Проведено ротацію працівників ДФС у зоні АТО
Працівники спецпідрозділу «Фантом», які несли службу на контрольних пунктах в’їзду/виїзду з 17 квітня по 15 липня поточного року, повернулися за ротацією із зони антитерористичної операції.
Це працівники ДФС з 15 регіонів України, які за власним бажанням працювали в небезпечних для життя умовах, перешкоджаючи незаконному переміщенню товарів через «умовний» кордон на сході країни.
«Я дуже вдячний всім нашим працівникам, які повернулися, та тим, хто ще залишається на Донбасі. Це кращі наші співробітники, які побували в тяжких умовах в зоні АТО, ті, хто чесно виконував свою роботу. Гадаю, що найближчим часом ми зможемо переглянути посади, на яких ви працюєте, для того, щоб якнайкраще застосувати ваш досвід для виконання важливих завдань з реформування нашої Служби», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.
Загалом, до складу підрозділу «Фантом» входить понад 120 офіцерів податкової міліції, які на добровільних засадах несуть службу у зоні АТО. Працюють вони у двох напрямах. По-перше, на офіційних переходах, пунктах пропуску, де контролюють вантажошляхи, автомобільні та залізничні переїзди. По-друге, у складах мобільних груп патрулюють лінію розмежування, так звану «зеленку».
Так, лише протягом першого півріччя поточного року працівниками податкової міліції попереджено несанкціоноване переміщення вантажів через лінію розмежування на загальну суму 94,1 млн. грн., з яких підакцизних товарів на суму 16,6 млн. грн..
Податкові міліціонери, які сьогодні повернулися після небезпечної служби, отримають законну відпустку, після чого повернуться для проходження служби на попередні місця роботи. Натомість до зони АТО напередодні вже вирушив черговий «податковий десант».
Працівниками податкової міліції Центрального офісу зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
Як з’ясувалося, посадовці протягом 2014-2015 років за результатами проведених тендерних процедур оформили операції із отримання послуг щодо заміни вентильних кранів на газопроводах в будинках із переможцем тендеру. При цьому останній сформував податковий кредит від «транзитно-конвертаційних» підприємств.
Внаслідок таких дій підприємство ухилилося від сплати 16,2 млн. гривень податків.
Слідчі дії тривають.
У зоні митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС під час проведення митного контролю автомобіля «Mercedes», який переміщувався з України до Польщі під керуванням громадянина України, у багажному відділенні автомобіля у спеціально виготовленому сховищі було виявлено бурштин.
Того ж дня працівники поста «Мостиська» під час перевірки іншого автомобіля «Mercedes», який також переміщувався з України до Польщі під керуванням громадянина України, також знайшли бурштин в облаштованій в автомобілі схованці.
За цими фактами Львівською митницею ДФС складено два протоколи про порушення митних правил у відношенні громадян України за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, санкцією якої встановлено накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх порушень митних правил з конфіскацією цих товарів. Також конфіскуються й товари, транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Таким чином переміщуваний бурштин, який є безпосереднім предметом порушення митних правил та транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для переміщення бурштину, тимчасово вилучені Львівською митницею ДФС.
Триває провадження у справі про порушення митних правил.
15 липня в мм. Києві та Миколаєві співробітники податкової міліції у рамках розслідування кримінальної провадження викрили та припинили діяльність «конвертаційного центру».
Даний «конвертаційний центр» надавав послуги з незаконного формування валових витрат низці підприємств, а також сприяв ухиленню від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах.
Схема дії даного «конвертаційного центру» полягала в наступному. У мм. Києві, Одесі та Миколаєві були зареєстровані 13 підприємств з ознаками фіктивності. Дані фірми працювали на ринку купівлі - продажу зернових культур. Вони не були платниками податку на додану вартість або відображали в податкових деклараціях з ПДВ операції, що звільняють від оподаткування на підставі ст. 197.21 Податкового кодексу України.
Ці підприємства перераховували безготівкові кошти низці компаній за нібито поставки партій зернових культур. У подальшому ці кошти перераховувалися на рахунки фіктивних підприємств, з яких знімалися у готівковій формі. Фактично ж купівля-продаж зернової продукції не здійснювалась, проводилось тільки їх документальне оформлення. Переведені в готівку грошові кошти передавалися «клієнтам» за винятком визначеного відсотка.
Таким чином користувачам зазначеної схеми надавалася можливість незаконно формувати валові витрати підприємств, що в свою чергу призводило до мінімізації та ухилення від сплати податку на прибуток.
Всього за 2014-2015 рр. за вказаною схемою було проведено майже 500 мільйонів гривень. Втрати бюджету з податку на прибуток підприємств складають понад 70 мільйонів гривень.
Співробітниками ДФС накладено арешт на 12 рахунків фіктивних фірм, а також встановлені організатори та бухгалтер «конвертаційного центру». Крім того, було проведено два обшуки в м. Києві та три - в м. Миколаєві у результаті яких було виявлено та вилучено 55 печаток транзитних та фіктивних фірм, 650 тисяч гривень, 86 чекових книжок, майже 50 банківських карт, первинна бухгалтерська документація транзитних і фіктивних фірм та комп'ютерна техніка.
Наразі проводяться заходи, спрямовані на встановлення організаторів зазначеної протиправної схеми.
У м. Києві співробітники Державної фіскальної служби у рамках розслідування кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків припинили незаконну діяльність цілої мережі пунктів обміну валют.
Встановлено, що зловмисники організували у м. Києві мережу пунктів обміну іноземної валюти без державної реєстрації, без документального оформлення проведених валютно-обмінних операцій та їх відображення в податковому обліку. Ці дії дозволили організаторам ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах.
На підставі постанови суду в одному з обмінників і в автомобілях учасників злочинної групи були проведені обшуки, у результаті яких виявлено майже 1,3 млн. грн., іноземну валюту, ноутбук і чорнові записи.
При цьому відсутні будь-які документи про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та дозвільні документи на здійснення валютно-обмінних операцій.
У даний час проводяться заходи, спрямовані на встановлення і притягнення до відповідальності організаторів вказаного угрупування, а також виявлення всіх учасників вищевказаної мережі обміну валют.
Протягом наступних двох місяців за домовленістю з представниками американської митниці та прикордонної служби до України приїдуть американські митники, які поділяться своїм досвідом з українськими колегами. Про це Голова ДФС Роман Насіров повідомив сьогодні, 15 липня, під час прес-конференції у Київській міській митниці.
«Учора я зустрічався з керівництвом американської митниці та прикордонної служби, які вже надають нам технічну допомогу. Ми домовилися, що протягом наступних двох місяців від американської сторони приїдуть митники, які працюватимуть у Київській та Одеській митницях по обміну досвідом. Гадаю, що це буде дуже важливим та корисним для нас», – наголосив Роман Насіров.
