На Вінниччині викрито факт несплати податків на суму 16,7 млн. гривень
Працівниками податкової міліції Вінницької області зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків підприємством, яке в 2012-2014 роках відобразило у податковому обліку фінансово-господарські взаємовідносини з придбання пально-мастильних матеріалів та отримання рекламних послуг у підприємств з ознаками фіктивності.
Такі дії призвели до ухилення від сплати податків у сумі 16,7 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
Протягом січня-липня поточного року за результатами спільних заходів ДФС та органів місцевого самоврядування 11,1 тис. суб’єктів господарювання, які виплачували своїм працівникам мінімальну заробітну плату, підвищили рівень її виплати. Внаслідок цього до бюджету надійшло 15,6 млн. гривень.
Загалом, з початку 2015 року під час перевірок роботодавців щодо дотримання податкового законодавства під час виплати заробітної плати порушення зафіксовано в 57 відс. перевірених підприємців. За виявленими фактами порушень до бюджету донараховано близько 460 млн. грн. податку на доходи фізосіб та штрафних санкцій.
Крім того, за вказаний період було виявлено 51 тис. найманих працівників, які працювали без укладання трудових угод зі своїми роботодавцями. За результатами перевірки до бюджету сплачено понад 8 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та близько 19 млн. грн.. єдиного внеску.
До державної реєстрації залучено близько 21 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджету додатково надійшло 9 млн. грн. податків.
Співробітниками Управління власної безпеки ГУ ДФС у Львівській області затримано інспектора одного з митних постів Львівської митниці, який вимагав неправомірну вигоду у сумі 12600 гривень за сприяння в переміщенні через митний кордон України цигарок.
У ході проведення слідчо-оперативних заходів працівника митниці затримано після отримання частини хабара у сумі 4200 гривень.
При проведенні обшуку помешкання правопорушника виявлено цілий арсенал зброї, зокрема, мисливські карабіни, рушницю та гранати із запалами до них.
Корупціонеру оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Досудове розслідування триває.
Окрім цього, у ході проведення перевірочних заходів встановлено причетність до вчинення вказаного злочину ще одного працівника Львівської митниці, відносно якого теж відкрито кримінальне провадження за ч.3 ст. 368 КК України.
У Запорізькій області працівниками податкової міліції зареєстровані кримінальні провадження за ч.1 ст.209, ч.3 ст.212 КК України за фактами легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства.
Встановлено, що посадовці підприємства, яке здійснює діяльність у сфері виробництва хімічної продукції, у 2015 році не відобразили в податковій звітності безоплатне отримання від нерезидента 8,7 тис. тонни сировини – соди кальцинованої марки «А» на суму 18,1 млн. грн. Внаслідок цього було занижено податок на прибуток підприємства на суму 3,2 млн. гривень, які в подальшому легалізовано шляхом використання у фінансово-господарській діяльності підприємства.
Крім цього, злочинці документально оформили низку нікчемних операцій з фіктивними суб’єктами підприємницької діяльності, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 3,9 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
Для оперативного вирішення проблемних питань діяльності, зокрема, реформування Державної фіскальної служби України, та реалізації рекомендацій, наданих експертами Міжнародного валютного фонду, почав свою роботу новий орган ДФС - Виконавчий комітет.
Питання створення Виконавчого комітету обговорювалося з технічною місією Міжнародного валютного фонду, який порадив створити відповідний орган з метою більш ефективного координування та планування діяльності Державної фіскальної служби.
За словами Романа Насірова, який очолює Виконавчий комітет, орган носить характер дорадчого. Він створений для обговорення та прийняття узгоджених рішень з найважливіших напрямів та найбільш актуальних питань діяльності ДФС.
Члени Виконавчого комітету прийматимуть рішення щодо стратегічного розвитку ДФС. При цьому особлива увага приділятиметься вирішенню оперативних питань, які потребують негайного втручання керівництва ДФС.
До складу Виконавчого комітету, крім Голови ДФС, увійшли заступники Голови ДФС та відповідальні координатори за функціональними напрямами діяльності служби, а також радники – керівники окремих структурних підрозділів.
Відповідно до Положення про Виконавчий комітет ДФС, його основними завданнями є управління ключовими стратегічними ризиками, напрацювання та узгодження оперативних рішень з найважливіших напрямів діяльності ДФС, формування організаційної політики, процесів та структур для досягнення стратегічних цілей Служби, контроль за станом виконання ключових показників ефективності діяльності ДФС та її територіальних органів тощо.
Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров, відкриваючи засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС України, яке відбулося 18 серпня 2015 року у Державній фіскальній службі України. Під час засідання, зокрема, обговорювалися питання діяльності Уповноваженого з питань підприємництва, напрями реформування фіскальної служби, функціонування СЕА та інші питання які найбільше цікавлять бізнес.
„Нам важливо, щоб це були не протокольні зустрічі, а справжня професійна дискусія. Діалог, про який багато говориться, ми намагаємося будувати так, щоб він дійсно був, щоб ми чули вас, а ви чули нас, і за нашими напрацюваннями можна було бачити конкретні результати”, - наголосив керівник відомства.
За словами Романа Насірова, зважаючи на складний період у житті країни, часу на перетворення небагато, тож участь бізнес-спільноти у проходженні етапів реформування є надзвичайно важливою. Йдеться як про інституційні зміни ДФС, так і про податкову реформу в цілому. „Ми намагаємося змінюватися з середини і робити це якнайкраще, але, будь ласка, надавайте пропозиції, як зробити це оптимальніше”, - закликав він членів Інвестради.
Один з останніх кроків ДФС – запровадження при своїй структурі інституту Уповноваженого з питань підприємництва, яким став Тарас Качка. „Для мене особисто це дуже гарний шанс спробувати зробити так, щоб усі процедури, над якими працює ДФС як на рівні Податкового кодексу, так і на рівні організаційної структури, відповідали інтересам бізнесу”, - розповів він. Планується, що перший звіт про діяльність Уповноваженого буде розглянуто на наступному засіданні Інвестради.
Щодо реформування служби, то керівництво ДФС налаштоване на те, щоб із бюрократичної установи вона стала функціональною. „Ми прагнемо побороти корупцію і зловживання в системі, зробити так, щоб із платниками податків взаємодіяли такі ж самі професіонали, які працюють у кращих великих компаніях. - запевнив Роман Насіров. - Не буду говорити гучних речей, але хочеться, щоб платники були щонайменше задоволені спілкуванням з представниками фіскальної служби”.
Довідково: Інститут Уповноваженого з питань підприємництва почав працювати при ДФС 10 серпня 2015 р. Він має стати посередником між платниками податків і фіскальною службою у питаннях захисту інтересів бізнесу і забезпечення чесних партнерських відносин.
