Роман Насіров: Результати роботи ДФС самі кажуть про вірно обраний шлях реформування служби
Державна фіскальна служба виконала завдання Уряду і до бюджету в якості податків і зборів перераховано навіть більше, ніж було очікувано. Про це повідомив Голова ДФС Роман Насіров під час брифінгу.
«Щодо виконання прямого обов'язку ДФС – наповнення державного бюджету. Платники податків вже сплатили за 9 місяців 341,4 млрд. грн. до державного бюджету. Взятий платниками податків темп дозволив перевиконати завдання Мінфіну майже на 20 мільярдів гривень, з яких 15,3 млрд. грн. було враховано при збільшенні дохідної частини державного бюджету у вересні поточного року», - наголосив Роман Насіров.
Такі надходження дали змогу, в першу чергу, профінансувати підвищення соціальних стандартів та частково профінансувати програму зі зменшення державного боргу перед українськими підприємствами, який було накопичено за попередні роки.
«Ми зменшили загальний обсяг переплат на 2,2 млрд. грн., у тому числі й зменшили переплату податку на додану вартість на майже 1,7 млрд. грн.. Платникам податків на рахунки відшкодовано ПДВ 45,5 млрд. грн. за 9 місяців, з них – 25,5 млрд. грн. в автоматичному режимі. До кінця року заплановано відшкодування приблизно 29,5 млрд. грн.», - зауважив Голова ДФС.
Однією з найважливіших складових по спрощенню роботи бізнесу можна вважати переведення низки сервісів в електронну форму. Так, на веб-порталі ДФС, у рамках спрощення процедури адміністрування підакцизних товарів, у вільному доступі вже розміщується інформація Єдиного реєстру ліцензій. До кінця року така звітність матиме зручну форму для миттєвого отримання платниками потрібних даних. Крім того, ще до 1 січня наступного року планується замінити паперові ліцензії електронними та надалі зробити їх безстроковими.
Запроваджується електронний обмін документами, які стосуються, зокрема, ліцензування, виключно в електронному вигляді подаватимуться заявки на виготовлення та придбання акцизних марок.
Також ДФС продовжує активно працювати над спрощенням звітності: запроваджуються нові спрощені форми податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, з податку на додану вартість, з єдиного податку третьої та четвертої групи для юридичних осіб, з земельного податку та про майновий стан і доходи.
Триває і перебудова структури податкового та митного аудиту. За словами Романа Насірова, більшість аудиторів буде сконцентровано на обласному рівні, що мінімізуватиме корупційні ризики та зменшить адміністративний тиск на платників податків.
«Удосконалюється методологія адміністрування ризиків, що дозволить усунути адміністративний тиск на сумлінних платників та підвищити увагу до ризикових категорій. Також спрощуються митні процедури, що сприяє скороченню витрат часу на митне оформлення, забезпечує доставку вантажів у встановлені строки, дозволяє охопити податковим контролем лише окремі ризикові операції. Завдяки цьому комплексу факторів разом з електронним адмініструванням ПДВ на кінець року ми суттєво скоротимо кількість позапланових та зустрічних перевірок», - підкреслив Роман Насіров.
Керівництво Державної фіскальної служби веде також активну міжнародну роботу. Зокрема, досягнуто домовленості з податковими та митними адміністраціями США, Великобританії, Канади, Литви, Польщі та інших країн про технічну допомогу в процесі проведення реформи ДФС. З вересня також в ДФС почав працювати постійний представник МВФ з метою ефективного впровадження інституційної реформи ДФС. Нарешті відновлено масштабні митні проекти з Румунією та Польщею. Планується відкриття сучасних європейських автомобільних пунктів пропуску на українсько-румунському та українсько-польському кордонах.
Також ДФС очікує на підтримку Федерального Міністерства фінансів Німеччини у процесі імплементації реформ та на технічну допомогу для реалізації існуючих проектів. Німецька сторона готова надати на умовах секондменту радника для реалізації реформи митного напряму ДФС.
ДФС зацікавлена в конструктивному діалозі з бізнесом в рамках концепції створення принципово нової, максимально відкритої структури. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час виступу в рамках презентації стратегії подальшого розвитку Київської міської митниці ДФС.
«За декілька місяців дуже важко повернути ту довіру, яку працівники митної служби втрачали роками. Ми ж намагаємось робити все, щоб бізнес і громадськість максимально брали участь в реорганізації ДФС. Наша специфіка роботи вимагає належної кваліфікації працівників і їх незаплямованої репутації, тому саме тут доречні будуть рекомендації громадської ради при ГУ ДФС у місті Києві», - наголосив Роман Насіров.
Другим по актуальності є питання митної вартості, хоча і тут ситуацію вдалось покращити. «За «першим методом» визначення митної вартості на Київській міській митниці розмитнюються майже 90 відсотків товарів із загального обсягу. В той же час в середньому по Україні ця цифра складає 85 відсотків. Тобто я роблю висновок, що митники діють відповідно до своїх повноважень», – зауважив Роман Насіров.
Роман Насіров також зазначив, що реформування тільки розпочато і побажання бізнесу і щодо митних постів, і про митний аудит, і про кадрові питання будуть обов’язково враховані.