За його словами, сьогодні спостерігається дуже великий інтерес Америки до України, до тих реформ, які наразі проводяться в нашій державі. Це якнайкраще засвідчив перший Американсько-український бізнес-форум, на якому потенційним американським інвесторам було презентовано українську податкову реформу.
«Американсько-український бізнес-форум дуже велика подія. Ми плануємо проводити такі заходи в європейських, а потім і в азіатських країнах. Україні приділяється дуже багато уваги, тим реформам, які ми сьогодні проводимо. Для реалізації цих реформ ми здійснюємо важливі кроки. Одним з них є призначення на Київську міську митницю нового керівника, який має впоратись з тими проблемами, які існували (ми їх не приховуємо), та перебудувати роботу так, щоб це була дійсно гарна сервісна функція для компаній, які розмитнюють товари у місті Києві», – зазначив Голова ДФС.
Крім того, особливу увагу нове керівництво Київської міської митниці має приділити питанню боротьби з корупцією.
Голова ДФС Роман Насіров також закликав керівника Київської міської митниці до активної роботи щодо удосконалення роботи митниці та запевнив у своїй підтримці дієвих кроків та напрацювань у цьому напрямі.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС в Одеській області припинили діяльність «конвертаційного центру» з оборотом в 200 млн. грн., який знаходився в Миколаївській області.
15 липня 2015 року на виході з банку затримано кур'єра, у якого виявлено 2,2 млн. грн. готівкою.
Наразі проводяться обшуки в офісах, квартирах та автомобілях учасників цієї схеми у місті Миколаєві та Миколаївській області, а також у банках, через які проходили кошти.
У головному офісі «конвертаційного центру» вже знайдені 167 печаток та документи комерційних фірм з ознаками «фіктивності».
Загальний обсяг «проконвертованих» коштів у 2014-2015 роках склав 200 млн. гривень.
Протягом січня - червня 2015 року платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до бюджету понад 4,5 млрд. грн. єдиного податку. З них майже 370 млн. грн. сплачено у червні.
У розрізі категорій платників, фізичні особи – підприємці протягом 6 місяців поточного року спрямували до бюджету 3 089,5 млн. грн. зазначеного податку. Це на 837,7 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, у червні – 237,4 млн. грн. Надходження єдиного податку у червні також перевищили минулорічний показник на 19,7 млн. грн.
У свою чергу юридичні особи – «спрощенці» з початку року спрямували до держбюджету 1 422 млн. грн. єдиного податку, з яких 131,8 млн. грн. сплачено у червні.
Серед них платниками третьої групи у січні – червні поточного року сплачено 1 019,3 млн. грн. єдиного податку, з яких у червні – 61,7 млн. грн.
Щодо четвертої групи платників податків – юридичних осіб, то ними протягом 6 місяців поточного року сплачено до державного бюджету 402,7 млн. грн. єдиного податку. Червневі надходження складають 70,1 млн. грн.
У ході візиту Голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до Сполучених Штатів Америки у складі урядової делегації України відбулися зустрічі з представниками Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду та Служби внутрішніх доходів США.
Так, 14 липня у ході зустрічі з представниками МВФ обговорювалися питання імплементації плану реформування Державної фіскальної служби, а також стан підготовки до приїзду найближчим часом в Україну технічних місій МВФ з податкового, митного адміністрування та з податкової політики.
Також Голова ДФС України Роман Насіров обговорив з представниками Служби внутрішніх доходів США перспективи двостороннього співробітництва, зокрема з питань надання податковим органом США допомоги у реформуванні Державної фіскальної служби України.
Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров провів зустріч 14 липня із заступником керівника Митної та прикордонної охорони США (U.S. CBP) Кевіном Мак-Аліненом (Kevin K. McAleenan). Учасники обговорили сучасний стан та перспективи українсько-американських відносин в митній сфері.
«Митна та прикордонна охорона США була завжди надійним партнером митних органів України. При підтримці американської сторони ми значно посилили наші можливості з протидії незаконному переміщенню наркотиків, зброї, радіоактивних та інших небезпечних речовин та контролю за товарами подвійного призначення», - підкреслив Роман Насіров.
На думку Голови ДФС України, перспективними напрямами співпраці є поглиблення взаємодії у правоохоронній сфері, пост-митного контролю та аналізу ризиків.
При цьому, він зазначив, що ДФС України розраховує на експертну та технічну допомогу Митної та прикордонної охорони США.
У свою чергу, заступник керівника Митної та прикордонної охорони США погодився на активізацію співпраці та підтримку її подальшого розвитку.
Кевін Мак-Алінен також поінформував, що американська сторона завершила опрацювання проекту міжурядової Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах, яка була ініційована українською стороною.
Роман Насіров та Кевін Мак-Алінен погодились прискорити узгодження двома відомствами проекту міжурядової Угоди з метою її подальшого укладення.
За результатами зустрічі Голова ДФС запросив керівництво Митної та прикордонної охорони США найближчим часом відвідати з візитом Україну.
***
Довідково: проект Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом США про взаємну адміністративну допомогу в митних справах спрямований на посилення взаємодії Державної фіскальної служби України та Митної та прикордонної охорони США з метою перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій, які здійснюються суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльності України та США у рамках двосторонньої торгівлі.
За 2 тижні роботи системи електронного адміністрування ПДВ (CEA) в звичайному режимі в ЄРПН(15.07.2015) зареєстровано 8,9 млн. податкових накладних та розрахунків коригування на суму ПДВ 32 млрд. грн. Зареєстровано 30,6 тис. митних декларацій на суму ПДВ 5,8 млрд. грн. та здійснено 82 тис. операцій поповнення електронних рахунків на суму більше 5 млрд. грн.
Також 2,5 млрд. гривень сум переплат та «овердрафт» використано для реєстрації податкових накладних.
У ході проведення заходів з протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон працівниками податкової міліції Закарпатської області упереджено незаконне перевезення бурштину.
Вантажний автомобіль марки IVEKO під керуванням громадянина України, в якому перевозився цінний вантаж, було зупинено при в’їзді в пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецке» Закарпатської митниці ДФС.
Під час проведення огляду кабіни водія вказаного транспортного засобу виявлено 12 поліетиленових пакетів, обмотаних клейкою стрічкою, в яких знаходилось дорогоцінне каміння природного походження – бурштин різного розміру загальною вагою 80 кг. Орієнтовна вартість вантажу – понад 4 млн. гривень.
Бурштин вилучено, проводяться слідчі дії.
Система електронного адміністрування ПДВ може бути удосконалена. Відповідний законопроект (№2173а від 30.06.2015), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, вже зареєстрований у Верховній Раді України.