У ході проведення слідчо-оперативних заходів у рамках операції «Акциз-2015» співробітниками податкової міліції у Закарпатській та Львівській областях припинено потужний канал незаконного постачання контрафактних сигарет до країн ЄС.
Під час проведення огляду вантажного автомобілю на митному посту «Тиса» (Закарпатська обл.), який перевозив до Угорщини пиломатеріали, виявлено тютюнові вироби без марок акцизного податку торгових марок «Фест» та «JinLing»(виробництва Республіки Білорусь).
В подальшому у м. Стрий (Львівська обл.) було викрито складське приміщення, де здійснювалось накопичення контрафактних сигарет та завантаження вантажних автомобілів.
У результаті вжитих заходів працівниками податкової міліції з незаконного обігу вилучено 107,9 тис. пачок цигарок іноземного виробництва на загальну суму понад 1,9 млн. гривень.
За даними фактами зареєстровано кримінальне провадження. Тривають слідчі дії.
Працівниками податкової міліції міста Києва зареєстровано кримінальне провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків невстановленими особами, які сприяли ухиленню від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.
Як з’ясувалося, у 2015 році порушники зареєстрували фіктивне підприємство та, використовуючи його реквізити і розрахункові рахунки, надавали для митного оформлення в режимі «експорт» до Одеської митниці декларації щодо відправки за межі митної території України ячменю фуражного та пшениці на суму понад 10 млн. гривень.
Тривають слідчі дії зі встановлення кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
Для забезпечення проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, Державною фіскальною службою України (її територіальними органами та державним підприємством, що знаходиться у сфері управління ДФС) впродовж 2014 року – 1 півріччя 2015 року передано 70 автомобілів суб’єктам боротьби з тероризмом, які визначені Законом України «Про боротьбу з тероризмом».
Зокрема, до сфери управління Міністерства оборони України передано 69 автомобілів та Служби безпеки України – 1 автомобіль.
Крім того, для забезпечення автотранспортом підрозділу ДФС, який безпосередньо знаходиться в зоні проведення АТО (у складі мобільної групи «Фантом»), ДФС зроблено перерозподіл наявного транспорту. За його результатами територіальними органами ДФС було передано 38 автомобілів.
Водночас до сфери управління Міноборони у 2015 році, окрім автомобілів, Державною фіскальною службою було також передано понад 600 одиниць комплектуючих та запасних частин до транспортних засобів.
На підставі ст. 100 Податкового кодексу України Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Державної фіскальної служби України з проханням реструктурувати свій податковий борг у зв’язку з нестачею ліквідності для погашення податкового зобов’язання.
З метою погашення заборгованості компанії «Укрнафта» ДФС України були вжиті наступні попередні заходи:
Висловлено податкову вимогу ДФС до ПАТ «Укрнафта».
Виставлені інкасові доручення на списання коштів з розрахункових рахунків.
Вжиті заходи щодо вилучення готівки з АЗС компанії «Укрнафта».
Були вжиті заходи щодо опису майна, яке перебуває в судовому оскарженні.
Направлено подання щодо відкликання у ПАТ «Укрнафта» ліцензії за користування надрами до Міністерства екології та природних ресурсів України.
Порушено ряд справ, в тому числі податковою міліцією ДФС в рамках кримінально-процесуального провадження.
На підставі ст. 100 ПКУ та керуючись вимогами Наказу №574 від 10.10.2013 р. було прийнято рішення про реструктуризацію боргу компанії «Укрнафта» на 5 місяців під 36% річних, що становить 1792,6 млн. грн.
Минулого тижня після підписання відповідної угоди надійшов перший платіж від ПАТ «Укрнафта» загальною сумою 200 млн. грн.
На час періоду реструктуризації боргу, активи компанії «Укрнафта» (на суму податкового боргу) виступають у якості податкової застави. У разі, якщо борг не буде погашено вчасно, ДФС України має право на реалізацію цієї застави.
Станом на 17 серпня 2015 р. загальний податковий борг суб'єктів підприємницької діяльності перед державним бюджетом складає більше 55 млрд. грн., в тому числі 7 млрд. грн. - в зоні АТО, та 1,8 млрд. грн. - в АР Крим та Севастополі. 12 млрд. грн. податкового боргу вже підлягли реструктуризації. Державна фіскальна служба України застосовує всі можливі заходи з метою погашення існуючої заборгованості.
Протягом січня – липня поточного року митницями Державної фіскальної служби порушено 10 293 справи про порушення митних правил на суму понад 779,17 млн. грн. З них у 5 тис. справах вилучено предмети правопорушень на суму понад 318,57 млн. грн.
Переважну більшість вартості вилученого складають промислові товари – понад 180,30 млн. грн. Продовольчих товарів вилучено на суму понад 40,43 млн. грн., валюти – понад 71,46 млн. грн., транспортних засобів – понад 26,38 млн. грн.
Так, зокрема, на початку серпня в зону діяльності Київської міської митниці ДФС було ввезено18 144 кгтовару „ядра горіхів кеш`ю” загальною вартістю 86 410,8 дол. США.
Під час перевірки документів, наданих для митного оформлення зазначеного товару, встановлено, що його вартість становить 140 842,8 дол. США.
Тобто зазначений товар намагалися ввезти в Україну на підставі документів, які містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості.
За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України („Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю).
Крім того, з початку року митницями ДФС розглянуто 3 530 справ про порушення митних правил та стягнуто штрафів на суму понад 173,23 млн. грн. З них до держбюджету перераховано понад 9,66 млн. грн.
Також 5 717 справ передано на розгляд суду. За результатами розгляду судом прийняте рішення про конфіскацію предметів правопорушень на суму понад 298,18 млн. грн. Крім того, накладено штрафів на суму понад 229,11 млн. грн.
У рамках розслідування кримінального провадження співробітниками податкової міліції у Київській області спільно зі Службою безпеки України виявлено цех з обробки незаконно видобутого та отриманого бурштину, а також виготовлення з нього ювелірних виробів.
Цех було виявлено під час обшуку безхазяйних приміщень, розташованих на території колишнього колгоспу.
Під час проведених заходів вилучено 80 кг необробленого та обробленого каміння коричневого та жовтого кольору, схожого на бурштин, 12 верстатів та інше обладнання для обробки.
Слідчі дії тривають.
Співробітниками податкової міліції у Чернівецькій області у ході проведення оперативних заходів у рамках операції «Акциз-2015» знешкоджено базу незаконного накопичення спирту. Товар зберігався у складському приміщенні колгоспного автопарку для його подальшого збуту.
У результаті проведених заходів з незаконного обігу вилучено 21,4 тис. літрів спирту на загальну суму понад 2,1 млн. гривень. Слідчі дії тривають.
Співробітниками податкової міліції у Запорізькій області припинено діяльність «центру мінімізації», який протягом 2014-2015 років надавав послуги з формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов’язань підприємствам реального сектору економіки.
