24 грудня 2015 рокцу в прес - центрі ІА «МОСТ- ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Правила перетину кордону напередодні Новорічних та Різдвяних свят» за участі заступника начальника митного поста - начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Дніпропетровськ - аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС Атаманенка Євгена.
За його словами: «Під час перетину кордону необхідно пам'ятати, які речі громадян вважаються особистими і не обкладаються митом. До особистих речей щодо законодавства відносяться: спортивне спорядження (велосипед, вудка, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу та інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою). Товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби, особисті прикраси, призначені виключно для особистого використання, і які мають ознаки використання. Також один фотоапарат, одна кіно - або відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівки і додатковим спорядженням.
Не більше двох мобільних телефонів і переносних персональних комп’ютерів, флеш-карти у кількості не більше трьох штук. Туалетної води - 0,5 л або 100 г парфуму».
Також, при в’їзді на територію України з-за кордону лікарські препарати можна ввозити з собою без рецепта лікаря тільки в кількості, яка не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на людину.
Євген Атаманенко зазначив, що у зв'язку з новорічними святами актуальним залишається питання щодо ввезення алкоголю, тютюну та продуктів харчування на територію України: «Громадяни, які досягли повноліття можуть ввозити з собою: 5 л пива, 2 л вина, 1 л міцних алкогольних напоїв; 200 сигарет або 50 сигар, 250 г тютюну, або всі вироби в наборі загальною вагою не більше 250 г.
Також, він додав, стосовно ввезення та вивезення валюти громадянами, то українцеві, в не залежності від віку можна ввозити в Україну та вивозити за межі країни готівку в сумі, яка не перевищує 10 тис. євро, без письмового декларування митним органам.
Ввезення на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів особами, що не досягли 18 років, забороняється.
У разі виникнення питань, що можна перевозити і в якій кількості перевозити через кордон, необхідно звертатися за цілодобовим телефоном (056) 39-56-73.
Про погашення податкового боргу з податків, зборів та єдиного внеску платників повідомила начальник управління погашення заборгованостей ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яна Бабець під час прес-конференції в медіа-центрі "Днепр ПОСТ".
За її словами: "Враховуючи сьогоднішню ситуацію в нашій країні, ми розуміємо, що деякі підприємства не справляються зі своїми фінансовими зобов'язаннями і утворюють податковий борг. Якщо брати загальний показник по Україні, то Дніпропетровська область знаходиться в "золотій середині" по податковій заборгованості. Основними боржниками в Дніпропетровській області є комунальні підприємства. Це сфера водопостачання і теплопостачання, оскільки є невідповідність тарифів - того що платять клієнти і витрачає підприємство на свою роботу. Комунальники заборговували близько 200 мільйонів гривен, а фізичні особи - більше 150 мільйонів гривен".
Управління погашення заборгованостей ГУ ДФС у Дніпропетровській області покликане боротися з погашенням податкової заборгованості. На сьогодні середньомісячне погашення податкового боргу по області складає близько 55 мільйонів гривен в місяць.
Це досить вагома цифра в масштабах України. Окрім податкового боргу, ще існує такий напрям, як неоплата єдиного соціального внеску. Також, ведеться певна робота з державною виконавчою службою, результатом якої є погашення заборгованості більше 5 мільйонів гривен в місяць. Але, оскільки оплата податків є гарантією отримання заробітної плати вчітелям і усім держслужбовцям, то оплата єдиного соціального внеску - це, так би мовити, оплата на майбутнє в отриманні пенсій".
"Управління погашення заборгованостей ГУ ДФС у Дніпропетровській області закликає платників податків сумлінно оплачувати податки і єдиний соціальний внесок, тому що обидва ці показники – "наше майбутнє, майбутнє наших дітей і наших батьків",- резюмувала Яна Бабець.
У січні-листопаді поточного року на антикорупційний сервіс «Пульс» Державної фіскальної служби звернулися 8 904 заявника.
Більшість звернень стосувалась податкових питань. За 11 місяців поточного року з цього приводу на «Пульс» зателефонували 7 164 заявника, у той час як митної справи стосувалось 1 740 звернень.
Основними темами звернень залишаються проблеми, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних – 2 885 звернень, або 32,4 відс.
Також заявників цікавила організація роботи ДФС та її територіальних органів – 2 352 звернення, або 26,4 відс., та система електронного адміністрування ПДВ – 1 168 звернень, або 13,1 відс.
Затримка митного оформлення товарів та черги на митних постах і пунктах також залишаються актуальними проблемами, цих питань стосувалось 1 060 (11,9 відс.) та 314 (3,5 відс.) дзвінків відповідно. Корупційних дій стосувалось 217 звернень (2,4 відс).
Станом на 1 грудня 96 відс., або 8 545 звернень, були опрацьовані, а заявники сповіщені про результати розгляду.
Нагадаємо, що інтерактивний сервіс «Пульс» приймає звернення платників податків з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Протягом січня – листопада поточного року митницями Державної фіскальної служби порушено 16 578 справ про порушення митних правил на суму понад 1 713,63 млн. грн. З них у 7 986 справах вилучено предмети правопорушень на суму понад 561,33 млн. грн.
Переважну більшість вартості вилученого складають промислові товари – понад 337,13 млн. грн. Продовольчих товарів вилучено на суму понад 75,15 млн. грн., валюти – понад 98,24 млн. грн., транспортних засобів – понад 50,80 млн. грн.
На початку грудня в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» міжнародного аеропорту «Бориспіль» під час митного огляду в особистих речах іноземця, виявлено та вилучено 2,652 кг бурштину та 15 виробів із срібла.
За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України (Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю).
Інший випадок порушення митного законодавства України зафіксували співробітники митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС під час здійснення митного контролю автомобіля, який прямував до України з Польщі.
У багажному відсіку транспортного засобу виявлено 5 металевих труб для димовідводу вагою 50 кг та вартістю 303,4 польських злотих. Крім того, водій намагався ввезти на територію України електроніку фірми «Apple», а саме – 3 електронних планшети, 1 комп`ютер моноблок та 65 чохлів для мобільних телефонів загальною вартістю 97,7 тис. грн.
За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України (Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю), а вантаж вилучено.
З 1 січня 2016 року митниці ДФС будуть безкоштовно видавати сертифікати з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Передбачено максимальне спрощення процедури видачі сертифікатів у найкоротший термін з одночасним посиленням відповідальності експортера за достовірність інформації, яка необхідна для визначення українського походження товару. Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 аналогічний тому, що діє в європейських країнах.
Для спрощення процедури ДФС визначено місцями видачі сертифікатів 162 митних пости та відділи (сектори) митного оформлення, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників.
На веб-порталі ДФС для експортерів оприлюднено детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів (https://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/sertifikati-z-perevezennya-tovariv).
Також нагадуємо, що для спрощення та прискорення митного оформлення товарів, що експортуються з України на умовах вільної торгівлі, у 2015 році запроваджено інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів.
Схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.
Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката “EUR.1” самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.
Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС.
За січень-листопад 2015 року до Державного бюджету України надійшло 8 052,9 млн. грн. військового збору. Це на 15 відс. більше індикативного показника.
У листопаді до бюджету країни надійшло 831 млн. грн. цього податку, що перевищило індикативний показник на 23,6 відс.
Довідково: військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Його ставка складає 1,5%. від об’єкта оподаткування.
Платниками збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.
Саме стільки військового збору сплачено жителями Дніпропетровської області до державного бюджету за чотирнадцять місяців, починаючи з 03 серпня 2014 року, відколи набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів», яким, зокрема, встановлено військовий збір.
З початку ж 2015 року на обороноздатність України спрямовано майже 970 млн. грн. У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відзначають позитивну динаміку надходжень: якщо у січні загальна сума військового збору склала 50,7 млн. грн., то вже у листопаді надійшло майже в два рази більше, а саме 100,6 млн. грн.
Нагадуємо, ставка для обчислення військового збору складає 1,5% від об’єкта оподаткування. Платниками збору є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи, як в Україні, так і за її межами, фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.
Протягом січня-листопада поточного року надходження до місцевих бюджетів склали 89,4 млрд. грн.
Так, зокрема, акцизного податку з реалізації через роздрібну мережу підакцизних товарів надійшло понад 7 млрд. грн.
Податок на майно поповнив місцеві бюджети на 14,6 млрд. грн., у тому числі транспортного податку сплачено 411,6 млн. грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 708,8 млн. грн., земельного податку – 13,5 млрд. гривень.
Понад 1 млрд. грн. отримали місцеві бюджети рентної плати за користування надрами, 559,8 млн. грн. – рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 546,2 млн. грн. – за спеціальне використання води.
Також за 11 місяців 2015 року до місцевих бюджетів сплачено понад 1,5 млрд. грн. екологічного податку.
Протягом січня – листопада 2015 року ДФС було виявлено майже 93 тис. найманих осіб, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями. До бюджету ними сплачено 18 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 40 млн. грн. єдиного внеску.
Ще близько 38 тис. громадян, які працювали без реєстрації, офіційно зареєструвалися підприємцями та сплатили до бюджету понад 18 млн. грн. податків.
Крім того, завдяки спільним заходам ДФС та органів місцевої влади, у поточному році рівень виплати заробітної плати своїм працівникам підвищили 17 тис. суб’єктів господарювання. Бюджет додатково отримав 27,1 млн. грн.
Загалом, з початку року під час перевірок на дотримання трудового законодавства порушення фіксувалися у 58 відс. суб’єктів господарювання. До бюджету донараховано понад 597 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок №1233), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Постанова №1233).
Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (пункт 1 Порядку №1233).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт) за формою згідно з додатком, затвердженим Постановою №1233.
Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Враховуючи те, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців наростаючим підсумком з початку року, то платник податків за місцем своєї реєстрації повинен подавати такий звіт до кінця звітного року. У разі, якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, то звіт про суми податкових пільг ним не подається.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 101.30 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Державна фіскальна служба України, з метою забезпечення єдиного підходу до застосування норм податкового законодавства щодо контролю за трансфертним ціноутворенням, повідомила наступне.
Згідно з абзацом другим підпункту 39.5.1.1 пункту 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до пункту 39.4 цієї статті, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.
Порядок опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення на виконання вимог абзацу третього підпункту 39.5.1.1 пункту 39.5 статті 39 Кодексу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1055/27500) (далі – Порядок №706).
Відповідно до пункту З Порядку №706 контролюючий орган, що проводить аналіз звітів про контрольовані операції, інформації про здійснені контрольовані операції (додатка до декларації), документації з трансфертного ціноутворення або перевірку контрольованих операцій, самостійно визначає необхідність проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків, етапи опитування та обсяг питань, за якими необхідно провести таке опитування.
Рішення про проведення опитування приймається (пункт 5 Порядку №706):
- під час аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 Кодексу, керівником (заступником керівника) контролюючого органу;
- під час проведення перевірки контрольованої операції посадовою особою, яка проводить перевірку платника податків.
Згідно з пунктом 9 Порядку №706 місцем проведення опитування, рішення про проведення якого прийнято під час аналізу звітів про контрольовані операції, інформації про здійснені контрольовані операції (додатка до декларації) та/або документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 Кодексу, є приміщення контролюючого органу.
Розділом IV Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, визначено, що аналіз документації з трансфертного ціноутворення, поданої платником податків, здійснює контролюючий орган, у якому платник податків перебуває на обліку, разом із контролюючим органом вищого рівня та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України на підставі ухвали суду проведено обшук в складських приміщеннях одного з товариств міста Дніпропет- ровськ.
Під час обшуку виявлено та вилучено 161 тис. грн. готівкою, 450,3 тис. дитячих іграшок в асортименті, 20 системних блоків, 2 ноутбуки та чорнову бухгалтерську документацію товариства.
Тривають слідчі дії.
Це на 1 мільярд 577 мільйонів гривень, або на 17 відсотків більше, ніж за січень – листопад 2014 року.
Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 5 мільярдів 324 мільйони гривень, або майже 49 відсотків від загальних надходжень.
Від плати за землю надійшло 2 мільярди 68 мільйонів гривень, що на 321 мільйон гривень більше, ніж за одинадцять місяців минулого року. Податку на прибуток суб’єктами господарювання сплачено майже 868 мільйонів гривень, що на 819 мільйонів гривень більше фактичних надходжень минулого року.
Представники малого та середнього бізнесу сплатили понад 811 мільйонів гривень єдиного податку. Цей показник на 263 мільйони гривень перевищує надходження одинадцяти місяців минулого року.
Відповідно до пункту 292.6 статті 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ (далі – Книга), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №799/27244) (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 5 зазначеного Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).
Отже, датою отримання доходу фізичної особи – платника єдиного податку у разі проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.
Підпунктом 6 пункту 11.32 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2011 №1588 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300) з внесеними змінами визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії щодо зняття з обліку самозайнятих осіб можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у суб’єктів господарювання, які використо- вують реєстратори розрахунко- вих операцій (далі – РРО), залишився час до кінця грудня 2015 року, щоб обладнати місця торгівлі касовими апаратами, що забезпечують створення конт- рольної цифрової стрічки та подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
Отже, користувачі РРО, які не встигли вивести з експлуатації касову техніку, яка не відповідає зазначеним вище вимогам, мають до 01.01.2016 встановити нову або доопрацювати наявну.
Відповідно до пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) платникам податків дозволено до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.
Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік (з 01.01.2015 по 31.12.2015), для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 5 статті 17 Закону №265 передбачена відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що
28 грудня останній день сплати
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за листопад;
29 грудня останній день сплати:
- авансового внеску рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану на грудень 2015 року;
- авансового внеску рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на грудень;
- авансового внеску рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку на грудень;
30 грудня останній день сплати:
- авансових внесків з податку на прибуток за грудень;
- податку на додану вартість за листопад;
- плати за землю за листопад;
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за листопад на поточний або депозитний банківський рахунок, на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад;
- акцизного податку за листопад;
- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за листопад.
Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних звернень платників податків щодо правомірності застосування штрафних санкцій за непогашення платником податків узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та пені у разі перерахування у погашення такого податкового зобов’язання надміру сплачених сум з авансових платежів з податку на прибуток повідомила.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).
Абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань (абзац десятий пункту 57.1 статті 57 Кодексу).
Класифікація доходів бюджету за платежами затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» (далі – наказ №11).
До 20.07.2015 положеннями наказу №11 було законодавчо передбачено, що податкові надходження з податку на прибуток підприємств та авансових внесків з податку на прибуток підприємств обліковувалися на окремих кодах бюджетної класифікації.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом №11. Державній казначейській службі України доручено забезпечити зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за кодами класифікації доходів бюджету, що виключаються згідно з цим наказом, на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Кодексу).
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених статтею 87 Кодексу, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Кодексу).
Пунктом 131.2 статті 131 Кодексу визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, у разі наявності у платника податку сум переплат з авансових внесків з податку на прибуток підприємств при зарахуванні їх на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств, такі суми були зараховані як переплата за податковими зобов’язаннями з цього податку.
Пунктом 126.1 статті 126 Кодексу визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Тобто, у разі виникнення заборгованості у платника податків по узгоджених податкових зобов’язаннях до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, у тому числі нараховується пеня.
Разом з тим, слід зазначити, що положенням Кодексу, а саме пунктом 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», передбачено, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
Водночас враховуючи те, що грошові зобов’язання за результатами діяльності за 2015 рік будуть визначатися у декларації за звітний податковий рік (подаватиметься у 2016 році), мораторій щодо застосування штрафних санкцій, визначений пунктом 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, не розповсюджується на обставини, що виникли у зв’язку з зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток підприємств на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (у частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу).
Статтею 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до статті 59 ЗКУ громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, у тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – платники податків декларують свої доходи, отримані у 2015 році, за новою формою декларації про майновий стан і доходи (далі – нова декларація).
Нова форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (зареєстрований Міністерством юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743) і вводиться в дію з 1 січня 2016 року.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Отже, останній день подання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік – 09.02.2016.
Звертаємо увагу, що у новій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи з обов’язковим заповненням відповідних додатків.
Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження підприємницької діяльності та провадження незалежної професійної діяльності здійснюється окремо за доходами у додатку Ф4 до нової декларації.
Розділ І додатка Ф4 до нової декларації заповнюється фізичними особами – підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, за результатами звітного податкового року та підприємцями, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування.
Розділ II додатка Ф4 до нової декларації заповнюється особами, які провадять незалежну професійну діяльність (наприклад, приватні нотаріуси, адвокати, наукова, літературна, художня діяльність).
У додатку Ф4 до нової декларації передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору.
У разі, якщо за результатами остаточного розрахунку ПДФО за результатами звітного податкового року фізична особа – підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4 та до рядка 21 нової декларації.
Якщо фізичною особою – підприємцем, були отримані також доходи, наприклад, від операцій з інвестиційними активами, то розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з таких доходів здійснюється у додатку Ф2 до нової декларації.
У рядку 4.1 додатка Ф2 до нової декларації відображається позитивне значення загального фінансового результату операцій із інвестиційними активами (інвестиційний прибуток), з якого розраховується ПДФО та військовий збір. Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається у рядках 5.2 та 5, а сума військового збору – у рядках 6.2 та 6 додатка Ф2 до нової декларації.
Доходи, отримані від операцій з інвестиційними активами, та сума нарахованого ПДФО і військового збору, що підлягають сплаті, відображаються у рядку 10.4 «Інвестиційний прибуток (додаток Ф2)» нової декларації.
При отриманні протягом звітного податкового року доходів з джерел за межами України заповнюється додаток ФЗ нової декларації.
У графі 8 «Сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 ПКУ» додатка ФЗ до нової декларації відображається сума ПДФО, нарахованого за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 Кодексу, без врахування сум податків, сплачених за кордоном, що зараховуються в Україні.
Зменшення річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, здійснюється в декларації шляхом відображення такої суми у рядку 22 «Сума податків, сплачених за кордоном, на яку зменшуються податкові зобов’язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 ПКУ (графа 7 додатка Ф3, але не більше значення рядка 18)» нової декларації.
Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається у графі 9 додатка ФЗ до нової декларації.
Іноземні доходи, одержані фізичною особою – платником податків, а також сума ПДФО та військового збору, що нарахована та підлягає сплаті платником самостійно, відображаються у рядку 10.6 «Доходи, одержані (нараховані) з джерел за межами України (додаток Ф3)» нової декларації.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу та нагадує, що з метою упередження спроб отримання в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС послуг електронного цифрового підпису шахраями з використанням фіктивних реєстраційних документів та захисту інтересів заявників представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, має здійснюватись особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.
Прес-служба СМР - 28.12.2015.
