Результат від відчуження земельних ділянок визначається
згідно з правилами бухгалтерського обліку
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що п.п.138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено групи основних засобів (далі – ОЗ) (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку. Зокрема, для групи 1 ОЗ (земельні ділянки) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлено. Враховуючи зазначене, вартість земельних ділянок у податковому обліку не підлягає амортизації.
Результат від відчуження земельних ділянок визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.
Відповідно до п.7 наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»» зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509 (далі – ПБО 7) придбані (створені) ОЗ зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п.22 ПБО 7).
Трансфертне ціноутворення:
деякі особливості складання Звіту про контрольовані операції
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.
Відповідно до Порядку Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
¨ новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
¨ уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).
Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
Звертаємо увагу, що у заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає Звіт. В основній частині наводяться загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року. У додатку (додатках) наводяться дані про особу (осіб), яка (які) є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). У інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.
Якщо платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» використано методи, передбачені підпунктами 39.3.1.2 – 39.3.1.5 п.п.39.3.1 п.39.3 ст.39 розділу І ПКУ, при заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту дозволяється наведення узагальненої інформації щодо сукупності таких контрольованих операцій.
Особливості заповнення Звіту відповідно до п.39.3 ст.39 ПКУ наведено у розділі V Порядку.
Дохід від надання в оренду автомобіля - коли декларувати?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються дохід від надання майна в лізінг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ.
Обов’язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник ПДФО отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, передбачених розділом ІV ПКУ (п.179.2 ст.179 ПКУ).
У разі надання громадянами у 2017 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію до територіальних органів фіскальної служби за місцем свого проживання та задекларувати отримані доходи.
Кожен об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо. У відповідних графах зазначаються номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).
Місцеві скарбниці області у січні 2018 року отримали 1 млрд. 605,8 млн. грн. податкових надходжень, що на 346,3 млн. грн. більше фактичних надходжень 2017 року.
Тенденцію до збільшення надходжень місцевих бюджетів на Дніпропетровщині фіксують уже кілька років поспіль.
«Такому стабільному і ритмічному забезпеченню коштами місцеві бюджети, ми завдячуємо, насамперед, працюючим мешканцям Дніпропетровщини та сумлінним роботодавцям, котрі у першому місяці поточного року сплатили 937,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Землекористувачі спрямували до бюджетів області 277,9 млн. грн. плати за землю. Окрім того, підприємці – спрощенці поповнили бюджет краю на 233,3 млн. грн. єдиним податком. У всіх випадках йдеться про збільшення платежів до місцевих бюджетів області у порівнянні з січнем минулого року», – зазначила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Відшкодований юридичною особою (податковим агентом) судовий збір включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.162.1 ст.162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника ПДФО, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п.«г» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Водночас доходи, визначені ст.163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст.167 ПКУ, та військовий збір за ставкою, визначеною п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ та п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Отже, у разі якщо за рішенням суду платнику ПДФО – фізичній особі відшкодовується юридичною особою (податковим агентом) судовий збір, то сума такого збору включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
До уваги дипломатичних установ та
представництв міжнародних організацій!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) акредитованим в Україні дипломатичним установам та представництвам міжнародних організацій та здійснення необхідних коригувань помилок у податкових накладних (далі – ПН), що були надані таким дипломатичним установам і представництвам міжнародних організацій у 2017 році, повідомляє наступне.
Однією з основних причин відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ дипломатичним установам та представництвам міжнародних організацій є порушення постачальниками товарів/послуг Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок №1307), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267.
Так, у відповідності до вимог п.10 Порядку №1307 ПН складається в порядку, передбаченому п.2 Порядку №1307, у разі постачання для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п.197.2 ст.197 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ.
Слід зазначити, що у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «12». При цьому у графі «2 Отримувач (покупець)» зазначається найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (особи з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «200000000000».
Така ПН складається в електронній формі та видається за вибором отримувача (покупця) в один з таких способів:
· або надсилається в електронному вигляді;
· або надається у паперовому вигляді шляхом її друкування.