Співробітниками податкової міліції Луганської області зареєстровані кримінальні провадження за ч.3 ст.212 та ч.2 ст.258-5 КК України за фактом ухилення від сплати податків та фінансування тероризму посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері виробництва м’ясних продуктів.
Встановлено, що в період з 2014 по 2015 рік зазначені особи, здійснюючи господарську діяльність на непідконтрольній території України, придбали у підприємств куряче і свине м’ясо, спеції та добавки, використавши їх для виробництва м’ясної продукції.
Готова продукція в подальшому реалізовувалася на непідконтрольній території України, а одержані від реалізації доходи частково спрямовувалися для фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «Л.Н.Р.».
Зазначені операції не були відображені в бухгалтерській звітності підприємства, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 4,3 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
У 2015 році Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються майже 997,5 тис. суб’єктів господарювання.
Крім основних функцій (приймання податкової звітності платників податків, яку вони надають в електронній формі, та реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), портал забезпечує низку інших електронних сервісів для платників податків.
Так, з початку 2015 року АС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 234 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.
Один з найпопулярніших електронних сервісів ДФС – надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних як покупцю, так і продавцю. З початку 2015 року опрацьовано понад 28,5 млн. таких запитів.
Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» у електронній формі. Протягом січня – вересня 2015 року було укладено понад 463 тис. таких договорів з платниками податків.
Також користувачів цікавить інформація з реєстру платників. Протягом 9 місяців поточного року було опрацьовано понад 40,6 тис. запитів з цієї теми.
З метою інформування платників податків щодо наявних податкових ризиків та заходів щодо їх усунення фіскальною службою розроблено автоматизоване програмне забезпечення по формуванню електронних повідомлень – «Податковий асистент».
Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 182,4 тис. консультацій з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації податкових накладних.
Працівниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами підприємства, яке здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним.
Встановлено, що зазначені особи у 2015 році не відобразили у податковій звітності операції з оптової реалізації нафтопродуктів, що дало підприємству змогу ухилились від сплати податків на суму 75,7 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення.
Протягом дев’яти місяців поточного року надходження транспортного податку склали 343,2 млн. грн.
У вересні 2015 року до бюджету сплачено 62,2 млрд. грн. цього податку.
Нагадаємо, що транспортний податок сплачується у строки, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
У м. Бровари під головуванням першого заступника Голови ДФС України Сергія Білана відбулась кущова нарада за підсумками діяльності підрозділів податкової міліції Центрального регіону (Житомирської, Київської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей, м. Києва та Центрального офісу) у січні – вересні 2015 року.
Під час наради обговорювалися питання щодо підвищення ефективності роботи підрозділів податкової міліції з протидії злочинам у сфері оподаткування, бюджетній та митній сферах з метою забезпечення додаткових надходжень коштів до бюджету за рахунок боротьби з тіньовою економікою.
Відмічалося, що податкова міліція не задіяна у виконанні невластивих їй функцій, а зосереджена на конкретних напрямках роботи у рамках спецоперацій «Акциз-2015», «Нафтопродукт-2015», «Рубіж-2015» та «Сумлінний платник». Таким чином, створені всі належні умови для якісного виконання завдань, поставлених перед податковою міліцією.
Також, керівникам регіональних підрозділів податкової міліції наголошено на недопустимості проявів хабарництва та забезпеченні дотримання службової дисципліни і законності в підпорядкованих підрозділах податкової міліції.
За результатами наради вказано на недоліки в організації роботи оперативно-службової діяльності регіональних підрозділів податкової міліції Центрального куща та окреслено завдання до кінця поточного року щодо зосередження основних зусиль на вжитті заходів із протидії незаконному обігу підакцизних товарів, виявленні кримінальних правопорушень у митній сфері, відпрацюванні підприємств реального сектору економіки, користувачів послуг «конвертаційних центрів», протидії розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації, протидії оборудкам з ПДВ.
За дев`ять місяців поточного року до бюджету зібрано 521 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Виконання індикативного показника складає 114,9 відс. Це на 487,9 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.
За вересень 2015 року до бюджету надійшло 26,4 млн. грн. цього податку. Індикативний показник виконано на 101,3 відс. У порівнянні з вереснем 2014 року, надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки збільшилися на 22,9 млн. грн.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
З 1 квітня 2014 року для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базою оподаткування визначено загальну площу об’єкта оподаткування.
Крім того, Законом 71 доповнено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.
У травні цього року Мін'юст та ДФС удосконалили обмін інформацією, що дало змогу забезпечити взяття на облік підприємств і підприємців протягом одного робочого дня. А з 16-го жовтня набрали чинності накази, які фактично регулюють процедури започаткування бізнесу протягом 24 годин.
Так, наказом Міністерства фінансів України №747 встановлено, що контролюючі органи у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюють взяття на облік платників податків та передачу до ЄДР даних про взяття їх на облік у контролюючих органах.
У той же час спільним наказом Міністерства фінансів і Міністерства юстиції №1918/5/869 запроваджується обмін інформацією між ЄДР та інформаційними системами ДФС в он-лайн режимі, а до запровадження такої взаємодії – з інтервалом не більше ніж 2 години.
