Декларацію з податку на прибуток можливо

подати через «Електронний кабінет платника»

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про можливість подання засобами електронного зв’язку, а саме через сервіс «Електронний кабінет платника» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 (далі – Декларація), для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до вимог п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності (абзац 11 п.48.3 ст.48 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Додатково: граничний термін подання Декларації за ІІІ квартал 2017 року – 09.11.2017.

Податок на нерухомість: оподаткування об’єктів, що перебувають

у власності фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Конституція України та Цивільний кодекс України зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦКУ). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (ст.325 ЦКУ).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п.1 ст.320 ЦКУ).

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Підпунктом «є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Враховуючи вищевикладене, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у т.ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначені п.п.«є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оподатковуються податком на нерухомість на загальних підставах.

Визначення операцій контрольованими та неконтрольованими

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 27.07.2017 набув чинності Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 (далі – Перелік).

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Нагадуємо, що згідно з п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ за результатами господарської діяльності, здійсненої платником податку у 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до частини другої п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

Виправлення помилки при заповненні уточнюючого

розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

18.10.2017

Бізнес Дніпропетровщини направив на соціальні

виплати понад 8,1 млрд. грн. ЄСВ

З початку 2017 року органи фіскальної служби Дніпропетровської області забезпечили надходження єдиного соціального внеску на загальну суму 8 млрд. 118,5 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з минулорічним, то у січні – вересні поточного року єдиного соціального внеску сплачено на 2 млрд. 396,5 млн. грн. більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

При цьому, лише у вересні 2017 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 953,6 млн. грн.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків,

достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що відповідно до п.74.2 ст.74 розділу ІІ, п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 розділу V Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Міністертвом фінансів України наказом від 18.09.2017 №776 (далі – Наказ №776), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 29.09.2017 за №1204/31072, затверджено Зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Зміни), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (із змінами).

Наказ №776 набув чинності 13.10.2017, з дня офіційного опублікування (опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 13.10.2017 №80).

Змінами оновлено форму «Таблиці даних платника податку» (далі – Таблиця), а саме: її доповнено новими полями «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України» та «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Змінами встановлено чіткий строк для розгляду Державною фіскальною службою України інформації з Таблиці – 5 робочих днів.

Таблиця подається з поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Також Змінами запроваджено автоматичне врахування Таблиці системою Моніторингу, якщо вона подається платниками – сільгосптоваровиробниками, внесеними в Реєстр отримувачів бюджетної дотації, та/або сільгосппідприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спецрежим відповідно до ст.209 ПКУ (в редакції станом на 31.12.2016) які:

¨ мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року;

¨ у яких за період з 1 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника;

¨ якщо в такій Таблиці зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.

Об’єкт нерухомості було придбано і продано у межах одного місяця:

чи необхідно юридичній особі подавати декларацію

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 .

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п.2² заголовної частини Декларації.

Підпунктом 266.8.1 п.266.8 ст.266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості у межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі – продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

19.10.2017

Податковий календар на 20 жовтня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

20 жовтня, п’ятниця,

останній день подання:

- податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за вересень 2017 року;

- податкової декларації з рентної плати за вересень 2017 року з розрахунком:

¨ рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

¨ рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

¨ рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

¨ рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- декларації акцизного податку за вересень 2017 року*

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України);

Сергій Білан: Боротьба з «конвертами» продовжується – мільйони

готівки в гривнях і доларах, сотні тисяч євро та кілограми

золота – результат спільної роботи податкової міліції та прокуратури

В результаті спільної операції, проведеної податковою міліцією та прокуратурою, викрито діяльність міжрегіонального конвертаційного центру, який діяв на території Чернігівської, Київської областей та у м. Києві.

Під час обшуків в учасників «конвертаційного центру», вилучено 8,2 млн. грн. готівки в національній та іноземній валюті, 0,8 кг золота у злитках, 1,7 млн. гривень арештовано на рахунках у фінансових установах.

Завершено обшуки у банківських установах. З банківських скриньок, якими користувались учасники конвертаційного центру, вилучено ще 5,8 кг. золота, 5 млн. 521 тис. 815 доларів США та 300 тис. 500 євро – повідомив Перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан.

