Головним управління ДФС у Дніпропетровській області
прийнято участь у міжнародній науково - практичній конференції
В Університеті митної справи та фінансів 19 травня відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему: «Сучасні механізми забезпечення соціально-економічної безпеки на макро- та мікро рівнях», а також урочисті заходи, присвячені 40-річчю створення Дніпропетровської державної фінансової академії. В урочистостях прийняла участь перший заступник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, яка, в свій час, отримала освіту у цьому закладі.
Вона привітала викладачів та студентів університету зі святом та відмітила, що Університет митної справи і фінансів – один з найкращих учбових закладів, який об’єднав два академічні Вузи: митну і фінансову академії.
У своєму зверненні Вікторія Каліногорська наголосила, що навчання в цьому ВУЗі – це унікальна можливість отримання освіти на найвищому світовому рівні, а також подякувала за отриманні знання, можливість професійного зростання та за підготовку кваліфікованих фахівців.
Запроваджено удосконалений сервіс «Відкриті дані» (тестова версія)
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України з 10.05.2017, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», запроваджено у тестовому режимі удосконалений сервіс «Відкриті дані», за допомогою якого користувачі мають можливість здійснювати:
- перегляд і завантаження наборів даних;
- систематизацію (сортування) наборів даних за визначеними ознаками;
пошук окремого набору даних серед загального переліку даних.
Сервіс «Відкриті дані» (тестова версія) розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://sfs.gov.ua/.
Водночас зазначаємо, що ДФС України оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua
Оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9013/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №9013) надала роз’яснення щодо оподаткування операцій з продажу цінних паперів між нерезидентами за межами території України.
Відповідно до п.133.2 ст.133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на прибуток підприємств - нерезидентами є:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу, доходом з джерелом їх походження з України є дохід, отриманий нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Таким чином, прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів іншому нерезиденту за межами території України не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу.
Лист №9013 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72088.html
Оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №8304/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №8304) надала роз’яснення щодо оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів.
Зокрема, оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.41 п.165.1 ст.165 Кодексу).
Підпунктом 14.1.268 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розділу IV Кодексу означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді дивідендів.
Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п.170.5 ст.170 Кодексу.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п.170.5.1 п.170.5 ст.170 Кодексу).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п.170.5.2 п.170.5 ст.170 Кодексу).
Доходи, зазначені в п.170.5 ст.170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 та п.п.167.5.2 п.167.5 ст.167 Кодексу (п.п.170.5.4 п.170.5 ст.170 Кодексу).
Законом України від 23 березня 2017 року №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1989), який набрав чинності 15.04.2017, вилучено слова та цифри «підпункту 3 пункту 76» в абзаці третьому п.1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Зауважуємо, що положення Закону № 1989 застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих, зокрема, суб'єктами господарювання – платниками єдиного податку з 1 січня 2017 року оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 9 відсотків.
Крім того, відповідно до п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 Кодексу дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п.153.3.7 п.153.3 ст.153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Лист №8304 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72049.html
Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі експорту товару
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 25.04.2017 №8845/6/99-99-42-03-15 (далі – лист ДФС №8845) надала роз’яснення щодо дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної у разі експорту товару.
Так, згідно із п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Відповідно до п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195 Кодексу товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).
Частиною першою ст.248 МКУ визначено, що з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.
Згідно з частиною п’ятою ст.255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до п.16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
Таким чином, з метою визначення згідно із п.187.1 ст.187 Кодексу дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Лист №8845 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72048.html
23.05.2017
У кампанії декларування доходів взяли участь більше 39 тисяч мешканців Дніпропетровщини
З початку року мешканці Дніпропетровського регіону надали до органів ДФС 39471 декларацію про майновий стан та доходи, отримані у 2016 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік складає 2 млрд. 247,1 млн. грн. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
За результатами кампанії «Декларування – 2017» на Дніпропетровщині податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 93,7 млн. грн., що на 21,0 млн. грн. більше, ніж у 2016 році. Сума військового збору до сплати складає 13,7 млн. грн., що на 1,6 млн. грн. більше минулорічного. Повернення з казни у вигляді податкової знижки отримають 3913 громадян на загальну суму 6,2 млн. грн.
Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомив 181 мешканець Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає понад 1 млрд. грн.
Надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 18.04.2017 №6404/5/99-99-15-02-02-16 (далі – лист ДФС №6404) надала роз’яснення щодо надання ознаки неприбутковості державному підприємству, яке буде створено в результаті реорганізації.