Тобто, на кожне повідомлення в електронному вигляді формується відповідь про взяття на облік та дані про взяття на облік платника податків та платника єдиного внеску, які включаються до Єдиного державного реєстру. Для забезпечення взяття на облік платника єдиного внеску Державною фіскальною службою України повністю автоматизовано обмін інформацією з Фондом соціального страхування.
Починаючи з травня 2015 року обмін інформацією між ДФС та Фондом соціального страхування триває від півгодини до години.
Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, яке здійснює діяльність з постачання природного газу.
Встановлено, що зазначені особи у 2012 році безпідставно сформували податковий кредит за рахунок здійснення фінансово-господарських операцій з одним із підприємств паливної галузі, що дозволило їм ухилитись від сплати податків у сумі 74,9 млн. гривень. Слідчо-оперативні заходи тривають.
Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України під час двох обшуків, проведених на підставі ухвали суду, за місцем розташування офісного та складського приміщень підприємств виявлено 590 рулонів (2,5 тис. тон) оцинкованої сталі. Орієнтовна вартість товару 60 млн. гривень. Слідчо-оперативні заходи тривають.
Співробітниками податкової міліції Вінницької області у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28 та ч.ч.1,2 ст.204 КК України викрито протиправну діяльність громадян, які організовували незаконне виготовлення пально-мастильних матеріалів із використанням виробничих потужностей підприємства.
На підставі ухвали суду було проведено обшуки, під час яких вилучено та накладено арешт на пально-мастильні матеріали, обладнання та автомобіль загальною вартістю 21 млн. гривень. Слідчо-оперативні заходи тривають.
15 жовтня в Державній фіскальній службі відбулося засідання Підкомітету №5 ("Митне та траснкордонне співробітництво") Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
В засіданні взяли участь представники Єврокомісії, місій EUBAM, EUAM, TAXUD, делегати ЄС, представники митних органів Литви, Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини.
Учасники засідання обговорили поточні організаційні зміни в ДФС, питання обміну інфрмацією, прикордонного співробітництва, боротьби з митними правопорушеннями та ін.
Результатом засідання стало оновлення Дорожньої карти Робочої групи Україна-ЄС з питань реалізації Рамкової стратегії митного співробітництва.
Засідання Підкомітету №5 відбувається на регулярній основі в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Листом ДФС від 09 жовтня 2015 року № 37550/7/99-99-24-03-01-17 поінформовано митниці про набрання чинності змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Тобто ДФС в жодному разі не заборонила митницям здійснювати митне оформлення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та їх пропуск через митний кордон України.
Власне з 10 жовтня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», внесені пунктом 3 розділу I Закону України від 9 квітня 2015 року № 325-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді».
Так відповідно до вимог Закону, митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами, сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Законом встановлено, що сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видаються підприємствами - постійними лісокористувачами. Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Звертаємо увагу, що статтею 3 Митного кодексу України встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
Підсумовуючи викладене, починаючи з 10 жовтня 2015 року, митне оформлення лісо- та пиломатеріалів у режимі експорту повинно здійснюватися митницями відповідно до Закону – на підставі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, виданих підприємствами-постійними лісокористувачами згідно із порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Про вищезазначену ситуацію та необхідність вжиття відповідних заходів Державною фіскальною службою було повідомлено Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державне агентство лісових ресурсів України.
Протягом січня - вересня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування склали майже 132 млрд. грн. Зокрема, у вересні до бюджету сплачено 15,3 млрд. грн. ЄСВ.
Єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці”.
За дев’ять місяців 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС оформлено 105 тисяч 862 митні декларації. З них 54 тисячі 68 митні декларації для експорту товарів і 42 тисячі 980 на імпорт.
При збільшенні загальних обсягів експорту товарів на 15,9 відсотки, вартість експортованого товару зросла на 20 відсотків. Загальні обсяги імпорту збільшилися на 73,8 відсотки, при цьому вартість імпортованих товарів збільшилася на 61,4 відсотки.
Загальні обсяги вантажів оформлених Дніпропетровською митницею ДФС збільшилися на 32,9 відсотки. Якщо у минулому році за дев’ять місяців було оформлено 28 мільйонів 391 тисяча 606 тон, то з січня по вересень 2015 року оформлено 35 мільйонів 172 тисячі 152 тони.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.10.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 №747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за №1114/27559 (далі – Наказ №747) (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2015 №80).
Наказом №747 внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, та до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.
Підпунктом 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з підпунктом. 212.3.11 статті 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (підпункт 212.3.2 пункту 212.3 статті 212 Кодексу).
При цьому відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Кодексом не передбачено.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 116.01 (Акцизний податок – платники податку) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Кодексу).
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, в якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 101.01.05 (Податок на додану вартість – анулювання реєстрації) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
У зв’язку із запровадженням системи електронного адмініст- рування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) усі платники ПДВ, починаючи з 1 січня 2015 року, зобов’язані надавати до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 49.4 статті 49 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс)).
Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) (стаття 3 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» з внесеними змінами (далі – Закон №852)).
ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону №852).
