У 2016 році від платників Дніпропетровщини

надійшло майже 56 мільярдів гривень податкових і митних платежів

та понад 13,5 млрд. грн. ЄСВ

Протягом 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (без урахуванням ЄСВ) 55 млрд. 989,0 млн. грн. Це на 95,1 млн. грн. більше, ніж у 2015 році.

Так, до державного бюджету Дніпропетровського регіону в минулому році мобілізовано 39 млрд. 766,5 млн. грн., у тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 16 млрд. 061,0 млн. грн.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом 2016 року отримали 16 млрд. 222,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 282,6 млн. грн., або на 35,9 відсотків більше фактичних надходжень 2015 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з січня по грудень 2016 року зібрано 13 млрд. 511,6 млн. грн.

Податковий календар на 10 січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

10 січня , вівторок, останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за грудень 2016 року (форма №1-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за грудень 2016 року (форма №2-РС);

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за грудень 2016 року (форма №3-РС);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень 2016 року (форма №1-ОА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за грудень 2016 року (форма №1-ОТ);

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за грудень 2016 року (форма №1-РА);

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за грудень 2016 року (форма №1-РТ)

- попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку (на березень 2017 року);

- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Особливості нарахування з 01.01.2017 єдиного податку

для платників першої та другої груп

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), внесені зміни, зокрема, до порядку встановлення ставок єдиного податку для платників першої групи.

До 01.01.2017 для платників єдиного податку першої та другої груп, ставки єдиного податку встановлювались у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до змін, внесених Законом №1791, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, з 01.01.2017 ставки єдиного податку розраховуються:

- для єдинників першої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - прожитковий мінімум);

- для єдинників другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна зарплата).

Таким чином, відповідно до нової редакції пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №1791, з 2017 року фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (до 160 грн. = 1600 грн. х 10%);

2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 640 грн. = 3200 грн. х 20%).

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску

фізичними особами – підприємцями у 2017 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України у листі від 30.12.2016 №41658/7/99-99-13-02-01-17 (далі – лист ДФС №41658) надано роз’яснення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774) внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), які набувають чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Так, у листі №41658 ДФС надані роз’яснення стосовно:

1. Сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника.

2. Сум єдиного внеску, які необхідно буде сплатити у 2017 році.

3. Звільнення від сплати єдиного внеску.

4. Термінів сплати єдиного внеску.

5. Строків та порядку подання обов’язкової звітності ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

6. Періоду, за який необхідно сплати єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності, та подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Лист №41658 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/70778.html

03.01.2017

Про справляння орендної плати за земельні ділянки

державної і комунальної власності

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Право оренди земельної ділянки відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Форму договору оренди земельної ділянки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі». Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» внесено зміни до Типового договору оренди землі і, зокрема, у частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Звертаємо увагу, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зазначені зміни.

Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Обласні та районні ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб з відповідних земель спільної власності територіальних громад.

Районні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель державної власності (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для всіх потреб, окрім земельних ділянок дна територіального моря та зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обласні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки із земель державної власності для всіх потреб (крім повноважень, визначених для районних державних адміністрацій та органів державної влади з питань земельних ресурсів) у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена.

Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про вилучення земельних ділянок, їх викуп або примусове відчуження і надавати їх у користування для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Внесені зміни до податкової декларації з рентної плати

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 30.12.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з рентної плати», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за №1539/29669 (далі – Наказ №927).

Відповідно до Наказу №927 форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) викладена у новій редакції.

Так, у Декларації рядок 1 «Податковий період» заголовної частини доповнено рядками 1.1.2 та 1.2.2, у яких зазначається податковий період – місяць.

Зазначений податковий (звітний) період визначений пунктом 257.1 статті 257 ПКУ для:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами,

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Наказом №927 затверджені також нові додатки до Декларації, а саме:

- Додаток 2¹ – «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини»;

- Додаток 4¹ – «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України»;

- Додаток 10¹ – «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами»;

- Додаток 11¹ – «Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України».

