27.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
За січень-червень поточного року підрозділами аудиту фіскальної служби проведено 1,9 тис. документальних планових перевірок. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 0,2 тис. Крім того, проведено 8,6 тис. позапланових перевірок та 8,7 тис. зустрічних звірок, що відповідно на 3,3 тис. та 21,7 тис. менше минулого року. Про це повідомила заступник директора департаменту аудиту ДФС Ірина Удачина.
За її словами, за результатами перевірок платникам донараховано до сплати майже 3,3 млрд. грн. узгоджених податкових зобов’язань.
«Ці цифри свідчать про результативність проведеної реформи підрозділів аудиту. Ми сконцентрували плановий контроль на обласних апаратах, які стали єдиними центрами прийняття рішень, тим самим зменшивши корупційні ризики. На сьогодні обласні апарати здійснюють 80% усіх планових перевірок, районні – лише 20%», – підкреслила Ірина Удачина.
Вона також зазначила, що аудитори фіскальної служби посилену увагу приділяють ризиковим платникам. Крім того, за рахунок ретельного відпрацювання усіх ризиків зросла ефективність перевірок.
Так, реальний внесок підрозділів аудиту до бюджету склав майже 2,3 млрд. грн.. До бюджету вже надійшло 1,4 млрд грн., з яких за плановими перевірками – 672 млн. грн.
Крім того, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток майже на 3 млрд. грн.., що упередило несплату податку в майбутньому на 533 млн. грн. Також зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 318 млн. гривень.
27.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
«У порівнянні з 2015 роком бачимо істотне збільшення дохідної частини бюджету. За останні півроку до зведеного бюджету надійшло (сальдо) на 69,8 млрд. грн. більше надходжень, ніж у січні-червні минулого року. Різниця складає майже 30%. Наявні цифри свідчать у тому числі про успіх зусиль Державної фіскальної служби щодо мінімізації зловживань у податковій сфері»,- повідомив Роман Насіров.
Він підкреслив, що у І півріччі цього року до державного бюджету забезпечено 241,9 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 65,2 млрд. гривень. Більше того, індикативний показник Мінфіну з надходжень (сальдо) до загального фонду державного бюджету виконано на 106,9 %, додатково до держбюджету забезпечено 15,7 млрд. гривень.
«При цьому у розрізі митниць найбільшу частку надходжень до державного бюджету протягом січня-червня 2016 року забезпечують: Енергетична (22,5 %), Київська митниця (16,8 %) та Київська міська митниця (16,1 %)», - зазначив очільник відомства.
28.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
«На сьогодні всі приготування для запуску «єдиного вікна» майже завершені. Наразі тривають останні роботи з підготовки до запуску електронної системи обміну даними», - повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
"Єдине вікно" покликано значно спростити та прискорити проходження митниці, а також полегшити ведення бізнесу.
"Єдине вікно" суттєво прискорює зовнішньоекономічні операції. Тепер контролюючі органи матимуть всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж цього часу знайдене не буде, тоді застосовується принцип "мовчазної згоди". Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений.
Також, на думку Голови ДФС, перевагою "єдиного вікна" стане зменшення можливостей для корупції, ефективний розподіл ресурсів та зменшення витрат для бізнесу, яке пов'язують зі швидшим проходженням митниці.
На даний час фіскальною службою вже затверджено перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між органами ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації. Також затверджені: перелік пунктів пропуску через державний кордон для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів та перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органу для завершення відповідного виду державного контролю.
Завершення всіх підготовчих процедур дозволить запустити систему за графіком, тобто вже з 1 серпня.
Система “єдине вікно” передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дає змогу різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю. Рішення про запровадження “єдиного вікна” було ухвалено Кабінетом Міністрів України 25 травня 2016 року.
28.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Працівниками податкової міліції Запорізької області в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру.
