З січня по жовтень 2017 року 78 дніпропетровських підприємців
позбулися ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
Впродовж січня – жовтня 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 71,6 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що майже на 5,7 млн. грн. більше фактичних надходжень 10-ти місяців минулого року. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Усього в області діє 13465 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4966 суб’єктам господарської діяльності. Наразі, протягом десяти місяців поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 12097 ліцензій, з яких: 6651 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 5446 – тютюнових виробів.
Разом з тим, з січня по жовтень за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 2036 ліцензій; анульовано – 2087, в тому числі – 78 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
До уваги платників! Національний агрофорум!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства, офіційне видання ДФС України Інформаційно-аналітичний журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» організовує 7 грудня 2017 року у м. Києві Національний агрофорум для платників податків на тему: «Податки. Фінанси. Право».
Інформація щодо Національного агрофоруму розміщена за посиланням https://www.visnuk.com.ua/forum/
Фізична особа – підприємець, яка є «військовим пенсіонером»,
ЄСВ сплачує на загальних підставах
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною четвертою ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Умови призначення пенсії за віком визначено ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненннями, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку.
Абзацом першим ст.1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2262) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за Законом №2262, за наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Отже, ФОП, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262, не є пенсіонерами за віком і зобов’язані нараховувати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.
Ломбард надає фінансові послуги: чи застосовується РРО?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст.1 Закону України від 12.07.2001 №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зі змінами встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Пунктом 1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.
Протидія митним порушенням у жовтні 2017 року
Дніпропетровською митницею ДФС протягом жовтня 2017 року підготовлено та направлено до правоохоронних органів 4 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Заведено 28 справ про порушення митних правил. За попередньою оцінкою вартість предметів порушення митних правил складає 754,2 тис. грн. Реально вилучені предмети у 2 справах на суму 89,4 тис. грн.
Переважна більшість протоколів по порушенню митних правил складено за ст. 470 Митного кодексу України (перевищення строку доставки транспортних засобів у митницю призначення).
Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії у жовтні 2017 року заведено 25 справ про порушення митних правил на суму 689,8 тис. грн.
Перераховано до Держбюджету від стягнення штрафів коштів на суму близько 89,3 тис. грн.
Амортизаційні відрахування у господарській
діяльності у фізичних осіб – підприємців
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування у таких ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п.177.2 ст.177 ПКУ).
Відповідно до норм п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ, які набули чинності з 01.01.2017, ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації основні засоби подвійного призначення, а саме:
Згідно із п.п.177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, які встановлено вищевказаним підпунктом.
Дія п.п.177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017, має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів, при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ).
Фізична особа працює за основним місцем роботи
на умовах неповного робочого часу: нарахування ЄСВ
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що основне місце роботи – місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п.12 частини першої ст.1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464)).
Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108) та іншими нормативно-правовими актами та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною п’ятою ст.8 Закону №2464 ЄСВ для роботодавців, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.
У разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Отже, заробітна плата (дохід), що нараховується (виплачується) роботодавцем застрахованій особі, яка працює на умовах неповного робочого часу за основним місцем роботи, є базою нарахування ЄСВ. При цьому, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Про врахування банками балансової вартості
активів(кредитів) при розрахунку різниці відповідно до
положень п.п.139.3.3 п.139.3 ст.139 Податкового кодексу України
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державна фіскальна служба України у листі від 13.11.2017 №30794/99-99-15-02-02-17 (далі – лист №30794) повідомила наступне.
Позиція Міністерства фінансів України з питання врахування банками балансової вартості активів (кредитів) при розрахунку різниці відповідно до положень п.п.139.3.3 п.139.3 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) викладена у листі від 18.09.2017 №11210-09-10/25081 і полягає у такому.
Підпунктом 139.3.1 п.139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових кампаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержаних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності.
Положеннями п.п.139.3.3 п.139.3 ст.139 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року – 30 відсотків, на період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року – 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву, за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період.