Наказ №927 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 30.12.2016 №101.

Про набрання чинності Законів України, які внесли зміни

до Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2017 набрали чинності Закони України:

- від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», крім пункту 8 розділу I цього Закону щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку (зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215), який набирає чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом;

- від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), крім положень, зазначених у пункті 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797.

30.12.2016

До уваги ФОП – платників єдиного податку: порядок застосування РРО!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Отже, якщо за 9 місяців 2016 року у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи обсяг доходу більше 1 мільйона гривень, такі платники єдиного податку з 1 січня 2017 зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Особливості оподаткування кредитних спілок

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України у зв’язку з надходженням численних запитів кредитних спілок надані роз’яснення щодо оподаткування податком на прибуток кредитних спілок та правових підстав для застосування норм п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до кредитних спілок та внесення їх до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Згідно з п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, можуть бути віднесені, зокрема, спілки (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ визначено вимоги, яким одночасно повинні відповідати неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, розробленою відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ. Цією постановою передбачено присвоєння спілкам коду ознаки неприбутковості 0038.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок та їх об’єднань визначає Закон України від 20.12.2001 №2908-III «Про кредитні спілки» зі змінами (далі – Закон №2908).

У разі утворення кредитної спілки у порядку, визначеному Законом №2908, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки у порядку, визначеному Законом №2908, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Отже, кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні ПКУ та не підлягають включенню до нового Реєстру. Кредитні спілки як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов’язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Чи повинні юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи – власники земельних ділянок сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п.269.2 ст.269 ПКУ).

Зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (у частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).

Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до п.п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма п.п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ.

Отже єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи – власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

29.12.2016

Механізм стягнення податкових заборгованостей

Днями, в прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець на тему: «Механізм стягнення податкових заборгованостей».

Яна Бабець зауважила, що у Дніпропетровській області податковий борг складає близько 2 млрд. грн. Податкова заборгованість виникає, якщо невчасно сплачені податки, а також у тому випадку, якщо за результатами перевірок донараховані податкові зобов’язання. Тоді платникам дається 60 днів, щоб сплатити ці борги.

«На сьогодні в примусовому порядку списані близько 1 млрд. грн. податкового боргу. Проводяться заходи по стягненню боргу з розрахункових рахунків, реалізацію конфіскованого майна та інше. Налагоджена взаємодія з органами місцевого самоврядування, державними виконавцями по стягненню заборгованості з фізичних осіб», – зазначила Яна Бабець.

Актуально для ФОП – платників єдиного внеску!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою безумовного забезпечення виконання контролюючими органами покладених завдань з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) повідомила наступне.

Законом України віл 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), які набули чинності з 01.01.2016.

Зокрема, з 01.01.2016 встановлено єдиний розмір єдиного внеску на рівні 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій).

Також згідно з внесеними змінами, з 01.01.2016 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадить незалежну професійну діяльність, виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (абзац другий частини першої статті 10 Закону №2464 виключено).

Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №85 здійснюється розподіл сум єдиного внеску, що сплачується зазначеними платниками за всіма видами соціального страхування.

Враховуючи зазначене, єдиний внесок не сплачується на рахунки за такими технологічними кодами:

- 71050000 «Єдиний внесок, що сплачується фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність, та які беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (36,6%)»;

- 71060000 «Єдиний внесок, що сплачується фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність, та які беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (36,21%)»;

- 71070000 «Єдиний внесок, що сплачується фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та які беруть добровільну участь у страхуванні на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (38,11%)».

З огляду на викладене та з метою недопущення неправомірного нарахування штрафних санкцій ФОП, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткуванням, та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, які станом на 31.12.2015 мали діючі договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, строк дії яких закінчувався у 2016 році, ДФС відкликає лист від 17.02.2016 №5556/7/99-99-17-03-01-17 «Щодо добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Звертаємо увагу, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадить незалежну професійну діяльність сплачують єдиний внесок на рахунок за технологічним кодом 71040000 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22 відс.)».

