До уваги страхувальників! Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (длі – наказ № 393), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950.

Наказом № 393 відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями затверджено Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (зі змінами), зокрема:

- Порядок доповнено новим додатком № 2 – «Заявою про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства)» (№ 12-ЄСВ);

- викладено у новій редакції Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (форма № 2-ЄСВ).

- у разі внесення змін до даних, що вказуються у Повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

- Порядком також встановлено: якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Довідково: Наказ № 393 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 29.05.2018 № 41. Наказ № 393 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто дата набрання чинності – 08.06.2018.

Використовуєте нерухоме майно з метою одержання доходу –

пільги з податку на нерухомість не застосовуються!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості –– на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Крім цього, пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Туристичний збір: подання податкової декларації податковим агентом

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників туристичного збору, що відповідно до пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Податкова декларація з туристичного збору (далі – Декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, Декларація подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік в контролюючому органі за місцем здійснення діяльності та самостійно подати Декларацію до цього контролюючого органу.

Коли юридична особа – «спрощенець» не звітує за землю?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, юридичним особам – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

Удосконалено порядок формування плану-графіка

проведення документальних перевірок платників

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням https://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/339756.html повідомила наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наказ № 386 опубліковано в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.

Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.

Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.

Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21— високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.

Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Термін подання самозайнятою особою до контролюючих органів

відомостей про зміну облікових даних

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.

Отримали від роботодавця безоплатно майно – зобов’язані

сплатити ПДФО та військовий збір

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником ПДФО у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки ПДФО і військового збору.

Враховуючи вищевикладене, якщо роботодавцем працівнику безоплатно передається майно, то його вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

Вищевказані норми норми передбачені пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 «е», п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

При поповненні електронного рахунку у СЕА ПДВ

необхідно правильно вказувати обов’язкові реквізити

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ:

► у полі «Отримувач» зазначається наймування платника ПДВ;

► у полі «Код» необхідно зазначити податковий номер платника ПДВ, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

► у полі «Банк отримувача» зазначається «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

► у полі «Код банку» зазначається «899998»;

► у полі «№ рахунка» необхідно зазначити номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 3.8 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 зі змінами реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

Понад 5,2 млрд. грн. єдиного внеску надійшло

від платників Дніпропетровщини

Впродовж п’яти місяців 2018 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 5 млрд. 227,6 млн. грн. Якщо цей показник порівняти з січнем – травнем 2017 року, то цьогорічна сплата єдиного внеску збільшилась на 932,1 млн. грн.

При цьому, лише у травні поточного року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 89,9 млн. грн., що на 200,3 млн. грн. більше травневих надходжень минулого року.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Облік ПДВ при реорганізації юридичної особи

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).

Відповідно до п. 196.1.7 ст. 196 ПКУ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Касові операції: особливості оприбутковування готівки

та застосування КОРО

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набула чинності 01.06.2018, у новій редакції викладено п. 11 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).

Так, відповідно до п. 11 розділу І Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Крім того, чітко визначено питання застосування КОРО.

Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Крім того, внесено зміни до абзацу третього пп. 3 п. 29 розділу ІІІ Положення № 148, який викладено у такій редакції: «документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є, примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача».

Для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2018 року необхідно подати Заяву не пізніше 15 червня

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкту господарювання необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу подати Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджену Наказом Мінфіну від 20.12.2011 № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274 (далі – Заява), в один з таких способів:

1) особисто або уповноваженою на це особою;

2) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб;

4) держреєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію.

У Заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

► найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або ПІБ фізичної особи — підприємця (далі – ФОП), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

► обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки;

► кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Суб’єкт господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, також може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Проте такий перехід можливий:

· лише один раз протягом календарного року;

· за умови відповідності критеріям, які дають право обрання спрощеної системи оподаткування (протягом року, що передує періоду переходу);

· до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Слід зазначти, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп, шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, для переходу на спрощену систему оподаткування з 01.07.2018, суб’єктам господарювання необхідно подати Заяву не пізніше 15 червня 2018 року.

Заяву про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань можна надіслати через Електронний кабінет

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує платників податків, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету/меню «Листування з ДФС».

Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню «Допомога відкритої частини Електронного кабінету».

Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164² КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нюанси в отриманні податкової знижки на навчання

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надає відповідь на питання.

Якщо договір з навчальним закладом укладено з батьком студента, а квитанцію на оплату за навчання оформлено на студента, який не працює. Чи має право батько на податкову знижку на навчання?

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797), яким внесено зміни до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Слід зазначити, що Законом № 1797 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи вищевикладене, не залежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

Чи може ФОП після закриття підприємницва повернути зайво сплачений ЄСВ

Фізособа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого ЄСВ на підставі заяви. Однак таку заяву слід подати до дати зняття з обліку такого платника.

