Викрито махінації з цінними породами деревини на суму понад 44 млн. гривень

01.02.2017 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітники підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Вінницькій області виявили громадян України, які, діючи за попередньою змовою, з метою незаконного заволодіння лісовими ресурсами організували злочинну схему придбання, зберігання, перевезення та реалізації цінних порід деревини. Ці громадяни долучили до своєї діяльності ще 29 фізичних осіб-підприємців, які за участю організаторів пройшли державну реєстрацію, але без наміру здійснення підприємницької діяльності, оскільки передали свої реєстраційні та банківські документи, у тому числі банківські картки, третім особам.

Цією групою фізичних осіб-підприємців оформлено постачання лісопродукції (дуб-кругляк) невстановленого походження в кількості 6150 м. куб. на адресу приватного підприємства Львівської області. За результатами здійснення угоди на банківські рахунки фізичних осіб-підприємців було перераховано кошти від цього підприємства на загальну суму 44,4 млн. грн., що завдало збитків державі в особі виробників лісопродукції державної форми власності у зв’язку з приховуванням джерел походження товару.

Кошти, які надійшли на банківські підприємців, переважно переведено в готівку, що може вказувати на ознаки легалізації.

За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Сергій Тупальський: Київською міською митницею ДФС адміністровано до бюджету 37 млрд гривень

01.02.2017 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

За січень – грудень 2016 року Київською міською митницею ДФС забезпечено безперебійне оформлення 2,5 млн тонн вантажів та адміністровано до державного бюджету 37 млрд гривень. Про це заявив в.о. начальника Київської міської митниці ДФС Сергій Тупальський у передачі «Бізнес час» 5 каналу, присвяченій засіданню комісії з питань митної справи громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві.

«Це на два мільярди більше, ніж минулого року. При цьому хочу наголосити, що таке збільшення платежів відбулося не завдяки курсу валют чи адміністративній діяльності митниці. Це відбулося завдяки збільшенню об'єму оподаткованого імпорту», - зазначив Сергій Тупальській.

Учасники засідання обговорили важливі минулорічні досягнення в українській митниці. Так, зокрема, наголошувалося на роботі системи Єдиного вікна, при оформленні вантажів, яка значно спрощує дозвільні процедури для підприємців.

Водночас, одним із негативних факторів учасники називали неготовність дозвільних служб працювати за новими правилами, що заважає подальшому ефективному впровадженню системи.

Міжрегіональною митницею припинено спробу незаконного переміщення товарів на суму 1,8 млн. грн.

01.02.2017 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

У зоні митного контролю митного поста «Нові Яриловичі» Міжрегіональною митницею у взаємодії з працівниками Чернігівської митниці було припинено спробу незаконного переміщення товару «тюль» в кількості понад 18 тисяч погонних метрів.

Автомобіль прямував з Болгарії до Республіки Білорусь. У ході проведення аналітично-пошукової роботи та документальної перевірки виникли обгрунтовані підозри щодо можливого недекларування товару у повному обсязі.

Під час поглибленого огляду транспортного засобу спільною оглядовою групою митників виявлено не заявлений в товаросупровідних документах та незадекларований товар.

Таким чином, Міжрегіональною митницею упереджено спробу незаконного переміщення товарів шляхом недекларування. За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладення штрафу на винну особу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з конфіскацією предметів правопорушення.

На даний час вантаж затримано та передано на склад митниці.

Загальна вартість вилучених товарів за попередньою оцінкою становить понад 1,8 млн. грн.

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за 4-й квартал 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) повідомила про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у 4-му кварталі 2016 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У 4-му кварталі 2016 року діяли дві облікові ставки: 15% та 14%, затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 15.09.2016 №277-рш, від 27.10.2016 № 372-рш та від 08.12.2016 № 475-рш відповідно.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Тривалість дії облікової ставки:

- 15% – 27 днів (01.10.2016 – 27.10.2016);

- 14% – 65 днів (28.10.2016 – 31.12.2016).

З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за 4-й квартал 2016 року відповідає 14,29% (15% х 27 днів + 14% х 65 днів)/92 дня).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4-й квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 42,87% – трикратний розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України (14,29% х 3).

Про деякі сервіси «Електронного кабінету платника»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в «Електронному кабінеті платника» функціонують такі електронні сервіси:

► «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді»

Сервіс створено з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.