Пунктом 2 ст.121 Закону України від 13.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями встановлено, що банки складають фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Так, облік фінансових активів, у тому числі відображення зменшення корисності фінансових активів, регулюється МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» (далі – МСБО 39).
Пунктом 45 МСБО 39 визначено на які активи поділяються фінансові активи.
При цьому згідно із п.58 МСБО 39 наприкінці кожного звітного періоду підприємство має оцінювати, чи є об’єктивне свідчення того, що користь фінансового активу або групи фінансових активів зменшується. Якщо таке свідчення є, то необхідно застосувати відповідні положення МСБО 39 для визначення суми будь-якого збитку від зменшення корисності.
Пунктами 58 – 62 МСБО 39 описуються вимоги щодо оцінювання наявності об’єктивного свідчення зменшення корисності фінансових активів, які оцінюються за амортизованою собівартістю. У тому числі п.59 МСБО 39 наводяться події, що можуть бути свідченням зменшення корисності фінансових активів.
Оскільки п.п.139.3.3 п.139.3 ст.139 ПКУ визначає загальну характеристику активів, балансова вартість яких враховується для розрахунку ліміту, то розрахунок ліміту не обмежується застосуванням виключно балансової вартості знецінених активів.
Таким чином, для визначення граничного ліміту, перевищення розміру резерву над яким збільшує фінансовий результат до оподаткування, має використовуватись сукупна балансова вартість активів, яким притаманний ризик знецінення відповідно до положень міжнародних стандартів фінансової звітності, незалежно від факту формування резерву за такими активами.
Лист №30794 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72588.html
Строки сплати транспортного податку
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки, встановлені п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Податкова знижка: чи має на неї право фізична особа, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що згідно з частиною другою ст.78 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI зі змінами та доповненнями і Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі – Порядок №1146), поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п.4 Порядку №1146).
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Нагадуємо, щоб отримати податкову знижку за 2016 рік необхідно подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами до 31 грудня 2017 року.
Зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для
зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
в Єдиному реєстрі податкових накладних набули чинності
Зміни розроблено відповідно до п.74.2 ст.74 розділу, п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Змінами передбачено, що платник податку має право подати до ДФС України інформацію за встановленою формою щодо:
- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС України протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
Крім того, Змінами визначено в яких випадках інформація за встановленою формою враховується автоматично системою Моніторингу та в яких випадках інформація за встановленою формою не враховується.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.11.2017 №90.
Порядок взаємодії Міністерства фінансів України з ДФС та Казначейством в процесі формування Реєстру заяв про відшкодування ПДВ зазнав змін
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 17.11.2017 набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 09.11.2017 №927 (далі – Наказ №927), яким затверджено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.11.2017 за №1378/31246.
Порядок розроблено відповідно до ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.
Відтепер, ДФС України до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Реєстр) інформацію за попередній робочий день.
Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС України, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті.
Також Поядком встановлено норми, згідно з якими ДФС України формує повідомлення з уточненими платіжними реквізитами, необхідними для перерахування сум бюджетного відшкодування.
Наказ №927 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.11.2017 №90.
До уваги платників! Внесено зміни до програмного забезпечення!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.25.0) (станом на 14.11.2017).
Нові версії документів:
- F/J 1391103 – Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;
- F/J 1391401 – Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів;
- F/J 1392001 – Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів;
- F/J 1491401 – Повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.
- S0400117 – Структурне обстеження підприємства (№ 1-підприємництво (річна));
- S0403418 – Структурне обстеження підприємства (№ 1-підприємництво (коротка) (річна));
- S0500909 – Звіт про експорт (імпорт) послуг № 9-ЗЕЗ (квартальна).
Нові версії документів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає
про дії телефонних шахраїв
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про дії телефонних шахраїв – невідомих осіб від імені керівництва ГУ ДФС з вимогою неправомірної вигоди.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Доходи нерезидента у вигляді фрахту: оподаткування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.14.1.260 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
- перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
- перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Відповідно до п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, віднесено, зокрема, фрахт (абзац «г» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ).
Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з п.п.141.4.4 п.141.4 ст.141 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому:
• базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
• особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток а також суб’єктом спрощеного.
Слід зауважити, що базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Дата сплати земельного податку юридичною особою у разі
припинення права постійного користування земельною ділянкою
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2004 №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст.287 ПКУ).
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.286.5 ст.286 ПКУ).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
За господарські операції з ризиковими контрагентами
дніпровське підприємство сплатило до бюджету 928 тис. грн.
За матеріалами перевірки підприємства ТОВ «Д», яке займається оптовою торгівлею господарчими товарами, працівники ГУ ДФС у Дніпропетровській області донарахували 928 тисяч гривень податкових зобов’язань разом із штрафною санкцією.
Перевіркою встановлено господарські операції з ризиковими контрагентами, за рахунок чого підприємством було завищені витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.
Так, сумнівні контрагенти знаходились на обліку в податкових органах м. Києва, та були зареєстровані в реєстрі СФП (Реєстр облікових карток суб’єктів фіктивного підприємництва) за ознаками фіктивності ще з 2015 року.
В ході перевірки підприємством не надано документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з цими контрагентами.
За результатами перевірки підприємство ТОВ «Д» сплатило до бюджету всю донараховану суму – 928 тисяч гривень.
Кошти після оподаткування переведені з рахунку
юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи на
рахунок цього ж платника в іншому банку: чи виникає дохід?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку ІІІ групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для юридичної особи – платника єдиного податку ІІІ групи датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.292.6 ст.292 ПКУ).
Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.
Враховуючи вищевикладене, кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку ІІІ групи – юридичної особи на рахунок цього ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.
Чи є об’єкт оподаткування ПДФО, якщо фізична особа, внесена
до Реєстру волонтерів АТО, отримує благодійну допомогу?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.«б» п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції (далі – АТО) в порядку, визначеному Законом України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у п.п.«а» п.п. п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів АТО.
Зазначені у цьому підпункті доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено АТО.
Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ.
Ліцензія на виробництво спирту,
алкогольних напоїв або тютюнових виробів
видаєься не пізніше 30 календарних днів с дня отримання заяви
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) ліцензія на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання від суб’єкта господарювання заяви та зазначених у ст.3 Закону №481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
В який термін самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.65.9 ст.65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Слід зауважити, що зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.
Останні зміни в законодавстві
Контакт-центр ДФС інформує, що 21.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 N822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків»(далі –Наказ No822),зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за No1306/31174, згідно з яким втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 No 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за No 2211/24743 Наказом No 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків, яке розроблено відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу IIПодаткового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків. З текстом Наказу No 822
Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (https://zir.sfs.gov.ua)
У 2017 році місцеві податки і збори поповнили бюджет
Дніпропетровської області майже на 16,5 млрд. грн.
За десять місяців 2017 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 16 млрд. 494 млн. грн. податків та зборів. Це на 3 млрд. 593 млн. грн. більше фактичних надходжень аналогічного періоду минулого року.
Істотного зростання досягнуто з податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та єдиного податку. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб склали 9 млрд. 30,9 млн. грн., що на 2 млрд. 396,4 млн. грн. більше ніж у відповідному періоді минулого року. Від землевласників та землекористувачів надійшло 3 млрд. 316,7 млн. грн. плати за землю, що на 498,9 млн. грн. більше ніж у січні – жовтні 2016 року. Спрощенці сплатили 1 млрд. 517,0 млн. грн. єдиного податку грн., що на 379,8 млн. грн. більше минулорічних надходжень.
«Повнота та своєчасність надходжень до місцевих бюджетів має велике значення, адже казна Дніпропетровської області – це безпосереднє джерело видатків на потреби громади регіону. Тому від рівня бюджетної дисципліни суб’єктів господарювання Дніпропетровщини залежить й фінансова самодостатність регіону», – відзначає керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
ДФС: Роботу СМКОР удосконалено
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державна фіскальна служба України постійно працює над вдосконаленням СМКОР.