Викрито групу осіб, які без наміру здійснення господарської діяльності надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Схема конвертації полягала в наступному: безготівкові грошові кошти підприємств реального сектору економіки надходили на рахунки транзитно-конвертаційних суб’єктів господарювання у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), після чого конвертувались та знімались готівкою учасниками центру для передачі їх замовникам, за винятком 10-12%.
Загальний обіг проконвертованих коштів за 2014-2016 роки склав понад 123 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету становлять понад 20 млн. гривень.
В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісах, автомобілях та за місцями проживання фігурантів центру. За результатами обшуків вилучено 143 тис. гривень готівкою, 3 печатки, комп’ютерну техніку та фінансово-господарську документацію, які свідчать про протиправну діяльність.
З метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків розрахункові рахунки підприємств заблоковано.
Слідчі дії тривають.
28.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Позицію фіскальної служби щодо ситуації із затриманням двох співробітників податкової міліції у Шевченківському районі м. Києва прокоментував сьогодні під час брифінгу Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, ДФС активно сприяє і підтримує правоохоронні органи у роботі щодо викорінення корупції в органах ДФС та водночас виступає за об’єктивне розслідування всіх таких випадків. У випадку необхідності ДФС готова надати НАБУ всіляку підтримку та повне сприяння у ході даного розслідування.
«Ми впевнені в об'єктивності та неупередженості розслідування, що проводиться НАБУ, а також в тому, що антикорупційна прокуратура здійснить усі передбачені Законом дії для встановлення істини у цій справі», - наголосив Сергій Білан.
Разом з тим, він зазначив що у засобах масової інформації поширюється інформація про вилучення детективами НАБУ значної кількості грошових коштів. На сайті НАБУ міститься інформація про те, що джерело походження цих коштів перевіряється.
З цього приводу Перший заступник Голови ДФС зазначив, що вилучені під час обшуку кошти не є предметом хабара, в якому звинувачують співробітників податкової міліції, а є речовими доказами у кримінальному провадженні, що розслідується податковою міліцією, й на теперішній час за рішенням суду на них накладено арешт.
«Кошти, які були знайдені, вилучені по іншому кримінальному провадженню і процесуально оформлені. Вони зберігалися запечатаними з підписами понятих і всіма печатками, а на арешт цих коштів були відповідні ухвали суду», - підкреслив Сергій Білан.
Крім того, за словами Першого заступника Голови ДФС, в службових кабінетах працівників податкової міліції, де проводились обшуки, не було виявлено ні предмету хабара, ні інших матеріальних благ.
«Ми запевняємо про нульову толерантність до корупції будь-якого рівня співробітників ДФС і, разом з тим, виступаємо за професійну оцінку подій компетентних органів у цій ситуації», - наголосив Сергій Білан.
У зв'язку з цим він звернувся до посадових осіб НАБУ з проханням опублікувати у засобах масової інформації результати анонсованої перевірки вилучених під час обшуку грошових коштів.
Крім того, Перший заступник Голови розповів, що у ході боротьби з конвертаційними центрами, центрами мінімізації митних платежів, транзитно-конвертаційними групами податковою міліцією вилучаються значні суми готівкових коштів. Всього з початку року було вилучено близько 60 млн. грн. та понад 4 млн. доларів США.
Загалом з початку року правоохоронними органами стосовно службових осіб ДФС відкрито 314 кримінальних проваджень, з яких 285, або 91% - за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.
ЩОДО ЗАРАХУВАННЯ СУМИ СПЛАЧЕНИХ АВАНСОВИХ ВНЕСКІВ ПРИ ВИПЛАТІ ДИВІДЕНДІВ У ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК В ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦІЯХ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств у 2016 році.
Відповідно до п.п. 57.1 1.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.
Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Зважаючи на викладене, у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.
Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).
(Лист ДФС України від 24.06.2016 №14030/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/…/konsultatsii-dlya-yuridichni…/68956.html)
https://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/260383.html
ЩОДО ПОРЯДКУ ЗАРАХУВАННЯ СПЛАЧЕНОГО ЗА КОРДОНОМ ПОДАТКУ У ЗМЕНШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК У НАСТУПНИХ ЗВІТНИХ РОКАХ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо порядку зарахування сплаче- ного за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках.
