На Дніпропетровщині платники через Центри обслуговування
отримують послуги за 24 напрямками
Днями, в прес-центрі Інформаційного агентства «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової на тему: «Надання послуг в Центрах обслуговування платників».
Олена Ярова зазначила, що завдання платників вчасно і в повному обсязі сплачувати податки, а завдання фіскальної служби створювати і обслуговувати сервіси, за допомогою яких це можна зробити швидко і якісно.
«На сьогоднішній день у Дніпропетровській області працюють 36 центрів обслуговування платників податків. З них – 14 при головних офісах ДФС і 22 – при відділеннях. В них працюють 304 фахівця різних напрямків. В центрах можна отримати інформаційні, консультаційні та адміністративні послуги (24 напрямки). Також, в центрах встановлено комп’ютерну техніку, за допомогою якої платники можуть створити і подати звіти.
У Дніпропетровській області зареєстровано 265 тис. платників податків юридичних та фізичних осіб – підприємців. Крім того, надаються послуги і фізичним особам, яких понад 3 млн. Всі зазначені категорії платників мають можливість своєчасно отримати послуги в Центрах обслуговування», – зазначила Олена Ярова.
Шановні платники!
Наближається термін подання звітності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що
9 листопада, середа, останній день подання:
- звіту про суми податкових пільг за три квартали 2016 року;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за три квартали 2016 року;
- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, за три квартали 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за три квартали 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- фінансової звітності за дев’ять місяців 2016 року до органів ДФС платниками податку на прибуток, що звітують щокварталу;
- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 3-й квартал 2016 року;
- податкової декларації з ПДВ за 3-й квартал 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2016 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за три квартали 2016 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком за 3-й квартал 2016 року:
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;
рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
- податкової декларації екологічного податку за 3-й квартал 2016 року;
- податкової декларації туристичного збору за 3-й квартал 2016 року;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за 3-й квартал 2016 року;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за 3-й квартал 2016 року (форма №1ДФ);
- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які перейшли з 3-го кварталу 2016 року зі спрощеної системи оподаткування на загальну або вперше зареєстровані у 3-у кварталі;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за жовтень 2016 року (форма №1-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за жовтень 2016 року (форма №2-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за жовтень 2016 року (форма №3-РС);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі за жовтень (форма №1-ОА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі за жовтень 2016 року (форма №1-ОТ);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за жовтень 2016 року (форма №1-РА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за жовтень 2016 року (форма №1-РТ);
- попередньої заявки – розрахунку про потребу у марках акцизного податку на січень 2017 року;
10 листопада, четвер, останній день подання
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.
Порядок отримання довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою №3ДФ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Порядок), а також форма довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за №201/24978.
Довідка свідчить про наявність у фізичної особи земельних ділянок, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, що відповідно до Податкового кодексу України є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках (далі – власник сільськогосподарської продукції) (п. 1 Порядку).
Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5-ти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки (п. 2 Порядку).
Пунктом 2 Порядку також визначено, що Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).
Відповідно до пункту 4 Положення Довідка реєструється сільською, селищною міською радою. У разі втрати чи пошкодження Довідки видається дублікат, про що вчиняється відповідний запис на бланку Довідки.
Довідка видається строком на 5 років (п.5 Порядку).
Пунктом 7 Порядку визначено, що інформація про видачу Довідки передається сільською, селищною міською радою контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі Довідки власнику сільськогосподарської продукції.
Фізичну особу – підприємця – платника ПДВ мобілізовано
до Збройних сил України: порядок звітування з ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 39 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Разом з тим, з 08.06.2014 набрав чинності Закон України від 20.05.2014 №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі – Закон №1275). Згідно з цим Законом тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе на весь період такої служби.
Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом усього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію».
Таким чином, Законом №1275 ФОП – платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДВ.
Разом з цим повідомляємо, що пунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.
Таким чином, ФОП – платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 101.20 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Нарахування єдиного внеску на авторську винагороду
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 23.09.2016 № 20736/6/99-99-13-02-03-15 (далі – лист ДФС №20736) щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми авторської винагороди повідомила наступне.
За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (частина третя ст.16 Закону України від 23.12.1993 №3792-XII «Про авторське право і суміжні права»).