Зміни були підготовлені за результатами засідань робочої групи, створеної при Міністерстві фінансів України за участі представників ДФС та бізнес-спільноти, а також засідань у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політки за участі народних депутатів.
«Метою законопроекту є удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ за пропозиціями бізнесу та виправлення помилок платників, допущених під час роботи системи в тестовому режимі», – пояснює директор Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неля Привалова.
Законопроект спрямований на врегулювання низки питань. Так, зокрема, відповідно до спецрежиму оподаткування суми ПДВ сільськогосподарських товаровиробників не підлягають сплаті до бюджету, а підлягають перерахуванню на їх спеціальні рахунки. Таким суб’єктам пропонується відкриття додаткових електронних рахунків, кошти з яких автоматично перераховуватимуться на спеціальні рахунки таких платників у день їх зарахування на електронний рахунок. Це дозволить с/г товаровиробникам уникнути «заморожування» коштів, оскільки на сьогодні кошти на спеціальні рахунки таких товаровиробників перераховуються після подання податкової декларації.
Також пропонується скасувати реквізити податкової накладної, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, що скоротить час платникам на заповнення податкової накладної.
Система електронного адміністрування ПДВ дозволяє платникам ПДВ – покупцям отримувати податкові накладні з ЄРПН. Законопроектом пропонується закріпити право покупців відображати податковий кредит по таким податковим накладним.
Крім того, передбачається можливість складання раз на місяць зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер (постачання тепла газу, електроенергії, послуг зв’язку тощо). Це, у свою чергу, скоротить кількість податкових накладних та зменшить відволікання обігових коштів платників ПДВ.
Водночас для зменшення відволікання обігових коштів платників при роботі системи електронного адміністрування в повноцінному режимі пропонується продовжити з 15 до 31 календарного дня строки реєстрації податкових накладних, складених протягом трьох місяців роботи системи на постійній основі.
Для забезпечення коректного формування з 1 липня показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, пропонується передбачити його „обнуління” та включити до нього:
- суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (т.з. „овердрафт”);
- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015;
- суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015;
- залишку коштів на електронному рахунку платника.
Це дозволить прибрати з системи електронного адміністрування ПДВ фіктивні суми податку, які були „затягнуті” в систему платниками протягом тестового режиму та виправити помилки платників.
«Усі зміни, викладені у законопроекті, спрямовані на покращення роботи системи електронного адміністрування ПДВ та підвищення сервісу обслуговування платників податків», – підкреслила Неля Привалова.
13 липня керівництвом ДФС від виконання службових обов'язків були усунуті в.о.начальника та заступники Закарпатської митниці у зв'язку з проведенням службового розслідування щодо виявлення контрабанди. Крім начальника та заступників митниці від виконання службових обов'язків були усунені всі керівники митних постів.
Для забезпечення неупередженості розслідування та об'єктивності його висновків, процедура проводиться силами Центрального апарату ДФС із залученням представників регіонів.
Завдання ДФС - ретельно перевірити діяльність митниці, виявити факти контрабанди та притягти винних до відповідальності.
Найближчим часом буде повідомлено про результати розслідування.
За фактами вчинення посадовими особами ДФС злочинів у сфері службової діяльності правоохоронними органами у І півріччі 2015 року розпочато 350 кримінальних проваджень, з яких 302 – за матеріалами підрозділів Головного управління власної безпеки ДФС.
До суду направлено 22 протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень посадовими особами фіскальної служби (з них 17 – за матеріалами підрозділів власної безпеки). За результатами розгляду зазначених протоколів у судах за порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» до адміністративної відповідальності притягнуто 16 осіб (з них за матеріалами підрозділів власної безпеки – 15).
Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами можливих корупційних та інших правопорушень у сфері службової діяльності, підрозділами власної безпеки проведено майже 2,4 тис. службових розслідувань і перевірок, за результатами яких до дисциплінарної відповідальності притягнуто 397 посадових осіб, з посад звільнено 142 працівники.
Водночас підрозділами власної безпеки органів ДФС перевірено 148 повідомлень про можливі неправомірні дії посадових осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», з них підтвердилось – 21. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 1 посадову особу, 12 особам винесено офіційні застереження про неприпустимість дій, які можуть призвести до порушень антикорупційного законодавства, та розпочато 2 кримінальних провадження.
Перевірено понад 860 скарг і звернень фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, з них 236 підтвердилися.
У рамках попереджувально-профілактичної роботи посадовим особам ДФС винесено 480 офіційних застережень про неприпустимість дій або бездіяльності, які можуть призвести до корупційних та інших правопорушень.
На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) функціонує банер "Електронне адміністрування ПДВ", в якому розміщено актуальні питання-відповіді, перелік електронних сервісів та форматів для отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, роз`яснення щодо особливостей реєстрації податкових накладних та складання податкової звітності, тощо.
Окрім того нагадуємо, що у ДФС функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс.
Телефони „гарячої” лінії Інформаційно-довідкового департаменту:
0 800 501 007, (044) 454-16-13.
Враховуючи складну ситуацію, що склалася внаслідок порушення законів в Мукачевому, керівництво Державної фіскальної служби невідкладно відсторонило від виконання обов'язків керівний склад Закарпатської митниці з метою проведення службового розслідування.
Державна фіскальна служба очікує на подальшу співпрацю та консолідацію з правоохоронними органами: МВС, СБУ та Державною прикордонною службою України для проведення ефективного розслідування та перекриття потоків контрабанди на територію України.
Про це наголосив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації української податкової реформи потенційним американським інвесторам в ході першого в історії Американсько-українського бізнес-форуму.
13 липня у Вашингтоні українська урядова делегація презентувала нові можливості для бізнесу, зокрема ті, які створюються завдяки проведенню реформ. Мова йшла про зміни і в податковій системі Спрощення умов ведення бізнесу та політика реформ, яка орієнтована на нові прозорі та зрозумілі правила – головні гарантії для інвесторів. Інвестор має бути впевнений у надійності політики, яку сьогодні Україна як європейська держава, демонструє всьому світові. Для України – це перший іміджевий захід такого масштабу, який зібрав близько 150 представників іноземного бізнесу.
Про перші кроки та вже досягнуті результати податкової реформи розповів Голова ДФС України Роман Насіров.
Серед ключових моментів, на яких зупинився Голова ДФС:
- з 1 липня 2015 року почала діяти на постійній основі система електронного адміністрування ПДВ. «Із запуском системи нам вдалося вирішити проблему з податковим шахрайством, яке щомісячно коштувало бюджету 100 мільйонів доларів США».
- «Не дивлячись на те, що з боку певних груп відчувався супротив стосовно впровадження електронного адміністрування ПДВ-рахунків, ДФС вдалося запустити цю систему, яка сьогодні працює в штатному режимі».
- «Ми максимально намагаємося спростити багато речей. Це стосується податкової звітності. Але все, що ми робимо – робимо задля чесних добропорядних підприємців».