Так, 17 листопада 2017 року набули чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (наказ Міністерства фінансів України від 09.11.2017 №926).
Відповідно до змін запроваджується автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств із податковим навантаженням більше 2 відс. та градація рівня ризикового товару в залежності від податкового навантаження.
Під градацією рівня ризикового товару мається на увазі, що в залежності від податкового навантаження платники мають відповідний відсотковий рівень ризикового товару. Тобто, при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується.
Наприклад, якщо у платника податку значення податкового навантаження становить 0,03, то його допустимий відсотковий рівень ризикового товару повинен бути не більше 75 відс., для платника податків з податковим навантаження 0,01 такий допустимий рівень становить не більше 40 відсотків. У разі перевищення відсоткового рівня ризикового товару податкова накладна потрапляє в зону ризику, і як результат – реєстрація якої може бути зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.
Наказом №926 також передбачено зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більше ніж у два рази та/або зміну номенклатури товарів/послуг.
Такі зміни значно зменшать кількість зупинених податкових накладних сумлінним платникам податків та унеможливлять реєстрацію схемного кредиту за рахунок маніпуляції з товарами.
Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі
фізичних осіб – платників податків набрало чинності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.11.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174 (далі – Наказ №822), яким затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Положення).
Положення розроблено відповідно до статей 41, 63, 70 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положення регулює відносини, що виникають при реєстрації фізичних осіб, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.
Положенням визначаються порядок та процедура реєстрації фізичних осіб – платників податків у Державному реєстрі і форми документів, які подаються фізичними особами – платниками податків для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру.
Наказом №822 визнано, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 «Про затвердження положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».
Наказ №822 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.11.2017 №91.
Інвентаризація у зоні АТО
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що стосовно підприємств, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО) (або якщо їх структурні підрозділи (відокремлене майно) знаходяться на цих територіях) діють особливі правила для інветаризації.
Згідно з п.8 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зі змінами та доповненнями (далі – Положення №879) і п.12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2000 №419, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №419) такі підприємства проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для проведення (визначені ч.1 ст.2 Закону України від 16.07.1999 №996 зі змінами та доповнененнями і п.2 р.І Положення №879), тоді, коли стане можливо гарантувати безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, в якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, і відобразити результати інвентаризації у відповідному звітному періоді. До цієї дати інформацію про активи, до яких неможливо забезпечити надійний і безперешкодний доступ, зобов’язання та власний капітал, які не можна документально підтвердити через відсутність доступу до відповідних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, у річній фінзвітності потрібно відображати за даними бухгалтерського обліку відповідного звітного періоду (п.12 Порядку №419).
Поповнення юридичною особою рахунку послуг мобільного
зв’язку працівника для невиробничих розмов: порядок оподаткування
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) є загальний місячний (річний) оподаткований дохід.
Підпунктом 14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 ст.164 ПКУ (п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Крім цього, відповідно до п.п.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Отже, у разі поповнення рахунку юридичною особою послуг мобільного зв’язку працівника такої юридичної особи для невиробничих розмов, такий дохід оподатковується як додаткове благо.
Туристичний збір: коли ФОП є податковим агентом?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що справляння туристичного збору проводиться відповідно до ст.268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п.268.2.1 п.268.2 ст.268 ПКУ особи, що прибувають на територію населеного пункту, де діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та отримують надані послуги з тимчасового проживання або ночівлі із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк, є платниками туристичного збору.
Якщо видами діяльністі фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є види діяльності, які передбачають надання житла в гостьових кімнатах або номерах люкс та в окремих ізольованих приміщеннях, таких як мебльовані кімнати з кухонним приладдям або повністю обладнаними кухнями, для переважно короткострокового проживання гостей та відвідувачів, то такий ФОП відповідно до п.п.«в» п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268 ПКУ є податковим агентом щодо справляння туристичного збору під час надання послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням (ночівлею).
Прес-служба СМР - 23.11.2017.