Махінації проводилися шляхом складання та підписання неіснуючих угод та первинних бухгалтерських документів за нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (зернової продукції).
Загальна сума переведених у готівку коштів, які були отримані за реалізовану зернову продукцію в адресу підприємств-зернотрейдерів через розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, склала понад 120 млн. гривень.
Податковою міліцією було проведено 8 санкціонованих обшуків у приміщеннях, за місцями проживання фігурантів центру та у транспортних засобах, які використовувались у протиправній діяльності. За їх результатами вилучено 177 тис. гривень, 20 тис. доларів США, 1 тис. Євро, 140 швейцарських франків, 26 тис. російських рублів готівкою, 3 печатки підприємств, ноутбук, 3 мобільні телефони та документи, що свідчать про їх протиправну діяльність.
Слідчі дії тривають.
Одним з найпопулярніших електронних сервісів ДФС є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, як покупцю так і продавцю. З початку поточного року опрацьовано понад 20 млн. таких запитів.
Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом зазначеного періоду було укладено майже 404 тис. таких договорів з платниками податків.
Цікавляться користувачі й інформацією з реєстру платників ПДВ щодо наявності платників у зазначеному реєстрі. Протягом 7 місяців поточного року було опрацьовано майже 34 тис. запитів з цієї теми.
Крім того, з початку 2015 року автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 177 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.
Загалом, з початку 2015 року «Єдиним вікном подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються майже 978 тис. платників податків.
Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 148 тис. відповідей з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації податкових накладних.
Державна фіскальна служба та платники податків мають спільно працювати над поліпшенням умов ведення бізнесу. Про це Голова ДФС Роман Насіров заявив сьогодні, 13 серпня, під час круглого столу на тему: „СЕА ПДВ в повному режимі: перші підсумки”, який відбувся в Українському союзі промисловців і підприємців.
За підтримки бізнесу, в тому числі, членів УСПП, вдалося ухвалити Закон України від 16 липня 2015 р. №643-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” та вже імплементувати додаткові необхідні зміни, які були зроблені в системі 10 днів тому.
„Ми вже бачимо результати нашого діалогу, - зазначив Роман Насіров. – Але процес покращення не закінчився. Нам разом із вами, платниками податків, потрібно рухатися далі в бік удосконалення не тільки цієї системи, а й напрацювання інших подібних систем для більш ефективного процесу сплати податків”.
У ДФС зроблено вже чимало для мінімізації діяльності нелегального бізнесу в Україні взагалі. Це стосується як боротьби з „податковими ямами”, контрабандою, так і контролю за реалізацією та обігом підакцизних товарів та іншими схемами ухилення від сплати податків.
„Для уникнення можливості маніпулювання з ПДВ ми здійснюємо постійний моніторинг, щоб бути впевненими, що СЕА не має так званих дірок. І досі проблем у нас не виникало”, - поінформував керівник відомства.
Як наслідок, сьогодні виписати класичній „податковій ямі” податкову накладну не можливо, хоча такі спроби є. Буквально на цьому тижні на Київщині працівники ДФС упередили спробу підприємства зареєструвати податкову накладну за фіктивними операціями на 43 млрд. грн.
Остаточно ж, за прогнозами податківців, повністю вичистити незрозумілий податковий кредит, який існував у системі, реально у жовтні-листопаді 2015 року.
Нині у ДФС завершується розробка пропозицій щодо змін до Податкового кодексу, які невдовзі буде подано Міністерству фінансів України.
„Це можна назвати змінами до кодексу, маленькою реформою чи просто податковою реформою. Нам потрібно багато чого змінити в адмініструванні акцизного податку, ренти, ЄСВ, ПДФО, доопрацювати податок на прибуток. Головне, що ми дуже часто чуємо від бізнесу: повинні бути зрозумілі рівні умови. Не можна, щоб комусь вдавалося працювати „по-чорному”, а всі інші мають за нього сплачувати податки”, - переконаний Голова ДФС.
У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах заявив про готовність представників бізнесу до діалогу. „Нам потрібно на постійній основі шукати рішення, які відповідатимуть як законам економіки, фінансів, так і інтересам української держави і суспільства, - зауважив він. - Ми впевнені що такий діалог є дуже важливим в усіх аспектах, починаючи від довіри і закінчуючи спільними кроками щодо виходу з кризи”.
У Харківській області співробітники податкової міліції спільно з прикордонниками та прокуратурою припинили діяльність великого каналу незаконного переміщення товарів з України в Російську Федерацію.
Встановлено, що протягом 2014-2015 рр. громадянин України організував схему незаконного переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі підакцизних, на територію Росії, замовниками якої були Інтернет-магазини. Зазначені дії призвели до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Протиправна схема функціонувала завдяки діяльності організованого злочинного угруповання, до складу якої входило понад 15 осіб з числа громадян України - жителів м. Харкова та громадян РФ.
Для проведення спецоперації з нейтралізації каналу з числа співробітників податкової міліції створено 6 мобільних слідчо-оперативних груп, до складу яких увійшло більше 18 оперативних співробітників, 8 слідчих і 15 оперативних співробітників Харківського прикордонного загону.
В ході проведення першого етапу операції, в районі між селами Рублене і Крейдянка Харківської області, при спробі незаконного перетину держкордону по так званій «зеленці» у напрямку Російської Федерації, співробітниками податкової міліції та прикордонниками було затримано два автомобілі УАЗ з товарами народного споживання. Одним з автомобілів керував організатор злочинної групи. При затриманні правоохоронці були вимушені застосувати вогнепальну зброю.
Одночасно з цим в місцях проживання членів групи, їхніх автомобілях і на складі були проведені обшуки. У результаті було знайдено запчастини до приладів військового призначення на суму понад 1 мільйон гривень, товари, які призначалися для незаконного переміщення до РФ, на суму 3,5 мільйона гривень, два автомобіля УАЗ, 13000 доларів і 13 000 гривень готівкою, а також банківські картки, чорнові записи про рух «контрабандного» товару та грошових коштів, копії платіжних документів російських банків, комп'ютерна техніка.
Організатора злочинного угруповання заарештовано.
Слідчо-оперативні заходи тривають.
Державною фіскальною службою України на підставі інформації Всеукраїнської громадської організації, яка представляє інтереси Apple Inc, організовано заходи щодо відпрацювання фактів незаконного переміщення через митний кордон та подальшої реалізації технічних пристроїв мобільного зв'язку продукції марки Apple.
Так, Головним слідчим управлінням ДФС до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 212 КК України за фактом переміщення на територію України товарів марки Apple з порушенням митного та податкового законодавства, без сплати відповідних платежів та з порушенням прав інтелектуальної власності, з метою подальшої реалізації вказаних товарів через мережу Інтернет і магазини роздрібної торгівлі, що призвело до ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.
