З 2018 року фермерські господарства виключені із
переліку платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що згідно із законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) внесено зміни до закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Так, з 01.01.2018 члени фермерських господарств виключено із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (частина перша ст.10 Закону №2464).
Отже, за заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, Договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладаються.
Щодо чинності Договорів, термін дії яких припадає на 2018 рік, за всіма видами соціального страхування, укладених з членами фермерських господарств на строк не менше одного року за ставкою 22 відсотка, то слід зазначити наступне.
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов’язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують ЄСВ, відповідо до укладеного Договору, у розмірі 22 відсотка є грудень 2017 року, граниний термін сплати – до 22.01.2018.
Члени фермерських господарств, з якими розірвано Договори, у зв’язку зі зміною з 01.01.2018 законодавства про ЄСВ, подають до органів доходів ізборів за себе протягом 30 календарних днів після розірвання Договору таблицю Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, за період з початку дії Договору по грудень 2017 року включно.
Дострокове розірвання Договорів у зазначеному випадку не є підставою вважати Договори такими, умови за якими не виконано. У подальшому така особа, у разі бажання, матиме право на укладання Договору, якщо буде належати до кола осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
Довідники пільг оновлено
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України оновила Довідники податкових пільг станом на 31.12.17, а саме:
¨Довідник №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
¨Довідник №85/2 інших податкових пільг.
Слід нагадати, що вищевказані Довідники необхідні для заповнення Звіту про суми податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».
Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань
або податкового боргу платника податків
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п.100.8 ст.100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
У 2017 році місцеві бюджети Дніпропетровщини
отримали майже 4 млрд. грн. плати за землю
Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області у 2017 році поповнили місцеві бюджети на 3 млрд. 974,1 млн. грн. При цьому, 3 млрд. 637,7 млн. грн. сплачено юридичними особами і 336,4 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники 2016 року перевищено на 598,5 млн. грн.
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить майже 20% до їх загальних надходжень.
«Позитивна динаміка у зборі плати за землю, з одного боку, є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого є результатами спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин», – відзначила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Отримали подарунок за кордоном – подайте декларацію про доходи!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до доходу, отриманому з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, зокрема у вигляді подарунку.
У разі, якщо джерело виплат доходів є іноземним, суму такого доходу включають до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – отримувача, який у такому випадку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ). Дохід оподатковується за ставкою 18%.
Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник податку має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано подарунок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Крім цього, такий дохід є об’єктом обкладення військовим збором (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що станом на 01.01.2017 набрали чинності договори про уникнення подвійного оподаткування: з Австрією (20.05.1999), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.1999), Білорусією (30.01.1995), Болгарією (03.10.1997), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.1993), В’єтнамом (19.11.1996), Вірменією (19.11.1996), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.1999), Данією (21.08.1996), Єгиптом (27.02.2002), Естонією (24.12.1996), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.1998), Іраном (21.07.2001), Ірландією (17.08.2015), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.1997), Канадою (22.08.1996), Кіпром (07.08.2013), Киргизстаном (01.05.1999), Китаєм (18.10.1996), Республікою Корея (19.03.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.1996), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010), Литвою (25.12.1997), Люксембургом (18.04.2017), Македонією (23.11.1998), Мальтою (28.08.2017), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.1996), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.1996), Норвегією (18.09.1996), Об’єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.1994), Португалією (11.03.2002), Російською Федерацією (03.08.1999), Румунією (17.11.1997), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.1996), Словенією (25.04.2007), США (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.1998), Туркменістаном (21.10.1999), Угорщиною (24.06.1996), Узбекистаном (25.07.1995), Фінляндією (14.02.1998), Францією (01.11.1999), ФРН (04.10.1996), Хорватією (01.06.1999), Чехією (20.04.1999, зі змінами 09.12.2015), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.1996).
Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка була підписана 22 березня 2001 року та набрала чинності 29 листопада 2001 року, застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України від 0.09.1991 №1543-XII «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Малайзією, Японією.
Фермерські господарства: взяття на облік в органах доходів і зборів
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що з 01.01.2018, згідно з п.5¹ частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19.06.2003 №973 «Про фермерські господарства, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платник ЄСВ.
Відповідно до частини четвертої ст.4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів як платник ЄСВ.
Взяття на облік членів фермерських господарств, оскільки на них не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ.
Членам фермерських господарств
про базу нарахування ЄСВ та сплату ЄСВ у 2018 році
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший пункту 2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464)).
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п.2 частини першої ст.7 Закону №2464).