За його словами, боротьба з конвертаційними центрами є одним із пріоритетних напрямів роботи податкової міліції, оскільки послуги, які вони надають недобросовісним компаніям реального сектору економіки, дають змогу останнім не лише зменшити надходження податків до бюджету, а й створити нерівні умови конкуренції у різних сферах господарської діяльності, що, в свою чергу, негативно впливає на розвиток економіки в цілому.

Про масштаби роботи «конвертів» свідчать не лише їх обороти та кількість клієнтів, а й суми коштів та цінностей, вилучених під час процесуальних дій.

Саме тому податкова міліція і надалі прикладатиме максимум зусиль для боротьби з тіньовим бізнесом та ліквідації тих інструментів, які дають йому змогу функціонувати – наголосив Сергій Білан.

Який день вважається днем сплати ЄСВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до частини 7 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Платники ЄСВ, крім платників, зазначених у п.п.4 і 5 частини першої ст.4 Закону №2464, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно із частиною 10 ст.9 Закону №2464 днем сплати ЄСВ вважається:

1) у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати ЄСВ готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст.10 Закону №2464).

Взяття на облік в контролюючому органі іноземних юридичних

осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до п.4.8 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці), зареєстрованих Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Взяття на облік виконавця здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік є лист-звернення та копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані від Мінекономрозвитку відповідно до Порядку №1588 залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 (зі змінами).

У разі отримання від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм), до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги».

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця контролюючий орган надсилає виконавцю лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Звертаємо увагу на те, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п.8.4 розд. VIII Порядку №1588).

Коригування фінансового результату до оподаткування

за операціями з продажу або іншого відчуження корпоративних

прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (п.141.2 ст.141 ПКУ). ПКУ не передбачено коригування фінансового результату на різниці за операціями з продажу та іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Випадки, за яких не справляється авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню;

- платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 1.3, п.п. 57.1 1.4, п.п. 57.1 1.6 ст. 57 Податкового кодексу України.

Поточні банківські рахунки фізичних осіб: чи оподатковуються доходи у вигляді процентів

Фахівці Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області роз’яснюють чи підлягають оподаткуванню ПДФО та як відображаються у податковому розрахунку за ф.1ДФ доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь ФО здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги? Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України. Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «162».

Отже, доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «162».

Податкову соціальну пільгу можна застосувати й до лікарняних

Відповідно до пп. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Припиняєте підприємницьку діяльність? Як бути з єдиним внеском

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою –підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

До уваги новостворених платників податків!

Особи, які вирішили розпочати власну справу, мають спочатку звернутися до державного реєстратора. Після внесення відомостей про реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відповідні відомості передаються до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС). Робиться це у день проведення реєстраційної дії, для взяття на облік як платника податків та як страхувальника–платника ЄСВ.

На даний час інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами ДФС здійснюється у робочий час з інтервалом не більше ніж 2 години.

Взяття на облік юридичних осіб та ФОП як платників податків та як платників єдиного внеску в контролюючих органах підтверджується відомостями, що оприлюднені на порталі електронних сервісів Мін’юсту.

Також дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб та ФОП та дані Реєстру страхувальників щоденно оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС.

Довідково: взаємодія між органами ДФС та ЄДР здійснюється відповідно до наказу Мінюсту та Мінфіну України від 18.03.2016 №759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України».

За несвоєчасно сплачений єдиний внесок застосовується фінансова та адміністративна відповідальність

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пільги передбачені у Податковому кодексі України для осіб з інвалідністю

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що окрім податкової соціальної пільги в Податковому кодексі України передбачено ще ряд пільг для осіб з інвалідністю.