Для проведення обшуків та вилучення товарів марки Apple в одній з торгівельних мереж, розташованій у містах Дніпропетровськ та Запоріжжя, було отримано відповідні ухвали Шевченківського районного суду м. Києва.
Обшуки здійснювалися співробітниками податкової міліції ДФС України із залученням представників офіційного представництва компанії Apple. За їх результатами вилучено понад 200 одиниць продукції марки Apple з ознаками контрафактності, які були ввезені на територію України з порушенням митного та податкового законодавства без сплати відповідних платежів, а також з порушенням прав інтелектуальної власності.
Слідчі дії тривають.
Протягом січня - липня 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,9 млрд. грн. єдиного податку. З них 955,6 млн. грн. – сплачено у липні поточного року.
Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата податку зросла на 21 відс. У січні-липні 2014 року від діяльності спрощенців бюджет отримав понад 4 млрд. грн.
У розрізі категорій платників фізичні особи – підприємці протягом 7 місяців поточного року сплатили до бюджету 3,7 млрд. грн. Це на 783,2 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у липні від цих платників надійшло 635,1 млн. грн. єдиного податку.
У свою чергу, юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з початку року спрямували до держбюджету майже 1,2 млрд. грн. податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата зросла на 70 млн. грн. У липні 2015 року юрособи-«спрощенці» перерахували до бюджету 320,5 млн. грн.
Відповідальність за порушення митних правил
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.
При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил
Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Також, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 Митного кодексу України), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Види адміністративних стягнень за порушення митних правил
За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Хто може бути захисником у справі про порушення митних правил?
Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності - свідка та надавати їм необхідну юридичну допомогу.
Як захисники допускаються адвокати та інші фахівці у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники.
Повноваження захисника на участь у справі підтверджується:
1) адвоката - довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписом сторін договору;
2) інших фахівців у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - угодою або дорученням юридичної особи;
3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка про їх допуск до участі у справі як захисників.
Захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії провадження.
Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час опитування чи проведення інших процесуальних дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам зазначеним в Митному кодексі України.
Захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у статті 498 Митного кодексу України, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, і не може бути доручена захиснику.
Чи можливо будь-яким шляхом припинити провадження у справі про порушення митних правил?
За відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.
За умовами мирової угоди сторони зобов'язуються:
1) особа, яка вчинила порушення митних правил, - у визначений строк, який не може перевищувати 30 днів, внести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті Митного кодексу України, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а у відповідних випадках - також товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком митного органу реалізація зазначених товарів, транспортних засобів є неможливою, а також якщо ці товари, транспортні засоби не можуть бути випущені у вільний обіг, вони підлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування;
2) митний орган - припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму.
Товари, транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарів, транспортних засобів або уповноважена розпоряджатися ними.
Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника митного органу із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 Митного кодексу України. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.
Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
У разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється.
Мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає.
У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності.
Яким чином можливо здійснити оскарження постанов у справах про порушення митних правил?
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, припиняється.
Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або судом.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Особливості розгляду судом справ про порушення митних правил
Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.
У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 Митного кодексу України.
У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.
За сім місяців 2015 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надій- шло 6 мільярдів 620,4 мільйонів гривень, що в порівнянні з минулим роком на 1 мільярд 125,8 мільйонів гривень, або на 20,5% більше. Про це повідомила заступник начальник Головного управління ДФС у Дніпропет- ровській області Вікторія Каліногорська.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – 49,1%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 3 млрд. 252,6 млн. грн.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 1 млрд. 197,9 млн. грн., а фізичні особи – 97,8 млн. грн. цього платежу. Податок на прибуток підприємств склав 652,9 млн. грн. Внесок дніпропетровських спрощенців до місцевих скарбниць – 428,8 млн. грн. єдиного податку.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 1 вересня поточного року набирає чинності Закон України від 17.07.2015 №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655).
Наступні зміни внесені Законом №655 до статті 52 «Податкові консультації» та до статті 53 «Наслідки застосування податкових консультацій» Кодексу.
Пункт 52.3 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено реченням такого змісту:
«Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства».
Пунктом 52.4 статті 52 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом №655, визначено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:
- в усній формі – контролюючими органами;
- у письмовій або електронній формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
Пункт 52.6 статті 52 Кодексу викладено у такій редакції:
«Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному веб-сайті цього органу, протягом 5 календарних днів».
Згідно з пунктом 53.3 статті 53 Кодексу платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Законом №655 пункт 53.3 статті 53 Кодексу доповнено таким:
«Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію».
Саме стільки платників податків області звернулись на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» впродовж січня - липня 2015 року, що на 21 відсоток більше відповідного періоду минулого року.
Як зазначають фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області, понад 59% із них або 238 звернень стосувались подання звітності в електронному вигляді. Із роботою органів ДФС та системи електронного адміністрування ПДВ були пов’язані 92 та 28 звернень відповідно. У 20 зверненнях піднімалось питання перевірок суб’єктів господарювання. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 4 звернення.
Усі звернення жителів Дніпропетровської області були розглянуті, а відповіді на них надані вчасно.
Нагадаємо, що оперативно вирішити питання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю і митного оформлення, можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що термін розгляду з боку органів Державної фіскальної служби (далі – орган ДФС) договору про визнання електронних документів, надісланих платником в електронній формі, не перевищує 5 робочих днів.
Квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки для юридичної особи або фізичної особи – підприємця, а у разі відсутності у фізичної особи – підприємця печатки – ключем його підпису.
Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів ДФС.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної фіскальної служби України. Дане роз’яснення розміщене у категорії 401.02 порядок отримання послуги електронного цифрового підпису.
В рамках Закону України №63-VIII від 25.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових обов’язків з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі податкового компромісу» з початку 2015 року слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області закрито 6 кримінальних проваджень у відношенні службових осіб суб’єктів підприємницької діяльності на підставі ст.284 п.9 ч.1 Кримінального процесуального кодексу України.
У ході досудового розслідування зазначені суб’єкти господарювання сплатили до бюджету 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання, що склало 2,7 млн. гривень. Решта – вважається погашеною.
Проте, з метою недопущення втрат бюджету по кримінальних провадженнях призначено 38 перевірок СГ, які не скористались процедурою податкового компромісу - сплатити до держбюджету 5 відсотків від раніше занижених податкових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток підприємств. За результатами таких перевірок цим суб’єктам господарювання донараховано 131,8 млн. гривень, з яких на теперішній час сплачено 6,5 млн. гривень.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015, було внесено ряд змін, направлених на удосконалення електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).
Державна фіскальна служба України у листі від 11.08.2015 №29560/7/99-99-19-03-02-17 «Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств» (далі – лист ДФС України №29560) повідомила про особливості застосування системи електронного адміністрування ПДВ для сільгоспвиробників.
Відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом № 643, платникам податку – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), у системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – основні електронні рахунки) відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – додаткові електронні рахунки).
Таким чином, сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування ПДВ два електронних рахунки: основний та додатковий.
Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.
На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку у сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.
Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов’язане зазначати у податковій звітності з ПДВ.
До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов’язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов’язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності у межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (декларації 0121–0123).
Лист ДФС України №29560 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63879.html.
Напередодні нового учбового року відбулися приємні зміни в податковому законодавстві.
З 1 вересня поточного року набирає чинності Закон України від 17.07.2015 року N654VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності» (опублікований у газеті «Голос України» від 11.08.2015 N146)
Законом встановлено, що будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг не являються об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки..
Одночасно законом, з 1 вересня 2015 року, від сплати земельного податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Дніпропетровська ОДПІ повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України розміщено банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Завдяки такому електронному сервісу платник податку може перевірити інформацію щодо наявності у нього податкового боргу. Для цього необхідно ввести код ЄДРПОУ або точну назву суб’єкта бізнесу. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Інформація щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) оновлюється щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.
Крім того, за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків», в якому впроваджено сервіс «Звірення розрахунків з бюджетом», реалізовано можливість здійснення платником самостійної процедури звіряння стану його розрахунків з бюджетом по кожному податку, збору або внеску, належному йому до сплати.
Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку
Дніпроптровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом № 643 внесено зміни до пункту 198.5 статті 198 та до статті 199 розділу V Кодексу в частині нарахування податкових зобов’язань у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності.
Так, відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку, який використовує придбані товари/послуги у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 Кодексу).
Перша зведена податкова накладна за такими операціями, здійсненими у липні 2015 року, може бути складена платником до 31.07.2015 включно.
Рекомендації щодо заповнення табличної частини такої податкової накладної:
у графі 2 "Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, оплати)" зазначається дата складання такої податкової накладної (не пізніше останнього дня звітного періоду);
у графі 3 "Номенклатура товарів/послуг продавця" можуть зазначатися номери та дати податкових накладних, отриманих від постачальників за придбаними товарами/послугами, необоротними активами, які використані (призначені для використання) в неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності;
графа 4 "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" не заповнюється;
у графі 5.1 "Умовне позначення" вказується "грн.";
графи 5.2, 6, 7, 10, 11 та 12 не заповнюються;
у графах 8 та/або 9 вказується загальна вартість/загальна частина вартості товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу в залежності від розміру ставки (20 чи 7 відсотків), яка нарахована при їх придбанні.
у графі 13 вказується загальна вартість товару/послуги, необоротного активу за всіма перерахованими у графі 3 податковими накладними, вказана окремими рядками у графах 8 та/або 9;
у розділі III "Податок на додану вартість" у графах 8, 9 та 10 вказується сума податку, обчислена за відповідною ставкою. При нарахуванні податкових зобов’язань використовується та ставка податку (20 чи 7 відсотків), яка застосовувалась при придбанні таких товарів послуг, необоротних активів;
у розділі IV "Загальна сума з ПДВ" у графах 8, 9 та 10 вказується загальна сума операцій.
Якщо платником податку протягом звітного періоду придбавались товари/послуги з податком на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту, для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, та в операціях, які звільнені від оподаткування, то в такому випадку складається дві зведені податкові накладні:
одна податкова накладна складається на суму податкових зобов’язань, нарахованих на вартість товарів/послуг, використаних (призначених для використання) у звільнених від оподаткування операціях;
друга податкова накладна складається на суму податкових зобов’язань, нарахованих на вартість товарів/послуг, використаних (призначених для використання) в операціях, які не є об’єктом оподаткування.
У верхній лівій частині таких податкових накладних вказується відповідна помітка "X" та зазначається відповідний тип причини (08, 09 відповідно).
Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, податкові зобов’язання визначаються та податкова накладна складається у випадку, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту.
Якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Такий порядок нарахування ЄСВ передбачає ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.Також повідомляє, що Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки » визначено, що право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги), а також передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збереження заробітної плати.Отже, при нарахуванні заробітної плати фізичним особам, які частину місяця перебували у відпустці без збереження заробітної плати, та нарахована заробітна плата менше мінімальної, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць.
У разі, якщо працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то у такому разі єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник перебував частину місяця або повний місяць у оплачуваній відпустці.
Якщо відпустка, що припадає на майбутній місяць, нараховується не за повний місяць і після відпустки працівнику буде нарахована заробітна плата, то в поточному місяці єдиний внесок нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. При цьому, якщо за підсумком звітного майбутнього місяця загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатко- вуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ.
Якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п.170.7 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 гривень).
При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
Враховуючи викладене до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
23 липня поточного року набув чинності Закон України № 569-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій". Ці зміни прокоментувала заступник начальника – начальник Солонянського відділення Дніпропетровської ОДПІ Людмила Бик для представників засобів масової інформації: «Прийнятий закон скасовує обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку першої групи, а також другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення – застосування РРО для такого платника стає обов’язковим”.
Людмила Володимирівна нагадала про зміни, внесені до п.12 ст.3 Закону про РРО стосовно фізичних осіб – підприємців, які не є платниками єдиного податку або зареєстровані платниками податку на додану вартість, а саме: підприємці, які встановили касові апарати, повинні повністю всі закупки товару підтверджувати документами, так як закон зобов’язав всіх суб’єктів вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).
У разі якщо останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма визначена п. 11 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.15 № 449.
Скористатися податковою знижкою зможе той платник податків, який у минулому році фактично здійснював витрати у зв’язку із переобладнанням власного транспортного засобу для роботи з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.
Для отримання податкової знижки фізична особа, яка здійснила у 2014 році переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива), має до 31 грудня 2015 року подати до територіального органу ДФС за місцем своєї реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи з обов’язковим заповненням додатка №6 до Декларації. Разом з декларацією слід подати документи, що підтверджують витрати, здійснені по переобладнанню транспортного засобу, сертифікат відповідності для переобладнаного транспортного засобу, акт виконаних робіт на переобладнання та свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу (технічний паспорт).
Акцентуємо Вашу увагу на тому, що якщо у 2015 році платник податку не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2014 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Дніпропетровська ОДПІ звертає увагу профспілкових організацій на дотримання норм законодавства при продажу путівок.
Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України віл 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Відповідно до ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, у разі реалізації профспілковою організацією путівок РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, проведення розрахунків за реалізовані путівкивиключно через банківські установи не вимагає обов’язкового застосування РРО.
Вказане містить лист Державної фіскальної служби України від 18.06.2015 р. № 12748/6/99-99-22-07-03-15.
