Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує
08 вересня 2017 року з 10-00 год. до 11-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (056) 374-31-64 старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо недопущення корупційних дій працівниками органів ДФС у Дніпропетровській області».
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Яни Бабець
на тему: «Стягнення податкового боргу»
Питання 1. Доброго дня. Який механізм стягнення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості платника податків?
Відповідь. Пункт 87.5 статті 87 та пункт 95.22 статті 95 Податкового кодексу України визначають механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Дана норма застосовується як додаткове джерело погашення податкового боргу у разі, коли здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.
Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.
Питання 2. Підкажіть, будь ласка, За яких обставин застосовується адміністративний арешт майна платника податків ?
Відповідь. Адміністративний арешт майна платника податків згідно до вимог статті 94 Податкового кодексу України є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Питання 3. Хочу спитати. Який механізм стягнення податкового боргу фізичної особи?
Відповідь. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у відповідності з вимогами статті 59 Податкового кодексу України.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків щодо сплати податків і зборів, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з вимогами статті 87 Податкового кодексу України органи ДФС звертаються до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу за рахунок активів фізичної особи – боржника.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
По рішенню суду, яке набрало законної сили, видається виконавчий лист що направляється державному виконавцю для виконання.
Особливості оскарження рішення комісії ДФС
про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН
07.09.17 https://glavnoe.dp.ua/blogs/osoblivost%D1%96-oskarzhennja-r%D1%96shennja-kom%D1%96s%D1%96%D1%97-dfs--pro-v%D1%96dmovu-u-re%D1%94strac%D1%96%D1%97-pn-rk-v-%D0%84rpn
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, щодо оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених п.56.23 ст.56 ПКУ, а саме:
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПКУ);
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України), комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ).
Нагадуємо, що Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМ України від 04.07.2017 №485 (далі – Порядок №485);
► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (п.п.56.23.3 п.56.23 ст.56 ПКУ);
► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п.56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ).
Відповідно до п.6 Порядку №485 не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку у судовому порядку.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи викладено у новій редакції
07.09.2017 https://glavnoe.dp.ua/blogs/podatkovu-deklarac%D1%96ju-pro-majjnovijj-stan-%D1%96-dokhodi-vikladeno-u-nov%D1%96jj-redakc%D1%96%D1%97
Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за №821/30689 (далі – Наказ №556), у новій редакції викладено: податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821).
Зміни внесені відповідно до Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Так, зокрема, внесені наступні зміни:
- у розділі II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації рядок 10.9 «інші доходи, у тому числі» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))», в якому відображається дохід, отриманий фізичною особою відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
- розділ I «Доходи від провадження господарської діяльності» додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації (далі – Додаток Ф2) доповнено графою 8 «амортизаційні відрахування», сума яких розраховується відповідно до підпунктів 177.4.6 – 177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ;
- до Додатку Ф2 додано новий розділ II «Інформація щодо нарахованої амортизації»;
- розділ III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Додатку Ф2 доповнено рядком 1.2 «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року», що заповнюється фізичними особами – підприємцями, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали Декларацію відповідно до абзацу другого п.177.11 ст.177 ПКУ.
Наказ №556 набирає чинності з 31 грудня 2017 року (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58).
В якому розмірі включається до податкової знижки сума витрат фізособи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно із п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст.729 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст.720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.06.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
04.09.2017
Адміністрування ПДВ: новації в податковому законодавстві щодо оподаткування юридичних осіб
Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Питання адміністрування ПДВ. Новації в податковому законодавстві щодо оподаткування юридичних осіб» за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненка та фахівця управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Світлани Плохої.
За словами Віталія Мироненка: «Кожна третя гривня або 38% надходжень до Державного бюджету від Дніпропетровщини припадає на сплату податку на додану вартість. Приріст доходів Державного бюджету у січні – липні 2017 року, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року склав 27,3 %.
До певного збільшення надходжень призвела зміна порядку оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, остаточне скасування у 2017 році спеціального режиму оподаткування. Так, у січні – липні 2016 року виробники сільгосппродукції сплатили до Державного бюджету 244,5 млн. грн. ПДВ, а за 7 місяців поточного року – 337,1 млн. грн.».
Світлана Плоха розповіла про основні зміни у порядку справляння ПДВ.
Зокрема, удосконалено систему електронного адміністрування ПДВ та механізм застосування штрафних санкцій у разі не реєстрації або несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Виключено норми щодо терміну 60 днів на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних для платників, які застосовують касовий метод. Також, збільшено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів).