Згідно з пунктом 1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників відповідно до пункту 1 частини першої ст.7 Закону №2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 (далі – Перелік).
Відповідно до пункту 9 розділу 1 Переліку єдиний внесок не нараховується на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону №2464).
Згідно з частиною п’ятою ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Отже, якщо авторська винагорода виплачується фізичній особі, у тому числі працівнику згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору, така винагорода є базою нарахування єдиного внеску.
Лист №20736 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69837.html
02.11.2016
За 10 місяців 2016 року на Дніпропетровщині зібрано 42,8 млрд. грн.
податкових і митних платежів та 10,8 млрд. грн. єдиного внеску
Впродовж січня – жовтня поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 42 млрд. 828,9 млн. грн. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 10 млрд. 832,3 млн. грн.
До державного бюджету впродовж десяти місяців цього року спрямовано 29 млрд. 927,9 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 13 млрд. 033,2 млн. грн.
До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону за відповідний період платниками сплачено 12 млрд. 901,0 млн. грн. Це на 3 млрд. 249,8 млн. грн. (або на 33,7%) більше фактичних надходжень січня – жовтня 2015 року.
Підприємства, які звільняються від оподаткування податком на прибуток
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено у статті 142 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.142.1 ст.142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі у порядку, передбаченому для платників цього податку.
На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до Кодексу (п.142.2 ст.142 ПКУ).
Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються у державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку на прибуток зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу (п.142.3 ст.142 ПКУ).
Який порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі отримання об’єкта житлової нерухомості
у спадщину після смерті його власника?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003.№435 (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п.1 ст.182 ЦКУ).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст.1297 ЦКУ).
Згідно з п.п.266.7.4 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №476.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п.п.266.8.1 п.266.8 ст.266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення – рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Тобто, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації), починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Трансфертне ціноутворення та дохід від курсової різниці
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба України у листі від 06.10.2016 №21688/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №21688) щодо врахування доходів від операційної (неопераційної) курсової різниці при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення повідомила наступне.
Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення.
При цьому, згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
У листі ДФС №21688 зазначено, що дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн. грн.) платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн. грн.) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.
Зазначений лист розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70030.html
Про розмір облікової ставки
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Правління Національний банку України Рішенням від 27.10.2016 №372-рш «Про розмір облікової ставки» з 28.10.2016 знизив облікову ставку до 14% річних.
Нагадаємо, що з 16.09.2016 по 27.10.2016 включно облікова ставка становила 15%.
02.11.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Співробітники оперативної робочої групи під час митного огляду вантажу на митному посту «Столичний» м. Києва виявили не задекларовані іграшки та карнавальний одяг на суму понад 1 млн гривень.
Так, у 45 футовому контейнері, який надійшов з морського порту Одеси, було виявлено понад 70% не задекларованого товару.
Рішення про проведення огляду в зоні митного оформлення було прийнято за результатами попереднього аналізу митно-вантажної декларації одного з підприємств, поданої до Київської міської митниці ДФС.
Наразі складається протокол про порушення митних правил за ст. 483 (Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю), яка передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією такого товару.
02.11.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Велика роль у реалізації економічної політики країни покладається на митні органи, які поряд з фіскальними інтересами покликані захищати внутрішній ринок і забезпечувати економічну безпеку країни. На цьому наголосив в.о. заступника Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан під час візиту до Бакинського головного митного управління (м. Баку, Азербайджанська Республіка).
«У процесі спрощення митних процедур важливе місце належить новітнім технологіям. Азербайджан зробив у цій сфері великий крок, що є для нас цінним прикладом», - зазначив посадовець.
Під час свого візиту до Бакинського головного митного управління Мирослав Продан ознайомився з процесами митного оформлення, проектом «Електронного декларування» та іншими інноваціями, започаткованими азербайджанською владою у митній сфері.
«Азербайджанська митниця є прикладом того, як можна повністю електронізувати систему та перевести всі митні операції в електронну площину», - додав він.
02.11.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
В.о. заступника Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан у рамках офіційного візиту до м. Баку, Азербайджанська Республіка, зустрівся з Головою Митного комітету Азербайджанської Республіки Айдином Алієвим.