Підпунктами 13.1 та 13.2 ст. 13 Кодексу встановлено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Таким чином, сума сплаченого за кордоном протягом звітного року податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел, не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних роках.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Кодексу.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/…/konsultatsii-dlya-yuri…/print-68949.html)
https://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/260123.html
СПІВРОБІТНИК ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ У ДНІПРІ ЗАТРИМАВ АВТОКРАДІЯ
Вчора, 26 липня, старший лейтенант податкової міліції Дніпропетровської області Литвинчук Р.С. затримав грабіжника, який намагався здійснити крадіжку із припаркованого автомобіля.
Близько третьої години ночі податківцю подзвонив сусід і сказав, що двоє підозрілих чоловіків намагаються відкрити припарковані машини в одному з житлових масивів.
Вийшовши на подвір'я, працівник податкової міліції побачив, як один із невідомих намагається відкрити автомобіль ВАЗ 2104. Представившись працівником міліції, він сказав зловмисникові негайно припинити протизаконні дії і спробував його затримати. Однак той дістав із сумки мачете й почав чинити опір. Однак, завдяки чітким і впевненим діям працівника зловмисник був затриманий. Його спільник встиг втекти.
На місце події були викликані працівники Національної поліції і швидкої допомоги. Правопорушником виявився чоловік 1974 року народження.
Слідчі дії тривають, вирішується питання про внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У порівнянні з 2015 роком відбулося істотне збільшення дохідної частини бюджету. Так, за останні півроку до зведеного бюджету надійшло (сальдо) на 69,8 млрд. грн. більше надходжень, ніж у січні-червні минулого року. Різниця складає майже 30%. Наявні цифри свідчать у тому числі про успіх зусиль Державної фіскальної служби щодо мінімізації зловживань у податковій сфері.
У І півріччі цього року до державного бюджету забезпечено 241,9 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 65,2 млрд. гривень.
При цьому у розрізі митниць найбільшу частку надходжень до державного бюджету протягом січня-червня 2016 року забезпечують: Енергетична (22,5 %), Київська митниця (16,8 %) та Київська міська митниця (16,1 %).
Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини відстояли у судах на користь держави понад 730 мільйонів гривень
Протягом січня – червня 2016 року судові органи підтвердили правомірність дій правовиків ДФС Дніпропетровської області по 484 справах на суму 730,9 мільйонів гривень.
Загалом, з початку 2016 у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось 10,6 тисяч справ на суму понад 11,8 мільярдів гривень за позовами органів ДФС Дніпропетровського регіону до платників та за позовами платників до органів ДФС області.
За словами начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана: «Практика досудового врегулювання суперечок між органами державної влади та платниками податків дозволяє уникати необґрунтованих претензій або малоістотних справ.
Спори за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень переважно стосуються донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість. У більшості випадків предметом спору є операції, в яких фіктивні суб’єкти господарювання виступають як контрагенти платників податків, або, як посередники в процесі постачання товару».
Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів
Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений п. 57.11ст. 57 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Разом з тим Кодексом встановлено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 розділу II Кодексу).
Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
При цьому не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Враховуючи зазначене, рекомендовано при розрахунку зменшення нарахованої суми податку в рядку 16.3.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі – Декларація №897), за 2015 рік також враховувати залишок суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою, у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, що відображена у рядку 14.5.2 Додатка ЗП до рядка 14 Податкової декларації з податку на прибуток банку, поданої за 2014 рік.
При поданні Декларації № 897 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням залишку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)
Щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.
Підпунктом 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III Кодексу. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
З метою використання платниками права, передбаченого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Кодексу, рекомендуємо платникам збільшити показник рядка 16 Додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном та зараховуються під час сплати ними податку в Україні.