Обчислення середньої заробітної плати мобілізованих працівників
З 07.08.2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого власною постановою від 08.02.95 р. № 100, з урахуванням норм якого проводитиметься обчислення середньої заробітної плати працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Зазначено, що у разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. (Постанова від 29.07.2015 р. № 542)
Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника
В рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА (далі - електронний рахунок) до бюджету чи на його поточний рахунок.
Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронних рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Так, відповідно до підпункту 2001.6. статті 2001 Кодексу у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі - зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у такому звітному періоді (п. 200¹.5 ст.200 Кодексу).
Таким чином, у разі наявності у платника перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку у такому звітному періоді, повернення зайво зарахованих коштів платнику не відбувається, незалежно від суми таких зайво зарахованих коштів.
На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення електронного рахунку в СЕА з поточного рахунку платника (åПопРах).
Для відповідного перерахування зайво зарахованих коштів ДФС України надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру Казначейство протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Відповідно до пункту 211 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 (далі - Порядок № 569) заява про перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку до бюджету або на поточний рахунок такого платника податку подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість.
Для перерахування до бюджету/на поточний рахунок таких коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)». При цьому, в обов’язковому порядку у додатку (Д4) зазначаються відомості щодо суми коштів на електронному рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.
Така сума коштів включається ДФС України до відповідного реєстру, який направляється Казначейству. Казначейство на підставі отриманого реєстру не пізніше п’ятого робочого дня, після закінчення граничного строку для сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, перераховує такі кошти до бюджету або на поточний рахунок платника (в залежності від напряму, вказаному платником у заяві).
Щодо особливостей перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника до бюджету.
У разі, якщо у платника податку за результатами звітного періоду на електронному рахунку наявні зайво зараховані кошти, і платник податку виявив бажання перерахувати такі кошти до бюджету, то такий платник податку зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з податку на додану вартість додаток (Д4).
В такому випадку у додатку (Д4) платник зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі - таблиця про відомості).
Сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету, відображається в графі 4 таблиці про відомості та визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1 - гр. 2).
При цьому графа 5 «Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються).
В текстовій частині під таблицею про відомості платником податку вказується сума, яку він виявив бажання перерахувати до бюджету. Така сума може бути меншою або рівною сумі, визначеній у графі 4 таблиці про відомості.
У разі, якщо платник податку в текстовій частині під таблицею про відомості вказав суму, яку він бажає перерахувати до бюджету, і така сума перевищує суму, визначену у графі 4 таблиці про відомості, то така сума коштів не включається до відповідного реєстру та не може бути перерахована до бюджету.
Слід зазначити, що за рахунок зайво зарахованих коштів платником податку може бути погашений податковий борг з податку на додану вартість, що обліковується в ІКПП платника податку, а також розстрочені, відстрочені грошові зобов’язання з ПДВ.
Таким чином, якщо у платника податку за результатами звітного періоду на електронному рахунку наявні зайво зараховані кошти, і при цьому в ІКПП платника податку наявні суми розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу з податку на додану вартість, такі зайво зараховані кошти за рішенням платника податку, яке він відображає в додатку до декларації (Д4), можуть бути спрямовані в рахунок погашення суми розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу з податку на додану вартість.
При цьому зайво зараховані кошти, які платник виявив бажання перерахувати до бюджету, зараховуються виключно в рахунок погашення податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а також податкового боргу чи розстрочених або відстрочених сум з цього податку.
Якщо платник податку при складанні додатку (Д4) допустив помилку в цифрових показниках, то уточнюючий розрахунок для виправлення такої помилки не подається. Зайво зараховані кошти можуть бути перераховані до бюджету/на поточний рахунок платника лише у випадку відображення правильних показників у додатку (Д4), який подається у складі податкової декларації за наступний звітний період (за умови наявності на момент подання такої декларації на електронному рахунку платника зайво зарахованих коштів).
Щодо особливостей перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника на поточний рахунок платника.
У разі, якщо у платника податку за результатами звітного періоду на електронному рахунку наявні зайво зараховані кошти, і платник податку виявив бажання перерахувати такі кошти на власний поточний рахунок, то такий платник податку зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з податку на додану вартість додаток (Д4).
При цьому, відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
У разі, якщо за результатами звітного періоду у платника наявне перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді, то зайво зараховані кошти платнику на поточний рахунок не повертаються, незалежно від розміру такого перевищення.
Сума, яка може бути перерахована платнику з електронного рахунку на його власний поточний рахунок відображається у графі 5 таблиці про відомості додатку (Д4), яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1-гр.2-гр.3).
В текстовій частині під таблицею про відомості платником податку вказується сума, яку він виявив бажання перерахувати на поточний рахунок. Така сума не може перевищувати суму, визначену у графі 5 таблиці про відомості.
Номер поточного рахунку, на який необхідно перерахувати зайво зараховані кошти, та МФО відповідного банку обов’язково вказуються платником в текстовій частині під таблицею про відомості у спеціально передбачених полях.
Якщо платник податку допустив помилку в додатку (Д4) в номері рахунку чи МФО банку, такий платник податку має право до граничного терміну сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації з ПДВ, до якої подано додаток (Д4) з неправильними реквізитами поточного рахунку, подати уточнюючий розрахунок з додатком (Д4). В такому уточнюючому розрахунку всі графи, крім реквізитів платника податку, залишаються не заповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в додатку (Д4) зазначаються лише вірні реквізити поточного рахунку, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка (Д4) не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються).
У разі, якщо платник податку в текстовій частині під таблицею про відомості вказав суму, яку він бажає перерахувати на поточний рахунок, і така сума перевищує суму, визначену у графі 5 таблиці про відомості, то така сума коштів не включається до відповідного реєстру та не може бути перерахована на поточний рахунок платника.
Також слід зазначити, що платник податку може одночасно задекларувати бажання перерахувати зайво зараховані кошти як до бюджету, так і на поточний рахунок. При цьому, таке бажання платник податку здійснює з урахуванням особливостей, визначених в цьому листі для кожного напрямку (до бюджету чи на поточний рахунок), а загальна сума коштів, вказана платником у додатку (Д4) для перерахування до бюджету та на поточний рахунок не може перевищувати суми зайво зарахованих коштів на електронному рахунку на момент подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Особливості сплати податкових зобов’язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди лютий - травень 2015 року, що подані із запізненням.
У разі, якщо платник податку подає до контролюючого органу із запізненням податкову декларацію з ПДВ за звітні періоди лютий - травень 2015 року, сплата податкових зобов’язань до бюджету, визначених у такій податковій звітності, здійснюється з електронного рахунку платника.
Для цього платник податку зобов’язаний не пізніше дня подання такої звітності зарахувати на електронний рахунок суму коштів, що дорівнює податковим зобов’язанням, визначеним у такій податковій звітності (у разі відсутності або недостатності зайво зарахованих коштів на електронному рахунку).