Під час зустрічі Мирослав Продан наголосив, що фіскальна служба України зацікавлена у поглибленні співпраці та обміні досвідом з митними органами Азербайджану у сфері застосування інформаційних технологій.
За його словами, вивчення передового досвіду роботи митних органів Азербайджанської Республіки у сфері інформаційних систем та технологій митного оформлення сприятиме запровадженню в Україні нової схеми взаємодії державних контролюючих органів та підприємств для створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, збільшення товарообігу через митний кордон України та покращення динаміки надходжень платежів до Держбюджету.
«Автоматизована система, яка використовується Державним Митним комітетом Азербайджанської Республіки, є однією з кращих сучасних модернізованих систем. Зважаючи на те, що Україна наразі працює над удосконаленням та реалізацією власної автоматизованої системи «Єдиного вікна» на митниці, досвід Азербайджану є для нас вкрай важливим», - додав Мирослав Продан.
01.11.2016
01.11.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
ДФС затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
«Методичні рекомендації спрямовані, перш за все, на забезпечення належної взаємодії підрозділів та органів ДФС на усіх етапах організації, проведення та реалізації матеріалів зазначених документальних перевірок», – зазначила Наталія Рубан.
За її словами, впровадження рекомендацій дозволить покращити здійснення пост-митного аудиту в Україні за рахунок підвищення рівня організації та проведення таких перевірок, визначення підрозділів уповноважених органів ДФС, які проводять документальні перевірки та здійснюють їх супроводження і інформаційно-аналітичне забезпечення.
У Методичних рекомендаціях також наведено зразки форм документів, що оформлюються під час документальних перевірок, конкретизовані питання щодо організації доперевірочного аналізу, прийняття рішень про проведення, продовження та зупинення документальних перевірок та інші питання.
«Застосування рекомендацій сприятиме підвищенню якості та кращої доказовості матеріалів перевірок, підвищенню відповідальності посадових осіб органів ДФС за рішення та дії під час організації, проведення та реалізації матеріалів документальних перевірок, а також налагодженню партнерських відносин з платниками податків», – підкреслила Наталія Рубан.
Податковий календар на 9 листопада 2016 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що
9 листопада, середа,
останній день подання:
- звіту про суми податкових пільг за три квартали 2016 року;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу1;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за три квартали 2016 року;
- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, за три квартали 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, за три квартали 2016 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 3-й квартал 2016 року;
- податкової декларації з ПДВ платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за 3-й квартал 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за жовтень 2016 року (форма №1-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за жовтень 2016 року (форма № 2-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за жовтень 2016 року (форма № 3-РС);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі за жовтень (форма №1-ОА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі за жовтень 2016 року (форма №1-ОТ);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за жовтень 2016 року (форма №1-РА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за жовтень 2016 року (форма № 1-РТ);
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком за 3-й квартал 2016 року:
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;
- податкової декларації екологічного податку за 3-й квартал 2016 року;
- податкової декларації туристичного збору за три квартали 2016 року;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за три квартали 2016 року;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2016 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за три квартали 2016 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які перейшли з 3-го кварталу 2016 року зі спрощеної системи оподаткування на загальну або вперше зареєстровані у 3-у кварталі;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3-й квартал 2016 року(форма №1ДФ)
1Згідно з п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств, які подають тільки річну фінансову звітність) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації
Чи необхідно бюджетній установі подавати до контролюючого органу документи про підтвердження її відповідності вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, якщо установа діє на підставі положень чинного законодавства?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
Підпунктом 14.1.17 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що бюджетна установа – це установа у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).
Під бюджетними установами розуміють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п.12 ст.2 БКУ).
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова №440) Державна фіскальна служба протягом двох місяців з дня набрання чинності Постанови №440 забезпечує надіслання до неприбуткових організацій, включених до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652), письмових запитів про надання у місячний строк з дня їх отримання відповіді, зокрема щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та завірених нею копій установчих документів організації.
Такі запити не надсилаються неприбутковим організаціям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), та відповідають вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 ПКУ.
Крім того, не вимагається від неприбуткових організацій надання копій тих установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону №755.
