видатків.
Наводиться перелік державних/регіональних цільових програм, виконання яких головний розпорядник передбачає здійснювати за рахунок коштів міського бюджету відповідно у плановому році та двох наступних за плановим роках, із наведенням відповідних обсягів видатків бюджету.
Проводиться моніторинг та аналіз ефективності управління головним розпорядником своїми зобов’язаннями (проведені видатки, стан погашення кредиторської заборгованості, тенденції щодо заборгованості), а також вказуються заходи щодо приведення своїх зобов’язань на плановий рік у відповідність з обсягами видатків на цей рік.
Інформація, наведена у Формі-2, використовується для формування паспорта бюджетної програми відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 26.08. 2014 року № 836 «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів».
БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ: додатковий
Лише після заповнення форм 1 і 2 бюджетного запиту й у разі наявності пропозицій про збільшення обсягу видатків загального фонду на плановий рік може бути заповнена Форма 3, в якій потрібно обґрунтувати запропоноване збільшення видатків.
При цьому видатки наводяться в розрізі програмної/тимчасової та економічної класифікації видатків та обґрунтовується необхідність додаткових коштів з обов’язковим посиланням на нормативний документ, відповідно до якого необхідні додаткові кошти.
В бюджетному запиті зазначається мета діяльності головного розпорядника, яка визначає основне його призначення і роль у реалізації державної політики у відповідній сфері та має формуватись з урахуванням таких критеріїв:
чітке формулювання та лаконічне викладення;
спрямованість на досягнення певного результату;
охоплення всіх сфер діяльності головного розпорядника.
Наводиться перелік основних завдань головного розпорядника у кожній сфері його діяльності та зазначаються показники результату діяльності головного розпорядника, визначені з урахуванням планів його діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
Завдання головного розпорядника передбачає визначення етапів та шляхів досягнення мети головного розпорядника за допомогою найбільш ефективних методів та оптимальних рішень.
Завдання мають відповідати таким критеріям:
зв’язок з метою діяльності головного розпорядника;
оцінювання за допомогою показників результату;
чітко сформульовані, конкретні та реалістичні.
Кількість завдань, як правило, не повинна перевищувати трьох.
Для кожного завдання мають бути визначені показники результату діяльності головного розпорядника.
Показники результату діяльності головного розпорядника – це кількісні та якісні показники, які характеризують рівень виконання головним розпорядником його завдань, дають можливість найбільш повно оцінити діяльність головного розпорядника
Показники результату мають:
характеризувати прогрес у виконанні завдань;
забезпечувати можливість відстеження виконання завдань у динаміці та порівнянності показників результату;
перевірятися та підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
Кількість показників результату за кожним завданням, як правило, не повинна перевищувати трьох.
Результативні показники бюджетної програми визначаються з дотриманням Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетної програми, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 грудня 2010 року № 1536 з змінами від 15 червня 2015 року № 553 , з урахуванням примірного переліку результативних показників бюджетних програм, визначеного Міністерством фінансів України.
міська рада - 29.08.2016.