З 01.01.2016 року набирає чинності

Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2017 року набирає чинності Закон України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон №1801).

Законом №1801, зокрема, встановлено розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2017 році.

Так відповідно до статті 7 Закону №1801 у 2017 році установлено прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:

- з 1 січня – 1544 гривні,

- з 1 травня – 1624 гривні,

- з 1 грудня – 1700 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення установлено прожитковий мінімум у таких розмірах:

- для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1355 гривень, з 1 травня – 1426 гривень, з 1 грудня – 1492 гривні;

- для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року – 1689 гривень, з 1 травня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1860 гривень;

- для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні;

- для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні.

Статтею 8 Закону №1801 установити у 2017 році мінімальну заробітну плату:

- у місячному розмірі: з 1 січня – 3200 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня – 19,34 гривні.

Закон №1801 опубліковано у газеті «Голос України» від 27.12.2016 №248 та розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням:

https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1801-19

Змінені умови сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 1 січня 2017 року набирає чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774.)

Відповідно до нових норм з 01.01.2017 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп визначають суму єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, тобто 704 гривні на місяць (3 200 грн. х 22% = 704 грн.), та зобов’язані її сплатити незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні.

При цьому, перша група спрощенців повинні сплачувати половину мінімального страхового внеску, тобто 352 гривні на місяць.

Закон №1774 опубліковано у газеті «Голос України» від 27.12.2016 №248 та розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням:

https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1774-19

З 01.01.2017 набирає чинності

Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2017 року набирає чинності Закон України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон №1801).

Законом №1801, зокрема, встановлено розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати у 2017 році.

Так відповідно до статті 7 Закону №1801 у 2017 році установлено прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:

- з 1 січня – 1544 гривні,

- з 1 травня – 1624 гривні,

- з 1 грудня – 1700 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення установлено прожитковий мінімум у таких розмірах:

- для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1355 гривень, з 1 травня – 1426 гривень, з 1 грудня – 1492 гривні;

- для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року – 1689 гривень, з 1 травня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1860 гривень;

- для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні;

- для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні.

Статтею 8 Закону №1801 установити у 2017 році мінімальну заробітну плату:

- у місячному розмірі: з 1 січня – 3200 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня – 19,34 гривні.

Закон №1801 опубліковано у газеті «Голос України» від 27.12.2016 №248 та розміщено на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням:

https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1801-19

28.12.2016

Протидія митним правопорушенням

27 грудня п.р. в медіа-центрі інформаційного агентства «Днепр-ПОСТ» відбулася прес-конференція головного державного інспектора відділу моніторингу ризикових операцій управління протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Максима Разумея на тему: «Протидія митним правопорушенням».

За його словами «Протидія митним порушенням є однією з найбільш важливих складових діяльності митниці. Підводячи попередні підсумки роботи Дніпропетровської митниці ДФС, у 2016 році за даним напрямком слід зазначити, що з початку поточного року митницею складено 149 протоколів про порушення митних правил на суму майже 109 млн грн. В той час, як за аналогічний період 2015 року було складено 90 справ про порушення митних правил на суму 19,5 млн грн. У 2016 році збільшено кількість справ про порушення митних правил з реально вилученими предметами правопорушень. Також, складено 30 протоколів про порушення митних правил та вилучено товарів на суму більше 9 млн грн.

При цьому, Дніпропетровською митницею ДФС направлено на розгляд до суду 54 справи на суму майже 111 млн грн. і стягнуто майже 667 тис. грн. Слід зазначити, що з початку року в Державній виконавчій службі Дніпра знаходяться конфісковані товари на суму 900 тис. грн. Перераховано коштів до Держбюджету від реалізації предметів порушення митних правил на суму 126 тис. грн.