Слід зазначити, що після взяття на облік в органах доходів і зборів платниками ЄСВ, на членів фермерських господарств поширюються обов’язки, визначені, зокрема, п.1 частини другої ст.6 Закону №2464, щодо своєчасного та у повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄСВ.
Платники ЄСВ, зазначені, зокрема у п.5¹ частини першої ст.4 Закону №2464, зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст.9 Закону №2464).
Такі платники можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили. При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Зауважуємо, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина двадцята ст.9 Закону №2464), а за порушення законодавства про ЄСВ, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ передбачено фінансову відповідальність:
- згідно з частинами десятою та тринадцятою ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день просрочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464 починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно.
Здійснюєте реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту – застосування РРО обов’язкове!
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким внесено зміни до багатьох законодавчих актів України, і зокрема до законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Вищевказаним законом було розширено коло платників податків, які зобов’язані застосовувати РРО. Дія Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) була поширена на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, шляхом внесення змін до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України та ст.9 Закону №265.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Постанова №231) затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Постанова №231 набрала чинності 07.05.2017.
Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО.
Хто є платником рентної плати за воду у 2018 році?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), починаючи з 2018 року п.255.1 ст.255 ПКУ передбачено, що обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Відповідно до ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – користувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Спеціальне водокористування передбачає закріплення водного об’єкта шляхом надання відповідного дозволу за плату, зареєстрованого у встановленому порядку конкретному суб’єкту для здійснення виробничої та іншої діяльності (ст.38 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» зі змінами) з метою отримання економічної вигоди від введення в господарський обіг обсягів використаної води із водного об’єкта.
Отже, платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання – первинні водокористувачі, господарська діяльність яких ґрунтується на заборі води з річок, озер та свердловин на підставі отриманих дозволів на спеціальне водокористування, у тому числі з метою отримання економічної вигоди від виробництва питної води, яке згідно зі ст.1 Закону України 10.01.2002 №2918-III «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» зі змінами передбачає використання води, що забрана із джерел питного водопостачання та/або доведення її якості до вимог на питну воду.
Новації у сплаті податку на нерухомість
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було внесено зміни, зокрема до ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)
Так, п.266.10 ст.266 ПКУ доповнено новим п.п.266.10.2, відповідно до якого у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то податок сплачується фізичною особою – платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Також відповідно до внесених до ПКУ змін податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня) (п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПКУ).
Дніпровським підприємством-правопорушником
відшкодовано бюджету майже 880 тис. грн. завданих збитків
Співробітників податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування бюджету майже 880 тис. грн. завданих збитків.
В рамках розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ч. 1 ст. 212 КК України, встановлено, що директор одного із дніпровських підприємств ухилився від сплати майже 880 тис. грн. податків. Шляхом документального оформлення удаваних фінансово-господарських операцій щодо придбання у фіктивних компаній товарно – матеріальних цінностей фігурант незаконно сформував податковий кредит з ПДВ та перекручував податкову звітність.
Завдяки заходам, вжитим співробітниками податкової міліції в рамках розслідування вказаного кримінального провадження, завдані бюджету збитки відшкодовано у повному обсязі.
Максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 2018 року змінено!
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.01.2018 набули чинності зміни, внесені Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Так, з 01.01.2018 змінено розрахунок максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Відповідно до п.4 частини першої ст.1 Закону №2464 максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.
Статтею 8 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 01.01.2018 у розмірі 3723,00 гривні.
Отже, відповідно до внесених змін у 2018 році сума максимальної величини бази нарахування ЄСВ складатиме 3723,00 грн. х 15 = 55845,00 гривень.
Про застосування штрафних санкцій за
несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 17.01.2018 №1390/7/99-99-12-02-04-17 «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг» (далі – лист ДФС №13290) повідомила наступне.
Підпунктом 16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233).
Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).
Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Згідно з п.111.1 ст.111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
- фінансова;
- адміністративна;
- кримінальна.
Відповідно до п.120.1 ст.120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст.120 ПКУ.
Лист ДФС №1390 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72742.html
Яка форма Договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування використовується з 01.01.2018?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України стосовно добровільної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) надала наступне роз’яснення.
Так, порядок укладання Договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) врегульовано ст.10 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон №2464) та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція).
Частиною п’ятою ст.10 Закону №2464 визначено, що Договором може бути передбачена одноразова сплата особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Згідно із внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) змінами до Закону №2464 з 01.01.2018 сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення Договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення Договору.
У разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди і отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції (п.п.1 п.2 розділу V Інструкції).
До приведення Інструкції (яка є підзаконним нормативно-правовим актом) у відповідність до норм Закону №2464, існуватиме певна суперечність норм Інструкції нормам Закону №2464 в частині обчислення сум ЄСВ, які необхідно сплатити відповідно до такого Договору.
Слід зазначити, що у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Отже, до приведення Інструкції у відповідність до Закону №2464, органи доходів і зборів повинні використовувати форму Договору, наведену в додатку 5 до Інструкції, та обов’язково повідомляти платника про те, що у п.3.3 Договору сума ЄСВ, що підлягає сплаті за попередній період відповідно до укладеного Договору, зазначається з урахуванням положень частини п’ятої ст.10 Закону №2464, які набули чинності з 01.01.2018.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 18.01.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна (EDZV)» до версії 1.26.1.0.
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.1.0) (станом на 18.01.2018)
Нові версії документів:
1. З метою практичної реалізації наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування «Електронного кабінету»» додано наступні форми:
F/J 1312901 – «Повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет»»;
F/J 1412901 – «Повідомлення про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет»»;
F/J 1313001 – «Повідомлення про відмову платника податків від електронної взаємодії з контролюючим органом через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»».
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів (тільки форми вводу):
S0210110 – №1-Б (річна, квартальна) ЗВІТ ПРО ВЗАЄМОРОЗРАХУНКИ З НЕРЕЗИДЕНТАМИ;
S0300106 – №7-тнв (річна) ЗВІТ ПРО ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ;
S0401112 – №11-ОЗ (річна) Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію;
S1100912 – №2-ТП (повітря) (річна) ЗВІТ ПРО ОХОРОНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Інформація розміщена на веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Платники єдиного податку з 01.01.2018 не сплачують
авансові внески при виплаті дивідендів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесено зміни до п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: починаючи з 01.01.2018 платники єдиного податку звільняються від обов’яку нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
Так, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку на прибуток, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку на прибуток іншої, ніж встановлено п.136.1 ст.136 ПКУ.
Новації в оподаткуванні доходів від продажу нерухомості
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку згідно із законом.
Слід зазначити, що змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) до вищевказаного пункту, встановлено, що звіт про оціночну вартість об’єкта нерухомого майна має бути обов’язково зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку.
Також змінами, внесеними Законом №2245 до п.172.3 ст.172 ПКУ, визначено, що єдина база даних звітів про оцінку – інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності).
Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість, електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.
Єдиний внесок: пільги зі сплати для
фізичних осіб – підприємців і членів фермерських господарств
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) листом від 19.01.2018 №1644/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист №1644) у зв’язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни, зокрема, до частини четвертої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та які набули чинності з 01.01.2018, повідомила наступне.
Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені, у пунктах 4 та 51 частини першої ст.4 Закону №2464, звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої статті 4 Закону №2464 Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 №38450/03-13 надав перелік осіб, які звільнятимуться з 01.01.2018 від сплати ЄСВ.
Умови призначення пенсії за віком визначені ст.26 Закону №1058, а саме: досягнення особою віку за наявності страхового стажу, тривалість якого зазначено у частинах першій – п’ятій ст.26 Закону №1058.
Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого ст.26 Закону №1058 віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Отже, звільнятимуться від сплати ЄСВ фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:
¨ отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою ст.114, п.2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058));
¨ отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п’ятою ст.115, п.72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058));
¨ отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені ст.55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»));
¨ є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги;
¨ досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).
Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб які:
· отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058;
· отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058.
Дія частини четвертої ст.4 Закону №2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Лист №1644 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/72750.html
Про розстрочення податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з урахуванням внесених до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платники за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), мають право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник ПДФО разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання. (п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Податковий календар на 29 січня 2018 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Понеділок, 29 січня 2018 року, останній день сплати:
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2017 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IV квартал 2017 року;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з сум заробітної плати (доходу) за грудень 2017 року.
Про деякі особливості оподаткування ПДВ
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у зв’язку із набранням чинності з 03.12.2017 Законом України від 07.11.2017 №2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон №2176) листом від 22.01.2018 №1854/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості оподаткування ПДВ» (далі – лист ДФС №1854) повідомила наступне.
