За 4 місяці 2017 року платники Дніпропетровської області

поповнили місцеві бюджети на 6 мільярдів гривень

Це на 1 мільярд 295 млн. грн., або на 27,4 відсотків більше, ніж за січень – квітень минулого року.

Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровського регіону залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 3 млрд. 297 млн. грн., що на 34,5 відсотків більше, ніж у відповідному періоді 2016 року.

Від землевласників та землекористувачів надійшло 1 млрд. 206 млн. грн. плати за землю, що на 17,0 відсотків більше фактичних надходжень січня – квітня 2016 року. Спрощенці сплатили єдиного податку майже 582 млн. грн., що на 37,9 відсотків більше минулорічних надходжень.

За другий квартал 2017 року необхідно звітувати за новою формою додатку 4

до декларації екологічного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 21.02.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за №116/29984 (далі – Наказ №1177).

Зазначеним Наказом затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме: викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.

Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 01.04.2009 відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, як повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 04.05.2017 №11086/7/99-99-12-03-04-17 (далі – лист ДФС №11086), додаток 4 до Декларації за І-й квартал 2017 року подається за старою формою, а за II-й квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом №1177.

Лист №11086 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

https://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/295587.html

Щодо включення недержавних пенсійних фондів до

Реєстру неприбуткових установ та організацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України на офіційному веб-порталі розміщено копію листа Міністерства фінансів України від 20.04.2017 №11210-09-10/10846 «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів» (https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72072.html).

У зазначеному листі повідомлено, зокрема, наступне.

Закон України від 09.07.2003 №1057-ІУ «Про недержавне пенсійне забезпечення» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1057) визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності.

Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платником податку на прибуток неприбуткове підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним у цьому підпункті ПКУ.

Однією з таких вимог є заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (абзац третій п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Крім того, п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Таким чином, вимоги ПКУ до установчих документів у частині заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) неприбуткової організації для пенсійних фондів є такою, що узгоджується з положеннями Закону №1057 по суті, оскільки цей Закон визначає заборону розподілу прибутку між засновниками пенсійного фонду, а також відповідає засадам недержавного пенсійного забезпечення, які полягають в отриманні додаткових пенсійних виплат виключно учасниками пенсійних фондів.

Проте слід зазначити, що потребують узгодження на законодавчому рівні визначення поняття «учасник пенсійного фонду», наведене у Законі №1057 та абзаці третьому п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Крім того, необхідно узгодити порядок передачі активів пенсійних фондів, у разі їх ліквідації. Так, у ПКУ встановлено вимогу до установчих документів неприбуткових організацій як неплатників податку на прибуток, яка стосується передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходів бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (абзац четвертий підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ). Законом №1057 визначено спеціальний порядок здійснення операцій з пенсійними активами та коштами при ліквідації пенсійних фондів, який, зокрема статтею 9, визначений як вимога до статутів пенсійних фондів.

Так, статтею 18 Закону №1057 встановлюється, що пенсійні кошти передаються відповідно до заяв учасників пенсійного фонду, що ліквідується, а саме: до іншого пенсійного фонду, з яким учасником фонду буде укладено пенсійний контракт, або до банку, в якому буде відкрито пенсійний депозитний рахунок, або до страхової організації, з якою учасником банку буде укладено договір страхування довічної пенсії, якщо учасник фонду досягнув пенсійного віку.

При цьому, лише у разі, якщо учасник фонду в установлені строки не подав письмової заяви та копії пенсійного контракту, укладеного ним з іншим пенсійним фондом, або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка, або договору страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією, зазначені пенсійні кошти підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією для всіх таких учасників фонду, на умовах та в порядку, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Такий порядок передачі активів при ліквідації пенсійного фонду не узгоджується з положеннями ПКУ, а отже врегулювання цього питання передбачає внесення законодавчих змін, оскільки установчі документи пенсійних фондів відповідно до вимог Закону №1057 не можуть містити обмеження щодо передачі пенсійних коштів у разі їх ліквідації виключно до інших пенсійних фондів. Зазначене підтримується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Таким чином, відповідно до ПКУ пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати у Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 01.07.2017.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій ДФС працює

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання статті 52 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.04.2017, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено та функціонує Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (далі – Єдиний реєстр консультацій).

