- Прес-служба Державної фіскальної служби України

На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.

«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.

Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

21.07.2017

Податківці Дніпропетровщини нарахували понад 190 млн. грн.

за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом І півріччя 2017 року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 64 фактичні перевірки, щодо контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами яких порушникам законодавства донараховано 190,4 млн. грн. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Найчастіше суб’єкти господарювання торгували без наявності ліцензії: у 29 випадках – алкогольним напоями та 7 – тютюновими виробами. Крім того, виявлено по 8 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін та торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимально роздрібних тощо.

До того, працівниками фіскальної служби Дніпропетровщини з незаконного обігу вилучено: 230,6 дал. спирту на загальну суму 750,5 тис. грн.; 4053,7 дал. алкогольних напоїв на загальну суму понад 5,1 млн. грн.; 76730 пачок тютюнових виробів на загальну суму майже 1,9 млн. грн.

Система моніторингу оцінки ризиків:

відповіді ДФС України на актуальні питання щодо реєстрації ПН/РК

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у банері «До уваги платників ПДВ! Припинення реєстрації ПН» за посиланням https://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/303782.html 19.07.2017 розміщено другу частину відповідей на актуальні питання платників щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у зв’язку із запровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 1. Якщо платник подає карту платника, то блокування ПН не відбувається?

Відповідь: За результатами проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України).

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622, затверджено відповідні критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до яких здійснюється можливе зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, відповідно до пункту 3 та 4 Критеріїв платник податків у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН має право подати в електронному вигляді засобами електронного зв’язку («Єдине вікно/Електронний кабінет платника») Таблицю даних платника податків за встановленою наказом формою.

Питання 2. Як довести реальність операції? Щоб не подавати всі можливі і неможливі документи – «докази», як правильно сформувати пакет документів, достатній для ДФС, щоб розблокувати ПН?

Відповідь: Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622. Крім того, для відповідних Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено конкретний перелік документів.

Нагадуємо, що для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній платник має право подати визначені документи до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання 3. У якій черговості розглядаються заяви бізнесу на розблокування? Умовно кажучи – хто перший подав, ту заявку й розглядають чи віддається перевага великим компаніям чи виробникам, чи компаніям, які мають позитивну податкову історію, чи податкове навантаження?

Відповідь: Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України), з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Питання 4. Виробники говорять про невідповідність кодів. На вході – сировина (один код), на виході – готова продукція (інший код). Як бути?

Відповідь: Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Питання 5. Чи є систематизований перелік документів для отримання позитивного рішення комісії ДФС, яка розглядає заяви на розблокування ПДВ?

Відповідь: Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН (далі – СМКОР). Платник податку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН подає на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622.

Питання 6. Які критерії і яким чином можуть бути змінені і коли?

Відповідь: Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Наказ).

Відповідно до пункту 4 Наказу Державна фіскальна служба України щокварталу надає пропозиції щодо удосконалення Критеріїв Міністерству фінансів України.

Питання 7. Чи блокуються ПН, виписані на залишки, невикористані минулого року? Те ж саме питання по послугам (транспортні, будівельні).

Відповідь: Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодексу).

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв наказу має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Терміни та порядок сплати фізичними особами податку на нерухомість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно) регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Податок на нерухоме майно фізичними особами сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.

У разі, якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.57.5 ст.57 ПКУ).

Форму квитанції про прийняття податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 (зареєстровано у Міністерстві фінансів України 02.09.2015 за №1048/27493) зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (за 2016 рік – до 01.07.2017).

Чи має право фізична особа – підприємець на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

25.07.2017

Про затвердження змін до форми

звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 (далі – лист ДФС №19001) повідомила про основні зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №653/30521 (далі – Наказ №469), до форми звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі – Звіт).

ДФС звернула увагу на нововведення щодо:

• вступної частини нової форми Звіту;

• звітного (податкового) періоду;

• заповнення окремих рядків Звіту;

• особливостей відображення доходів та видатків (витрат), у тому числі безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;

• фінансової звітності.

Оскільки відповідно до положень п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією (далі – неприбуткова організація) вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

З повним текстом листа №19001 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

https://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/304163.html

Нагадуємо, що Наказ №469 набрав чинності 20.06.2017.

ДФС запропонувала інструкцію щодо правильного заповнення

Таблиці платника податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням https://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування Інструкцією при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

При зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати Таблицю платника податків (далі – Таблиця), що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів.

ДФС зазначила, як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену Таблицю, вона прийнята комісією ДФС та у подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.

Відповідальність платників податків за неподання

документації з трансфертного ціноутворення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України у листі від 20.07.2017 №19084/7/99-99-14-01-02-17 (далі – лист ДФС №19084) надано роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій у випадку неотримання платниками податків запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення, направленого відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 73.3 ст.73 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ.

