Оксана Томчук: Ми прагнемо вибудувати такі стосунки з громадськістю, що зроблять фіскальну службу максимально відкритим органом з ефективним контролем громадськості

З таких слів розпочалася зустріч виконуючої обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук з представниками громадських організацій Дніпропетровщини, яких запросили на засідання «круглого столу» з питань взаємодії та співпраці органів ДФС з громадськістю.

«Ми запросили до співпраці громадські організації та представників громадськості – зазначила під час свого виступу Оксана Томчук, - оскільки в нас закінчується строк повноважень Громадської ради і буде формуватися новий склад. Нам би хотілося, щоб в цю раду ввійшло максимально широке коло громадських організацій, які прямо і, безпосередньо, пов’язані з діяльністю фіскальної служби, або можливо представляють інші організації, які зацікавлені у співпраці». На зустрічі піднімались актуальні питання пов’язані з наповненням державного і місцевого бюджетів, адміністрування податків тощо.

Очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області висловила впевненість у подальшій плідній роботі фіскальної служби області з громадськістю і висловила побажання більш конкретних пропозицій щодо створення позитивного бізнес-клімату в області та державі; вирішення нагальних проблем бізнесу; збільшення надходжень до бюджету. «Нас цікавлять громадські організації, які мають бажання, час і натхнення для того, щоб десь поліпшити нашу роботу, десь проконтролювати, можливо щось і привнести те, чого ми не бачимо» - підсумувала Оксана Томчук.

12.10.2016

Головного фіскала області не цікавить «кишенькова громадськість»

В.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук має намір зробити роботу фіскалів максимально відкритою. Про це вона заявила під час зустрічі з представниками громадських організацій: «Наша спільна задача вибудувати такі стосунки, які дозволять зробити ДФС максимально відкритим органом, з максимально ефективним контролем з боку громадськості. Тому що на мою думку – це обов’язкова передумова для плідної праці», – сказала Томчук. При цьому вона підкреслила, що її не цікавить «кишенькова громадськість», а цікавлять реальні представники реальних організацій, які мають бажання, час, натхнення для того, щоб співпрацювати з ДФС.

Крім того, під час зустрічі йшлося про формування нового складу Громадської Ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Строк повноважень теперішньої Ради закінчується в грудні. «Мені би хотілося, щоб до цього органу увійшло максимально широке коло організацій, – сказала Оксана Томчук. – Тому ми широко будемо висвітлювати питання стосовно формування складу нової Громадської Ради. Хочеться орган, який здатен працювати і який здатен створювати нам і проблеми. Тобто представляти альтернативну думку».

Прийняття заявок щодо складу Громадської Ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області триватиме по 28 жовтня 2016 року.

З початку року 34 дніпропетровських підприємця позбулися

ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Впродовж січня – вересня 2016 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону поповнилися на 59,2 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. З них 42,7 млн. грн. – тільки від ліцензування роздрібної торгівлі. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Усього в області діє 13145 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5704 суб’єктам господарської діяльності. Наразі, протягом дев’яти місяців поточного року дніпропетровські суб’єкти господарювання отримали 10001 ліцензію, з них 5529 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 4472 – тютюнових виробів.

Разом з тим, з січня по вересень за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1577 ліцензій; анульовано – 1532, в тому числі – 34 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Порядок оподаткування послуг кредитора за аграрною розпискою

по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок, повідомила наступне.

Статтею 7 Закону України від 06.11.2012 №5479-VІ «Про аграрні розписки» визначено, що задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом, зокрема, шляхом наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов’язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або погасити грошове зобов’язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі-продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою – покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Витрати, здійснені кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, відшкодовуються боржником за аграрною розпискою окремо у порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.

Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Таким чином, відшкодування боржником за аграрною розпискою витрат, здійснених кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, у розумінні Кодексу є платою за послуги по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, надані кредитором за аграрною розпискою боржнику. Операції з надання таких послуг кредитором за аграрною розпискою є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком на загальних підставах.