Перерахування коштів з електронного рахунку платника до бюджету в рахунок погашення податкових зобов’язань, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди лютий - травень 2015 року, що подані з порушенням встановлених Кодексом термінів, здійснюється на підставі додатка (Д4).
Такий додаток (Д4) подається платником податку у складі податкової декларації з ПДВ за результатами звітного періоду, що передує звітному періоду, в якому подано з порушенням податкову декларацію з ПДВ за звітні періоди лютий - травень 2015 року.
В такому випадку у додатку (Д4) платнику податку необхідно зазначити у графі 4 суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету як сума зайво зарахованих коштів.
Наприклад: Платник податку 10.10.2015 року подав до контролюючого органу із запізненням податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року, у якій визначив до сплати 1250 грн.
Для сплати до бюджету суми податку на додану вартість,що визначена у такій декларації, платнику необхідно:
- станом на 10.10.2015 року забезпечити перерахування суми у розмірі 1250 грн. на електронний рахунок (у разі відсутності такої суми на електронному рахунку на вказану дату);
- подати у складі декларації за вересень 2015 року додаток (Д4), у якому задекларувати суму у розмірі 1250 грн. для перерахування до бюджету.
Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами
З 30.08.2015 р. набере чинності наказ Мінфіну України, яким відповідно до ст. 455 Митного кодексу України затверджено Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами.
Визнано таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 634.
Установлено, що особи, які до набрання чинності цим наказом були взяті на облік як особи, що здійснюють операції з товарами, продовжують обліковуватись як особи, які здійснюють операції з товарами і не підлягають повторному взяттю на такий облік; дійсні на дату набрання чинності цим наказом картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, застосовуються як витяги з реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, до внесення змін до такого реєстру щодо відомостей, зазначених у картці обліку осіб чи отримання витягу з реєстру. Наказ від 15.06.2015 р. № 552
Зустрічні звірки
З 05.08.2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою внесено зміни до власної постанови від 27.12.2010 р. № 1232, якими приведено у відповідність із чинним законодавством порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок.
Передбачено, що у разі встановлення фактів, які не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця). Постанова від 22.07.2015 р. № 526
Неприбуткові організації
З 13.08.2015 р. набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу Укра-їни, якими визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
Установлено, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Мінфіну України від 24.01.2013 р. № 37.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом від 18.03.2015 р. № 263-VIII (набрав чинності з 10.04.2015 р.), не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01.01.2017 р. Закон від 17.07.2015 р. № 652-VIII
Зменшення податкового тиску
З 01.09.2015 р. наберуть чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, якими, зокрема, підвищено вартісну межу для основних засобів з 2500 до 6000 грн.
Віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проведення періодичного узагальнення податкових консультацій. Крім того, визначено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі — контролюючими органами; у письмовій або електронній формі — контролюючими органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
Уточнено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Тимчасово, до 31.12.2016 р. включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік становив менше 20 млн. грн., штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені Податковим кодексом України, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Закон від 17.07.2015 р. № 655-VIII
Термін в який уповноважені банки повідомляють контролюючі органи про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту
Повідомлення про факти ненадходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки чи товарів по імпорту банки надсилають контролюючим органам за місцем реєстрації резидентів до десятого числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 12 грудня 1998 року № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та контролюючі органи. Порядок інформування встановлюється Національним банком разом з Державною фіскальною службою України.
Відповідне питання-відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Про порядок видачі контролюючим органом платнику податків довідки-підтвердження статусу податкового резидента України
Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та порядок її видачі контролюючими органами визначено наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі - Наказ № 173).
Згідно з п. 2 Наказу № 173 довідку-підтвердження статусу податкового резидента України видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.
Фізичні особи-підприємці можуть отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
Відповідно до п. 3 Наказу № 173 державні податкові інспекції за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) у разі подання такою особою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або заяви про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави з виконання міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування на її території, зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника Державної податкової інспекції та печаткою.
Згадані заяви подаються з перекладом на українську мову, крім заяв, оформлених російською мовою.
Звернення щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України, засвідчені підписом керівництва контролюючого органу та печаткою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави видаються заявнику (уповноваженому представнику заявника) або відправляються поштою.
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.
До уваги платників єдиного податку – фізичних осіб: затверджена нова форма податкової декларації
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 28 липня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245 (далі – наказ №578).
Наказом №578, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у зв’язку з оптимізацією груп платників єдиного податку – фізичних осіб з 01.01.2015.
Відповідно до пункту 296.2 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 Кодексу.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3 статті 296 Кодексу).
Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначені пунктами 296.2 – 296.3 статті 296 Кодексу, затверджуються у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом №578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік, починаючи з 01.01.2016 (лист Державної фіскальної служби України від 17.08.2015 №30555/7/99-99-17-02-02-17 «Щодо організації роботи» (далі – лист ДФС України №30555)).
З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку – фізичними особами першої та другої груп вказана форма декларації може використовуватись для подання платниками за річний податковий (звітний) період – 2015 рік (лист ДФС України №30555).
До уваги платників єдиного податку – фізичних осіб!
Затверджені нові форми книг обліку доходів та обліку доходів і витрат
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №799/27244 (далі – наказ №579), затверджені нові форми книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ)) і книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) та порядки їх ведення.
Наказ №579 набрав чинності з 28.07.2015.
Згідно з підпунктом 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, повинні забезпечити ведення книги обліку доходів (далі – книга доходів) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Відповідно до підпункту 296.1.2 пункту 296.1 статті 296 Кодексу та пункту 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом №579, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі – книга доходів і витрат), у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати.
Дані книги доходів та книги доходів і витрат використовуються платниками єдиного податку – фізичними особами для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 5 наказу №579 зазначені книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.
Ці книги ведуться за вибором фізичної особи – платника єдиного податку у паперовому або електронному вигляді.
Відповідно до порядків ведення книг доходів та книг доходів і витрат, затверджених наказом №579, платники єдиного податку зобов’язані у нових формах книг відображати отриманий дохід від провадження господарської діяльності окремим рядком у готівковій та безготівковій формі.
Про звільнення від оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб
Починаючи з 01 вересня 2015 року Управліннями Пенсійного фонду України при нарахуванні та виплаті пенсій учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», податок на доходи фізичних осіб нараховуватись та утримуватись не буде.
Так, 17 липня п.р. Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» № 653-VIII (далі – Закон) було внесено такі зміни до податкового законодавства. А саме: підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим стосовно того, що положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 (далі – Порядок).
До набрання чинності Законом заповнення розрахунку за формою № 1-ДФ відбувалося за наступним принципом.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб до Порядку суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, а саме 3654,0 грн. з 01.01.2015, відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,,128”.