- «Ми почали реорганізацію самої фіскальної служби. Ми обмежені в часі. В нас є 1,5-річний план задля того, щоб впровадити все заплановане. Проте вже сьогодні можна сказати, що менеджмент ДФС вийшов на якісно новий рівень».
- На фіскальні органи також чекає значне скорочення працівників, які сьогодні працюють. «Ми маємо на меті оновити кадровий потенціал фіскальної служби».
- «Ми намагаємося максимально спростити податкове адміністрування. Багато змін у податковому законодавстві вже незабаром будуть реалізовані. Над ними наразі працює Міністерство фінансів України. Важливо те, що процес реформування податкової системи та самої служби проходять одночасно».
- «Ми працюємо над удосконаленням та спрощенням декларування податків, зокрема прибуткового та ПДВ. Наше завдання – максимально електронізувати процедури, завадити маніпуляціям та схемам з ПДВ».
- «Ми гармонізуємо українське податкове та митне законодавство відповідно до міжнародних вимог. Ми використовуємо найкращі світові практики, рухаючись в одному напрямку з міжнародним бізнесом».
- «Щодо митниці ми працюємо над спрощенням процедури митного оформлення. Нульова толерантність до корупції – головне завдання, яке стоїть перед нами. Задля цього ми усуваємо людський фактор та вводимо електронні сервіси».
«Кожний, хто приїжджає до України, має бути впевнений, що податкова – це партнер бізнесу, що ДФС – відтепер не інспекція, а сервісна служба».
Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров у складі української урядової делегації на чолі з Прем'єр-міністром України взяв участь у Американсько-українському бізнес-форумі (US-Ukraine Business Forum), який проходить 13 липня у м. Вашингтоні (США).
Цей Форум – перша подія такого масштабу та можливість для України продемонструвати американському бізнесу та інвесторам власні реформи та розповісти про можливості, які зараз з'являються в Україні.
У ході бізнес-форуму Голова ДФС Роман Насіров розповів про зміни і нові можливості у розрізі податкової реформи та спрощення умов ведення бізнесу в Україні.
14 липня запланові зустрічі Романа Насірова з представниками Митної та прикордонної служби США (U.S. CBP) та Міжнародного валютного фонду (IMF). Метою зустрічей є обмін досвідом у митній сфері, отримання технічної допомоги та схвалення обраного курсу реформ ДФС України.
За рішенням керівництва Державної фіскальної служби весь керівний склад Закарпатської митниці відсторонений від виконання обов'язків для проведення службової перевірки фактів корупції на митниці.
Для забезпечення безперервного функціонування митниці буде сформована група співробітників з митниць інших регіонів.
Підрозділ податкової міліції «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонною службою України припинив діяльність підпільної бази спиртних напоїв, що знаходилась у секторі «Б».
Нелегальний бізнес зі складування алкоголю та його подальшого транспортування на територію ДНР організувала подружня пара з м. Волноваха.
Жінка, яка була зареєстрована як приватний підприємець, орендувала на околиці міста складські приміщення. Міцні напої поставлялись на дану територію та у подальшому переміщувались вантажівками через лінію розмежування поза межами офіційного пункту пропуску.
В ході обшуку правоохоронці вилучили чергову партію коньяку, вина та вермуту в кількості майже 8,5 тис. пляшок. Наразі за фактом незаконного зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів зареєстровано кримінальне провадження згідно ч.1 ст.204 КК України. Триває слідство.
Працівниками податкової міліції у Донецькій області у рамках операції «Нафтопродукт-2015» зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність на ринку паливно-мастильних матеріалів.
Встановлено, що зазначені особи здійснили реалізацію нафтопродуктів через мережу автозаправних станцій без нарахування та сплати до бюджету акцизного податку, а також з метою приховування незаконного походження паливно-мастильних матеріалів, оформляли операції з їх придбання використовуючи транзитно-конвертаційні підприємства.
Такі дії призвели до ухилення від сплати податків у сумі 173,4 млн. гривень. Тривають слідчі дії.
Податковою міліцією Чернівецької області у рамках операції «Рубіж» та у ході розслідування кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, проведено 10 обшуків в складських приміщеннях, транспортних засобах та домоволодіннях. За результатами обшуків вилучено сантехнічне обладнання, бухгалтерські та фінансові документи, комп’ютерну техніку, загальною орієнтовною вартістю 10 млн. гривень.
Наразі тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
Новий митний термінал «Калинівка» стане прикладом для розбудови нових сучасних терміналів в Україні з європейською якістю обслуговування. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час відкриття терміналу на Київщині.
«Термінал «Калинівка» – один з найгарніших прикладів того, якими мають бути митні термінали, умови, в яких працюють люди та здійснюється розмитнення товарів. Це свідчення того, як сьогодні залучаються інвестиції в нашу інфраструктуру, в логістику. В критичних для країни обставинах вдалося у досить короткі строки побудувати такий потужний комплекс, в якому створені всі умови для комфортної роботи як для декларантів, логістичних компаній, так і для працівників фіскальних органів та працівників терміналу», – наголосив Роман Насіров.
На території терміналу розміщені структурний підрозділ Київської митниці ДФС, пости фіто-санітарного контролю, екологічного контролю, санітарно-епідеміологічного контролю, ветеринарного контролю, підрозділ торгово-промислової палати, що значно спрощує оформлення всіх необхідних документів та заощаджує час суб’єктам господарювання.
«Термінал працюватиме за принципом «єдиного вікна», як повноцінний логістичний центр, адже тут знаходяться усі необхідні служби, а тому суб’єкту господарювання не потрібно нікуди їздити. Це приклад того, до чого ми маємо рухатися в майбутньому, як повинні виглядати митні термінали та надаватися митні послуги», – підкреслив Роман Насіров.
За словами Голови ДФС, новий термінал сприятиме створенню нових робочих місць, сприятливих умов для роботи бізнесу та залученню додаткових інвестицій в нашу країну, зокрема, в Київську область.
Довідково:
Митний термінал «Калинівка» (розміщений у Васильківському районі Київської області) надає послуги суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності для якісного здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного поста «Святошин» Київської митниці ДФС України.
На терміналі облаштовані місце доставки товарів транспортними засобами, на якому одночасно можуть розміщуватися 110 транспортних засобів, склад для тимчасового зберігання, митний склад.
Контрольно-пропускний пункт має автоматичною системою зважування та зчитування номерних знаків транспортних засобів тощо.
Співробітниками податкової міліції міста Києва зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність на ринку пально-мастильних матеріалів.
Як з’ясувалося, посадовці протягом 2014 року здійснювали операції з фіктивними підприємствами. Внаслідок таких дій підприємство ухилилося від сплати податків на суму 20,6 млн. гривень.