В Єдиному реєстрі консультацій платник податків має можливість здійснити пошук індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) за наступними реквізитами:

- реєстраційний номер ІПК;

- дата реєстрації ІПК;

- ключові слова (наприклад, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість тощо);

- орган, що надав консультацію;

- статус документу (діючі ІПК, анульовані ІПК).

Також надана можливість роздрукувати результат пошуку та необхідну ІПК.

Зайти до Єдиного реєстру консультацій можливо з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (https://sfs.gov.ua) за допомогою розділів:

- «Електронний кабінет платника» – «Інформація з реєстрів» – «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;

- «Реєстр індивідуальних податкових консультацій».

Чи має право суб’єкт господарювання реалізовувати пальне на АЗС

без застосування РРО?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори

розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п.1 ст.3 Закону №265), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3 Закону №265).

Разом з тим, п.12 ст.9 Закону №265 передбачено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Згідно з п.2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі – АЗС), які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п.10 Постанови №1442).

Державний реєстр РРО містить окремий розділ 6.«Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)».

Враховуючи викладене вище, реалізація палива на АЗС має здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.

При цьому, РРО можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 109.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Мирослав Продан: Кількість мільйонерів зменшилась на чверть, а їх загальний дохід зріс https://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-296052.html

За минулий рік 3504 особи задекларували дохід понад 1 млн. грн. Порівняно з 2015 роком кількість мільйонерів зменшилася на 25%, або на 1180 осіб. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, підбиваючи підсумки деклараційної кампанії 2017 року.

За його словами, незважаючи на зменшення кількості мільйонерів, загальні суми їх доходів порівняно з минулим роком зросли на 13%, або на 3,2 млрд. гривень.

«Переважна більшість громадян, які задекларували понад 1 млн. грн., обліковуються у Києві – 1686. У Харківській області нараховується 287 мільйонерів, Дніпропетровській – 216, Одеській – 211», – розповів Мирослав Продан.

Загалом протягом цьогорічної деклараційної кампанії декларації про майновий стан і доходи подали майже 513 тис. громадян. Найактивніше свої доходи декларували мешканці Запорізької (50 тис. осіб), Одеської (майже 46 тис. осіб), Миколаївської (44 тис. осіб) та Дніпропетровської (майже 38 тис. осіб) областей.

Загальна сума задекларованих доходів становить 50,8 млрд. грн., що на 1,4 млрд. грн., або на 4% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

«За даними декларацій громадянами визначено до сплати податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб – 1,62 млрд. грн., що на 10%, або на 141,6 млн. грн. більше ніж у минулому році. Військового збору буде сплачено 226,5 млн. грн., або на 18,5 млн. грн. більше минулого року», – зазначив Мирослав Продан.

Найбільші загальні суми податкових зобов'язань задекларовано громадянами, які мешкають в м. Києві (670,5 млн. грн.) та Київській області (131,8 млн. грн.).

Правом на податкову знижку скористалися понад 65 тис. осіб. Їм буде повернуто з бюджету 110,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

Пеню розраховуємо за новою ставкою Нацбанку https://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-295917.html

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФс у Дніпропетровській області інформує, з 14 квітня знижена облікова ставка Нацбанку до 13%. Нагадаємо, востаннє облікова ставка змінювалася 28 жовтня 2016 та була встановлена в розмірі 14%.

Додамо, на практиці в податковому законодавстві застосування облікової ставки Нацбанку в-першу чергу пов’язане з нарахуванням пені.

Визначення терміну «пеня» прописане в пп.14.1.162 Податкового кодексу. Зокрема, пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки. Звертаємо увагу, з 1 січня поточного року єдиною підставою для нарахування пені є несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання.