Відповідно до статті 1 Закону №852 ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом), зазначеної платником у звітних документах, наданих в електронному вигляді з використанням ЕЦП, забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням. Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
При цьому, дуже важливо використовувати отримані ЕЦП відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності підстав для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача своєчасно звертатись до акредитованих центрів сертифікації ключів для негайного скасування сформованих ними посилених сертифікатів ключів. Перелік таких підстав викладено у статті 13 Закону №852. Так, зокрема, акредитований центр сертифікації ключів негайно скасовує сформований ним посилений сертифікат ключа у разі компрометації особистого ключа, тобто будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа.
На сьогоднішній день питання конфіденційності інформації, яка надається платниками засобами телекомунікаційного зв’язку з використанням ЕЦП, та надійність системи захисту використання ЕЦП, як ніколи актуальні.
З 1 липня поточного року СЕА ПДВ запроваджена на постійній основі та забезпечує автоматичний облік у розрізі платників ПДВ, зокрема, суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ (пункт 2001.1. статті 2001 Кодексу).
Платникам ПДВ Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично на безоплатній основі у СЕА ПДВ відкриваються рахунки (далі – електронний рахунок) виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника ПДВ надсилає Казначейству (пункти 4 та 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі – Положення №569)).
На електронний рахунок таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з електронного рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок
Відповідно до пункту 211 Положення №569, якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються у заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ.
Для відповідного перерахування коштів ДФС України надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Враховуючи, що надання документів з ПДВ до контролюючих органів здійснюється виключно в електронній формі з використанням ЕЦП, звертаємо увагу посадових осіб підприємств та платників ПДВ – фізичних осіб, а також усіх суб’єктів господарювання, які надають звітність засобами телекомунікаційного зв’язку з використання ЕЦП, на необхідність додержання простих запобіжних заходів щодо забезпечення збереження ЕЦП, а саме:
- не передавати особистих ключів іншим особам;
- не залишати носії ЕЦП без нагляду;
- не залишати без супроводу відвідувачів офісу;
- при реєстрації на будь-яких ресурсах, у тому числі і на сайті, держпослуг не зберігати автоматичне введення пароля у браузері;
- не використовувати носій ЕЦП на чужих комп’ютерах.
У разі втрати електронного цифрового підпису його власником, з метою запобігання шахрайств з ЕЦП, необхідно негайно інформувати про цей факт акредитований центр сертифікації ключів, в якому він був отриманий, для негайного скасування посиленого сертифіката такого ЕЦП.
З метою уникнення неоднозна- чного трактування, Державна фіскальна служба України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства з метою розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з підпунктами 252.11 – 252.15 статті 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (пункт 252.16 статті 252 Кодексу).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У третьому кварталі 2015 року діяли три облікові ставки: 30%, 27%, 22%, затверджені постановами Правління Національного банку України від 02.03.2015 №54, від 27.08.2015 №557 та від 24.09.2015 №627 відповідно.
Тривалість дії облікових ставок:
- 30% – 58 днів (01.07.2015 – 27.08.2015);
- 27% – 28 днів (28.08.2015 – 24.09.2015);
- 22% – 6 днів (25.09.2015 – 30.09.2015).
З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за третій квартал 2015року становить 28,57 відсотків ((30% х 58 днів + 27% х 28 днів + 22% х 6 днів)/92).
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17.07.2015 №652-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652).
До затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (включення або вилучення з Реєстру) діє Положення про Реєстр, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №267/22799 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом №652).
Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом №652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01.01.2017 (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру. За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів (пункт 34 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Відповідно до пункту 35 підрозділу 4 розділу XX Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру, що не відповідають вимогам підпункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані до 01.01.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Отже, неприбуткові організації, які не привели установчі документи у відповідність до норм пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 01.01.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.
Змінами, внесеними Законом №652, встановлена відповідальність у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у пункті 133.4 статті 133 Кодексу, а саме: така неприбуткова організація зобов’язана у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подавати звіт про використання доходів (прибуток) неприбуткової організації за період від початку року до останнього дня місяця, в якому здійснено таке порушення, і вказати суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру.
При цьому, з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 Кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток (підпункт 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), тобто звітність подається за базовий звітний рік.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку (далі – ЄП).
ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 34,7 відсотків визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ (частина 11 ст. 8 Закону №2464).
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, ФОП – платники ЄП без використання праці найманих працівників, нараховують ЄВ у розмірі 34,7% на суму, визначену такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Дане роз’яснення розміщене у категорії 301.04.02 (порядок обчислення і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:
https://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques.
З початку року 2015 року органи фіскальної служби Дніпропетровської області забезпечили надходження єдиного соціального внеску на загальну суму 14 млрд. 255,5 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з минулорічним, то у січні – вересні поточного року єдиного соціального внеску сплачено на 890 млн. грн. більше. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.
При цьому, лише у вересні 2015 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 613 млн. грн.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 12.10.2015 №37619/7/99-99-15-04-01-17 «Про подання Податкової декларації з рентної плати» (далі – лист ДФС України №37619) надані роз’яснення щодо порядку звітування платників рентної плати за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – наказ №719).
Наказ №719 набрав чинності 29.09.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» від 29.09.2015 №75).
Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, за «новою» формою, затвердженою наказом №719, Податкова декларація з рентної плати буде подаватися за четвертий квартал 2015 року та наступні податкові періоди.
Лист №37619 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:
https://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plateji/listi/64391.html
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2010 №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок №1233).
Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (далі – СГ), які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (пункт 1 Порядку №1233).
Пунктом 2 Порядку №1233 визначено, що СГ, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Звіт подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається (пункт 3 Порядку №1233).
Отже, платники податків, які користувались податковими пільгами за січень – вересень 2015 року, зобов’язані надати до податкової інспекції за місцем реєстрації Звіт за 9 місяців поточного року у термін не пізніше 09.11.2015.
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених СГ до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 №167, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221.
Нагадуємо, що оновлені довідники податкових пільг станом на 01.10.2015 розміщені на головній сторінці офіційного веб-порталу (sfs.gov.ua) у розділі «Довідники» (підрозділ «Довідники пільг») за посиланням:
https://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» внесені зміни до бюджетної класифікації у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств (далі – наказ №651).
Відповідно до наказу №651 Державною казначейською службою України здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток підприємств на рахунки з обліку надходжень до бюджетів податку на прибуток підприємств та закриття 06.10.2015 рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств.
Враховуючи викладене, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – наказ №719) затверджено форму Податкової декларації з рентної плати.
Наказ №719 набрав чинності 29.09.2015, тобто з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» від 29.09.2015 №75).
Пунктом 257.1 статті 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, за третій квартал поточного року платники рентної плати залежно від об’єкта оподаткування звітують за формами, затвердженими:
а) наказами ДПА України:
- від 24.12.2010 №1011 «Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України» (далі – форма №1011), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №81/18819;
- від 24.12.2010 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – форма №1018), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №28/18766;
б) наказами Міністерства фінансів України:
- від 17.09.2012 №1000 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами» (далі – форма №1000), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044;
- від 21.12.2012 №1403 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води» (далі – форма №1403), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 123/22655;
- від 21.12.2012 №1404 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів» (далі – форма №1404), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №172/22704.
Інформація щодо граничних термінів надання та рекомендації щодо порядку заповнення форм №1000, №1011, №1018 за третій квартал 2015 року та форм №1403 і №1404 за три квартали 2015 року викладені у листі Державної фіскальною службою України від 12.10.2015 №37619/7/99-99-15-04-01-17 «Про подання Податкової декларації з рентної плати» (далі – лист ДФС України №37619).
Лист №37619 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням:
https://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/rentni-plateji/listi/64391.html.
З початку 2015 року платники Дніпропетровської області спрямували на потреби Збройних Сил України 771,3 мільйонів гривень військового збору. Тільки у вересні поточного року на зміцнення обороноздатності України з доходів мешканців Дніпропетровського регіону відраховано 97,6 мільйонів гривень, що майже в 2 рази більше, ніж у січні 2015 року (50,7 мільйонів гривень).
Нагадуємо, що оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Ставка податку у 2015 році залишається на рівні 1,5 відсотка.
Крім того, відповідно до Закону України від 18 червня 2015 року №548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції», який вступив в дію 10 вересня 2015 року, від оподаткування даним збором звільнено грошове забезпечення учасників АТО.
Впродовж січня – вересня 2015 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 576 заявників Дніпропетровського регіону. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість збільшилась майже на 31%.
Зокрема, більше половини дзвінків стосувались питань, які виникають при поданні податкової звітності в електронному вигляді (300 звернень); щодо системи електронного адміністрування ПДВ звернулось 113 платників; з приводу організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області – 110 платників; 24 звернення пов’язані з перевірками суб’єктів господарювання; 4 звернення – з антикорупційної тематики.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що інтерактивний сервіс «Пульс» приймає звернення платників податків з податкових та митних питань. Оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю та митного оформлення можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Державною фіскальною службою України у листі від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17 (далі – лист ДФС України №37545) на доповнення до листа ДФС України від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника» (далі – лист ДФС України №31730) надані роз’яснення стосовно окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Зазначаємо, що лист ДФС України №31730 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua) за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63902.html).
У разі, якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов’яний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – додаток (Д4)).
У такому випадку у додатку (Д4) платник податку зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, шо перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі – таблиця про відомості).
Порядок заповнення додатку (Д4) та граф таблиці про відомості додатку (Д4) викладений у листі ДФС України №37545, який розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України у банері «Електронне адміністрування ПДВ» за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/64385.html
Звертаємо увагу, що ДФС України листом №37545 відкликала абзац листа ДФС України №31730:
«При цьому графа 5 «Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються)».
Дніпропетровська ОДПІ нагадує, що відповідно до норм Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в Україні запроваджено податок на майно, в складі якого передбачено транспортний податок. Ставка податку для легкових авто з об’ємом двигуна понад 3000 куб. см. та строком використання до п’яти років – 25 тис. грн. на рік.
Громадяни – власники елітних авто сплачують податок згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, сформованими працівниками органів ДФС
Звертаємо увагу, платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації авто декларацію із розбивкою річної суми рівними частками щоквартально.
Відповідно до норм Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб: нульова ставка, ставка 5%, а також ставки 15% або 20%.
Право на застосування нульової ставки мають:
- члени сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік або дружина, батьки та діти, у тому числі усиновлені), які успадковують будь-яку власність;
- особа - інвалід І групи або особа, яка має статус дитини сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, якщо успадковується нерухоме майно, рухоме майно, сума страхового відшкодування;
- дитина - інвалід, яка успадковує нерухоме або рухоме майно.
Ставка 5% застосовується для будь-якого майна для спадкоємців, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто всі члени сім’ї, які не є батьками, чоловіком або дружиною чи дітьми (в тому числі всиновленими), при отриманні спадщини мають сплатити до державної скарбниці 5% податку на доходи фізичних осіб.
Якщо ж спадщину чи подарунок отримує спадкоємець від спадкодавця-нерезидента або спадкоємець-нерезидент від спадкодавця-резидента, ставка податку буде становити 15 або 20% в залежності від суми спадку.
Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, котрий оподатковується за нульовою ставкою податку, не подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, всі інші громадяни повинні задекларувати такі доходи до 1 травня 2016 року та до 1 серпня 2016 року сплатити з отриманих доходів податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк більше одного року, вказаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб і базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Якщо роботодавець нараховує працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк більше одного року, середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця у складі заробітної плати, є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і базою нарахування та утримання єдиного внеску.
При нарахуванні мобілізованим працівникам доходу у вигляді середнього заробітку, що компенсується з бюджету, вказаний дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
(Лист ДФС від 08.10.15 №21378/6/99-99-17-03-03-15)
Дніпропетровська ОДПІ звертає увагу платників рентної плати на важливість правильного заповнення всіх реквізитів податкової звітності. Аналізуючи подану податкову звітність з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітні податкові періоди І та II квартали 2015 року встановлено непоодинокі випадки, в яких мають місце методологічні помилки заповнення податкової звітності.
У більшості випадків помилки виявляються при заповненні таких основних показників, як: ставка Плати, об'єкт оподаткування, коригуючий коефіцієнт. При цьому заповнення показника ставки оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є методологічно вірним лише десятковим дробом.
Також виявлені порушення в частині не заповнення рядків податкової звітності, які: - відображають правові підстави здійснення діяльності з видобування корисних копалин (спеціальний дозвіл);
- характеризують платника рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме такі рядки як «назва регламентуючого документу» та «назва корисної копалини».
Наголошуємо на тому, що однією з визначених категорій платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є саме ті суб'єкти господарювання, які набули права користування об'єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надр.
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено у відносних показниках. Проте наявні випадки, коли платники помилково вказують абсолютні значення у Додатку 1 до податкових розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який передбачено для обрахунку податкових зобов'язань.
Нагадуємо, що граничний термін подання податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал - 9 листопада 2015 року.
Хто з грудня 2015 року має право припинити сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств
Першим звітним (податковим) періодом, з якого платники податку на прибуток мають право застосувати норми абзацу дев’ятого п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, є звітний (податковий) період – три квартали 2015 року. Тобто платник податку на прибуток, який сплачує авансовий внесок та за підсумками трьох кварталів 2015 року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за три квартали 2015 року та не сплачувати авансові внески з грудня 2015 року та протягом січня - травня 2016 року.
Таку змогу відновлено Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», який набрав чинності з 13.08.2015, а саме внесено зміни до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, згідно з абзацом дев’ятим п.57.1 ст.57 ПКУ платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
Роз′яснення щодо припинення сплати авансових внесків з податку на прибуток з грудня 2015 року розміщено в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 102.21.
Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання
Законом України від 17.09.2015 р. N702-VIII "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування під час реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його часткового списання", який набрав чинності 20 вересня 2015 року (опубліковано у газеті "Голос України" від 19.09.2015 N174) підрозділ 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доповнено пунктами 36 і 37.
Відповідно до пункту 36 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходів, що виникають у платників податку, які є боржниками (позичальниками) за зовнішніми кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, внаслідок здійснення правочинів, зазначених у пункті 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, що виникають у платників податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, за правилами бухгалтерського обліку при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені товари (роботи, послуги), що підлягали оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України. Таке збільшення фінансового результату до оподаткування відбувається в розмірі, що не перевищує суму доходів, зазначену в абзаці першому цього пункту.
Згідно з пунктом 37 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не підлягають оподаткуванню доходи нерезидентів з джерелом походження з України за операціями з розміщення нерезидентам державних деривативів та доходи, що виплачуються нерезидентам за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів
24 вересня 2015 року набрала чинності Постанова КМ України від 16.09.15 №724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів» (далі – Постанова). Відповідно до цієї постанови запроваджено використання органами ДФС у системі управління ризиками єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів під час митного оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту.
Норми зазначеної постанови не запроваджують нових методів чи методик визначення митної вартості товарів. Вони є частиною системи управління ризиками і використовуються для оцінки ризиків щодо можливого заявлення декларантом недостовірних відомостей про митну вартість товарів.
Єдині орієнтовні показники митної вартості товарів не є індикативними цінами, нижче яких не може бути здійснене митне оформлення, а є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш ретельно опрацювати подані документи та проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції з метою встановлення причин такого зниження. Працівники митниці виставляють вимогу щодо подання додаткових документів тільки в разі наявності обґрунтованих підстав.
Ті платники податків, які подають усі документально підтверджені дані щодо складових митної вартості, оформляються у Дніпропетровській митниці за заявленою ними митною вартістю.
Продаж залізничних квитків за допомогою Інтернету
Чи потрібно застосовувати РРО при продажу проїзних документів на залізничному транспорті з використанням мережі Інтернет?
Відповідно до Правил, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.12.2006 р. № 1196, електронний проїзний (перевізний) документ — це електронний документ, сформований за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів для забезпечення пасажирських перевезень, який є підтвердженням договору на перевезення пасажира (багажу).
Проїзний документ із відкладеним друком — це замовлений документ, вартість якого сплачено через мережу Інтернет із наступним друкуванням проїзного документа на бланку встановленого зразка у квитковій касі за будь-який час до відправлення поїзда.
Продаж проїзних документів (у тому числі електронних) здійснюється квитковими касами, а також через електронні канали обслуговування. При оформленні електронного проїзного документа пасажир отримує посадочний документ, роздрукований на папері або збережений на електронному носії (мобільний телефон, компактний персональний комп’ютер тощо), що підтверджує факт сплати коштів пасажиром і надає право на проїзд без звернення до квиткової каси. Інформація про оформлені електронні проїзні документи (посадочні документи) вноситься до відповідної відомості. QR-код, розміщений на посадочному документі, зчитується провідником вагона за допомогою спеціального пристрою.
За зверненням пасажира залізниця забезпечує роздруківку електронного проїзного документа на паперовому носії (бланку). Роздруківка проїзних документів на бланках установленого зразка може здійснюватися також автоматами самообслуговування (кіосками).
Продаж проїзних документів здійснюється, як правило, квитковими касами залізниць, а також може здійснюватися з використанням стаціонарного та мобільного зв’язку, Інтернету, спеціалізованих автоматів самообслуговування тощо.
Таким чином, при здійсненні розрахунків за залізничні квитки безпосередньо у квитковій касі підприємство зобов’язане застосовувати РРО, а у разі здійснення розрахунків із використанням мережі Інтернет РРО не застосовується.
Розрахунки за прийняту від населення вторинну сировину
Чи мають право фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп при прийманні від населення вторинної сировини здійснювати розрахунки без застосування РРО?
Згідно з вимогами ст. 10 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) (далі — Перелік № 1336), зокрема, відповідно до п. 19 якого встановлено, що при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) РРО не застосовуються.
Отже, відповідно до Закону про РРО та Переліку № 1336 при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп мають право не застосовувати РРО.
Чи вважається розрахунковим документом товарний чек
Чи мають право суб’єкти господарювання використовувати товарні чеки? Які обов’язкові реквізити повинен мати товарний чек? У яких випадках товарний чек може бути визнано недійсним або не вважатися розрахунковим документом?
Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий, товарний чеки, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.
Для того щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов’язкові реквізити розрахункового документа.
Враховуючи вищезазначене, товарний чек для визначення його як розрахункового документа згідно із Законом про РРО має відповідати вимогам п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, у частині зазначення в такому чеку: назви та адреси господарської одиниці, податкового номера суб’єкта господарювання, загальної суми ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ), кількості, вартості придбаних товарів, вартості одиниці виміру товарів, найменування товарів, загальної вартості придбаних товарів, дати (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, підпису особи, яка здійснює розрахунки. У разі відсутності цих реквізитів товарний чек може не вважатися розрахунковим документом.
Перевищення підприємцем обсягу доходу понад 1 млн. грн.
Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи перевищила в 2015 р. обсяг доходу 1 млн. грн. Чи потрібно їй застосовувати РРО?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Отже, у разі перевищення у січні — вересні 2015 р. обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи з 01.10.2015 р. зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.
Надання медичних послуг
ТОВ «М» займається наданням медичних послуг виїзними бригадами та медичним обслуговуванням вдома у замовника. Річний обсяг наданих послуг перевищує 200 тис. грн. Чи має право таке підприємство замість РРО застосовувати для даного виду діяльності КОРО та розрахункові квитанції?
У зв’язку зі змінами, внесеними законами України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» до Закону про РРО, застосування РРО під час надання послуг і отримання та переказу коштів є обов’язковим.
Надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника відповідно до п. 23 Переліку № 1336 здійснюються без застосування РРО з використанням РК і КОРО.
Водночас під час надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій — 200 тис. грн. підприємство зобов’язане застосовувати РРО відповідно до Закону про РРО.
Оплата освітніх послуг у безготівковій формі
ТОВ «У» надає фізичним особам послуги у вигляді консультацій і проведення практичних занять з англійської мови, за які фізичні особи сплачують на поточний рахунок підприємства обумовлені угодами кошти через каси банків. Видами діяльності підприємства є 85.59 «Інші види освіти» та 85.60 «Допоміжна діяльність у сфері освіти». Чи потрібно підприємству застосовувати РРО?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, згідно зі ст. 3 Закону про РРО зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22, визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо РРО не застосовується.
Роздрукування Z-звіту
Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи розрахункові операції протягом дня не проводила, проте здійснила операції «службове внесення» та «службова видача». Чи потрібно такому підприємцю наприкінці робочого дня роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт)?
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Враховуючи вищезазначене, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи розрахункові операції протягом дня не проводилися, проте було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача», то друкувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) наприкінці робочого дня їй необов’язково.