Хто є платниками рентної плати

за користування радіочастотним ресурсом України?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.254.1 ст.254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України у межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п.254.2 ст.254 Кодексу).

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом з регулювання у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку (п.п.254.5.1 п.254.5 ст.254 Кодексу).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п.254.5.4 п.254.5 ст.254 Кодексу).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 124.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Порядок обліку у контролюючих органах договорів про спільну діяльність

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 64.6 ст.64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов’язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.

Згідно з п.4.6 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок) для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника податку на додану вартість до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:

- заяву за формою №1-ОПП;

- копію договору (контракту) про спільну діяльність.

До цих документів додаються:

1) інформаційна картка договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор;

2) копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність;

3) копії спеціальних дозволів на користування надрами, якщо договором передбачене використання надр.

Взяття на облік договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора здійснюється після державної реєстрації договору (контракту) Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, обласним, Київським або Севастопольським міським управлінням зовнішніх економічних зв’язків згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 №112 із змінами та доповненнями.

11.10.2016

Олексій Василенко: Вирішити питання зловживання патентним правом можна лише у судовому порядку

11.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

На сьогодні одним з актуальних питань при здійсненні господарської діяльності в Україні є зловживання патентним правом – так званий «патентний тролінг». Припинити такі зловживання власників винаходів та виключити їх з митного реєстру можна лише у судовому порядку. Про це розповів директор департаменту організації митного контролю ДФС Олексій Василенко.

Відповідно до своїх функцій фіскальна служба для захисту прав інтелектуальної власності здійснює ведення відповідного митного реєстру. До нього на підставі заяв власників включаються об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин та географічні зазначення.

Водночас, за словами посадовця, останнім часом фіксуються випадки подання до ДФС заяв про сприяння захисту майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ), які повною мірою не відповідають умовам патентоспроможності.

«Фіскальна служба не видає патенти на винаходи та корисні моделі, а здійснює їх включення до митного реєстру на підставі наданих власником об’єкта інтелектуальної власності відповідних охоронних документів. При цьому виключити цей винахід з реєстру можна лише згідно з вимогами законодавства», – розповів Олексій Василенко.

Такими вимогами є, зокрема, закінчення строку реєстрації ОПІВ, заява власника, рішення суду, закінчення строку правової охорони ОПІВ чи її дострокового припинення, відмова правовласника відшкодовувати витрати на зберігання товарів, митне оформлення яких призупинено на підставі даних митного реєстру або з власної ініціативи митниць, на складах митниць тощо.

«Для недопущення порушень прав інтелектуальної власності під час здійснення зовнішньоекономічних операцій ДФС постійно співпрацює з власниками запатентованих товарів чи винаходів, які включені в митний реєстр. Так, протягом січня-жовтня поточного року зафіксовано понад 4800 випадків призупинення митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності», – зазначив Олексій Василенко.

Крім того, порушено 14 справ про порушення митних правил за фактами ввезення та вивезення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності на суму понад 1,4 млн. грн..

Водночас, наголошує посадовець, якщо суб’єкт господарювання, який експортує або імпортує товари, вважає включений в митний реєстр товар таким, який порушує права інших осіб, він має право звернутися до суду.

«У своїй роботі митниці дотримуються вимог закону. Якщо товар включено до митного реєстру, ми маємо здійснювати відповідні дії під час його митного оформлення. У разі незгоди платники мають відстоювати свої права у суді», – наголосив Олексій Василенко.

Так наприклад, нещодавно за рішенням суду було попереджено спробу блокування черговим «патентним тролем» зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаної з експортом будівельного каменю. Так, власник патентів України на промислові зразки від „Бордюр для квітника”, „Постамент для пам’ятника” та „Плита надгробна” через представника звернувся до ДФС із заявами щодо включення таких промислових зразків до митного реєстру. Водночас представник власника патентів звернувся безпосередньо до окремих митниць ДФС, зокрема Житомирської митниці, з вимогою призупиняти митне оформлення експорту виробів з каменю у порядку, визначеному статтею 400 Митного кодексу України.