При нарахуванні податкового зобов’язання контролюючим органом нарахування пені починається з першого робочого дня після закінчення граничного строку його сплати. Якщо керівник контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.
При самостійному визначенні податкового зобов’язання платником податків або податковим агентом пеня нараховуватиметься, починаючи тільки з 91-го календарного дня після спливу строку сплати.

Окрім того, з нового року змінено порядок визначення суми пені. До 1 січня 2017 року пеню нараховували на суму заборгованості виходячи з 120% облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка із ставок була більшою. З 1 січня 2017 року пеня нараховується за кожний календарний день відповідно до ставки, що діяла на цей день. При цьому розмір 120% облікової ставки НБУ, як і раніше, застосовується до податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. На не сплачене своєчасно податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховується з розрахунку 100% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Додамо, при складанні органами ДФС актів перевірок, суми пені в них не нараховуються і не зазначаються.

Окрім того, у разі несплати платником в установлений строк узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, про нарахування пені зазначається у відповідних формах податкових повідомлень-рішень. Після рознесення сум до інтегрованої картки платника автоматично проводиться розрахунок пені за правилами прописаними в наказі Мінфіну №422 від 07.04.2016р.

15.05.2017

Кошти за виконання транспортно-експедиторських послуг підприємцем не включаються до загального оподатковуваного доходу https://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-296166.html

Кошти, що надходять фізичній особі – підприємцю, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, не є його власністю і відповідно не включаються до загального оподатковуваного доходу. Доходом такого платника є плата за виконання договору транспортного експедирування. При цьому у плату експедитора не включаються витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, та оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування, за умови наявності первинних документів (рахунків, накладних тощо), виданих суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1955), який визначає особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності в Україні, транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону №1955).

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс (категорія 104.04).

Відомості про результати роботи підрозділів ГУВБ за січень-квітень 2017 року https://sfs.gov.ua/diyalnist-/zapobigannya-proyavam-korupts/insha-informatsiya-pro/print-296017.html

За січень-квітень 2017 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки відкрито 172 кримінальних провадження стосовно посадових осіб ДФС та її територіальних органів, що складає 90% від їх загальної кількості.

За фактами одержання неправомірної вигоди відкрито 29 проваджень, за фактами зловживання службовим становищем – 87.

У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, за січень – квітень 2017 року працівникам органів ДФС оголошено 68 повідомлень про підозру про вчинення злочинів у сфері службової діяльності, у тому числі 24 – за одержання неправомірної вигоди.

До суду надіслано матеріали 43 кримінальних проваджень, 5-х службових осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.

Водночас, одним із головних завдань підрозділів внутрішньої безпеки ДФС залишається робота на упередження та профілактику корупційних проявів

Так, за результатами проведених перевірок та розслідувань керівникам територіальних органів ДФС направлено 207 подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, винесено 312 офіційних застережень та до дисциплінарної відповідальності притягнуто 174 особу.

15.05.2017

Дніпропетровські місцеві бюджети отримали

від ліцензування 25,7 млн. грн.

Станом на перше травня 2017 року на території області діє 12589 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з них: 6960 ліцензій на алкоголь та 5629 – на тютюн, отриманих 4829 суб’єктами господарювання. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

За чотири місяці поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 25 мільйонів 703 тисячі гривень від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 20 мільйонів 663 тисячі гривень – від ліцензування роздрібної торгівлі.

В той же час, впродовж січня – квітня 2017 року призупинено дію 868 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 944 ліцензії, з яких 19 – за порушення законодавства в частині продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв (9 ліцензій) та тютюнових виробів (10 ліцензій).

Внесені зміни до Положення про реєстрацію

платників податку на додану вартість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №368, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.04.2017 за №465/30333 (далі – Наказ №368), який вніс зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Мінюсті України 17.11.2014 за №1456/26233.

Зміни, передбачені Наказом №368, привели у відповідність норми Положення та п.п.4 п.2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким з 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 ПКУ, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Зокрема, Наказом №368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 01.01.2017 зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 01.01.2017, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

- з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01.01.2017;

- контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками ПДВ на загальних підставах.

Наказ №368 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.05.2017 №37.

До уваги ФОП – пенсіонерів за віком або інвалідів!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774) внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), які набули чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

Звертаємо увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом №2464.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464 ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (далі – пенсіонери за віком або інваліди). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та є пенсіонерами за віком або інвалідами не подається.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464 також визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначені особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів відповідно до статті 25 Закону №2464.

Враховуючи зазначене, у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, такі ФОП на загальних підставах сплачують єдиний внесок та подають Звіт за формою згідно:

- з таблицею 1 додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (далі – Порядок №435), – ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування;

- з таблицею 2 додатка 5 до Порядку №435 – ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для отримання податкової знижки необхідно подати

декларацію про майновий стан і доходи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для отримання податкової знижки фізичній особі – резиденту необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається платником податків у розділі V Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

У рядку 13 Декларації зазначаються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

У рядку 14 Декларації зазначається загальна сума фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат, понесених платником податку за наслідками звітного року, у граничних розмірах, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до статті 166 ПКУ.

Сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, зазначається у рядку 15 Декларації.

У рядку 16 Декларації зазначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, які дозволено включити до складу податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата. Тобто, значення рядка 16 Декларації має бути менше або дорівнювати значенню рядка 14, але не більше значення рядка 15 Декларації.

Сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, зазначається у рядку 17 Декларації та розраховується таким чином:

сума ПДФО з графи 4 рядка 10.1 – (рядок 15 – рядок 16) х 18% (ставка ПДФО, визначена п.167.1 ст.167 ПКУ).

Нагадуємо що для отримання податкової знижки за підсумками 2016 року фізичній особі – платнику ПДФО необхідно заповнити і подати Декларацію по 31 грудня включно 2017 року, тобто протягом поточного року.

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця 2017 року не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

16.05.2017

Актуально для платників

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 11.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №299 «Про отримання вироблених в Україні, ввезення в Україну легких та важких дистилятів, скрапленого газу і бутану для використання як сировини для виробництва етилену» (далі – Постанова №299).

Відповідно до підпунктів 229.2.14 і 229.2.15 пункту 229.2, підпунктів 229.3.16 та 229.3.17 пункту 229.3 статті 229 «Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями Постановою №299 визначено підприємство, яке отримує вироблені в Україні, ввозить в Україну легкі та важкі дистиляти, скраплений газ і бутан для використання як сировини для виробництва етилену. Це ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (код згідно з ЄДРПОУ 33129683).

Зазначеним документом також визначено:

- обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну легких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 1;

- обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну важких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 2;

- обсяги щорічних квот на ввезення в Україну скрапленого газу та бутану, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 3.

У разі нецільового використання даної сировини для виробництва етилену, з суб’єкта справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягу використаних не за призначенням нафтопродуктів та ставки акцизного податку.

Постанова №299 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.05.2017 №85.

Реєстри, загальнодоступні для платників у відкритій частині

«Електронного кабінету платника»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (https://sfs.gov.ua) розміщено модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника», який включає дві функціональні частини:

- відкриту (загальнодоступну);

- приватну (особистий кабінет).

Користуватися функціоналом відкритої частини можна без ідентифікації особи, тобто без використання електронного цифрового підпису.

Через відкриту частину на сьогоднішній день платник має можливість скористатись інформацією з наступних реєстрів, що є загальнодоступними:

- «Дані про взяття на облік платників податків»;

- «Дані реєстру платників ПДВ»;

- «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального»;

- «Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

- «Реєстр платників єдиного податку»;

- «Реєстр страхувальників»;

- «Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами»;

- «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;

- «Реєстр неприбуткових установ та організацій»;

- «Довідка про відсутність заборгованості»;

- «Інформація про РРО»;

- «Інформація про книги ОРО»;

- «Система обліку публічної інформації».

У режимі тестування знаходиться «Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування».

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до п.п.197.1.26 п.197.1 ст.197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.

Водночас пунктом 197.5 ст.197 ПКУ визначено, що звільнення від оподаткування, передбачене п.197.1 ст.197 ПКУ, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 101.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Підприємством компенсована частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування – порядок оподаткування ПДФО та єдиним внеском

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 24.03.2017 №4697/5/99-99-13-02-03-16 «Щодо компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення)» (далі – лист ДФС №4697) повідомила наступне.

Підпунктом 165.1.35 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки.

Згідно з п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною п’ятою ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 (далі – Перелік) (частина сьома ст.7 Закону №2464).

Сума компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів роботодавця платникам податку – працівникам, не визначена Переліком як виплата, що звільняється від нарахування єдиного внеску.

Враховуючи викладене, сума компенсації частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування (оздоровлення), яка надається за рахунок коштів роботодавця платникам податку – працівникам та їх неповнолітнім дітям, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких платників як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

При цьому сума зазначеної компенсації, що надається роботодавцем працівникам, є базою нарахування єдиного внеску.

Лист №4697 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/71832.html

17.05.2017

Внесені зміни до порядку проведення перевірок

з питань трансфертного ціноутворення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.03.2017 №399 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року №344», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.04.2017 за №526/30394 (далі – Наказ №399).

Цим Наказом внесені зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2016 №344.

Змінами, зокрема, передбачено, що перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 «Перевірки» розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 «Трансфертне ціноутворення» розділу I «Загальні положення» ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01.2015, та цим Порядком.

Відповідно до п.2 розділу II Положення для прийняття рішення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу направляє до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) інформаційне повідомлення з обґрунтуванням підстав для проведення перевірки.

Погодження або мотивоване заперечення надаватиметься ДФС протягом 15 робочих днів з дати отримання інформаційного повідомлення про проведення перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» (до змін – протягом семи робочих днів з дати отримання інформаційного повідомлення про проведення перевірки контрольованих операцій).

Також уточнено строки, протягом яких платник податків має надати посадовим особам контролюючого органу документи для проведення перевірки контрольованих операцій.

Наказ №399 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.05.2017 №38.

Шановні платники, своєчасно сплачуйте податки та збори!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає, що

19 травня, п’ятниця, останній день сплати:

• податку на прибуток підприємств за I-й квартал 2017 року;

• частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за I-й квартал 2017 року;

• податку на додану вартість платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за І-й квартал 2017 року;

• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за І-й квартал 2017 року;

• рентної плати за спеціальне використання води за І-й квартал 2017 року;

• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за I-й квартал 2017 року;

• рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за I-й квартал 2017 року;

• екологічного податку за І-й квартал 2017 року;

• туристичного збору за І-й квартал 2017 року;

• збору за місця для паркування транспортних засобів за І-й квартал 2017 року;

• єдиного податку платниками – юридичними особами та фізичними особами – підприємцями третьої групи за І-й квартал 2017 року;

• авансового внеску з єдиного податку за травень 2017 року платниками єдиного податку першої та другої груп.

Як застосовуються індивідуальні податкові консультації, надані до 31.03.2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2017 набрали чинності положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), у частині порядку надання індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Новаціями, внесеними Законом №1797 до статей 52 та 53 ПКУ, суттєво змінено строки та порядок надання ІПК, встановлено вимоги як до форми запиту, так і до самої ІПК, запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Крім того, підпунктом 5 пункту 135 Закону №1797 підрозділ 10 розділу Х «Перехідні Положення» ПКУ доповнено пунктом 39, відповідно до якого ІПК, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.12.2017 (включно).

З 1 січня 2018 року ІПК, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 (включно), не підлягає застосуванню.

При цьому, відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1797 не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до ІПК, наданої йому у письмовій формі до 01.04.2017, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Ставки ПДФО, за якими оподатковується спадщина,

отримана після 1 січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910).

Відповідно до п.1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1910 він застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

Таким чином спадщина, отримана спадкоємцями після 01.01.2017, відповідно до пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, з урахуванням змін, внесених Законом №1910, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за такими ставками:

► за нульовою ставкою:

- об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковується особою, яка є інвалідом першої групи або має статус дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

► за ставкою 5%:

- вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

► за ставкою 18%:

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента.

Звертаємо увагу, що до прийняття Закону №1910 об’єкти спадщини, що успадковувалися спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковувалися за ставкою 5%. Нульова ставка оподаткування розпочинає застосовуватись тільки до об’єктів спадщини, отриманих зазначеною категорією осіб після 01.01.2017.

Нагадуємо, що відповідно до п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом №1910,

● членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені;

● членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Маєте питання про податки – допоможе ЗІР https://vl.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/print-296435.html

Дніпровська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує платників, що для отримання фахової консультації з питань оподаткування можна скористатися електронним сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі - ЗІР).

Робота сервісу «ЗІР» направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією, шляхом широкого використання інформаційних технологій.

Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Письмові консультації» інформація систематизована з таких тем:

- оподаткування;

- митна справа;

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- електронний цифровий підпис.

Сьогодні платникам податків надано можливість оцінити якість уніфікованих відповідей, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу».

Зазначена система оцінювання дає змогу користувачам ЗІР не тільки оцінити якість наданих відповідей, а й залишити свої коментарі (примітки/зауваження/пропозиції).

Нагадуємо, скористатися сервісом ЗІР можна як на офіційному веб-порталі ДФС України (sfs.gov.ua), так і на субсайті ГУ ДФС у Дніпропетровській області(https://dp.sfs.gov.ua).

Як звітують із ЄСВ підприємці- загальносистемники без найманих працівників

ФОП, зокрема, які застосовують загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, формують і подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, із зазначенням типу форми «початкова».

ФОП, у тому числі ФОП — платники ЄП, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Звіт зазначеними особами не подається.

Своєю чергою, у разі самостійного визначення бази нарахування Звіт подається на загальних підставах.

(Розділ 301.06 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ в системі ЛІГА:ЗАКОН).

Чи обкладаються ПДВ поліпшення об’єкта оренди в разі його повернення орендодавцю

Якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то під час повернення об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає обкладенню податком на додану вартість за основною ставкою, виходячи із ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

У разі якщо між орендодавцем й орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою.

(Підкатегорія 101.04 системи «ЗІР»).

ДФС проінформувала про зміни в Порядку ведення Реєстру неприбутківців

Кабмін постановою від 29.03.2017 р. № 195 (далі — Постанова № 195) уніс зміни до постанови від 13.07.2016 р. № 440 і затвердженого нею Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.

У зв’язку із цим ДФС було видано лист від 26.04.2017 р. № 10382/7/99-99-15-02-01-17, у якому перелічено основні нововведення.

Постановою № 195 було збільшено з 10-ти робочих до 30-ти календарних днів строк для подання до контролюючого органу реєстраційної заяви з позначкою «зміни» і копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації чи внесення змін до її установчих документів, у т.ч. установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє.

Таке подовження строку для подання заяви стосується лише уточнення даних у Реєстрі неприбуткових установ й організацій у випадку, коли мали місце відповідні зміни, але НЕ поширюється на загальний порядок реєстрації платників податків у контролюючих органах.

Вартість подарунка фізособі-нерезиденту обкладається ПДФО

Вартість подарунка, отриманого платником податку — фізичною особою — нерезидентом від юридичної особи — резидента, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку — нерезидента й обкладається ПДФО на загальних підставах. Податковий агент під час нарахування (виплати) на користь фізичної особи — нерезидента доходу у вигляді подарунка, у формі № 1ДФ зобов’язаний відобразити реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП).Лист ДФС від 26.04.2017 р. № 9030/6/99-99-13-02-03-15

18.05.2017

Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 100 тисяч адмінпослуг

На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 24 види адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2017 року ЦОПами області надано 99,7 тисяч таких послуг. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період надано майже 41 тисяча цих послуг.

Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги: з надання витягу з реєстру платників єдиного податку; реєстрації платника єдиного податку; реєстрація книг обліку розрахункових операцій. Так, за чотири місяці 2017 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровського регіону надано майже 9,6 тисяч, понад 8,7 тисяч та майже 7,6 тисяч таких послуг відповідно.

Спрямування прибутку на виплату дивідендів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 12.04.2017 №7736/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7736) надала роз’яснення щодо спрямування прибутку на виплату дивідендів.

Так, відповідно до п.«б» ст.10 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-XII «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно з п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Підпунктом 57.1¹.1 п.57.1 ст.57 Кодексу встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, встановлено, що дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Враховуючи зазначене, дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Лист №7736 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72091.html

Віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України у листі від 12.04.2017 №7737/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7737) надала роз’яснення щодо віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Так, згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу безнадійною заборгованістю вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).

Підпунктами 2 та 6 п.1 ст.3 Закону №1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

- ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

- постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з пп.2 та 7 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

- у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

- боржник – фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п.4 ст.37 Закону №1404).

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п.14.1.11 п.14.1 ст 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону №1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Лист №7737 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72092.html

Коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 21.04.2017 №8494/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №8494) надала роз’яснення щодо коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п.291.4 ст.291 Кодексу суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на платників єдиного податку першої групи, другої групи, третьої групи, четвертої групи.

Виключень щодо незбільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого на загальній системі оподаткування, як оплату за товари (роботи, послуги), що відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, для платників податку на прибуток, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування – сплати єдиного податку 4 групи, Кодексом не передбачено.

Лист №8494 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72106.html

19.05.2017

Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі

Протягом січня – квітня 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 251 кримінальне провадження, з яких 110 - прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 53 кримінальних проваджень, з яких: скеровано до суду з обвинувальним актом – 12; направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 4; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - 37.

Крім того, з січня по квітень поточного року за підслідністю направлено 30 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 15.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.

До уваги платників податків!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що

22 травня, понеділок,

останній день подання:

• податкової декларації з рентної плати за квітень 2017 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;

• податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за квітень 2017 року;

• декларації акцизного податку за квітень 2017 року;*

______________

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Кодексу)

останній день сплати

• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за квітень 2017 року (крім гірничих підприємств)

Реалізація підакцизних товарів через мережу власних магазинів безмитної торгівлі. Чи є підприємство платником акцизного податку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9011/6/99-99-15-03-03-15 (далі – лист ДФС №9011) надала роз’яснення щодо здійснення реалізації товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі у разі якщо зазначені товари реалізуються виключно на території цих магазинів безмитної торгівлі і знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі і чи є в такому випадку підприємство платником акцизного податку.

Статтею 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Зокрема платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п.212.1.11 п.212.1 ст.212 Кодексу).

Згідно з п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції), у тому числі реалізація суб’єктами господарюван­ня роздрібної торгівлі підакцизних товарів, це операції на митній території України.

Магазини безмитної торгівлі – це суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які реалізують товари, які знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі.

Згідно з п.3 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1089, продаж товарів магазинами безмитної торгівлі здійснюється громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.

Відповідно до ст.140 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) в митному режимі безмитної торгівлі перебувають товари, не призначені для вільного обігу на митній території України. У зазначений митний режим поміщуються іноземні та українські товари, які ввозяться з-за меж митної території України або вивозяться з митної території України. Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст.141 Митного кодексу).

Підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Кодексу визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Отже, у випадку, якщо підприємство здійснює виключно продаж товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями підприємство не є платником акцизного податку.

Лист №9011 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72063.html

Оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9013/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №9013) надала роз’яснення щодо оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів.

Зокрема, відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі –Кодекс) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п.141.4 ст.141 Кодексу.

Згідно з п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст.141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу.

Відповідно до абзацу «е» п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу для цілей п.141.4 ст.141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п.141.4 ст.141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності
(п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу).

Таким чином, резидент при виплаті прибутку на користь нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.