Так, відповідно до п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст.133 Кодексу зазначено, що до неприбуткових організацій, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
Бюджетними установами, відповідно до п.12 ст.2 Бюджетного кодексу України, є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Згідно із п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, передбачено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою „зміни”, до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 цього Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.
Таким чином, у разі здійснення реорганізації неприбуткової організації необхідно керуватися п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440
Лист №6404 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72111.html
Оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 07.04.2017 №7307/6/99-99-15-02-02-15 далі – лист ДФС №7307) надала роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.
Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Кодексу).
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 п 14.1 ст 14 Кодексу).
Отже, у зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72001.html.
24.05.2017
У квітні 2017 року від Дніпропетровської митниці ДФС
до бюджету надійшло митних платежів майже на чверть більше,
ніж у квітні минулого року
У квітні 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС до Державного бюджету забезпечено надходжень 1630 млн. грн., що на 23%, або на 305 млн. грн. більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Загальне перевиконання індикативного показника, доведеного Державною фіскальною службою України, в квітні складає 105,8%, або 89,4 млн. грн.
Це дозволило перерахувати до бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію та поточний ремонт автомобільних доріг державного значення в квітні майже 45 млн. грн.
Оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 07.04.2017 №7307/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7307) надала роз’яснення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання/отримання поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток у 2016-2017 роках.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями зі списання кредиторської заборгованості. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При списанні дебіторської заборгованості слід врахувати, що згідно з вимогами п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу. (п.п.139.2.2 п.139.2 ст.139 Кодексу).
Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72001.html.
Оподаткування ПДФО вартості паливно – мастильних матеріалів, які придбані юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 20.04.2017 № 8402/6/99-99-13-02-03-15 (далі – лист ДФС №8402) надала роз’яснення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості паливно – мастильних матеріалів, які придбані юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.164.2 ст.164 Кодексу.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу).
Статтею 168 Кодексу встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 якої податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст.167 Кодексу.
Також, доходи, визначені ст.163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.16№ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Ставка військового збору – 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п.1.3 п.16№ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Кодексу (п.п.1.4 п.16№ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Відповідно до п.п.1.7 п.16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 Кодексу.
Враховуючи фактичні обставини, вартість паливно-мастильних матеріалів, які придбані юридичною особою за власні кошти та використовуються для заправки автомобілів працівників, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Лист №8402 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72051.html
Віднесення платником до податкового кредиту витрат на придбання продовольчих товарів, товарів господарського призначення
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 05.05.2017 № 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (далі – лист ДФС №77) надала роз’яснення щодо .
Так, відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 розділу V Кодексу визначено, що не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи непідтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 розділу V Кодексу.
Згідно з п.п.«г» п.198.5 ст.198 розділу V Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).
Господарською діяльністю згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Таким чином, суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки), товарів господарського призначення (засоби для прибирання приміщення офісу, побутова хімія, серветки, туалетний папір, пакети для сміття, одноразовий посуд, мило) включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 розділу V Кодексу).
Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п.198.5 ст.198 розділу V Кодексу, не здійснюється.
Лист №77 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72110.html
Про легалізацію заробітної плати в програмі «Грані»
Питання легалізації заробітної плати обговорювалися під час прямого ефіру в телевізійній програмі «Грані» 34 каналу телебачення м. Дніпра.
В програмі, крім представників пенсійного фонду Дніпропетровської області і інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпропетровської міської ради взяла участь заступник начальника відділу управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Лариса Воробйова.
Під час передачі розглянуто актуальні питання щодо контролю за виконанням роботодавцями законів про працю, підсумки роботи, яку проводять органи виконавчої влади в напрямку легалізації заробітної плати, питання пенсійного забезпечення громадян та запропоновані Урядом України зміни до пенсійного законодавства.
25.05.2017
Дніпропетровською митницею ДФС виявлено факт ухилення від сплати ввізного мита на суму близько 9 млн. грн.
До основних функцій митниці сьогодні відноситься не тільки фіскальна, тобто, поповнення Державного бюджету за рахунок стягнення митних платежів та зборів, а й правоохоронна функція (захисна), яка передбачає підтримку національної та міжнародної безпеки, захист внутрішнього ринку, інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів та інше.
Велика частина подібних завдань реалізується у процесі проведення ефективної роботи по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.
Так, завдяки злагодженим діям співробітників Управління боротьби з митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці ДФС при митному оформленні «транспортних засобів, тролейбусів», після проведення тематичної перевірки, було виявлено факт ухилення від сплати ввізного мита на суму близько 9 млн. грн.