Не включаються до бази оподаткування ПДФО пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення. Ст.164.2.19 ПКУ;

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця (ст. 165.2.19 ПКУ);

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування (165.1.35. ПКУ);

- суми коштів, надані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та їх спілками платникам податку - учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з'їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів та конкурсів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку (165.1.42 ПКУ);

- сума страхової виплати за договорами страхування життя у разі смерті застрахованої особи, якщо така виплата отримується членами сім'ї застрахованої особи першого ступеня споріднення, або особою, яка є інвалідом I групи або дитиною-інвалідом, або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (165.1.43. ПКУ);

Не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) платнику податків, визнаному в установленому порядку інвалідом, законному представнику дитини-інваліда для виконання зобов'язань держави згідно із законодавством України по забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних коштів (за умови зняття інваліда, дитини-інваліда з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем за рахунок бюджетних коштів). Категорії інвалідів і дітей-інвалідів, перелік технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, марок автомобілів, зазначених у цьому підпункті, затверджуються законодавством (п.ж 170.7.4. ПКУ);

за нульовою ставкою оподатковується вартість:

об'єкт нерухомості;

об'єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна;

готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.), що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, дитиною-інвалідом (ст. 174.2.1.ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину (п. д) ст. 266.2.2 ПКУ).

Від сплати земельного податку звільняються. інваліди першої і другої групи (ст. 281.1.1. ПКУ).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

20.10.2017

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС затримано товар

вартістю 1,55 млн. грн., який переміщували за підробленими документами

З початку 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС складено 216 протоколів про порушення митних правил на суму 44 млн. грн.

У вересні 2017 року на адресу українського підприємства було переміщено товари – «каучук стирол-бутадієновий у вигляді брикетів» митною вартістю 841 982 грн., та «воски штучні: Хлорований парафін» митною вартістю 711 639 грн., які доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.

Декларантом для митного оформлення надано митні декларації типу «ІМ 40 ДЕ» та товаро - супровідні документи. В якості підстави для митного оформлення разом з митними деклараціями серед інших документів надано CMR з відбитками штампу – Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено».

На запит митниці листом ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомлено, що «санітарно-епідеміологічний контроль» товарів, які надійшли на адресу українського підприємства, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не проводився, а за реєстраційним номером зареєстровано здійснення «санітарно-епідеміологічного контролю» товарам іншим підприємствам.

Таким чином, декларант, вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме CMR, з відбитком штампу – Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено».

По даним фактам було складено два протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 1 млн. 554 тис. грн.

Транспортний податок: сплата фізичною особою у разі переходу

права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що згідно з п.п.267.6.5 п.267.6 ст.267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування (легковий автомобіль) від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п.267.6 ст.267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Відображення у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне

від земельної ділянки, суми податку, збільшеної на 25000 гривень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Підпунктом «ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (далі – Декларація), передбачає заповнення в табличній частині Декларації колонки 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника», де вказується річна сума податку (в гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків)), яка розраховується, виходячи із загальної площі об’єкта нерухомості, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

За наявності у власності юридичної особи – платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості загальна площа яких перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), зазначений показник визначається за формулою (для кожного об’єкта (його частки)), а саме:

¨(колонка 3 «Загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» Х колонку 4 «Ставка податку» – колонку 6 «Сума пільги із сплати податку» (заповнюється відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п.266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ)) + 25000 гривень.

Значення колонки 7 Декларації розбивається на чотири квартали та вказується в колонках 8 – 11. При цьому, розбиваючи річну суму рівними частинами поквартально, округлення відбувається таким чином:

– за І, ІІ і ІІІ квартали звітного року округлення здійснюється за загальними правилами округлення;

– за останній IV квартал звітного року сума податку визначається як різниця річної суми податку та суми податку за перші три квартали.

Дата отримання доходу в іноземній валюті платником єдиного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам – інвесторам.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, ст.292 ПКУ встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.

Тобто, у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів на його поточний рахунок. відкритий в іноземній валюті.

У 2017 році сестра подарувала брату квартиру:

чи виникає обов’язок сплати податку на доходи фізичних осіб?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 24.03.2017 №54) (далі – Закон №1910).

Відповідно до внесених Законом №1910 змін, починаючи з 2017 року, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно із ст.174 ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Отже, у випадку, коли сестра у 2017 році подарувала своєму брату квартиру, обов’язку сплати податку на доходи фізичних осіб не виникає.