Робота на умовах неповного робочого дня (за основним місцем роботи):
база нарахування єдиного внеску
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Отже у разі, якщо працівник за своїм основним місцем роботи виконує певну роботу на умовах неповного робочого дня і при цьому за фактично відпрацьований час сума заробітної плати становить менше законодавчо встановленого рівня, роботодавцю слід здійснювати нарахування єдиного внеску з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН:
порядок надання платником ПДВ пояснень та/або копій документів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄДРП) платник податку на додану вартість має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРП або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.07.2017 №654, що зареєстрований у Мінюсті 07.08.2017 за №966/30834) (далі – Наказ №567), у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – Перелік).
Переліки таких документів для критеріїв, визначених підпунктами 1) та 2) пункту 6 Критеріїв оцінки, затверджених наказом №567, є ідентичними. Платнику ПДВ необхідно надавати лише копії тих документів, завірені належним чином, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у ПН, що зупинена.
Як визначено Наказом №567, з 12.08.2017 письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (далі – Повідомлення) за формою J(F)1312602.
Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення. Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини ПН/РК (з відповідними знаками).
При цьому Повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено в ЄРПН.
До Повідомлення щодо кожної ПН/РК в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії усіх необхідних первинних документів (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МГб).
Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:
► через особистий кабінет електронного сервісу ДФС «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за посиланням cabinet.sfs.gov.ua;
► через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.
Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді; друга квитанція визначає статус документа – «Прийнято»/«Не прийнято».
У разі зупинення РК на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.
До уваги суб’єктів літакобудування
07.09.17 https://www.056.ua/ads/773710
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 29.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №635 «Про затвердження Порядку та обсягів ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість» (далі – Постанова №635).
Постановою №635 відповідно до п.п.13 п.4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та п.41 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджені:
- Порядок ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість (далі – Порядок);
- обсяги товарів, які ввозяться на митну територію України суб’єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
Порядок визначає механізм ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів суб’єктами літакобудування, що підпадають під дію ст.2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – суб’єкти літакобудування), що звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ до 01.01.2025 за умови дотримання вимог щодо обсягів їх ввезення та цільового використання. При цьому відчуження таких товарів третім особам, крім відчуження у складі авіаційної техніки, створеної (виготовленої) на момент затвердження їх обсягів, вважається використанням товарів не за призначенням.
Використання за призначенням зазначених товарів передбачає їх використання для розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів.
Суб’єкти літакобудування подають щомісяця до 20 числа місяця, що настає за наступним періодом, митниці ДФС, якою здійснено митне оформлення товарів за їх призначенням, звіт про їх цільове використання у трьох примірниках за формою згідно з додатком до Порядку.
Один примірник зазначеного звіту з відміткою митниці ДФС, якою здійснено митне оформлення товарів, надсилається такою митницею щомісяця до 25 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем обліку суб’єкта літакобудування, другий примірник – щокварталу до 25 числа наступного періоду Мінекономрозвитку.
У разі виявлення фактів використання товарів не за призначенням, контролюючі органи за місцем обліку суб’єкта літакобудування вживають заходів, передбачених нормами розділу II Податкового кодексу України (п.3 Порядку).
Постанова №635 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 29.08.2017 №159.
05.09.2017
Протягом січня – серпня 2017 року на Дніпропетровщині зібрано
48,4 млрд. грн. податкових і митних платежів
та майже 7,2 млрд. грн. єдиного внеску
З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 48 млрд. 379,8 млн. грн., що на 13 млрд. 796,6 млн. грн. більше, ніж у січні – серпні 2016 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців 2017 року спрямовано 35 млрд. 82,3 млн. грн., що на 10 млрд. 906,6 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.
Надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпровського регіону склали 13 млрд. 297,5 млн. грн. Це на 2 млрд. 890,0 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня – серпня 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 7 млрд. 164,8 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 2 млрд. 89,8 млн. грн.
ДФС в «Електронному кабінеті платника» запроваджено новий сервіс
07.09.17 https://www.056.ua/ads/773712
Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль). Про це повідомила ДФС на головній сторінці офіційного веб-порталу.
Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:
- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах; про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах; про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів;
- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція); про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).
Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.
Оновлено програмне забезпечення ДФС
для формування та подання звітності в електронному вигляді
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.21.0) станом на 30.08.2017.