Також управлінням протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці проводились оперативно-перевірочні заходи, спрямовані на виявлення можливих каналів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, зброї, культурних цінностей. Зокрема, у Дніпропетровському аеропорті фахівцями виявлені факти спроб незаконного переміщення через митний кордон громадянами Ізраїлю металевих ножів (холодна зброя), пігулок (психотропна речовина) та старовинних монет, які становили культурну цінність. По зазначеним фактам до управління СБУ направлені повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів.

Також проводились спільні контрольні заходи з представниками: Головного управління ДФС в Дніпропетровській області; Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпро міжрегіонального Головного управління ДФС; органів Національної поліції України».

Варто наголосити на тому, що вже у поточному році у Дніпропетровській митниці ДФС використовувались інструменти регіонального «ризик-менеджменту». Простіше кажучи, це такий елемент організації митного контролю, який дозволяє максимально враховувати попередні порушення митного законодавства, а також особливості зовнішньої торгівлі.

«Дніпропетровською митницею ДФС постійно вживаються заходи, направлені на попередження порушень митного законодавства. Мова йде, в першу чергу, про роз’яснювальну роботу серед громадян, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та інших представників бізнесу. Адже, світовий досвід свідчить, що саме профілактика правопорушень митного законодавства є основою ефективної організації роботи в системі протидії митним правопорушенням», – зазначив Максим Разумей.

Про формування податкового кредиту з ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість у листі від 23.12.2016 №40753/7/99-99-15-03-01-17 (далі – лист ДФС №40753) надала роз’яснення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та повідомила стосовно:

- підстав для формування податкового кредиту;

- застосування пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі постачання житлово-комунальних послуг;

- звітного періоду формування податкового кредиту;

- звітного періоду формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, платниками, які використовують «касовий метод» формування податкового кредиту;

- обов’язку реєстрації податкової накладної постачальником послуг.

Лист №40753 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70680.html

Деякі особливості визначення бази оподаткування ПДВ

з 01.01.2015 по 31.12.2015

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба у зв’язку з прийняттям судовими органами касаційної інстанції низки рішень, які набрали законної сили, у справах щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій платників ПДВ з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), у листі від 23.12.2016 №40757/7/99-99-15-03-01-17 (далі – лист ДФС №40757) повідомила наступне.

Згідно з підпунктами «а», «б» і «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

- постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України;

- вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

У редакції пункту 188.1 статті 188 ПКУ, чинній з 01.01.2015 до 31.12.2015, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначалася виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій платників податку з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче собівартості таких товарів/послуг за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

Разом з тим, висновки судових органів касаційної інстанції щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.

При здійсненні у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно) операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, собівартість яких перевищувала вартість вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів), застосовувалася нульова ставка ПДВ та була відсутня необхідність донарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання другої податкової накладної на суму перевищення собівартості виготовлених товарів над вартістю вивезених за межі митної території України товарів (експортованих товарів).

У зв’язку з цим та враховуючи вимоги пункту 53.3 статті 53 ПКУ ДФС повідомляє, що усі раніше надані платникам ПДВ відповіді щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення самостійно виготовлених товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, здійснюваних у період з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно), слід використовувати у частині, що не суперечить положенням цього листа.

Лист №40757 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70681.html

Робота ЦОПів у святкові та вихідні дні грудня 2016 року та січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття податкової звітності та надання адміністративних послуг, ЦОПи у святкові та вихідні дні працюють за наступним режимом:

- 31 грудня 2016 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

- 6 січня 2017 року – відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;

- 9 січня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 18 год. 00 хв.;

- 3, 4 та 5 січня 2017 року – робочі дні відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП;

- 1, 2, 7 та 8 січня 2017 року – вихідні дні.

Про нові форми реєстраційних документів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.

Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 15.12.2016 №180 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

- Реєстраційна картка (для юридичної особи);

- Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);

- Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набули чинності з 22 грудня 2016 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 31.03.2017 включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» за посиланням:

https://acskidd.gov.ua/r_kor

27.12.2016

Порядок справляння земельного податку з юридичних осіб

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою забезпечення дотримання вимог чинного податкового законодавства у частині справляння земельного податку з юридичних осіб повідомила наступне.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за №783/27228), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі таку довідку необхідно подавати за умови затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

При цьому необхідно звернути увагу, що за відсутності рішення місцевої ради, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 ПКУ).

Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг. Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники податку. Граничним терміном надання копії рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного відповідно до статті 284 ПКУ є 25 грудня року, що передує звітному.

Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб також визначено статтею 282 ПКУ. Статтею 283 ПКУ надається перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДФС від 28.05.2015 №379 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Водночас нагадуємо, що загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема, ставок податку, податкових пільг, визначено статтею 7 ПКУ.

Крім того, рішенням місцевої ради встановлюються ставки податку у розрізі категорій земельних ділянок та користувачів (власників), але граничний розмір ставок земельного податку передбачено ПКУ. При цьому місцевим радам не надано право встановлювати індивідуальні пільгові ставки для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати податків.

Актуально для суб’єктів господарювання, які здійснюють операції

з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з вимогами Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) та з врахуванням положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, зобов’язані з 17.12.2016 при здійсненні зазначених операцій застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону №265.

Звертаємо увагу, що відповідна інформація 14.12.2016 також розміщена на офіційному сайті Національного банку України у розділі «Новини» за посиланням:

www.bank.gov.ua

Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2016 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України для забезпечення коректності даних про стан розрахунків платників з бюджетами з податку на прибуток підприємств та податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, в інтегрованих картках платників, передбачених Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів Україна від 07.04.2016 №422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, повідомила наступне.

Статтею 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для податку на прибуток підприємств передбачено податкові (звітні) періоди календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п.137.4 ст.137 ПКУ) та річний податковий (звітний) період (п.137.5 ст.137 ПКУ). Отже, при складанні податкової звітності з податку на прибуток платник визначає та заповнює відомості стосовно базового звітного періоду.

Для податкової декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2016 №585, у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік».

Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року.

Платниками податку на прибуток підприємств, що подають звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронному вигляді):

- для базового звітного періоду квартал обирається електронна форма з кодом J0100115 (коди додатків J0110307, J0110605, J0111305, J0111406, J0111505, J0111605, J0111706, J0111803, J0112803);

- для базового звітного періоду рік обирається електронна форма з кодом J0108103 (коди додатків J0180303, J0180603, J0181303, J0181403, J0181503, J0181603, J0181703, J0181803, J0182803).

При складанні та поданні на паперових носіях розрахунків податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2015 №544, після рядка 2 заголовної частини розрахунку платнику рекомендується зазначати на бланку самостійно слова «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік». Відповідно, якщо для розрахунку за 2016 рік зазначено слова «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року.

Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:

- для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807 (коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);

для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).

Реєстр електронних форм податкових документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua./elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/

26.12.2016

Центри обслуговування платників Дніпропетровщини щомісячно надають понад 22,6 тисяч адміністративних послуг

Загалом, протягом січня – листопада поточного року Центрами обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано 248,8 тисяч адміністративних послуг.

Здебільш платники цікавились послугами з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За одинадцять місяців 2016 року надано більше 120 тисяч таких послуг.

Не менш популярними залишаються послуги з реєстрації книг обліку розрахункових операцій; з реєстрації платника єдиного податку; з видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи та з реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку. Цих послуг впродовж січня – листопада цього року ЦОПами Дніпропетровщини запитувачам надано 22,8 тисячі, 15,1 тисячі, 14,4 тисячі та 14,3 тисячі відповідно.

Нагадуємо, Центрами обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надається комплекс послуг, зокрема 24 види адміністративних послуг, а також консультативні та інформаційні.

Шановні платники податків, наближаються терміни сплати

податків, зборів та платежів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

28 грудня, середа, останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за листопад 2016 року;

30 грудня, п’ятниця, останній день сплати:

- авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року;

- ПДВ за листопад 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- акцизного податку за листопад 2016 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад 2016 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за листопад 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад 2016 року;

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за листопад 2016 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за листопад 2016 року;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за листопад 2016 року;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за листопад 2016 року;

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад 2016 року.