Для цього фізичній особі з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) необхідно у розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету створити та направити відповідний запит. Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді за посиланням https://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid.

►«Декларація про майновий стан і доходи в електронному вигляді»

Фізичні особи у відкритій частині «Електронного кабінету платника» можуть заповнити, зберегти та роздрукувати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), а у розділі «Введення звітності» особистого кабінету з використанням ЕЦП можуть подати декларацію в електронному вигляді. Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.

Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Матеріали роз’яснювального характеру з питань декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Декларування доходів громадян».

Звітність для роздрібних торгівців алкогольними напоями та

тютюновими виробами скасовано

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481).

Змінами, зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом (стаття 16 Закону №481).

Таким чином суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, звільнено від подання звітів за формами:

- №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній торгівлі»;

- №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній торгівлі»,

затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470).

Статтю 18 Закону №481 доповнено новим положенням, відповідно до якого штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов’язання щодо подання такого звіту.

Нарахування пені – податкові зміни 2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статті 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила нарахування пені.

З 1 січня 2017 року змінено правила нарахування пені та її розмір в залежності від того, хто визначив податкове зобов’язання – контролюючі органи або платник податків.

1. Нарахування пені розпочинається (п.129.1 ст.129 ПКУ):

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

2. Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

02.02.2017

Кампанія декларування доходів,

отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.

Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.

Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).

**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Помилки, допущені платниками при заповненні звітності з рентної плати

за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) за грудень 2016 року знайдено методологічні помилки у заповненні податкової звітності, а саме:

- неправильно застосовано розмір встановлених ставок з Рентної плати;

- не заповнено ширину смуги радіочастот для дозволів з однаковою шириною смуги радіочастот;

- подання звітності платниками, у яких відсутній суб’єкт оподаткування Рентною платою та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного пристрою.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Рентної плати на правильність застосування ставок Рентної плати, визначених статтею 254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, та дотримання ними порядку заповнення реквізитів податкової звітності з Рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496).

Погашення податкового боргу – зміни у 2017 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.

Законом №1797, зокрема:

• збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується: пунктом 89.2 статті 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано, а саме, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (додано п.п.94.2.8 до п.94.2 ст.94 ПКУ);

• змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків, яким передбачено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

• змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу: пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Про порушення строків зарахування податків і зборів до бюджету

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України з метою упорядкування ситуації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями у роботі фінансових установ повідомила наступне.

Статтею 55 Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346), з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Поряд з цим, п.129.7 ст.129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону №2346 визначено, що переказ коштів (далі – переказ) – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону №2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

У ситуації, коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку, відкритому у фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема, але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення оформлені в паперовому вигляді тощо.

Водночас, слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.

Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 ПКУ черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг) майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

З 1 січня 2017 року розширився перелік товарів, при реалізації яких обов’язково необхідно використання РРО

Фіскальними органами Дніпропетровської області на сьогодні зареєстровано близько 23 тисяч реєстраторів розрахункових операцій. Про це на прес-конференції у інформаційному агентстві «Мост-Днепр» повідомив фахівець відділу фактичних перевірок контролю за безготівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Мажаєв. Він повідомив, що 20 грудня 2016 року прийнято Закон України №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», яким, зокрема, передбачається обов’язкове використання РРО реалізаторами складної побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту.

«Це непродовольчі товари широкого вжитку, прибори, машини та устаткування, що складаються з вузлів, блоків, комплектуючих, а також мають технічні характеристики та супроводжуються технічною документацією із встановленим гарантійним строком», – роз’яснив Геннадій Мажаєв. Перелік продукції, що підпадає під дію цього закону буде сформовано і затверджено Кабінетом Міністрів України до 1 березня 2017 року.

На сьогодні, до таких товарів відносяться: побутова радіоелектронна апаратура, електрощитові машини і прибори, комп’ютери, засоби зв’язку, прибори складної механіки (в тому числі годинники і секундоміри), музикальні інструменти, товари для спорту, зброя та інше. Завдяки обов’язковому використанню РРО при реалізації таких товарів збільшиться захист споживачів такої техніки за рахунок гарантування якості, зменшиться ринок контрафактної та контрабандної продукції і, відповідно, зростуть надходження до бюджету.