При поданні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням сум податку на прибуток, що сплачені за кордоном, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)
Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з Декларацією №897 доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)
Щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках.
Підпунктами 13.1 та 13.2 ст. 13 Кодексу встановлено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Таким чином, сума сплаченого за кордоном протягом звітного року податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел, не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних роках.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Кодексу.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)
Щодо відображення процентів за борговими зобов’язаннями у разі отримання від’ємного значення фінансового результату до оподаткування
Головне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.
Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).
Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням відсотків, зазначених у п. 140.3 цієї статті.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).
Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані проценти станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2016 року.
Якщо, наприклад, проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб –нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних процентів станом на 01.01.2016, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за цей звітний період 2016 року.
Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14132/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68958.html)
Щодо коригування страховиком фінансового результату до оподаткування
на суму страхових резервів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодекса України (далі – Кодекс) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Особливості оподаткування страховика встановлені п. 141.1 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на суму витрат на формування страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до методики, яка визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі – Методика).
Відповідно до п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму страхового резерву (технічного або математичного) сформованого в розмірі та порядку, передбачених Методикою.
Страхова компанія, керуючись абзацом другим п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування страхових резервів, сформованих у розмірі та порядку, передбаченому Методикою.
На суму коригування страхових резервів у бік зменшення відповідно до Методики фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму такого коригування.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14131/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68957.html)
Щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо
зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, сплачених у I кварталі 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2016 року.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено п.п. 57.1 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом п.п. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Відповідно до п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Таким чином, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів.
(Лист ДФС України від 24.06.2016 №13895/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yur
До традиційних щотижневих зустрічей ДФС з бізнесом приєдналися представники тютюнової галузі
26.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Фахівці ДФС провели робочу зустріч з представниками Асоціації «Укртютюн», під час якої обговорювалися законодавчі новації у сфері обігу підакцизних товарів та проблемні питання оподаткування підприємств цієї галузі.
Під час діалогу основним питанням, яке викликало активну дискусію серед присутніх, стало запровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів „Електронна акцизна марка”. Нещодавно Урядом було затверджено Концепцію її впровадження.
Представники ДФС розповіли присутнім про особливості та переваги, які отримає бізнес від впровадження, цієї системи. Так, за словами директора департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексія Лишенко, нова система дозволить створити ефективний комплексний контроль за рухом підакцизних товарів, який на сьогодні відсутній.
«Разом з Концепцією також схвалено план щодо її запровадження, який передбачає її реалізацію в декілька етапів і перший з них – це зміни до Податкового кодексу. Тут буде чітко виписаний механізм контролю за рухом підакцизних товарів, зокрема, і щодо тютюнових виробів», – зазначив Олексій Лишенко.
Він також розповів, що для контролю за переміщенням товару використовуватиметься електронна акцизна накладна. Вона фактично замінюватиме товаротранспортну, тому будь-якого додаткового навантаження на бізнес не очікується.
Крім того, за словами посадовця, автоматизована система надасть можливість забезпечити облік та контроль за сплатою 5% акцизного податку з роздрібного продажу. Оскільки на сьогодні, як свідчить аналіз, суб’єкти торгівлі не у повному обсязі сплачують цей податок. Електронна акцизна марка також сприятиме оперативному виявленню та упередженню фактів незаконного вивезення підакцизних товарів до Європейського Союзу.
Загалом, планується що автоматизована система запрацює у 2017 році. Олексій Лишенко підкреслив, що фіскальна служба готова до діалогу з бізнесом щодо розробки механізмів роботи системи.
Під час зустрічі також порушувалося питання щодо повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або використання (зарахування) цієї суми для погашення інших платежів перед державним бюджетом, в першу чергу в рахунок сплати акцизного податку. Було досягнуто домовленостей щодо відпрацювання ДФС спільно з Мінфіном шляхів врегулювання зазначеного питання.