При виправленні помилки відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ, що була допущена в полі «ІПН покупця» ПН, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме у графі «Отримувач(покупець)» зазначається «Неплатник», а не «Представництво/Посольство» та вказується ІПН «100000000000», замість «200000000000».
При заповненні платіжних документів необхідно
дотримуватись вимог Порядку №666
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує платникам, що необхідно чітко дотримуватись при заповненні платіжних документів вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.
У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), при заповненні призначення платежу у полі №2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».
Так, наприклад, при сплаті заборгованості з ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином :
1 – службовий код («*»);
2 – код виду сплати («140» – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску);
3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Слід зауважити, що пробіли між розділовим знаком «;» та інформацією, яка зазначається у кожному полі, не ставляться.
У разі використання РРО, який вичерпав термін
дії експлуатації, передбачена відповідальність
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що у разі використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265). Подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п.1 ст.17 Закону №265 у таких розмірах:
* вчинене вперше – 1 гривня;
* за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями _________, встановленими п.1 ст.17 Закону №265, товарів (послуг).
Крім того, відповідно до ст.55¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на осіб, які здійснювали розрахункові операції з порушеням законодавства, та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До уваги платників! Вийшло доповнення до
спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 15.02.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна подання електронної звітності» версії 1.26.3.0.
З доповненням до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.3.0 станом на 15.02.2018 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 року по 15.02.2018 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними) можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Відображення отриманого у грошовій формі роялті в декларації з ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Відповідно до п.п.6 п.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами та доповненнями, у рядку 5 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вказуються обсяги операцій, зокрема з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст.196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.
Враховуючи те, що отримання роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ, отже вказані операції підлягають відображенню у рядку 5 декларації.
Як визначається фінансовий результат до оподаткування при
добровільному перерахуванні коштів до неприбуткових організацій?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п.140.5.13 п.140.5 ст.140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (п.п.140.5.14 п.140.5 ст.140 ПКУ).
Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток визначено п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Платник податку на доходи має право подати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Слід зазначити, що згідно з п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Враховуючи вищевикладене, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу податкову декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Для розрахунків юридична особа – платник єдиного податку ІІІ групи
використовує термінал: яка сума вважається доходом?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ).
Тобто, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи є сума, що надійшла на її розрахунковий рахунок.
До Порядку нарахування та сплати єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування за деякі категорії застрахованих осіб внесено зміни
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 20.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №67 «Про внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі – Постанова №67), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» зі змінами. Постанова №67 застосовується з 01.01.2018.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинного законодавства.
Змінами, внесеними до Порядку передбачено, що до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, віднесено особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу при усиновленні дитини.
Крім того, змінено розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який з 01.01.2018 дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Постанову №67 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.02.2018 №35.
Чи можна виправити інформацію, зазначену в е-декларації?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з частиною четвертою ст.45 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами, суб’єкт електронного декларування (далі – е-декларування) має право подати, за власною ініціативою, виправлену версію своєї е-декларації упродовж семи календарних днів після дня подання відповідної е-декларації. Для цього немає необхідності звертатися до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК).
Наприклад, якщо е-декларація була подана 31 березня (у будь-який час доби), то у суб’єкта е-декларування є можливість подати виправлену е-декларацію до кінця дня 7 квітня (тобто до 00 годин 00 хвилин 8 квітня). Для цього слід натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацію», яка є видимою упродовж зазначеного строку у персональному електронному кабінеті суб’єкта е-декларування біля відповідної е-декларації.
При цьому суб’єкт е-декларування має право подати виправлену е-декларацію упродовж цього терміну лише один раз.