Пунктом 17 статті 1 розділу 1 Закону №755 визначено, що установчий документ юридичної особи – установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо.
У разі, якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, що підтверджують таку належність (підпорядкованість).
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 102.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
З Реєстром неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись
на офіційному веб-порталі ДФС
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться у Реєстрі, на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.
Інформація з реєстрів ДФС оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» у вкладці «Реєстр неприбуткових організацій та установ» (Головна/Електронний кабінет платника (оновлена версія)/Інформація з реєстрів/Реєстр неприбуткових установ та організацій) офіційного веб-порталу ДФС за посиланням:
https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx
Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.
Про зменшення податкового зобов’язання
з податку на прибуток підприємства на суму податку на нерухоме майно
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Пунктом 137.6 статті 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що податок на прибуток підприємства (далі – податок на прибуток), що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), відповідно до статті 266 ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів (абзац другий п.137.6 ст.137 ПКУ).
Суму податку на нерухоме майно платники податку – юридичні особи обчислюють самостійно станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період податку на нерухоме майно дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПКУ).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, яке відображається у річній податковій декларації (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).
Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 ПКУ).
Отже, платник податку на прибуток, який подає податкову декларацію з цього податку за податковий (звітний) період – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, має право врахувати у зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами такого звітного періоду, суму податку на нерухоме майно, нарахованого за такий звітний період (квартал, півріччя, три квартали поточного року та рік наростаючим підсумком з початку року).
Врахування суми податку на нерухоме майно у зменшення податку на прибуток відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Зменшення нарахованої суми податку».
31.10.2016
01.11.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Збірна команда Державної фіскальної служби України посіла перше місце у Всеукраїнських змаганнях з бігу з перешкодами «Гонка нації», які відбулися 30 жовтня у м. Києві.
Під час змагань учасникам команди ДФС, яку очолив Сергій Зіневич, Анатолію Троценку, Олексію Бугаю, Василю Мамітьку та Артуру Піддубняку довелося подолати 30 перешкод, серед яких були блоки, пеньки, канатні сходи, тунель із шин, «рукохід» 30 м над водою тощо.
Крім того, перше місце в окремому нічному забігу на дистанції до 3 км виборов Олег Заверховський, а учасниця Гонок Нації «Забіг сили» 5 км з 15 перешкодами Наталія Портнягіна посіла перше місце в особовому заліку.
31.10.2016
Шановні пенсіонери та ветерани податкової служби!
Прийміть найщиріші привітання та слова вдячності за вашу багаторічну сумлінну працю та служіння рідній країні.
Роль ветеранів у становленні та розвитку нашої служби надзвичайно велика. Вами було докладено надзвичайних зусиль, аби податкова, а тепер вже фіскальна служба, була здатна виконувати поставлені державою завдання та гідно служити суспільству. Наші сьогоднішні успіхи ґрунтуються на міцному фундаменті напрацювань попередніх поколінь професійних, порядних, патріотичних фахівців.
Щиро бажаю вам міцного здоров’я, довгих і щасливих років, невичерпної енергії, світлого та мирного майбутнього!
З повагою
Голова ДФС
Роман Насіров
31.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
ДФС націлена на подальше спрощення процедури адміністрування і сплати податків, а також на створення максимально комфортних умов для діяльності спільного бізнесу. Це – один із стратегічних напрямів нашої діяльності. На цьому наголосив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров в коментарі виданню «Голос України».
«Ми продовжуємо масштабний процес реформування податкової системи через зменшення навантаження на бізнес, спрощення вимог законодавства в цій сфері і жорсткий курс на детінізацію.
За рік Україні вдалося істотно поліпшити показники у сфері оподаткування. Завдяки активній роботі по двом головним пунктам - зменшенню часу на заповнення необхідних форм і зниженню ставки Єдиного соціального внеску за показником «Сплата податків» в рейтингу Doing Business-2017 Україна зробила стрибок з 107-го на 84-е місце», - зазначив очільник відомства.
На його думку, ефективна реалізація реформ на митниці і в податковій сфері мають і матимуть ще більший вплив на розвиток і стабілізацію економіки країни.