Такі дії викликали значний суспільний резонанс у Житомирський області, де обробка каменю є традиційною галуззю виробництва, яка не тільки створює робочі місця, та є в регіоні джерелом бюджетних надходжень.

Вказана ситуація була вирішена після звернення до суду особи, яка експортувала вироби з каменю. Саме рішенням суду ДФС та всім митницям було заборонено призупиняти митне оформлення такого товару згідно із статтями 399 – 400 Митного кодексу України за заявою власника патентів.

З січня по вересень поточного року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 3,4 млрд. грн. доходу

З початку 2016 року більше 48 тисяч мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала понад 3,4 млрд. грн.

До сплати за результатами декларування підлягає 78,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 5,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,2 млн. грн. Повернення ж з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7873 громадянина на загальну суму 9,3 млн. грн. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

Про одержані в 2015 році понад мільйонні статки повідомили 300 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1,4 млрд. грн.

Податковий календар з 17 по 25 жовтня 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що

17 жовтня, понеділок,

останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за вересень (форма №ЗВР-1) за вересень 2016 року, якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за вересень 2016 року

19 жовтня, середа,

останній день подання:

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями – резиденту України і знаходяться за її межами, за IIІ квартал 2016 року;

- коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на жовтень 2016 року

останній день сплати:

- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування за III квартал 2016 року;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за III квартал 2016 року

20 жовтня, четвер,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за вересень 2016 року;

- податкової декларації рентної плати за вересень 2016 року з розрахунком:

• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у вересні 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма №Д4 (місячна)) за вересень 2016 року

останній день сплати:

- авансового внеску з єдиного податку за жовтень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за вересень 2016 року (крім гірничих підприємств);

- доплати за вересень 2016 року (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку *

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).

25 жовтня, вівторок,

останній день подання

- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на листопад 2016 року.

Загальні правила оподаткування операцій з постачання товарів/послуг

під забезпечення боргових зобов’язань покупця аграрною розпискою

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок, повідомила наступне.

Відносини суб’єктів господарювання, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, регулюються Законом України від 06.11.2012 №5479-VІ «Про аграрні розписки» (далі – Закон №5479).

Відповідно до статті 1 Закону №5479 аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо у рамках обігу аграрних розписок (товарних та фінансових) відбувається одна з подій – або відвантаження товару (та, відповідно, отримання аграрної розписки), або оплата вартості товарів, що будуть відвантажені у подальшому (та боргові зобов’язання, за якими оформлюється аграрна розписка), у платника ПДВ на дату події, що відбулась раніше («перша подія»), виникають податкові зобов’язання з ПДВ за вказаною операцією.

При цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.7 статті 189 Кодексу виходячи з договірної вартості, визначеної у порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок.

Чи є платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними будинками

власники квартир (жилих приміщень) у таких будинках?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п.14.1.34 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згідно зі ст.42 Земельного кодексу України від 27.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

10.10.2016

Представники Міжнародних програм США відвідали семінари ДФС щодо ідентифікації товарів подвійного призначення

10.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Представники Програми Державного Департаменту США з експортного контролю та безпеки кордонів (EXBS) та Міжнародної програми Департаменту енергетики США з експортного контролю в галузі нерозповсюдження ядерної зброї (INECP) відвідали з ознайомчим візитом Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.

У ході візиту гості ознайомилися з процесом спеціальної та спеціалізованої підготовки, що здійснюється у Департаменті, а також зі структурою Департаменту, його матеріально-технічною базою, кінологічним навчально-тренувальним комплексом та роботою кінологічних команд.

Представники Міжнародних програм США як спостерігачі відвідали семінар «Державний експортний контроль. Ідентифікація товарів подвійного використання (СІТ)», зустрілися з викладачами курсу та керівництвом департаменту, обговорили питання співпраці, поточні та майбутні напрями діяльності.

Міжнародні експерти, зокрема, відзначили зусилля фахівців департаменту щодо запровадження та подальшого розвитку навчальної програми з ідентифікації товарів подвійного використання. Адже це сприяє покращенню здатності митників ДФС виявляти та вилучати незаконні товари, які можуть використовуватися в програмах створення зброї масового ураження, та забезпечувати виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань у сфері нерозповсюдження ЗМУ.

Сторонами досягнуто домовленостей щодо подальших напрямів і форм співпраці.

Нагадаємо, експерти програм EXBS та INECP у взаємодії з ДФС працюють над розробкою та реалізацією спеціалізованого курсу та семінарів з ідентифікації товарів подвійного використання для працівників митниць більше десяти років.

Цей курс успішно інтегровано в програму спецпідготовки Департаменту і удосконалюється з кожним роком, що сприяє підвищенню рівня професійної компетентності працівників митниць ДФС.

Роман Насіров зустрівся з делегацією Міністерства митниці і торгівлі Турецької Республіки

10.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Актуальні питання та напрями розвитку співпраці між митними органами України та Туреччини обговорювалися під час зустрічі Голови ДФС Романа Насірова з делегацією Міністерства митниці і торгівлі Турецької Республіки 10 жовтня 2016 року.

«Наша спільна мета – створити комфортні умови для українського та турецького бізнесу шляхом надання якісних послуг та подальшого удосконалення митних процедур», - наголосив Роман Насіров.

Він зазначив, що товарообіг між Україною та Туреччиною з початку 2016 року склав понад 2 млрд. дол. США, з яких 1,4 млрд. дол. США – це експорт, а 667 млн. дол. США – імпорт.

«Переконаний, що країни, які мають великий товарообіг і ще більший потенціал до розвитку торговельно-економічних відносин, мають значно активніше співпрацювати у митній сфері», - наголосив Голова ДФС.

Так, за останній період Державною фіскальною службою проведена значна робота з реформування митних органів та спрощення митних процедур. До цього процесу ДФС активно залучає іноземних партнерів, зокрема з Митної та прикордонної служби США, МВФ та ЄС. І в цьому контексті також важливий розвиток співпраці між митними органами України та Туреччини.

За словами Романа Насірова, турецька сторона вже надала проекти міжвідомчих документів, які спрямовані на посилення взаємодії митних органів двох країн та створення сприятливих умов для діяльності бізнесу України та Туреччини.

Наразі, обговорюються питання обміну попередньою інформацією між митними відомствами двох країн, співробітництво у сфері обміну митною статистичною інформацією.

«Ми маємо також гарні передумови для активної співпраці в рамках Всесвітньої митної організації та Організації Чорноморського Економічного Співробітництва. Більш того, нові перспективи відкриваються у зв’язку із започаткуванням у серпні 2016 року Регіонального кінологічного центру Всесвітньої митної організації в м. Хмельницький», - підкреслив Голова ДФС.

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2015 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки, з урахуванням відповідних обмежень до них наведений у пункті 166.3 статті 166 ПКУ, а саме:

Яка відповідальність передбачена до роботодавця

за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не у повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст.9 Закону №2464).

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст.25 Закону №2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п.6 частини одинадцятої ст.25 Закону №2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст.25 Закону №2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст.26 Закону №2464).

Згідно зі статтею 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями:

1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.09 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Про терміни зберігання первинних документів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20303/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС) повідомила про терміни зберігання первинних документів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу (п.44.1 ст.44 Кодексу).

Відповідно до п.44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Що стосується вимоги надання до контролюючого органу документів, термін зберігання яких перевищує 1095-денний термін, то згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У випадках, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 ст.102 Кодексу.

Лист №20303 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69882.html

07.10.2016

Розширюються напрями співпраці ДФС з підвідомчим вищими навчальним закладом

07.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

У рамках співпраці ДФС з Університетом державної фіскальної служби України та з метою реалізації практичної складової у освітньому процесі 5 жовтня 2016 року фахівцями служби проведено лекційні заняття для студентів Університету. У лекційних заняттях також взяли участь викладачі Університету.