По виявленим фактам Дніпропетровською митницею ДФС було складено 16 протоколів про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України. Відповідні матеріали направлено до правоохоронних органів. Триває провадження по справі.
До уваги платників податків!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що
29 травня, понеділок,
останній день сплати
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за квітень 2017 року.
30 травня, вівторок,
останній день сплати:
• податку на додану вартість за квітень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
• плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2017 року;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2017 року;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2017 року;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за квітень 2017 року;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за квітень 2017 року;
• податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2017 року;
• податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за квітень 2017 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спилки у кредитної спілці;
• військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2017 року;
• акцизного податку за квітень 2017 року*
___________
*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Кодексу)
Окремі питання застосування реєстратора розрахункових операцій
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 17.05.2017 №226/6/99-99-14-05-01-14/ІПК (далі – лист ДФС №226) надала роз’яснення щодо окремих питань при здійснені господарської діяльності з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а саме, чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі якщо протягом дня не здійснювались розрахункові операції, а проведена операція «службове внесення», «службове винесення готівки» або «нульовий чек», друкувати фіскальний звітний чек, та яка відповідальність за не роздрукування такого чеку?
Так, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначаються правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зокрема, статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 9 ст.3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Враховуючи зазначене, у разі якщо суб’єктом господарювання протягом дня не здійснювались розрахункові операції, то фіскальний звітний чек друкувати не потрібно.
Окремо зазначаємо, що п.9 ст.17 Закону №265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону: до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, у разі обов’язковості її подання.
Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72133.html
Міністерство фінансів України закликає громадськість до обговорення проекту Плану дій з реформування митниці
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує платників податків, що Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) підготувало попередній проект Плану дій з реформування митниці (далі – проект Плану дій). Документ розроблено за результатами засідань робочих груп, до яких входили представники Мінфіну та Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), народні депутати, експерти, бізнес та широка громадськість.
Такі спільні відкриті зустрічі всіх зацікавлених сторін відбувались у Мінфіні протягом травня для обговорення заходів, які будуть вжиті для реалізації Концепції реформування ДФС в митному напрямку та підготовки детального Плану дій.
Розроблений в результаті публічних обговорень попередній проект Плану дій з реформування митниці передбачає реалізацію детального переліку заходів в рамках 19 напрямків:
- Законодавство;
- Організація та управління;
- Управління кадровими ресурсами;
- Митна етика- Навчання- Комунікація;
- Митні зобов’язання;
- Сприяння торгівлі;
- Безпека ланцюгів постачання;
- Управління ризиками;
- Контроль на кордоні та в середині країни;
- Правоохоронна діяльність;
- Митний транзит;
- Пост-митний контроль та аудит;
- Права інтелектуальної власності;
- Інформаційно-телекомунікаційні технології;
- Інфраструктура та обладнання;
- Митна лабораторія;
- Внутрішній аудит;
Мінфін на офіційному сайті (www.minfin.gov.ua) опублікував попередній проект Плану дій та закликав до публічного обговорення документу для пошуку оптимальної моделі реформи митниці та забезпечення балансу інтересів держави і бізнесу.
Дату та час дискусії буде анонсовано додатково на офіційному сайті Мінфіну (www.minfin.gov.ua).
З попереднім проектом Плану дій можна ознайомитися за посиланням: https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-pidhotuvav-proekt-planu-dii-z-reformuvannia-mytnytsi-ta-zaklykaie-hromadskist-do-obhovorennia?category=derzhavna-fiskalna-sluzhba-ukraini-organi&subcategory=mitnicja
Про надання адміністративних послуг в Центрах обслуговування платників Дніпропетровщини
Начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова під час прес-конференції в ІА «МОСТ-ДНЕПР» повідомила, що в області працюють 36 Центрів обслуговування платників, з них 14 - при головних офісах ДПІ та 22 у відділеннях ДПІ області. В роботі ЦОПів на даний час задіяні 292 працівника служби.
Олена Ярова зазначила: «У центрах обслуговування платників Дніпропетровської області послугами користуються більше 240 тисяч платників, які зареєстровані на Дніпропетровщині. З них - більше 105 тисяч - юридичні особи і майже 135 тисяч - фізичні особи-підприємці. Крім того, послугами Центрів користуються громадяни, які одержують реєстраційний номер облікової картки платника податків - так звані ідентифікаційні номери. Так, з початку року ЦОПи області надали подібних послуг більше 8 тисяч».