Підпунктом 16.1.7 п.16.1 ст.16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п.39.4.8 п.39.4 ст.39 ПКУ на запит ДФС, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ.

У разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному у п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4. ст.39 ПКУ та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Запит вважається надісланим (врученим), якщо його вручено платнику податків особисто чи його представнику, надіслано на адресу останнього відомого місцезнаходження платника податків з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

У разі коли пошта не може вручити запит на подання документації з трансфертного ціноутворення платнику податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п.39.4 ст.39, статей 42 і 73 ПКУ, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення). Відповідна інформація також може бути отримана контролюючим органом на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» шляхом звернення до сервісу відстеження пересилання поштових відправлень.

З урахуванням вищезазначеного, у разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст.120 ПКУ.

Лист №19084 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

https://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72293.html

Затверджено зміни до форми податкової декларації з рентної плати

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №778/30646 (далі – Наказ №545), крім п.4 Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, що набирає чинності з 01.01.2018.

Наказ №545 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.

Наказом №545, зокрема:

• у новій редакції викладено форму додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати;

• внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 2¹ до податкової декларації з рентної плати);

• внесено зміни до «Переліку кодів видів радіозв’язку» (додаток 15 до податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ №545 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

26.07.2017

У Дніпрі зупинено спробу незаконного експорту соняшникової олії на суму близько 500 тис. дол. США

24.07.2017 – Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській областi зупинили незаконний експорт 676 тонн соняшникової олії.

В рамках проведення операції «Рубіж-2017» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 205 КК України встановлено, що групою осіб від імені однієї із дніпровських компаній подано попередні вантажно-митні декларації для експорту соняшникової олії та ячменю 3 класу.

Однак, як показала перевірка, керівник, засновник та особа, відповідальна за ведення бухгалтерського і податкового обліку компанії – експортера, не має відношення до реєстрації і ведення діяльності на даному підприємстві.

На підставі ухвал суду проведено обшуки на території морського терміналу та митного брокера, за результатами яких вилучено первинну бухгалтерську документацію компанії-фігуранта, яка свідчить про наявність на території терміналу вантажу – олія соняшникова, врожаю 2016 року, вагою 676 тонн на загальну суму близько 500 тис доларів США. На вказану продукцію накладено арешт.

Тривають слідчі дії.

Набрав чинності закон, який передбачає незастосування штрафних санкцій

до платників через кібератаку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 26.07.2017 набув чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143), тобто з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон №2173 опубліковано у газеті «Голос України» від 25.07.2017 №135.

Відповідно до цього Закону до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункти 42 – 45, згідно з якими не застосовуватимуться штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Всі податкові накладні/розрахунки коригування, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими за умови їх реєстрації не пізніше 31.07.2017. Відповідно штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуватимуться (далі – ЄРПН) (п.42 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31.07.2017. Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими (п.43 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п.44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.126.1 ст.126 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

Крім того, тимчасово до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену зазначену вище інформацію.

Також у разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату/пошкодження інформації, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31.12.2017 (п.45 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №523, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.06.2017 за №719/30587 (далі – Наказ №523), яким затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до ст.52 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Дія Порядку поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК), надані у письмовій формі.

Держателем Реєстру є ДФС, яка забезпечує його ведення (п.4 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що усі ІПК підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

- назву «Податкова консультація»;

- дату реєстрації;

- реєстраційний номер у Реєстрі;

- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства;

- висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ст.53 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду (п.9 Порядку).

Наказ №543 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

27.07.2017

За півроку місцеві бюджети Дніпропетровщини одержали

на 2,2 млрд. гривень більше, ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – червень 2017 року склали 9 млрд. 575,3 млн. гривень, що майже на 30%, або на 2 млрд. 205,8 млн. гривень більше рівня 2016 року. Про це повідомила в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала 5 млрд. 156,3 млн. гривень та перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 373,5 млн. гривень.

Наступною за фінансовою потужністю складовою доходів місцевих бюджетів області є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили у розмірі 1 мільярд 877,9 млн. гривень, що на 288,8 млн. гривень більше обсягу надходжень січня – червня 2016 року.

Ще одним важливим джерелом доходів місцевих громад Дніпропетровської області є єдиний податок. Так, протягом шести місяців цього року до кошиків місцевих бюджетів області від «єдинників» надійшло 816,4 млн. гривень, що на 220,7 млн. гривень більше минулорічної сплати.