Досудове розслідування триває.
Працівниками податкової міліції зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства, що здійснює діяльність у сфері перевезень залізничним транспортом.
Впродовж тривалого періоду порушники оформлювали операції з придбання пально-мастильних матеріалів, обладнання для локомотивів, будівельних матеріалів, витратних матеріалів для ремонту потягів та засобів гігієни у фіктивних підприємств. Внаслідок таких махінацій до бюджету не сплачено 19,6 млн. грн. податків.
Слідство триває.
Податковою міліцією спільно з обласною прокуратурою та ГУ СБУ у Донецькій області припинено діяльність потужного міжрегіонального «конвертаційного центру», який використовував фіктивні підприємства, зареєстровані у Донецькій, Дніпропетровській областях та у місті Києві.
Загальний обсяг проконвертованих коштів склав 1 млрд. гривень.
У Маріуполі та Дніпропетровську одночасно проведено 11 обшуків в офісних приміщеннях «конвертаційного центру», місцях проживання фігурантів. У ході обшуків виявлено та вилучено бухгалтерські документи, комп'ютерну техніку, 154 печатки підприємств, а також гербові печатки державних податкових інспекцій, печатку банківської установи.
На розрахункових рахунках підприємств, задіяних у роботі «конвертаційного центру», вже заблоковано понад 1 млн. грн. грошових коштів. При цьому кошти на рахунки продовжують надходити.
Наразі вирішується питання про додаткову реєстрацію кримінальних проваджень за ст. 191 (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем), ст. 205 (фіктивне підприємництво), ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України відносно організаторів та учасників злочинної діяльності, а також розкрадачів державних коштів.
Злочинцям загрожує відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років з конфіскацією коштів та майна, одержаних злочинним шляхом.
Протягом січня – червня 2015 року митницями Державної фіскальної служби порушено 8 685 справ про порушення митних правил на суму понад 637,92 млн. грн. З них, в 4 229 справах тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму понад 265,88 млн. грн.
Також у 1 півріччі поточного року митниками розглянуто 2 947 справ про порушення митних правил. За результатами їх розгляду порушники оштрафовані на суму майже 76 млн. грн., з яких перераховано до державного бюджету 8,37 млн. грн.
За вартістю серед вилученого майна більшість складають промислові товари – понад 145,63 млн. грн., друге місце посіли валютні кошти – їх вилучено на суму понад 64,92 млн. грн. Вартість конфіскованих продовольчих товарів та транспортних засобів склала – понад 35,16 та 20,14 млн. грн. відповідно.
Крім того протягом січня - червня 2015 року на розгляд до суду митницями передано 4 660 справ про порушення митних правил на суму понад 596,2 млн. грн. За результатами розгляду цих справ судом прийнято рішення про конфіскацію предметів правопорушень на суму понад 229,92 млн. грн. та накладено штрафів на суму понад 161,3 млн. грн.
Відповідно до рішення Державної фіскальної служби, пропозиції кадрової комісії від 04.03.15 не можуть враховуватись під час призначення керівника ДФС у Львівській області.
13 липня у м. Львові відбудеться обговорення кандидатур на посаду керівника ДФС у Львівській області за участі представників громадськості та представників ДФС України.
Львівській ОДА доручено, за результатами наради у Президента, організувати запрошення представників громадських організацій для обговорення кандидатур.
Органи влади мають сьогодні реальну можливість працювати як єдина команда для подолання контрабанди та корупції. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час розширеної наради Президента Петра Порошенка з головами ОДА, яка відбулася 8 липня в м. Одеса.
«Я дуже радий, що сьогодні у нас є єдина позиція щодо боротьби з контрабандою та корупцією. Про це свідчать напрями роботи керівництва Одеської області, Служби безпеки України, Прокуратури, МВД та ДФС. Ми можемо працювати як єдина команда і побороти це критичне явище», – наголосив Роман Насіров.
За його словами, ДФС проводить активну роботу щодо боротьби з корупцією в своїх підрозділах. Так, зокрема, за останні два місяці було упереджено більше 10 млрд. грн. «схемного» податкового кредиту на стадії реєстрації податкових накладних. Під кримінальним провадженням перебуває 1,7 млрд. грн. виявленого легалізованого доходу, сума ПДВ за кримінальними провадженнями складає 2,8 млрд. грн.
З незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму 600 млн. грн. З вигодонабувачів конвертаційних центрів цього року стягнуто більше 300 млн. грн. По податковому компромісу в рамках кримінальних проваджень було сплачено майже 400 млн. грн., а по закінчених кримінальних провадженнях відшкодовано більше 400 млн. грн.
Роман Насіров також відзначив роботу служби щодо створення спільного контролю та спільних пунктів пропуску на західному кордоні. За його словами, реалістичний строк побудови на західному кордоні спільних пунктів пропуску – два роки, але, враховуючи допомогу, яку може отримати ДФС у цьому напрямі, ця робота буде значно прискорена.
Крім того, Голова ДФС схвально оцінив запровадження експерименту щодо фінансування інфраструктурних проектів.
«Нами було розроблено пропозиції до законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає проведення на Одещині експерименту щодо фінансування інфраструктурних проектів. Я підтримую цю ініціативу і ми спільно працюватимемо з губернатором Одеської області над збільшенням показників по митних надходженнях для того, щоб спрямувати ці кошти на конкретні проекти та побачити від них результати», – підкреслив Роман Насіров.
Податковою міліцією Центрального офісу зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків одним з підприємств. Зазначене підприємство здійснює діяльність з обслуговування наземного залізничного транспорту.
Встановлено, що протягом 2011 – 2014 років підприємство документально, без фактичного проведення, оформило операції з придбання за державні кошти устаткування та запчастин до залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу. Ці дії призвели до ухилення від сплати податків на суму 247,5 млн. гривень.
Досудове розслідування триває.
Державна фіскальна служба України завжди буде відкритою до співпраці з ветеранами податкової та митної служби. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час засідання Ради Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України», яке відбулося сьогодні 7 липня 2015 року.
За словами керівника служби, досвід наших ветеранів особливо корисний сьогодні, у час кардинальних реформ, тому потрібно активно застосовувати його на практиці.
«Зараз проходить багато реформ як в нашій країні, так й в уже створеній фіскальній службі. Однак всі традиції, навички та досвід все ж таки залишаються з минулих часів. Багато людей, які нині працюють у службі, починали свій професійний шлях з нашими ветеранами. Ви їх навчали, ділилися досвідом, який здобули за довгі роки роботи в податкових та митних органах держави. Потрібно, щоб ваша праця була не просто символічною, а практичною для служби», – наголосив Роман Насіров.