Продаж профспілкових путівок
Чи потрібно при продажу профспілковою організацією путівок застосовувати РРО?
Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).
Таким чином, при продажу профспілковою організацією путівок РРО слід використовувати на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства. Водночас якщо розрахунки за продані путівки здійснюються винятково через банківські установи, РРО застосовувати необов’язково.
Розрахунки через «Укрпошту» з використанням Інтернету
Чи потрібно застосовувати РРО при реалізації товарів (послуг) через Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» з використанням мережі Інтернет?
Згідно зі ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або в разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
У разі якщо фізична особа — споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовила товар і розрахунок за нього буде здійснено в місці отримання товару, при доставці такого товару кур’єр зобов’язаний надати розрахунковий документ установленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон. У разі доставки товару може використовуватися РРО за місцем проведення розрахункової операції, тобто портативний РРО, або чек на РРО роздруковується заздалегідь і додається до документів на придбаний товар (накладна-замовлення, гарантійний талон тощо).
Споживач, використовуючи інтернет-сторінки, що містять рекламний текст, лише обирає товар або послугу. У разі використання РРО в чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та за потреби звернутися з питання обміну.
Суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою — можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, який здійснює доставку.
У разі використання сторонньої кур’єрської служби, що доставляє товари, необхідно передати їй право власності на цей товар. Представник такої служби має видати розрахунковий документ споживачеві на повну суму придбання, враховуючи вартість доставки.
При здійсненні розрахунків між суб’єктом господарювання і споживачем у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку фізичної особи (з використанням платіжної картки), яка отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з накладною, рахунком-фактурою, договором за комунальні послуги, спожиту електроенергію, послуги зв’язку тощо через «Укрпошту» з використанням мережі Інтернет РРО не застосовується.
Обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати
Чи мають право контролюючі органи вимагати обов’язкового нарахування мінімальної заробітної плати та утримання з її розміру податку на доходи фізичних осіб?
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон про оплату праці) заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 3 цього Закону мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності (ст. 4 Закону про оплату праці).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється у першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 цього Закону).
Статтею 35 зазначеного Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 80.1 та пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 цього Кодексу у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Оскільки мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.
Про окремі питання заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ
Державна фіскальна служба України повідомляє, що в доповнення до листа від 26.08.2015 №31730/7/99-99-19-03-02-17 про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника податку на додану вартість поінформовано додатковим листом щодо окремих питань заповнення додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ.
Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 09.10.2015 №37545/7/99-99-19-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.
Про реквізити платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що передбачено пунктом 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
Про Довідники податкових пільг
Державна фіскальна служба України повідомляє, що Довідник № 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 76/2 інших податкових пільг станом на 01 жовтня 2015 року розміщено на офіційному веб-порталі відомства у розділі «Довідники» (https://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html).
Нагадуємо, що в загальному порядку відповідний Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Постанови. Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Підприємство продає рухоме майно своєму працівнику: податкові наслідки
Чи виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб при продажу рухомого майна юридичною особою працівнику підприємства?
Дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема дохід від продажу рухомого та нерухомого майна.
При цьому пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172, 173 цього Кодексу. Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Кодексу.
Крім того, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Водночас якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, в такому випадку у фізичної особи виникає дохід у розмірі такої знижки.
Оподаткування військовим збором орендної плати
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?
Відповідно до статей 759 та 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.
Так, п. 163.1 цієї статті передбачено, що об’єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу), та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу.
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Дохід від продажу нерухомого майна: оподатковувати військовим збором чи ні
Чи оподатковується військовим збором дохід, отриманий фізичною особою — резидентом від продажу нерухомого майна?
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.
Оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи — резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Податкового кодексу, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5%.
Водночас не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою — резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до п. 172.1 вищезазначеної статті.
Спадщину (подарунок) отримано членом сім’ї першого ступеня споріднення
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід у вигляді спадщини (подарунка) фізичної особи — резидента (спадкоємця/обдарованого), який є членом сім’ї першого ступеня споріднення, отриманий від фізичної особи — резидента (спадкодавця/дарувальника)?
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід згідно з п. 163.1 цієї статті.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Податкового кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу.
За нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 вищезазначеної статті).
Відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, дохід платника податку — фізичної особи — резидента (спадкоємця/обдарованого), який є членом сім’ї першого ступеня споріднення, отриманий від фізичної особи — резидента (спадкодавця/дарувальника) у вигляді спадщини (подарунка), звільняється від оподаткування військовим збором.
Грошове забезпечення військовослужбовців військовим збором не оподатковується
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які приймають безпосередню участь в антитерористичній операції?
Фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є згідно з пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платником військового збору.
Відповідно до абзацу другого пп. 1.7 цього пункту тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Держприкордонслужби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління держохорони України, Держслужби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які приймають безпосередню участь в антитерористичній операції, на підставі абзацу другого пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Допомога по вагітності та пологах не є об’єктом оподаткування
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах?
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 — 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу. До цього переліку включаються також інші доходи, крім зазначених у ст. 165 наведеного Кодексу, що передбачені пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Слід також зазначити, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Оскільки сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то вона не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Прес-служба СМР - 27.10.2015.