Наближається граничний термін сплати податків та зборів

за червень та другий квартал 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

28 липня, п’ятниця,

останній день сплати:

• акцизного податку за червень 2017 року;

• податку на додану вартість за червень 2017 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за червень 2017 року;

• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за червень 2017 року;

• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за червень 2017 року;

• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за червень 2017 року;

• плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2017 року;

• авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами, за 2-й квартал 2017 року;

• авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за 2-й квартал 2017 року;

• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за червень 2017 року;

• податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за червень 2017 року;

• військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за червень 2017 року;

• податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за червень 2017 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спилки у кредитної спілці;

• єдиного податку платниками четвертої групи за 2-й квартал 2017 року.

Інтернет – конференція

в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Єгора Буличова

з питань запровадження електронної системи управління ризиками

при адмініструванні ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями відбулася Інтернет-конференція в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Єгора Буличова з питань запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ.

Питання 1. Повідомте, будь ласка, про порядок роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків у повноцінному режимі.

Відповідь. З 1 квітня поточного року у текстовому режимі введено новий механізм відшкодування ПДВ, який дозволяє в автоматичному режимі аналізувати податкові накладні та наявність ризиків.

Період з 1 квітня до 1 липня 2017 року був перехідним періодом, протягом якого здійснювалася процедура моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиків без фактичного призупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

З 1 липня цього року зупинка ризикових накладних/розрахунків коригування відбувається автоматично за допомогою програмного комплексу, який на сьогодні працює у повноцінному режимі.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, який набрав чинності 20 червня 2017 року.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється ДФС України шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим критеріям.

При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку отримує квитанцію та має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді «Таблиці даних платника податків» за встановленою формою (далі – Таблиця) щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016 – 2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Форма Таблиці затверджена Наказом №567 та надсилається до ДФС України виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації приймає Комісія ДФС України, порядок роботи якої затверджено наказом Мінфіну від 13.06.2017 №566, який набрав чинності 20 червня 2017 року.

Рішення Комісії ДФС складається за формою, затвердженою Наказом №566, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих платником.

Комісія ДФС України у день прийняття рішення вносить відповідний запис до ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки затверджений Наказом №567.

Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС (п.п.201.16.2 ПКУ).

Питання 2. Які підстави для реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?

Відповідь. На підставі підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі – Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі – комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник ПДВ має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ;

- ненадання платником ПДВ копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ;

- надання платником ПКУ копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником ПДВ до органу ДФС за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Постанова №190 набрала чинності 31.03.2017.

Звертаємо увагу, що пункт 201.16 статті 216 ПКУ, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, установлених згідно з п.74.2 ПКУ, набрав чинності з 01.04.2017.

Питання 3. Які дії платника у разі зупинення реєстрації ПН/РК?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621.

Питання 4. Які податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають моніторингу?

Відповідь. Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.

Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:

- податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);

- обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);

- загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);

- одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:

D > 0,05 та P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7%, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

Питання 5. Підкажіть, чи будуть застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку; якщо так, то які?

Відповідь. Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.

Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», який 24 липня 2017 року підписано Президентом України.

Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.

Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних вважаються своєчасно зареєстрованими.

Питання 6. За яких причин відсутня змога зареєструвати податкові накладні та які дії в такому випадку суб’єкта господарювання?

Відповідь. Зупиняються реєстрація усіх податкових накладних/розрахунків коригування, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (Наказ №567). Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати Таблицю платника податків (таблиця), що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Якщо платник податку подав таблицю і не отримав відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії ДФС. Комісія працює у посиленому режимі. Як показує практика, якщо платник подав Таблицю платника податків, вона прийнята комісією ДФС, то у подальшому такі операції платника не зупиняються.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена у зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів затверджений Наказом №567.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у податковій накладній, що зупинена, тобто надавати лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Тож, вкотре зазначаю, що ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні, а система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена.

Дякую за питання.

Звертаю вашу увагу, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України створено та функціонує банер «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН», який постійно оновлюється та містить актуальну інформацію щодо роботи системи моніторингу ризикових податкових накладних/розрахунків коригування.

На сьогодні, у цьому банері ви можете, зокрема, ознайомитися з відповідями ДФС України на актуальні питання щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Змінена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №583 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року №563», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.06.2017 за №809/30677 (далі – Наказ №583).

Наказом №583 з метою реалізації положень підпунктів 267.6.3, 267.6.6, 267.6.7 п.267.6 ст.267 розділу XII «Податок на майно» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, у новій редакції викладена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №563.

Нагадаємо, що відповідно до п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПКУ органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння транспортного податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Наказ №583 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57.

Актуально для платників податку на додану вартість!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на додану вартість у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а в перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301, тобто Таблицю платника податків (далі – Таблиця) щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці необхідно звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування ДФС рекомендує відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди.