Податковий календар на 16 та 19 січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що

16 січня, понеділок, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2016 року;

19 січня, четвер, останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за 4-й квартал 2016 року.

Актуально для платників податків!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).

Особливості застосування РРО платниками єдиного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині єдиного податку.

Так, зокрема, пунктом 31 розділу I Закону №1791 внесені зміни до пункту 296.10 статті 296 ПКУ стосовно порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) платниками єдиного податку.

Слід зазначити, що залишилися незмінними положення зазначеного пункту ПКУ, згідно з якими не застосовуються РРО платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку

При цьому, пункт 296.10 статті 296 ПКУ доповнено положенням, відповідно до якого зазначені вище норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, платники єдиного податку незалежно від обраної групи та обсягу доходу, повинні застосовувати РРО у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Визначення терміну «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» наведено у Законі України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023) з урахуванням змін, внесених Законом №1791.

Відповідно до пункту 25¹ статті 1 Закону №1023 складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Транспортний податок – зміни, внесені Законом №1791

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з транспортного податку.

Пунктом 23 розділу I Закону №1791 внесені зміни до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування транспортним податком у частині розміру середньоринкової вартості

Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2017 об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (до внесених змін зазначене обмеження складало 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року).

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 01.01.2017, складає 3200 гривень.

16.01.2017

Операція «Акциз – 2016» на Дніпропетровщині: підсумки

Протягом 2016 року з метою підвищення контролю у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, очищення ринку підакцизних товарів від фальсифікованої, незаконно виготовленої та переміщеної через митний кордон України підакцизної продукції в Україні проводилась операція «Акциз-2016».

В минулому році в рамках операції «Акциз-2016» фахівцями ДФС Дніпропетровської області з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 21,5 млн. грн., у тому числі алкогольних напоїв на суму 2,8 млн. грн., тютюнових виробів на суму 4,1 млн. грн., спирту на суму 3,2 млн. грн., паливно-мастильних матеріалів на суму 8,8 млн. грн., транспортних засобів на суму 2,4 млн. грн., вилучено 2 млн. марок акцизного податку тощо.

В рамках операції «Акциз-2016» відкрито 8 кримінальних проваджень за ч.3 ст.204 УК України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів», припинено діяльність 6 підпільних цехів по виготовленню лікеро-горілчаних виробів, складено 33 адміністративні матеріали, по яких вилучено підакцизних товарів на суму 2,3 млн. грн. На підставі судових рішень конфісковано підакцизних товарів на загальну суму 1,26 млн. грн.

Податкові «канікули» для платників податку на прибуток

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме, підрозділ доповнено новим пунктом 44, яким передбачено надання податкових «канікул» для платників податку на прибуток.

Так, на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом (з 2017 року – 6400 грн.), та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують нульову ставку податку на прибуток, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ (18 відсотків).

Слід зазначити, що скористатися такими канікулами не зможуть суб’єкти господарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

- діяльність у сфері розваг, визначену у п.п.14.1.46 п.14.1 ст.14 ПКУ;

- виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

- виробництво, оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів;

- видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

- фінансову та страхову діяльність (гр.64 – гр.66 Секції K КВЕД ДК 009: 2010);

- діяльність з обміну валют;

- видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

- операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009: 2010);

- поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009: 2010);

- діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення»;

- охоронну діяльність;

- ЗЕД (крім діяльності у сфері інформатизації);

- виробництво продукції на давальницькій сировині;

- оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

- діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

- діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009: 2010);

- діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009: 2010).

Звертаємо увагу! Платники податку, зазначені у підпунктах «а», «б», «в» цього пункту ПКУ, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку у порядку, встановленому п.57.1¹ ст.57 ПКУ, та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалося нарахування та виплата дивідендів.

До уваги платників, які здійснюють виробництво та реалізацію

алкогольних та тютюнових виробів!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме:

- скасовано спеціальну звітність для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;

- плата за ліцензію на право оптової торгівлі виключно пивом для малих пивоварень з обсягом виробництва до 3 000 гектолітрів на рік складе 30 000 гривень;

- суб’єкти господарювання, які виробляють виноматеріали, можуть отримувати ліцензію на виробництво спирту коньячного, а також здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним власного виробництва за наявності ліцензії на виробництво (без окремої ліцензії на оптову торгівлю вартістю 500 000 грн.);

- скасовано обов’язковість сертифікації алкогольної продукції.

Приведено у відповідність питання маркування (етикування) зброджених напоїв та запроваджено фінансову відповідальність за виробництво, транспортування та зберігання алкогольних напоїв у тарі, не визначеній законом.

17.01.2017

Правові наслідки застосування податкових консультацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон 1797) внесені зміни до статей 52 та 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що регулюють правові відносини та наслідки застосування податкових консультацій (дані зміни набувають чинності з 1 квітня 2017 року), а саме:

- скорочено термін для надання індивідуальної податкової консультації – з 30 до 25 днів, строк розгляду звернення може бути продовжено, але не більше 10 календарних днів;

- вилучено повідомлення про електронну форму податкових консультацій (індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику);

- визначені реквізити звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, а також встановлено, що за зверненням платника податків, яке не відповідає вимогам ПКУ, податкова консультація не надається.

Крім того, змінами передбачено, що індивідуальна податкова консультація, яка надається в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщується на офіційному сайті, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до вказаних даних єдиної бази і офіційного веб-сайту є безоплатним і вільним.

Нормами закону визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій

У той же час п.39 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом 1797, встановлено: індивідуальна податкова консультація, яка надається контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та / або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та / або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Новації законодавства з податку на доходи фізичних осіб

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до порядку оподаткування доходів фізичних осіб, відповідно до яких, зокрема:

- звільнено від оподаткування доходи від здавання металобрухту (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД);

- збільшено неоподатковану вартість навчання, яка сплачується за фізичну особу (не вище трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи); виключено положення щодо оподаткування сум, сплачених за навчання, як додаткового блага, у разі припинення трудових відносин з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання;

- збільшено до 80 євро неоподатковуваний розмір добових при закордонних відрядженнях (до внесених змін цей розмір складав не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження);

- за ставкою у розмірі 9% оподатковуються доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

- змінено перелік витрат приватного підприємця на загальній системі оподаткування; виключено зі складу доходу та витрат суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (крім земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів).

Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг,

необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників ПДВ щодо порядку проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року, повідомила наступне.

З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законами України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 №643-VІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», з 01.07.2015 податковий кредит звітного періоду формується платником податку із сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку у межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.

Таким чином, для платників податку, в діяльності яких одночасно мають місце і оподатковувані і неоподатковувані операції, основна відмінність діючого з 01.07.2015 порядку формування податкового кредиту у порівнянні з попередніми звітними періодами полягає у тому, що та частина ПДВ, яка раніше не могла бути включена до складу податкового кредиту, оскільки припадала на частку неоподатковуваних операцій, зараз до податкового кредиту включається, але одночасно донараховується розрахунково визначена відповідна сума умовних податкових зобов’язань.

Донарахування таких податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної не пізніше останнього календарного дня відповідного звітного періоду. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН за загальновстановленими правилами.

При нарахуванні податкових зобов’язань використовується ставка податку (20 або 7 відсотків), яка зазначена в отриманій від постачальника податковій накладній, складеній ним при постачанні товарів/послуг, необоротних активів.

Якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, операції з їх постачання звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в неоподатковуваних операціях, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати придбання таких товарів/послуг, необоротних активів.

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, які призначалися для використання та/або починають використовуватися у неоподатковуваних операціях після цієї дати, наприклад, вже у 2016 році, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нараховуються тільки у випадку, якщо суми податку, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту.

Нові правила для неприбуткових підприємств, установ та організацій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 65 розділу 1 Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон 1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до підпункту 133.4.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тобто уточнені правила віднесення установи до неприбуткових, а саме:

- вимоги в установчих документах щодо заборони розподілу доходу та наявності положень щодо передачі активів не поширюються на бюджетні установи;

- зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Підпунктом 133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ уточнено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

Законом 1797 також доповнено п.133.4 ПКУ підпунктом 133.4.7, положеннями якого чітко встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ.

18.01.2017

Податковий календар на 20 січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що

20 січня, п’ятниця,

останній день подання:

- податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за грудень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ у 2017 році;

- декларації акцизного податку за грудень 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за грудень 2016 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2016 року у разі неподання податкової декларації за 2016 рік;

- податкової декларації з рентної плати за грудень 2016 року з розрахунком:

► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за грудень 2016 року (крім гірничих підприємств);

- авансового внеску з єдиного податку на січень 2017 року платниками, віднесеними до першої та другої груп;

- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за грудень 2016 року *;

____________
*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).

До уваги платників податку на додану вартість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) у листі від 12.01.2017 №599/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №599) надала роз’яснення щодо порядку проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2016 року.

У цьому листі ДФС повідомила щодо:

- змін до статті 199 розділу V Податкового кодексу України, внесених з 1 липня 2015 року;

- особливостей заповнення податкової декларації з ПДВ;

- порядку здійснення розрахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях;

- порядку здійснення перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Лист №599 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70923.html

Трансфертне ціноутворення – 2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 11 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила застосування трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ).

В оновленій редакції ст.39 ПКУ визначено критерії визнання операцій контрольованими

Перший критерій ідентифікації операції контрольованою є розмір річного доходу платника податків від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. У 2016 році він становив 50 млн. грн. на рік. У 2017 року річний дохід – 150 млн. грн. Тобто, якщо обсяг річного доходу (за мінусом непрямих податків) становитиме менш ніж 150 млн. грн., такий платник податків не підлягатиме ТЦУ – контролю.

Другий критерій – обсяг операцій платника податків із контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку. У 2016 році він був 5 млн. грн., у 2017 році він становитиме 10 млн. грн.

Оновлено третій критерій – вид контрагента. Змінами доповнено, що контрольованими будуть визнаватись і господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, змінами доповнено критерії віднесення держав (територій) до переліку для цілей п.п.«в» п.п.39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тепер сюди потраплятимуть і держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити українського податкового органу.

При цьому, з 01.01.2017 операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, в якому держави (території) було включено до такого переліку.

19.01.2017

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки –

податкові зміни 2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила нарахування податку на нерухоме майно.

Законом внесено зміни у частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

- розширено перелік об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, додано об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій; об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз має затвердити Кабінет Міністрів України; об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;

- не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено АТО (підпункт 38.6 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

- з 2017 року пільги з податку на нерухоме майно, передбачені п.п.266.4.1 та п.п.266.4.2 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

• об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п.266.4.1 ПКУ*;

• об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

____________________

* Згідно з п.п.266.4.1 база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Чи сплачують з 01.01.2017 єдиний внесок ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платниками єдиного податку, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набувають чинності з 01.01.2017.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст.9 Закону №2464).

Відповідно до підпунктів 4 та 5 частини першої ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ФОП платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п.4 (крім ФОП платників єдиного податку) та у п.5 частини першої ст.4 Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 2017 року у разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст.7 Закону №2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.6 частини першої ст.1 Закону №2464).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п.4 частини першої ст.1 Закону №2464).

З 01.01.2017 ФОП – платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст.4 Закону №2464). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, починаючи з 2017 року, у разі, якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Мінімальна сума єдиного внеску для таких осіб з 1 січня 2017 року складає – 704 грн. (3200 грн. х 22%).

Роз’яснення з цього питання надані у листі Державної фіскальної служби України від 30.12.2016 №41658/7/99-99-13-02-01-17, яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/70778.html

Також повідомляємо, що відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.04.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

ДФС сформовано та затверджено

Реєстр великих платників податків на 2017 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на виконання п.64.7 ст.64 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями наказом Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 №1036 (далі – наказ №1036) затверджено Реєстр великих платників податків на 2017 рік.

Наказ №1036 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/70776.html

Збільшені ставки єдиного податку для платників четвертої групи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині єдиного податку.