Заняття для студентів провели представники Департаменту податків і зборів з юридичних осіб та Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

Під час практичних лекцій були обговорені актуальні питання, пов’язані з основними завданнями та напрямами роботи ДФС та ії територіальних органів, взаємодія служби з профільними міністерствами та відомствами. Крім того, доповідачі звернули увагу на важливість підготовки кваліфікованих кадрів, а саме економістів, фінансистів та податківців, які в майбутньому поповнять лави податківців та митників.

Учасники заходу висловили сподівання, що проведення подібних заходів стане доброю традицією в рамках співпраці між ДФС і Університетом.

Працівників ДФС навчали контролю за переміщенням стратегічних товарів

07.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Представники Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС взяли участь у навчальному курсі «Контроль за переміщенням стратегічних товарів» (STCE), який було проведено Всесвітньою митною організацією за підтримки Фонду співпраці Митної служби Німеччини та Програми з експортного контролю та безпеки кордонів (EXBS) в м. Одеса.

Фахівці ДФС вивчали міжнародні практики щодо виявлення та ідентифікації товарів військового призначення та подвійного використання.

Учасники семінару ознайомилися з програмою Всесвітньої митної організації з питань безпеки STCE та міжнародними режимами торгівлі стратегічними товарами. Крім того, розглядалися елементи національної системи контролю за міжнародними передачами (торгівлею) стратегічних товарів та роль митниці, особливості ідентифікації таких товарів.

Під час семінару учасники обмінювалися досвідом щодо результативності здійснення контролю за міжнародними передачами стратегічних товарів в країнах світу та випадками їх затримання/вилучення під час незаконних переміщень.

Під час занять проводилися практичні тренінги щодо готовності посадових осіб митниць діяти згідно з чинним законодавством та міжнародними зобов’язаннями України у випадках переміщення товарів військового призначення та подвійного використання.

Оголошення конкурсу на посади начальників митних постів керівником Одеської митниці ДФС є неправомірним

07.10.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну службу» конкурс на зайняття вакантної посади начальника митного поста проводить конкурсна комісія, утворена керівником Державної фіскальної служби України.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, проведення конкурсу на зайняття посад начальників митних постів «Ізмаїл», «Одеса-порт», «Відкритий митний простір», «Білгород-Дністровський», «Чорноморськ», «Григорівка» та «Котовськ» належить до повноважень Голови ДФС.

Державною фіскальною службою України у період з 18 по 22 липня 2016 року був проведений конкурс на зайняття посад начальників митних постів «Ізмаїл», «Одеса-порт», «Відкритий митний простір», «Білгород-Дністровський», «Чорноморськ», «Григорівка» та «Котовськ» Одеської митниці ДФС.

За результатами конкурсного відбору на посади начальників митних постів «Григорівка» та «Котовськ» Одеської митниці ДФС було призначено Телелима О.В. та Долобанька А.В. як переможців конкурсу.

Таким чином, посади начальників митних постів «Григорівка» та «Котовськ» Одеської митниці ДФС на сьогодні не є вакантними.

Видання Одеською митницею ДФС наказів про проведення конкурсів на зайняття посад начальників відповідних митних постів є неправомірним.

Про особливості оподаткування ПДВ операцій,

пов’язаних з обігом аграрних розписок

Відносини суб’єктів господарювання, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, регулюються Законом України від 06 листопада 2012 року 5479-УІ "Про аграрні розписки" (далі - Закон № 5479).

Відповідно до статті 1 Закону № 5479 аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах.

Кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

Відповідно до виду зобов'язання аграрні розписки поділяються на товарні аграрні розписки та фінансові аграрні розписки (стаття 1 Закону № 5479).

При цьому під товарною аграрною розпискою розуміється аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою (стаття 3 Закону № 5479).

Фінансова аграрна розписка — це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості (стаття 5 Закону № 5479).