При цьому Роман Насіров підкреслив, що сьогодні ДФС перевиконує плани з надходжень до бюджетів усіх рівнів. «Це означає, що з'являються всі можливості для фактичного збільшення мінімальної заробітної плати громадян, і наш прямий обов'язок - забезпечення стабільності економіки та добробуту українців», - додав він.
31.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
З 1 січня 2016 року відповідно до діючого законодавства пропуск на митну територію України для вільного обігу транспортних засобів нових та таких, що були у використанні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5». Виняток складають транспортні засоби, які ввезені на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно.
Митниці ДФС у рамках своїх повноважень здійснюють перевірку відомостей про рівень екологічних норм автомобілів, які вказані в документах, контролюючи таким чином виконання імпортерами вимог статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів».
Враховуючи це, громадяни, які ввозять на територію України автомобілі для вільного обігу, повинні підтвердити рівень відповідності транспортних засобів екологічним нормам.
Документом, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб («ЄВРО-2» - «ЄВРО-6» або іншому рівню) є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України. Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
При цьому, на транспортні засоби, які ввозяться в Україну з іншою метою, ніж для вільного обігу, зазначені вимоги не поширюються.
Ознайомитися із переліком органів із сертифікації, уповноважених на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання та органів із сертифікації, призначених на виконання робіт з індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, можна тут.
Зазначений перелік також направлено до всіх митниць ДФС для інформування громадян.
На Дніпропетровщині в рамках операції «Акциз - 2016» припинено діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції
Співробітниками оперативного управління Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області, в рамках операції «Акциз - 2016» встановлено та припинено діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.
У ході проведених обшуків встановлено, що двоє мешканців Кривого Рогу в гаражі на території гаражного кооперативу, організували підпільний цех з виробництва незаконних алкогольних напоїв, в тому числі під дорогі елітні бренди.
Реалізацію незаконно виготовлених фальсифікованих алкогольних напоїв здійснювали через мережу Інтернет. Як з’ясувалося, після отримання замовлення, продукція відправлялася клієнтам за допомогою служби доставки. Таким чином фальсифікований алкоголь реалізовувався по всій території України. В ході здійснення своєї діяльності зловмисники використовували вигадані імена.
У результаті проведеного обшуку виявлено та вилучено майже 1500 літрів спирту у пластикових пляшках та навіть бочках, близько 300 тетрапаків об’ємом по 3 літри кожний з готовою продукцією з написами різних елітних брендів. Також в ході огляду було вилучено обладнання та комплектуюча горілчана фурнітура, харчові ароматизатори, порожня тара.
Загальна сума вилученого сягнула 300 тис.грн.
Наразі відібрані зразки спиртовмісних рідин направлені на проведення експертизи, встановлюється коло осіб, причетних до незаконної діяльності. Слідчи дії тривають.
Щодо використання доходів неприбутковою організацією
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Отже виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т.ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.
Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.
Відповідно п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.
(Лист ДФС України від 03.10.2016 № 21415/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70032.html)
Щодо обліку у контролюючих органах договору про спільну діяльність
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011
№ 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 зі змінами (далі – Порядок), на обліку в контролюючих органах перебувають, зокрема договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу (крім договорів, на які поширюються норми другого речення абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу).
Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків уповноваженої особи.
Підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є, зокрема прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником податку на додану вартість уповноваженої особи та отримання документів, визначених п. 4.6 розділу ІV Порядку
Після взяття на облік договору про спільну діяльність відомості про нього включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність.
Водночас, згідно з абзацом другим п. 64.6 ст. 64 Кодексу у контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
(Лист ДФС України від 06.10.2016 № 21691/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70038.html)
Щодо визначення операції як оперативний лізинг
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.
Лізингові операції поділяються на:
а) оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);
б) фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
Отже, якщо договір лізингу (оренди) за своїми умовами належить до фінансового лізингу, але суб’єкти господарювання під час укладання договору лізингу (оренди) визначили його як оперативний лізинг, то такий лізинг (оренда) відповідно до п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу буде вважатись оперативним без права зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
(Лист ДФС України від 03.10.2016 № 21417/6/99-99-15-02-02-15 https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-70041.htmlрозміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70041.html)
Прес-служба СМР - 07.11.2016.