Після припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення, помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та ЄСВ (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Дніпровська ОДПІ про підсумки деклараційної кампанії – 2018

«З початку року доходи понад 1 млн. грн. вказали у своїх деклараціях 10 жителів Дніпровського, Синельниківського та Солонянського районів.

Цією категорією громадян задекларовано 363,9 млн. грн. доходів, до сплати нараховано 284,4 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 23,7 тис. грн. військового збору. Загалом з початку року 3781 платників подали декларації про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу становить 466639,2 млн. грн., до сплати нараховано 5211,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, а до державного бюджету 711,9 тис. грн. військового збору» - для представників ЗМІ зазначив начальник відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Дніпровської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталій Прокопенко.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні 127 осіб скористалась такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 198,7 тис. грн.

Увага платників податків!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, лист від 04.06.2018р. № 05-10-2/573-5215 «Про відкриття рахунків» та у зв’язку із запровадженням централізованої моделі виконання дохідної частини державного та місцевого бюджетів в Державній казначейській службі України з 2 липня 2018 року будуть змінені бюджетні рахунки.

Загальна система оподаткування: яку суму витрат на оплату праці найманих працівників включають до складу витрат підприємця

Дніпровська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 177.4.2 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать, зокрема, витрати на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової зарплати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Згідно з пп. 164.2.1 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ПКУ).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та ЄВ, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи та у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та ЄВ, які справляються за рахунок доходу найманої особи.

При цьому слід врахувати, що відповідно до Закону про ЄСВ єдиний внесок з найманих працівників не утримується.

Таким чином, до складу витрат фізособи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

Платники Дніпропетровщини задекларували

за 2017 рік доходів на суму понад 2,7 мільярдів гривень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що в рамках кампанії декларування доходів, отриманих у 2017 році, є три важливі дати: перша – із 1 січня 2018 року платники податків подають декларації про доходи; друга – до 1 травня платники закінчують подавати декларації про доходи; третя – до 1 серпня платники самостійно сплачують податок із задекларованих доходів. Варто зазначити, в межах декларування доходів впродовж року, громадяни можуть подавати декларації задля отримання податкової знижки.

Як зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна: «До територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подали 41045 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, з яких 4866 декларацій подано з метою отримання податкової знижки».

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 млрд. 677,7 млн. грн. Слід відмітити, що цьогоріч свої доходи понад 1 млн.грн задекларували 234 громадянина.

Згідно з поданими деклараціями самостійно визначена до сплати сума податку на доходи фізичних осіб склала 91,2 млн. грн, що на 3,8 млн. грн. менше, ніж у минулому році, а військового збору – 12,05 млн. грн., що на 1,9 млн. грн. менше, ніж у минулому році.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, відповідальність за порушення порядку заповнення документів податкової звітності, несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

До уваги платників! Оприлюднено нові рахунки для сплати податків

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна казначейська служба України повідомила про застосування з 02.07.2018 рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами, які будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ) (МФО 899998).

З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням

https://www.treasury.gov.ua/reg/control/dnp/uk/publish/category/918914

та на офіційному субсайті Теріторіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням

https://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Внесено зміни до Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.05.2018 № 493, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2018 за № 628/32080 (далі – Наказ № 493), яким внесено зміни у наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.11.2017 за № 1429/31297.

Наказ № 493 розроблено відповідно до частини сьомої ст. 298 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

Внесенеми Наказом № 493 змінами передбачено перенесення термінів переведення обслуговування платників через депозитні рахунки 3734, а саме:

1) переведення підприємств на обслуговування через депозитні рахунки 3734, відкриті в Державному казначействі України на ім’я ДФС України, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно:

· на перехідний період (з 15.01.2018 до 15.04.2019) – за рішенням підприємства;

· з 16.04.2019 – на постійній основі;

2) протягом перехідного періоду:

· з 18.03.2019 сплата та зарахування грошових коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в ГУ Казначейства в м. Києві на ім’я митниці ДФС України, припиняються в установленому порядку;

· з 16.04.2019 порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, застосовується виключно щодо операцій по перерахуванню до державного бюджету митних та інших передбачених законодавством платежів, сплачених в перехідний період, а також грошових коштів, внесених підприємствами як грошова застава, в разі якщо така застава підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Наказ № 493 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.06.2018 № 044.

Компенсація вартості проїзду працівника: чи є база нарахування ЄСВ?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями).

Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п. 3.15 розділу 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатом України від 13.01.2004 № 5).

Крім того, згідно з п. 6 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2013 № 1170, зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівникові при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.