Також обговорено пропозиції Асоціації щодо можливого скасування авансової сплати акцизного податку для виробників тютюнових виробів та врахування їх при відпрацюванні законодавчих змін.
Викрито фінансові махінації з бюджетними коштами столичного товариства на 42,4 млн. гривень
26.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м.Києві викрито факти фінансових махінацій з бюджетними коштами.
Як з’ясувалося, одне зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю отримало від державної установи кошти за надання послуг із супроводження програмного забезпечення. В подальшому кошти були перераховані на рахунки транзитних підприємств за нібито виконані субпідрядні роботи.
Загальна сума можливої легалізації незаконних доходів складає 42,4 млн. гривень.
За вказаними фактами до юного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
В Києві припинено діяльність конвертцентру з обігом 300 млн. грн.
25.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Працівниками податкової міліції м. Києва в рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, організованого групою осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.
Встановлено, що легальні підприємства перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи на розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, які в подальшому знімали готівкою учасники центру для передачі посадовим особам реального сектору економіки, за винятком 6-12% за конвертацію.
Загальний обіг проконвертованих коштів за 2016 рік склав понад 300 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають понад 50 млн. гривень.
В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів, за результатами яких вилучено 71,8 тис. гривень і 919 доларів США готівкою, 24 печатки підприємств (серед яких 5 підприємств нерезидентів), 8 факсиміле, 6 одиниць комп’ютерної техніки, 19 електронних носіїв інформації, 6 мобільних телефонів,та тіньову документацію, що підтверджує їх протиправну діяльність.
Тривають слідчі дії.
Протягом першого півріччя 2016 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 434 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.
Досудове розслідування закінчено зі 113 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 58. З них з обвинувальним актом – 36; для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності - 22, з яких 4 провадження - у зв’язку із повним відшкодуванням збитків.
Крім того, протягом січня - червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 73 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень – 31.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 494 тисячі гривень. Також, накладено арешт на майно порушників у сумі 11 мільйонів 875 тисяч гривень.
Податковий календар з 25 по 29 липня 2016 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що
25 липня, понеділок,
останній день подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на серпень 2016 року
28 липня, четвер,
останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за червень 2016 року
29 липня, п’ятниця,
останній день сплати:
- ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- акцизного податку за червень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за червень 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;
- військового збору зазначеного у річній податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;
- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;
- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за ІІ квартал 2016 року;
- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2016 року;
- рентної плати за червень 2016 року за:
- плати за землю за червень 2016 року.***
***Фізичними особами такий податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення
Щодо визнання господарських операцій з ціллю трансфертного ціноутворення контрольованими
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- з пов’язаною особою – нерезидентом;
- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5
п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Як зазначено у листі господарські операції здійснені з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, під визначення контрольованих підпадають операції між резидентом та нерезидентом у разі досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидент є пов’язаною особою з резидентом або нерезидент є комісіонером.
(Лист ДФС України від 06.06.2016 №12424/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68723.html)
Щодо відображення у податковому обліку витрат, які не підтверджені первинними документами
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.
Водночас ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Згідно зі ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З урахуванням зазначеного, а також висновків, викладених у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.
(Лист ДФС України від 09.06.2016 №12672/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68713.html)
Щодо визнання деяких операцій контрольованими
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- з пов’язаною особою – нерезидентом;
- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.
Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення таких операцій (п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).
Таким чином, обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» визначається для контрольованих операцій.
Кодексом визначено, що моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом спостереження ДФС за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу звітів про контрольовані операції та документації, будь-яких інших інформаційних джерел та шляхом отримання інформаційних матеріалів і висновків, поданих платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу.
Також з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи фіскальної служби під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації, поданих платником податків відповідно до зазначеного пункту, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.
Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1056/27501.
Таким чином, Кодексом передбачено право органів державної фіскальної служби на проведення додаткового контролю контрольованих операцій.
(Лист ДФС України від 15.06.2016 №13371/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68828.html)
Прес-служба СМР - 02.08.2016.