Суми пенсій, розмір яких перевищує вказану суму, – у частині такого перевищення відображалися у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ під ознакою доходу ,,184”.
Тож, починаючи з 01.09.2015 вказані вище доходи будуть зазначатися у розрахунку за формою №1-ДФ тільки з ознакою доходу «128» та будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Про зміни в податковому законодавстві
Державна фіскальна служба України повідомляє, що 13 серпня 2015 року набули чинності Закони України від 15.07.2015 № 609-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (далі – Закон № 609) та від 17 липня 2015 року № 652-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” (далі – Закон № 652).
Серед змін, внесених Законом № 609 до Податкового кодексу України, слід зазначити, зокрема, наступне:
вилучено посилання на можливість контролю операцій за правилами статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування ПДВ;
збільшено обсяг контрольованих операцій одного контрагента з 20 до 50 млн. грн., при досягненні якого платники податків зобов'язані подавати звіт про контрольованих операціях центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику;
визначено умови, за наявності яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
встановлено вичерпний перелік фінансових показників, що забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», та які можуть використовуватись під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій;
скорочено підстави для перевірки контрольованих операцій;
визначено, що пропорційне коригування для контрольованих операцій з резидентами, здійснених до 1 січня 2015 року, проводиться за правилами, що діяли до 1 січня 2015 року.
Щодо Закону № 652, то зміни до Податкового кодексу України стосуються, зокрема, такого:
переглянуто та розширено перелік суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які не є платниками податку на прибуток підприємств;
визначено порядок та умови, за яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств (доповнення пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України);
встановлено особливості перебування установ та організацій у Реєстрі неприбуткових установ та організацій;
передбачено, починаючи з 1 січня 2015 року та на період проведення антитерористичної операції, непроведення коригування, встановленого підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту тощо, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані), зокрема Збройним Силам України.
Щодо складових майнового податку
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Транспортний податок
З 1 січня 2015 року набрала чинності стаття 267 ПКУ «Транспортний податок», відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПКУ визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Щодо об’єкта оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ.
Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2015 рік) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ).
Нерухомість
Водночас повідомляємо, що Законом № 71 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2015 року.
Зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:
за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Таким чином, у поточному році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податок нараховувався контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2014 рік у такому порядку: у період з 1 січня по 31 березня 2014 року із житлової площі; з 1 квітня по 31 грудня 2014 року із загальної площі об’єктів житлової нерухомості.
Приклад алгоритму розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
у фізичної особи у власності перебуває квартира, житлова площа якої 123 кв. м, а загальна 220 кв. м, пільга зі сплати податку (120 кв. м), ставку податку встановлено у розмірі 1 відс. мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 (12,18 гривень). За 2014 рік сума податку розраховується:
І квартал – (123 кв. м - 120 кв. м)*12,18 грн. /12 міс. * 3 міс. = 9,14 гривень.
ІІ-ІV квартали – (220 кв. м – 120 кв. м)*12,18 грн. /12 міс.* 9 міс. = 913,5 гривень.
За 2014 рік сума податку складала 922,64 грн. (9,14 грн. + 913,5 гривень).
Отже, до 1 липня 2015 року фізичній особі надіслано податкове повідомлення-рішення про сплату податку у сумі 922,64 грн., яку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Стосовно юридичних осіб, то платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості, декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт (підпункт 265.7.5 пункту 265.7 статті 265 ПКУ).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Разом з тим пунктом 33 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ, не можуть перевищувати 1 відс. мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м для об'єктів нежитлової нерухомості.
Щодо затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору
Наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» затверджено такі форми:
- Форма Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів;
- Форма Податкової декларації з туристичного збору.
Із зазначеним наказом можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України у підрозділі «Податкове законодавство» розділу «Законодавство».
Скористайтесь сервісом ДФСУ «Пульс»
Дніпропетровська ОДПІ звертає увагу платників, що головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників. Ефектом такого зворотного зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва. Працівники ДФС не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи.
Номер телефону сервісу ДФСУ „Пульс” (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Учасників АТО звільнено від сплати військового збору
Президентом України підписано офіційний документ, відповідно до якого учасники антитерористичної операції звільняються від сплати 1,5% податку. Ця норма запрацює з 9 вересня 2015 року.
Відповідно до прийнятого закону, "тимчасово ... не підлягають оподаткуванню військовим збором, доходи у вигляді грошового забезпечення співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців ЗСУ, Національної гвардії, СБУ, служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, співробітників МВС, Управління держохорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на період їх безпосередньої участі у проведенні АТО".
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб для застосування даної пільги визначається Кабінетом міністрів України.
Крім того, від сплати військового збору звільнені фізособи-підприємці, які сплачують єдиний податок.
Дніпропетровська ОДПІ нагадує, що офіційно військовий податок в Україні почав діяти 3 серпня 2014 року.
Платники Дніпропетровської ОДПІ сумлінно ставляться до питання сплати військового податку, розуміючи гостру необхідність фінансової підтримки української армії. Так з початку року ними було сплачено 17,4 мільйони гривень податку.
Про доповнення до програмного забезпечення по формуванню податкової звітності
Департамент розвитку IT Державної фіскальної служби України з метою інформування платників повідомляє, що доповнення до програмного забезпечення «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» (далі Система) до версії 1.31.3 станом на 17 липня 2015 року розташовано на сайті Державної фіскальної служби України sfs.gov.ua в розділі «Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Програмне забезпечення > ОПЗ - програмне забезпечення по формуванню та подачі платниками податків податкової звітності та реєстру отриманих та виданих податкових накладних до органів ДПС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку».
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 05.06.2012 року по 17.07.2015 року включно (містить доповнення, починаючи з версії 1.31) та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.31.3) (станом на 17.07.2015)
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Схеми даних (XSD):
1. соmmоn_types.хsd - "Загальні типи даних" додано нові типи "Позитивні числові дані 2 знаки після коми" та "Позитивні числові дані 2 знаки після коми в колонці"
Дніпропетровська ОДПІ повідомляє, що по всій території Дніпропетровщини проводиться операція “Урожай – 2015”. Націлена вона на виявлення працівників, які неофіційно, без законних на те підстав працюють у фермерів та інших сільгоспвиробників на зборі врожаїв. Особливої актуальності набуває це в жнива, коли для збирання врожаю додатково залучаються комбайнери, механізатори і ті, хто безпосередньо працює в полях.
Шановні фермери та сільгосптоваровиробники! Дніпропетровська ОДПІ звертається до вас з вимогою не нехтувати нормами трудового та податкового законодавства. Операція “Урожай – 2015” триватиме до повного збору врожаю, а разом з нею триватиме і робота органів фіскальної служби в напрямку легалізації використання праці тих людей, які важко працюють, а натомість позбавлені соціальних гарантій.
Прес-служба СМР - 26.08.2015.