Так, зокрема, підпунктом 3 пункту 30 розділу I Закону №1791 збільшені ставки єдиного податку для платників єдиного податку четвертої групи, а саме:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) з 0,81 % до 0,95% (п.п.293.9.1 п.293.9 ст.293 ПКУ);

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях з 0,49% до 0,57% (п.п.293.9.2 п.293.9 ст.293 ПКУ);

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) з 0,49% до 0,57% (п.п.293.9.3 п.293.9 ст.293 ПКУ);

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях з 0,16% до 0,19% (п.п.293.9.4 п.293.9 ст.293 ПКУ);

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту розмір ставки єдиного податку складає 6,33% (п.п.293.9.6 п.293.9 ст.293 ПКУ)*.

Нагадуємо, що відповідно до п.293.9 ст.293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та встановлюється у відсотках до бази оподаткування.

(*До зміни Законом №1791 редакції підпункту 293.9.6 п.293.9 ст.293 ПКУ для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, ставка єдиного податку складала 5,4%).

20.01.2017

Плата за землю – податкові зміни 2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статей 282, 288 – 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які регламентують правила нарахування плати за землю та орендної плати.

Законом внесено зміни у частині адміністрування плати за землю, зокрема:

- передбачено звільнення від сплати земельного податку для деяких категорій державних і комунальних закладів та установ, а саме:

а) державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку, а також дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

б) державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- встановлено, що договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ); розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Річна сума платежу для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується КМУ, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки;

- з метою індексації нормативної грошової оцінки встановлено нову верхню граничну межу індексу споживчих цін – якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115.

Змінено ставки акцизного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни, зокрема, до пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким регулюються ставки акцизного податку.

З 01.01.2017 діють нові ставки акцизного податку на алкогольні напої, що не маркуються марками акцизного податку (до 8,5% об’ємних одиниць), тютюн і тютюнові вироби та пальне.

З 01.03.2017 почнуть діяти нові ставки акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку (пункт 1 розділу II Закону №1791).

Так, пунктом 8 розділу I Закону №1791 внесені зміни, зокрема, до п.п.215.3.1 п.215.3 ст.215 ПКУ щодо ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, відповідно до яких ставки податку збільшено:

► на 12%:

- на вина кріплені, вермути – з 7,16 грн. до 8,02 грн. за 1 л;

- на вина ігристі та газовані – з 10,40 грн. до 11,65 грн. за 1 л;

- на пиво – з 2,48 грн. до 2,78 грн. за 1 л;

- на сидр і перрі (без додання спирту) – з 0,95 грн. до 1,06 грн. за 1 л;

► на 18%:

- на коньяки – з 89,94 грн. до 105,80 грн. за 1 л;

► на 20%:

- на лікеро-горілчану продукцію – з 105,80 грн. до 126,96 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту;

- на інші зброджені напої з доданням спирту – з 105,80 грн. до 126,96 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту;

- на спиртовмісні харчові продукти з вмістом спирту етилового більше 8,5% об’ємних одиниць – з 141,06 грн. до 169,27 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.

Окремо виділено плодово-ягідні вина без додання спирту, тобто зброджені напої, одержані виключно у результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5% об’ємних одиниць, на які встановлено ставки, як на сидр і перрі (без додання спирту), у розмірі 1,06 грн. за 1 л.

Ставки акцизного податку на слабоалкогольні напої (до 8,5% об’ємних одиниць) доведено до єдиних ставок із лікерно-горілчаними виробами, тобто зменшено з 211,59 грн. до 126,96 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.

Ставки акцизного податку на сухі вина не змінено і складають 0,01 грн. за 1 л.

Оподаткування доходу, отриманого ФОП, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема, підпунктом 5 пункту 135 розділу I Закону №1791 підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 38, яким визначено особливості справляння податків і зборів на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори.

Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям (ФОП), місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 ПКУ.

З 2017 року розширено поняття «незалежна професійна діяльність»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка містить визначення понять.

Так, зокрема, з урахуванням змін, внесених підпунктом 3 пункту 1 розділу I Закону №1791 до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, незалежна професійна діяльність це – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Таким чином з 2017 року до осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю також відносяться і приватні виконавці.