Комплекс послуг через Центри обслуговування платників включає:
надання адміністративних послуг; послуг консультантів; інформаційних послуг; прийом звітності; прийом вхідної кореспонденції;
видача ключів електронного цифрового підпису.
«З початку року працівниками ЦОПів надано 100,3 тисячі адміністративних послуг і більше 1,3 мільйона інформаційних послуг» повідомила Олена Ярова.
До уваги платників рентної плати за користування надрами! https://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/print-297457.html
Фахівці Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу, що платники рентної плати за користування надрами, при обчисленні вартості відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини за розрахунковою вартістю, застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства.
При обчисленні податкових зобов’язань з плати за користування надрами у 2017 році платники рентної плати, що проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин в межах яких виконана:
- не пізніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов’язань з плати, застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин, для мінеральної сировини, видобутої з таких ділянок надр;
- раніше ніж 5 років від моменту виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати, застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Інші підприємства, що проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин в межах ділянок надр на етапі геологічного вивчення і, таким чином, не завершили геолого-економічну оцінку запасів ділянки надр, а також платники, що проводять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням зазначеного у листі Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 23.02.2017 №151/02 коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства – 22 відсотки.
Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку https://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/print-297454.html
Дніпровська ОДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за № 116/29984 (далі - Наказ № 1177) (набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі - Декларація), а саме викладено у новій редакції Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2 4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов'язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності д|ія складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом № 1177.
Дніпровська ОДПІ звертає увагу платників екологічного податку та наголошує на правильності заповнення усіх реквізитів податкової звітності, застосування ставок та коефіцієнтів при заповненні Податкових декларацій екологічного податку за ІI квартал 2017 року.
Соціальна пільга на новому місці роботи https://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/print-297451.html
Дніпровська ОДПІ звертає увагу на те, що фізична особа не може скористатися соціальною пільгою на новому місці роботи у місяці, в якому пільгу застосовано за попереднім місцем роботи.
Оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги на новому місці роботи
Однак при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги така фізична особа має право на отримання податкової соціальної пільги на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.
Відповідно до п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2017 р – 1600 грн), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Тобто, у 2017 році – це 2240 грн. (100 % = 800,00 гpн. (тобто 50 % вище згаданого прожиткового мінімуму); 150 % ПCП = 1200,00 гpн; 200 % ПCП = 1600 гpн).
Згідно з пп. 169.3.4 ПКУ податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.
Особливості зняття касового апарата з реєстрації у разі відсутності зв'язку із ЦСО
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій регламентується Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 (далі — Порядок).
Скасування реєстрації РРО відбувається у випадках, визначених пунктом 1, та з виконанням вимог пунктів 2—7 розділу 4 Порядку суб'єктом господарювання, контролюючим органом та ЦСО.
Зокрема, однією із вимог Порядку перед скасуванням реєстрації РРО є необхідність розпломбування РРО в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб'єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.
Повідомляємо, що діючим законодавством не передбачено інший спосіб та/або іншого виключення у проведенні скасування реєстрації РРО у разі відсутності зв'язку із ЦСО.
Особливості справляння плати за землю https://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/print-297097.html
Днями у Дніпровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбулась Інтернет-Конференція на тему «Особливості справляння плати за землю». На запитання платників податків відповідав заступник начальника Рева Денис Михайлович.
1. Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
Відповідь: Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
2. У яких випадках ФОП повинна подавати податкову декларацію з плати за землю?
Відповідь: Фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю, якщо земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо) на підставі права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки, оформлених на фізичну особу – підприємця.
Якщо зазначені документи, оформлені на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю за встановленою формою, у тому числі якщо така особа використовує вказані земельні ділянки для провадження господарської діяльності.
3. Чи повинна ФО - власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоповерховому жилому будинку сплачувати земельний податок?
Відповідь: Фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
4. Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?
Відповідь: Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
5. Чи є платниками земельного податку ФО, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, що розташовані на таких земельних ділянках?
Відповідь: Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗК), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК).
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Обов’язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.
6. Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?
Відповідь: Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
7. Чи є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю неподання платником разом з такою декларацією довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки?
Відповідь: Подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачено у разі подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі та вона має інформаційний характер. Отже, неподання платником разом з податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю.
8. Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкового зобов’язання по платі за землю, якщо платник податку не сплатив податкове зобов’язання, задеклароване в податковій декларації з плати за землю, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення суми раніше нарахованих зобов’язань
Відповідь: Якщо податкове зобов’язання з плати за землю, самостійно визначене в податковій декларації з плати за землю, не сплачено протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), та платником подана уточнююча декларація з плати за землю щодо зменшення податкових зобов’язань минулих податкових періодів (здійснюється погашення податкового боргу), такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого п. 126.1 ст. 126 ПКУ, з урахуванням загального строку затримки сплати суми податкового боргу.
Також, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ.
9. Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?
Відповідь: Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Не сплачується податок за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва;
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України.
Новації у законодавстві.
Дніпровська ОДПІ повідомляє, що 16.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.03.2017 № 399 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року № 344» (далі – Наказ № 399), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.04.2017 за № 526/30394, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України 10.03.2016 № 344 «Про затвердження Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій» (далі – Наказ № 344), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 за № 497/28627.
Наказом № 399 внесено зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (далі – Порядок) та змінено заголовок тексту на «Порядок проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Крім того, визначено, що перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 розділу I Кодексу, у редакції, що діяла до 01 січня
2015 року, та цим Порядком;
уточнено строки, протягом яких платник податків повинен надати посадовим особам контролюючого органу документи для проведення перевірки контрольованих операцій.
З оновленим текстом Наказу № 344 Ви можете ознайомитись
скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи»
Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (https://zir.sfs.gov.ua).
Довідково: Наказ № 399 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.05.2017 № 38.
26.05.2017
Питання електронного цифрового підпису та генерації відкритих та особистих ключів розглядалися під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Днями, за участі начальника відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС Юрія Ткача було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Надання у користування засобів електронного цифрового підпису та допомоги при генерації відкритих та особистих ключів».
Під час проведення заходу, платникам податків надані відповіді на наступні питання:
Питання 1. Доброго дня. Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) та переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів?
Відповідь. Добрий день. Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»).
Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі «Підготовка документів та реєстрація», розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів».
Питання 2. Скажіть, будь – ласка, чи потрібно скасовувати сертифікати ЕЦП та отримувати нові у разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в т. ч. найменування юридичної особи?
Відповідь. У разі зміни відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, в тому числі найменування юридичної особи, платнику необхідно скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.
Питання 3. Хочу запитати. Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа?
Відповідь. Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа знаходяться на веб - сайті АЦСК ІДД www.acskidd.gov.ua в розділах «Форми документів» та «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів».
Питання 4. В мене таке питання: На яку електронну адресу необхідно відправляти договір “Про визнання електронних документів” з ДФС України?
Відповідь. Централізоване подання звітності та договору “Про визнання електронних документів” засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється на електронну адресу zvit@sta.gov.ua.
Питання 5
Відповідь. Перевірити статус посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (https://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису».
Питання 6Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?
Відповідь. Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (www.acskidd.gov.ua) використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:», або можна обрати для цього інший каталог, який у подальшому буде використовуватись в якості файлового сховища.
Питання 7
Відповідь. Для перевірки наявності особистого ключа електронного цифрового підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat». При цьому для належної роботи особистого ключа електронного цифрового підпису змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.
Як особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, відобразити операції з постачання товарів/послуг у першій податковій декларації з ПДВ?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до вимог ст.182 та ст.183 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) особа, яка вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку або підлягає обов’язковій реєстрації, подає реєстраційну заяву.
Пунктом 183.9 ст.183 Кодексу передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дати визначеної абз.2 – 6 цього пункту.
Згідно з п.202.1 ст.202 Кодексу звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Враховуючи викладене, особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця. Дані першого звітного періоду підлягають відображенню по відповідних рядках розділу І податкової декларації з ПДВ.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.23 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Сервіс ДФС України «Кордон» допоможе уникнути черги на пунктах пропуску
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що громадяни України та іноземці, які планують подорожі за кордон або в Україну, для як найшвидшого перетину кордону мають змогу скористатися сервісом ДФС України (далі - ДФС) «Кордон» (https://kordon.sfs.gov.ua/uk/Home/Index).
У зв’язку із запровадженням безвізового режиму між Європейським Союзом та Україною очікується збільшення трафіку на кордоні. Для розробки оптимального маршруту та розрахунку часу на перетин кордону, ДФС пропонує
подорожуючим перевіряти завантаженість пунктів пропуску, через які планується в’їзд в Україну або виїзд за кордон.
Сервіс надає інформацію щодо часу очікування для легкового та вантажного транспорту на всіх пунктах пропуску на кордоні України, а також на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою АР Крим.
Для зручності відвідувачі «Кордону» мають змогу обрати одну з семи мов користування сервісом.
Прес-служба СМР - 29.05.2017.