Законом № 5479 передбачено реєстрацію усіх аграрних розписок у Реєстрі аграрних розписок. Порядок ведення Реєстру аграрних розписок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 665.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, предметом операцій з аграрними розписками є надання кредитором в борг, який фіксується аграрною розпискою, грошових коштів та/або здійснення ним поставки товарів, робіт, послуг, за які такий кредитор отримує аграрну розписку, яка фіксує право вимоги до боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах. Таким чином, аграрна розписка є борговим інструментом та різновидом боргової розписки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 ПКУ). Водночас терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 ПКУ).

Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначено, що до валютних цінностей відносяться, в тому числі, боргові розписки, виражені у валюті України. Отже, аграрна розписка чинним законодавством віднесена до категорії валютних цінностей.

Відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ операції з обігу банківських металів, інших валютних цінностей (крім банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість) не є об’єктом оподаткування ПДВ. Отже, операції з обігу (видачі, передачі, відступлення, повернення з відміткою про виконання і т.ін.) аграрних розписок не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 189.7 статті 189 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

На номінал векселя (у ситуації, що розглядається, - аграрної розписки), у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов'язання не нараховуються (пункт 189.8 статті 189 ПКУ).

Щодо загальних правил оподаткування операцій з постачання товарів/послуг під забезпечення боргових зобов'язань покупця аграрною розпискою

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо в рамках обігу аграрних розписок (товарних та фінансових) відбувається одна з подій - або відвантаження товару (та, відповідно, отримання аграрної розписки), або оплата вартості товарів, що будуть відвантажені в подальшому (та боргові зобов'язання за якими оформлюються аграрною розпискою), у платника ПДВ на дату події, що відбулась раніше ("перша подія"), виникають податкові зобов’язання з ПДВ за вказаною операцією.

При цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.7 статті 189 ПКУ виходячи з договірної вартості, визначеної в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок.

Щодо порядку оподаткування послуг кредитора за аграрною розпискою по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції.

Статтею 7 Закону № 5479 визначено, що задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції здійснюється за вибором кредитора за аграрною розпискою у будь-який спосіб, не заборонений законом, зокрема шляхом наділення кредитора за аграрною розпискою правом доростити заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, зібрати врожай сільськогосподарської продукції самостійно або уповноваженою ним особою та погасити майнове зобов'язання боржника за товарною аграрною розпискою шляхом набуття права власності на таку зібрану (вирощену) сільськогосподарську продукцію або погасити грошове зобов'язання боржника за фінансовою аграрною розпискою шляхом укладення договору купівлі - продажу заставленої сільськогосподарської продукції з іншою особою - покупцем (у тому числі шляхом укладення договору на публічних торгах) з отриманням у рахунок виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою плати за таким договором.

Витрати, здійснені кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, відшкодовуються боржником за аграрною розпискою окремо в порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.

Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Таким чином, відшкодування боржником за аграрною розпискою витрат, здійснених кредитором за аграрною розпискою на дорощення та збір врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, у розумінні ПКУ є платою за послуги по дорощенню та збору врожаю заставленої сільськогосподарської продукції, надані кредитором за аграрною розпискою боржнику за аграрною розпискою. Операції з надання таких послуг кредитором за аграрною розпискою є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з відступлення аграрної розписки

Відповідно до статті 11 Закону № 5479 права кредитора за аграрною розпискою можуть бути передані іншій особі. Передання прав кредитора за аграрною розпискою здійснюється шляхом здійснення на ній або на її невід'ємному додатку передавального напису "Відступлено" із зазначенням нового кредитора за аграрною розпискою. Такий напис скріплюється підписом та печаткою (за наявності) попереднього кредитора за аграрною розпискою.

Операція з передачі (відступлення) аграрної розписки попереднім кредитором за аграрною розпискою (особою, що здійснює передачу аграрної розписки) новому кредитору згідно з підпунктом 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, у разі передачі (відступлення) аграрної розписки

попереднім кредитором за аграрною розпискою (особою, що здійснює передачу аграрної розписки) новому кредитору у платника податку попереднього кредитора за аграрною розпискою (особи, що здійснює передачу аграрної розписки) виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.