Про справляння земельного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України з метою забезпечення дотримання вимог чинного податкового законодавства у частині справляння земельного податку з юридичних осіб повідомила наступне.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

При цьому згідно з положеннями глави 15 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) юридичні особи, які засновані громадянами України або юридичними особами України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених закотом.

Землекористування згідно з вимогами Земельного кодексу може бути постійним та на умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Зокрема, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації;

в) релігійні організації, країни, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»;

ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що відповідно до пункту 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно з Земельним кодексом, прийнятим у 2001 році, не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Положення пункту 6 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу щодо обов’язку переоформити право постійного користування Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). З огляду на викладене такі суб'єкти господарювання також є платниками земельного податку.

В «Єдиному вікні подання електронної звітності» з’явилась

нова форма декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 13.12.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):

- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.6.0);

- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.6.0).

Так, зокрема, з метою забезпечення приймання та автоматизованої обробки форми податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743, який набирає чинності з 31.12.2016, внесено зміни до форм декларацій про майновий стан і доходи та додатків до них:

- F0100109 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (квартальна);

- F0111204 – Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»;

- F0111404 – Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою»;

- F0100209 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (річна);

- F0121204 – Додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»;

- F0121404 – Додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою».

З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на веб-порталі ДФС шляхом їх завантаження за посиланням:

https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Захист прав людини та правозахисна діяльність

у сфері податкових відносин

Гарантії прав та свобод людини і громадянина – це передбачена Конституцією і законами України система правових норм, організаційних засобів і способів, умов і вимог, за допомогою яких здійснюються охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин.

Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків. Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Крім того, ст. 56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Стаття 17 Податкового кодексу України визначає права платників податків та механізми їх захисту, зокрема, право платників податків безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Податковий кодекс України (далі - ПК) деталізує права людини та механізм їх захисту, у тому числі учасників АТО, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб, зокрема:

- право безоплатно отримувати у контролюючих органах інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органів ДФС (ст. 52 ПК);

«З метою реалізації та захисту власних прав платники податків, громадяни, а також учасники антитерористичної операції мають право звертатися до інспекцій з метою отримання податкового роз’яснення згідно до Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», -. розповів начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

Посадовець підкреслив, що платник податку, як власник своїх грошових коштів має законне право захищати приватну власність, якщо контролюючий орган претендує на більшу суму ніж та, що, з погляду платника, передбачена для сплати податку. Тобто, поряд з обов’язком сплачувати податки, фізичні й юридичні особи наділені певними правами, що дозволяє вести цивілізований діалог з посадовими особами органів Державної фіскальної служби України.

«До таких прав слід віднести право оскаржувати у разі незгоди рішення фіскальних органів щодо донарахування податкових зобов’язань, застосування фінансових санкцій і накладення адміністративних стягнень; відшкодовувати з бюджету грошові кошти, списані органом Державної фіскальної служби у безспірному порядку з порушенням вимог законодавства; отримувати консультації з питань оподаткування; безоплатно отримувати в контролюючих органах інформацію про податки і збори і нормативно-правові акти, тощо», - зазначив Олег Басан.

Пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО

Ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідних територіях, встановлюють Верховна Рада АР Крим та органи місцевого самоврядування (п.284.1 ст.284 ПК України).

Сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (пп.12.3.7 п.12.3 ст.12 зазначеного Кодексу).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб передбачені ст.281 цього Кодексу. Так, відповідно до пп. 281.1.4 п.281.1 цієї статті від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону №3551.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.281.2 ст.281 ПК України)

Отже, якщо у фізичної особи є посвідчення, яке підпадає під дію пп.281.1.4 п.281.1 ст.281 ПК України з урахуванням п.281.2 цієї статті, така фізична особа звільняється від сплати земельного податку.