Сьогодні ДФС працює в надскладному темпі, потрібно вирішувати багато завдань Уряду та Президента, проводити внутрішню реформу служби. Все це змушує відомство працювати 24 години на добу. Саме тому, на думку Голови ДФС, всі мають працювати в єдиній команді та бути єдиним цілим.
Роман Насіров запевнив представників Асоціації у підтримці та закликав до активної участі у діяльності служби. У свою чергу ветерани податкової та митної служб пообіцяли сприяти у розбудові ДФС.
У рамках операції «Нафтопродукт-2015» працівниками податкової міліції у м. Києві ліквідовано злочинну групу, яка протягом 2014-2015 років спеціалізувалася на штучному завищенні ціни на природний газ за рахунок використання низки транзитних та фіктивних суб’єктів господарювання.
Злочинці штучно збільшували більше, ніж у 2 рази ціну на газ та реалізовували його споживачам.
Легалізовані кошти, отримані від злочинної діяльності, у подальшому переводились у готівку та знімались з рахунків, відкритих у низці банківських установ.
Всього у результаті діяльності злочинної групи через розрахункові рахунки підконтрольних їм підприємств переведено у готівку понад 720 млн. гривень.
Наразі тривають слідчі дії по встановленню кола осіб, причетних до скоєння зазначеного кримінального правопорушення.
З 1 липня 2015 року реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обраховану по формулі, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума).
Таким чином, при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
У такому випадку (в тому числі якщо реєстрацій сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:
отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.
Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично:
01.07.2015 збільшено на так звану суму „овердрафту”: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців.
до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.
Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу. При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.
Для спрощення умов ведення бізнесу зменшено до одного дня строк державної реєстрації юридичних осіб та взяття на облік в органах ДФС юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
На сьогодні процедура відкриття бізнесу триває один день та складається з таких етапів:
І. Державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Термін – у день надходження документів для проведення державної реєстрації (для юридичних осіб), або не пізніше наступного робочого дня після надходження документів (для фізичних осіб – підприємців).
ІІ. Передача відомостей з ЄДР про проведення реєстраційних дій до контролюючих органів.
Термін – у день проведення реєстраційної дії.
ІІІ. Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДФС як платників податків та платників єдиного внеску.
Термін – у день отримання відомостей з ЄДР.
IV. Передача до ЄДР даних про взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДФС, реєстраційний номер платника єдиного внеску та клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності.
Термін – у день отримання відомостей з ЄДР.
V. Видача (надсилання поштовим відправленням з описом вкладення) державним реєстратором юридичній особи або фізичній особі – підприємцю витягу з ЄДР, який містить інформацію про державну реєстрацію та взяття на облік в органах ДФС.
Термін – протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після отримання державним реєстратором від органів ДФС та статистики даних про взяття на облік.
Тобто на сьогодні отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця та взяття на облік в органах ДФС можливо не пізніше наступного робочого дня з дня подачі документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації.
УВАГА! Шахраї
Шановні платники та жителі міста Дніпропетровська! У місті Дніпропетровську з’явилася група шахраїв, які видають себе за працівників органів державної фіскальної служби Дніпропет- ровщини, не маючи до них жодного відношення, та телефонують суб’єктам господарювання з вимогами сплати грошових коштів у вигляді податків.
Тож, з метою виявлення та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати управління власної безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області за телефонами: (056) 370-10-51 та (056) 374-31-46.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Протягом І півріччя 2015 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 307 заявників Дніпропетровського регіону.
Переважна кількість питань (193), порушених у зверненнях, стосувалися подання звітності в електронному вигляді. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (75 звернень). Крім того, з приводу перевірок суб`єктів господарювання зателефонували 15 платників, особливостей реєстрації платником ПДВ – 14 суб’єктів господарювання тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 4 звернення.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.
За шість місяців 2015 року підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області прий- нято до розслідування 326 кримінальних впроваджень. Загалом, в області розслідується 462 злочинів у сфері економіки.
57 кримінальних впроваджень за результатами розслідування вже направлено до суду, з них 39 – з обвинувальними актами і 18 для ухвалення рішення про звільнення осіб від кримінальної відповідальності, з яких 12 – у зв’язку з повним відшкодуванням збитків під час досудового розслідування.
Завдяки роботі підрозділів податкової міліції Дніпропетровської області з початку 2015 року, за результатами кримінальних проваджень, відшкодовано збитків більш, як на 35 мільйонів гривень. З незаконного обігу вилучено матеріальних цінностей на 53 мільйони гривень.
Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється без обмеження сумою податку на додану вартість (далі – ПДВ), обчисленою за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу.
Враховуючи зазначене, з 00 години 00 хвилини 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала у звичайному режимі (лист Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ»).
З 01.07.2015 реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму ПДВ, обраховану за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу.
Звертаємо увагу, що актуальна інформація, пов’язана з функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ, розміщена на головній сторінці офіційного порталу ДФС України (банер «Податкові зміни 2015» – підрозділ «Електронне адміністрування ПДВ») за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 09.07.2015 №485 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Цей наказ розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за адресою:
https://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/63826.html.
Громадяни, які відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подали декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (далі – податкова декларація), зобов’язані самостійно до 1 серпня 2015 року сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену у поданій ними податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).
Відповідно до пункту 168.4.5 Кодексу сплату податку на доходи фізичних осіб платник податку здійснює за своєю податковою адресою.
Згідно з положеннями пункту 45.1 статті 45 податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань протягом строків, визначених Кодексом, такий платник відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожній календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).
На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) функціонує банер "Електронне адміністрування ПДВ", в якому розміщено актуальні питання-відповіді, перелік електронних сервісів та форматів для отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, роз`яснення щодо особливостей реєстрації податкових накладних та складання податкової звітності, тощо.
Окрім того нагадуємо, що у ДФС функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс.
Телефони „гарячої” лінії Інформаційно-довідкового департаменту: 0 800 501 007, (044) 454-16-13.
Відповідно до пункту 45 розділу I Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 липня 2015 року змінено деякі норми Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо порядку формування податкового кредиту.
Так, змінено редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів/послуг, тобто в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях.
Крім того, виключено пункт 198.4 статті 198 Кодексу, згідно з яким суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.
Одночасно, пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку у межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Також внесені зміни до статті 199 Кодексу, зокрема, пунктом 199.1 зобов’язано платників податку у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, нараховувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись листом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 №24876/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість», у разі, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, визначених у підпунктах «а» – «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену/нараховану при придбанні таких товарів/послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту (за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН).
При цьому, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах «а» – «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та не пізніше останнього дня звітного періоду скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ
З 1 липня 2015 року запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ) у звичайному режимі.
У листі Державної фіскальної служби України від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17 викладені деякі особливості функціонування електронного адміністрування ПДВ.
1. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
2. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Порушення платниками ПДВ зазначених термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ, тягнуть за собою накладення штрафу, який встановлюється у відсотках від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних / розрахунках коригування, у розмірі (пункт 1201.1 статті 1201 Кодексу):
- 10% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40% від суми ПДВ, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної у таких податковій накладній / розрахунку коригування.
Норми абзацу другого пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу (щодо порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів) не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених у період з 01.02.2015 до 01.07.2015 (пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).
3. Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу період з 01.02.2015 до 01.07.2015 є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється без обмеження сумою ПДВ, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу
4. З 01.07.2015 закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала у звичайному режимі. З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу.
5. Пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:
ΣНакл = ΣНаклОтр + ΣМитн + ΣПопРах - ΣНаклВид - ΣВідшкод - ΣПеревищ,
ΣНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;
ΣМитн – загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
ΣПопРах – загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;
ΣНаклВид – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;
ΣВідшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
ΣПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Детальний порядок формування вказаних показників визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569.
6. З 01.07.2015 при реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми.
Тобто, для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
7. Якщо реєстраційна сума є меншою, ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації таких податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
У такому випадку (у тому числі, якщо реєстраційна сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН, платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму.
Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:
- отриманих податкових накладних та розрахунків коригування, які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
- сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
- поповнення рахунку платника у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
Наприклад, якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.
8. Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено:
- 01.07.2015 на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців;
- 08.07.2015 на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 01.07.2015.
9. Термін реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу.
При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від 1 до 15 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних / розрахунках коригування.
З початку року сервісом ДФС «Пульс» скористалися 307 платників Дніпропетровщини
Протягом І півріччя 2015 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 307 заявників Дніпропетровського регіону.
Переважна кількість питань (193), порушених у зверненнях, стосувалися подання звітності в електронному вигляді. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (75 звернень). Крім того, з приводу перевірок суб`єктів господарювання зателефонували 15 платників, особливостей реєстрації платником ПДВ – 14 суб’єктів господарювання тощо. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 4 звернення.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії (044) 284-00-07.
Електронні сервіси ДФС України для платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ
Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) запроваджено ланку сервісів щодо отримання платниками податків інформації з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ).
На теперішній час платникам податків пропонується 10 електронних сервісів ДФС України, які надають можливість платникам податків отримати інформацію стосовно:
- відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН);
- реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку він має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних;
- суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних;
- виданих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період;
- операцій з системи електронного адміністрування ПДВ.
Повну інформацію щодо переліку зазначених сервісів ДФС України та кодів форм, за якими платники податків можуть отримати інформацію з системи електронного адміністрування ПДВ, розміщена на офіційному порталі ДФС України за електронною адресою: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63823.html
До уваги платників податків ПДВ!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповіді на актуальні питання щодо системи електронного адміністрування податку на додану вартість розміщені на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:
https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63825.html
Порядок надання платником податків обов’язкової документації при здійсненні контрольованих операцій
Підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію щодо окремих контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.
При цьому, відповідно до підпункту 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Кодексу запит надсилається не раніше 1 травня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.
Підпункт 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу містить вимогу щодо обсягу інформації, яка повинна бути відображена платником податків у документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація).
Разом з тим вимоги щодо виду або способу відображення такої документації не встановлено: це може бути як сукупність документів, так і єдиний документ, складений у довільній формі (лист Державної фіскальної служби України від 07.07.2015 №24525/7/99-99-22-01-02-17 «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» (далі – лист ДФС України №24525)).
Згідно з підпунктом 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 Кодексу документація подається державною мовою. У разі подання разом з документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.
Документація подається платником податків до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку (підпункт 39.4.7 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).
Підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу встановлено, що у разі, коли подана платником податків документація не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 10 днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
Інформація, яка подається на запит ДФС України відповідно до підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, є невід’ємною частиною документації, наданої платником податків згідно з підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу.
Пунктом 120.3 статті 120 Кодексу встановлено, що неподання платником податків звіту та/або обов’язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі три відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції.
Таким чином, штрафна санкція, передбачена пунктом 120.3 статті 120 Кодексу, застосовується контролюючим органом до платника податків у таких випадках (лист ДФС України №24525):
- якщо платник податків не надав відповідь на запит згідно з вимогами підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. Оскільки документація подається платником податків у довільній формі, неподанням документації слід вважати саме відсутність відповіді платника податків на запит ДФС України у встановлений Кодексом термін;
- якщо платник надав на перший запит документацію, але не в повному обсязі, як передбачено підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, платнику податків обов’язково направляється додатковий запит відповідно до вимог підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. У разі, якщо відповідь на додатковий запит не містить обсяг інформації, визначеної підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, до платника податків застосовується штрафна санкція.
Строки подання платником податків інформації щодо контрольованих операцій на додатковий запит ДФС України
Підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що у разі, коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення (далі – документація) не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 10 днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
З урахуванням вимог підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39 Кодексу така інформація подається, як і документація на перший запит відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку.
Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (стаття 252 Цивільного кодексу України).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (стаття 254 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 (далі – Конвенція) встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі diesaquo і спливають опівночі diesadquem. Згідно зі статтею 2 цієї Конвенції термін «diesaquo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «diesadquem» означає день, у який цей строк спливає.
Враховуючи викладене та керуючись листом Державної фіскальної служби України від 07.07.2015 №24525/7/99-99-22-01-02-17 «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» платник податків повинен надати відповідь на запит, надісланий згідно з вимогами підпункту 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Кодексу, протягом 10 календарних днів. При цьому, день отримання запиту враховується до зазначеного терміну.
Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку
При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.
Про Державний реєстр розрахункових операцій
Наказом Державної фіскальної служби від 09.07.2015 №485 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» визначено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Наказ розміщено на веб-порталі ДФС.
Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість
Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:
у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
у полі «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;
у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами).
Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (https: //sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).
Про визначення об’єкта оподаткування рентною сплатою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів
Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата). Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр.
Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності.
Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин.
Із зазначеного питання Державною фіскальною службою України надано роз’яснення листом від 07.07.2015 №1576/99-99-15-04-01-18.
Щодо прийняття і обробки ДФС України повідомлень банків про відкриття/закриття рахунків
Згідно із статтею 69 Податкового кодексу України банки зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. При цьому встановлено, що датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою.
Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДФС України та фінансовими установами здійснюється шляхом обміну електронними документами. Електронні повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків банками надсилаються на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.
На кожне отримане повідомлення банку ДФС України формує і направляє банку першу квитанцію, яка є підтвердженням передачі відповідного файлу повідомлень до ДФС України засобами телекомунікаційного зв'язку.
Друга квитанція засвідчує факт та час проходження файлом повідомлень форматно-логічного контролю, а також містить відомості щодо приймання інформації файлу повідомлень до оброблення або її відхилення.