Якщо після спливання семиденного строку або якщо виправлена е-декларація вже була подана упродовж зазначеного строку суб’єкт е-декларування виявить неповні чи неправильні відомості в поданій ним е-декларації (або у виправленій е-декларації), він повідомляє про це НАЗК через персональний електронний кабінет та подає виправлену е-декларацію згідно з рішенням уповноваженої особи НАЗК. При цьому уповноважена особа визначає строк, який надається для подання такої виправленої е-декларації. Крім того, у разі притягнення суб’єкта е-декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання е-декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт е-декларування зобов’язаний подати відповідну е-декларацію або виправлену е-декларацію з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою НАЗК. При цьому суб’єкт е-декларування повинен подати виправлену е-декларацію у разі виявлення у ній недостовірних відомостей, навіть якщо його не було притягнено до відповідальності за подання таких відомостей.
Про граничний строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що норми п.п.49.18.6 п.49.18 та п.49.19 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо зміни строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливають на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).
Отже, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями ), за звітний 2017 рік є 01.03.2018.
Як визначаються ставки податку на нерухоме майно,
відмінне від земльної ділянки у 2018 році?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням місцевої ради залежно від місця розташування (зональності) й типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1м² бази оподаткування.
Місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.10.3 ст.10 ПКУ).
Слід зазначити, що у 2018 році до ставок податку на нерухомість, встановлених рішеннями місцевих рад, не застосовується понижуючий коефіцієнт 0,5.
Відповідно до п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПКУ, якщо місцева рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (мінімальна ставка для податку на нерухомість – «0»).
Набув чинності закон про корпоративні договори
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 18.02.2018 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1984-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (далі – Закон №1984). Закон №1984 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 17.02.2018 №33.
Законом №1984, зокрема, врегульовано питання укладення договорів про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договорів між акціонерами товариства.
Слід зауважити, що у п.2 «Перехідних положеннях» Закону №1984 зазначено, що порядок та умови укладання корпоративних договорів, в якому однією із сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави становить 100 відсотків, та (або) юридичні особи, в яких державі або таким господарським товариствам прямо або опосередковано належить 25 і більше відсотків статутного капіталу, визначаються окремим законом.
Сервіс «Пульс» гарантує захищенність громадян
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:
(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;
(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
(6) - для залишення повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.
За місяць на сервіс «Пульс» звернулося 77 платників Дніпропетровщини
У січні поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 77 заявників регіону. Порівняно з відповідним періодом 2017 року їх кількість збільшилась на 74.
Усі звернення розглянуто та вирішено згідно з чинним законодавством.
Найчастіше платники порушували питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (54 звернення). Крім того, громадяни цікавились організацією роботи територіальних органів ГУ ДФС області (16 звернень). По два дзвінки на сервіс «Пульс» пролунало від мешканців Дніпропетровщини з питань перевірки суб’єкта господарювання та корупційних дій.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.
Звернення на Антикорупційний сервіс ДФС "Пульс" Дніпропетровської митниці ДФС
У січні 2018 року до Дніпропетровської митниці ДФС на Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» надійшло 3 звернення. Звернення стосувалися затримок в митному оформленні товарів та чергах на митних постах. Всі звернення були розглянуті та вирішені працівника митниці в установлений термін. У порівнянні, у січні 2017 року звернення на Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» не надходили.
Нагадуємо, що розгляд звернень, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс» у 2018 році проводиться відповідно до вимог нового Порядку опрацювання інформації, яка надходить на антикорупційний сервіс «Пульс», затвердженого наказом ДФС України № 475 від 12.07.2017 року.
Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – 0800-201-007 Інформація приймається цілодобово.
У 2017 році внутрішньою безпекою ГУ ДФС у Дніпропетровській області перевірено 889 кандидатів на зайняття посад
З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, протягом 2017 року перевірено 889 кандидатів на працевлаштування. За підсумками перевірок 16-ти претендентам відмовлено у прийомі на службу.
Поряд з цим, в минулому році управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 115 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.
За результатами перевірок управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 33 подання керівникам ДПІ (ОДПІ) для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників ГУ ДФС області та Дніпропетровської митниці ДФС; оголошено 19 підозр працівникам фіскальної служби; до суду скеровано 18 обвинувальних актів.
Прес-служба СМР - 22.02.2018.