1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 03.07.2017 №621 «Про затвердження форми Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту» додано нові документи (початок дії з 01.09.2017):
- J0147701 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту.
2. З метою належної реалізації наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зі змінами та доповненнями додано нові версії документів (початок дії з 01.09.2017):
- F/J 1312602 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено;
- F/J 1360102 – Документ довільного формату;
- F/J 1412402 – Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
3. Виправлені помилки у таких формах:
- F/J0602006 – Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (початок дії з 01.01.2018).
- Фінансова звітність - у відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми вводу та друку.
Затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за №942/30810 (далі – Наказ №637).
Наказом №637 відповідно до вимог п.п.14.1.562 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету (далі – Порядок).
Порядком визначаються загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.
Електронний кабінет забезпечує електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених ПКУ.
Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.
Електронний кабінет забезпечує захист даних (у тому числі персональних даних) від несанкціонованого доступу із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, яка є сукупністю організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на унеможливлення витоку, перехоплення, втрати, знищення, модифікації та блокування інформації.
Електронний кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет).
Усі користувачі без використання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) мають доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету та можуть отримувати інформацію, необхідну для роботи контролюючих органів, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП.
Наказ №637 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.09.2017 №68.
06.09.2017
Податковий календар на 8 вересня 2017 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
8 вересня, п’ятниця,
останній день подання
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію;
останній день сплати
- податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.09.2017 ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» за посиланням: https://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html оприлюднено новий довідник типів об’єктів оподаткування.
Нагадуємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Форма вказаного повідомлення передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.
Податкова накладна не надається отримувачу: чи зупиняється реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 зі змінами та доповненнями (далі – Критерії).
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв).
Відповідно до п.5 Критеріїв усі ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.
У разі, якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідають зазначеній ознаці, – така ПН/РК не підлягають Моніторингу.
Тобто ПН/РК, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Чи потрібно фізичній особі - підприємцю у разі перевищення у календарному році доходу понад 1,0 млн. грн., застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Так, статтею 3 Закону №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно п.296.10 ст.296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які в календарному році перевищили обсяг доходу 1 млн. грн., зобов’язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовується.
Зазначене питання викладено в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 28.08.2017 №1739/О/99-99-14-05-01-14/ІПК.
07.09.2017
Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з
початку року зросли більш як на 2,9 мільярдів гривень
У Дніпропетровській області за вісім місяців поточного року надходження до місцевих бюджетів становлять 13 млрд. 297,5 млн. гривень, що на 2 млрд. 890 млн. гривень більше, ніж за відповідний період 2016 року.
Так, на 1 млрд. 851,5 млн. гривень збільшилися надходження з податку на доходи фізичних осіб, всього їх надійшло 7 млрд. 74,1 млн. гривень. На 379,2 млн. гривень більше, ніж в минулому році, сплатили юридичні і фізичні особи земельного податку та орендної плати. Всього до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 2 млрд. 618,2 млн. гривень плати за землю.
На 295,4 млн. гривень збільшилися надходження з єдиного податку, який сплачують суб’єкти малого підприємництва, загалом надходження становлять 1 млрд. 176,1 млн. гривень.
Щодо правомірності розміщення неприбутковою організацією
вільних коштів на депозитному рахунку в банку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена, та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підпунктом 133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ зазначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Зазначене питання викладено в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 23.08.2017 №1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати інформацію на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з додатком (Таблиця даних платника податків) до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами .
При заповненні Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.02.17 №211).
При цьому відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ одним з обов’язкових реквізитів ПН є код товару згідно з УКТ ЗЕД. Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.
Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
До уваги платників податку на прибуток – «нульовиків»
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державна фіскальна служба України у листі від 04.09.2017 №23407/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року №592» (далі – лист ДФС №23407) у зв’язку з набранням чинності з 15.08.2017 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – постанова №592) повідомила наступне.
Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону України від 21.12 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України», яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).
Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток iз поданням спрощеної податкової декларації.
При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:
► дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати трьох мільйонів гривень;
► розмір нарахованого за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;
► відповідає одному з критеріїв:
- утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
- діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їx утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 oci6;
- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 oci6.
Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному пepioдi досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному пepioдi, за ставкою 18%.
Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.
Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою №592.
У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.20 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).
Лист №23407 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72418.html
Прес-служба СМР - 13.09.2017.