Датою та часом надання фінансовою установою повідомлення в електронному вигляді до ДФС України є дата та час, зафіксовані у другій квитанції про прийняття до оброблення файлу повідомлень, за умови відсутності помилки при прийнятті цього повідомлення.
На повідомлення про відкриття рахунку формується файл-відповідь, який містить відомості щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунку платника податків.
Інформаційний портал Державної фіскальної служби України працює цілодобово. Перша квитанція формуються автоматично у момент надходження повідомлень від фінансових установ. Час формування других квитанцій та файлів - відповідей із інформацією щодо взяття на облік / відмову у взятті на облік у контролюючих органах рахунків платників податків становить від кількох хвилин і, як правило, не більше 30 хвилин.
Щодо ліцензування діяльності з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом
Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почала діяти з 1 липня 2015 року (згідно з абзацами четвертим - шостим підпункту 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71).
Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та в абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), згідно з яким алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Таким чином, з 1 липня 2015 року ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ у звичайному режимі
З 00.00 годин 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.
З цієї дати реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється виключно на суму податку, обраховану по формулі, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума).
Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
У такому випадку (в тому числі якщо реєстрацій сума має від’ємне значення) з метою отримання можливості зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:
отриманих податкових накладних та розрахунків коригуванні (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).
Наприклад: якщо платнику необхідно зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в якій сума ПДВ становить 20 тис. грн., при цьому його реєстраційна сума має від’ємне значення і становить -5 тис. грн., то платнику податку для отримання можливості зареєструвати таку податкову накладну необхідно збільшити реєстраційну суму на 25 тис. грн.
Крім того, реєстраційну суму платників податку автоматично:
01.07.2015 збільшено на так звану суму „овердрафту”: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців.
до 10 липня 2015 року буде збільшено на суму надміру зарахованих ними до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 року.
Одночасно інформуємо, що термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із запровадженням системи електронного адміністрування у звичайному режимі залишився без змін та становить 15 календарних днів з дати складання відповідного документу. При цьому, слід мати на увазі, що з 01.07.2015 за порушення вказаного терміну реєстрації в ЄРПН від одного до п’ятнадцяти календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу
Державна фіскальна служба України повідомляє про набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» №115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).
Відповідно до норм Постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску, за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Додатково повідомляємо, що повідомлення про прийняття працівника на роботу надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими що не подавалися.
Про відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Перелічені штрафні (фінансові) санкції встановлено пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Податкового кодексу України.
Крім того, пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 35 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.
Нагадуємо платникам податку про завершення перехідного періоду, з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснювалась без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
Чи можлива уступка права вимоги кредитором-нерезидентом іншому нерезиденту у сфері ЗЕД
Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).
Так, відповідно до ст. 512-516 Кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Про підстави для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України
Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, що передбачено пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 Податкового кодексу України).
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 Податкового кодексу України).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 Податкового кодексу України). Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 Податкового кодексу України).
Терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору
Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.13 № 866 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.14 за № 141/24918.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Розділу ІІ ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Розділу ХІІ ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходжденям податкових агентів.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Розділу ІІ ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Дії суб’єктів господарювання у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку
За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 129.7. ст. 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
Відповідальність, яка передбачена за порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
Відповідно до ст. 3 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР ”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон) Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Статтею 5 Закону визначено, що у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Враховуючи викладене, резиденти у разі порушення строку, протягом якого куплена на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом не використана за призначенням, позитивну курсову різницю, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляють до Державного бюджету України, а негативну курсову різницю відносять на результати господарської діяльності.
Крім того, банки за порушення порядку та умов торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України несуть відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Про нарахування та сплату фізичними особами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку у встановленому порядку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України (п. 54.5 ст. 54 цього Кодексу).
Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Особи, які не можуть бути платниками туристичного збору
Платниками туристичного збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
Відповідна норма визначена пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Виплата дивідендів: коли не справляється авансовий внесок з податку на прибуток підприємств
Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, передбачений підпунктом 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
Такі виключення із загального порядку встановлено п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 57.1 прим.1.4. п. 57.1 прим.1 ст. 57 Податкового кодексу України виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV Податкового кодексу України.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
Хто є платниками туристичного збору
Відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Перелік податкових агентів визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ.
Так, згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Щодо відмови юридичної особи платника ЄП третьої групи від застосування спрощеної системи оподаткування: про право та обов’язок
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (на підставі п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу).
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Чи потрібно до звіту щодо сум нарахованого ЄВ подавати таблиці, які не містять відомостей
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ Порядку № 435, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.
Згідно з п. 2 Порядку № 435 Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку.
При формуванні Звіту страхувальником або відповідальною особою страхувальника, визначеними у пунктах 1, 2, 4 розділу III цього Порядку, зазначається тип форми.
В переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 - 7 до Порядку № 435 навпроти таблиць, які не подаються до фіскальних органів проставляються прочерки у Звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим - в електронній формі.
При цьому, таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) не подаються до фіскальних органів.
Як заповнюється у звіті щодо сум нарахованого ЄВ на паперовому носії графа «головний бухгалтер», якщо штатним розкладом не передбачено такої посади
Для всіх таблиць додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі – Порядок № 435) в реквізиті «Головний бухгалтер» для юридичних осіб - за наявності даної посади зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за довідкою Державної фіскальної служби України з Державного реєстру фізичних осіб), підпис та прізвище з ініціалами головного бухгалтера, а для фізичних осіб даний реквізит не заповнюється.
Відповідно до абз. першого п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Таким чином, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання звітності здійснюється безпосередньо керівником, то така звітність на паперовому носії підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляються прочерки.
Який документ підтверджує здійснення суб’єктом господарювання діяльність на території проведення АТО для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків експортно-імпортних операцій в сфері ЗЕД
Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон 185) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону 185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і 2 Закону 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 Закону 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 6 ст. 6 Закону 185).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон 1669) протягом терміну дії Закону 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Порядок стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу
Пунктом 32 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені Кодексом строки, стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
При цьому стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється на підставі рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках, яке є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Вказане положення набрало чинності 1 січня 2015 року і діє до 1 липня 2015 року.
Поряд з тим зазначимо, що загальні засади списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання за ініціативою органу стягнення (органу державної фіскальної служби) встановлено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, а форму інкасового доручення (розпорядження) наведено у додатку 24 до цієї Інструкції.
Водночас зазначаємо, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 травня 2015 року № 273 «Деякі питання стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу», якою визначено, що стягнення готівки у випадках, передбачених пунктом 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України». Постанова № 273 опублікована у виданні «Офіційний вісник України» № 40 та набрала чинності 29.05.2015».
Що є доходом для ЮО – платника ЄП третьої групи
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Прес-служба СМР - 23.07.2015.