Законом №2176 викладено у новій редакції п.12 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та доповнено зазначений підрозділ пунктами 13¹ і 61, якими передбачено, що:
· тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України від 13.01.1998 №9/98-ВР «Про кінематографію» (далі − Закон № 9/98), виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини;
· тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);
· тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України від 23.03.2017 №1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон №1977) надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405.
Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених у п.61 підрозділу 2 розділу XX ПКУ товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.
Водночас платники ПДВ, здійснюючи операції з постачання товарів/послуг (робіт), які тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ (до 01.01.2023) відповідно до пунктів 12, 13¹ і 61 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зобов’язані будуть нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну за придбаними з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами, що призначені для використання або починають використовуватися у таких операціях, згідно з правилами, встановленими п.198.5 ст.198 розділу V ПКУ.
Більш детально данне питання розглянуто у листі ДФС №1854, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72777.html
Для отримання податкової знижки
необхідно подати декларацію до 31 грудня
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
З 1 січня 2018 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року.
Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на навчання в вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.
Для отримання знижки необхідно заповнити та до 31 грудня подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.
До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.
Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2017 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2018 року.
Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами можна ознайомитися на веб-порталі ДФС у банері «Деклараційна кампанія – 2018» за посиланням
https://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/
Про особливості справляння рентної плати у 2018 році
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС), користуючись нормами Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), листом від 18.01.2018 №1464/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості справляння рентної плати у 2018 році» (далі – лист ДФС №1464) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2018 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Законом №2245 внесено наступні зміни.
1. Розширено перелік об’єктів, які не належать до об’єкту оподаткування Рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання (п.п.252.4.8 п.252.4 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
2. Впроваджено пільгові ставки у розмірі 12 та 6 відс. вартості об’єктів оподаткування Рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5000 метрів відповідно (далі – Пільгова ставка) гірничими виробками, які у ПКУ визначені як «нові свердловини» (п.252.20 ст.252, п.п.14.1.124¹ п.14.1 ст.14 ПКУ).
Особливу увагу необхідно звернути на визначення терміну «нова свердловина», як об’єкту, пов’язаному з оподаткуванням.
Так, «нова свердловина – свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки».
Зважаючи на те, що об’єктом оподаткування Рентною платою є обсяг товарного природного газу, що видобутий у звітному періоді, то запропонована редакція об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням, який ідентифікує лише момент можливого спорудження гірничої виробки, не забезпечує ідентифікацію:
а) звітного періоду, у якому може бути застосована Пільгова ставка;
б) порядку обчислення об’єкту оподаткування за Пільговою ставкою.
Наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 №76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.09.2005 за №995/11275, регламентовано Порядок ведення обліку нафтових і газових свердловин, який у тому числі передбачає складання Паспорта свердловини із зазначенням у ньому не тільки виду свердловини, але й «результати випробовування свердловини» щодо дати випробовування, та інтервалу глибин випробовування (розділ 7 Паспорту), а також «стан експлуатації» в частині дати початку експлуатації та інтервалу глибин перфорації (видобування) (розділ 11 Паспорту).
Отже, ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовуватися Пільгові ставки може бути виконаною на підставі відповідних розділів отриманого від платника Паспорта свердловини.
При визначенні об’єкта оподаткування за Пільговою ставкою в межах ділянок надр із свердловини, що введено в експлуатацію до 2018 року, необхідно враховувати різницю між величиною об’єкту оподаткування Рентною платою, задекларованому у звітному періоді, що передує зазначеної у Паспорті свердловини календарному місяцю введення в експлуатацію, та обсягом у відповідному звітному періоді після введення в експлуатацію «нової свердловини».
3. Затверджено ставки Рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції у розмірі 2 та 1,25 відс. для нафти та природного газу відповідно (п.252.20 ст.252 ПКУ).
4. З метою формування джерел фінансування територіальних громад, подібно до існуючого розподілу коштів Рентної плати, що надходить від інших ніж вуглеводнева сировина видів корисних копалин, з 2018 року запроваджується розподіл Рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини у співвідношенні 5 до 95 відс. загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно (пункти 41 – 42 ст.64 та п.51 ст.29 Бюджетного кодексу України).
Слід зазначити, що у січні 2018 року сплачені платниками суми Рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов’язаннями грудня 2017 року зараховуватимуться у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України.
5. Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (п.45 розділу І Закону №2245), а саме:
5.1. для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7 відс.;
5.2. для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності – на 16,8 відс.;
5.3. для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин – на 16,2 відс.;
5.4. для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів – на 17,6 відсотка.
Лист ДФС №1464 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72744.html
Прес-служба СМР - 26.01.2018.
