Припинено діяльність незаконного виробництва фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів
У рамках операції «Акциз-2015» співробітниками податкової міліції у Рівненській області припинено діяльність потужного незаконного виробництва лікеро-горілчаних виробів, який був організований злочинною групою на території Хмельницької області.
Під час проведених обшуків виявлено обладнання, що забезпечувало масове виробництво фальсифікованої горілки та вилучено з незаконного обігу 73,3 тис. літрів спирту, 1 тис. літрів спиртовмісної рідини, 27,1 тис. пляшок та 45 картонних коробок (об’ємом 10 літрів) з написами «Пшенична» та реквізитами виробника ДП «Житомирський ЛГЗ» (Чуднівська філія) та ТОВ «Олександрія-Бліг», близько 15 тис. підроблених марок акцизного податку України, допоміжне обладнання та фурнітуру, що використовувалось у протиправній діяльності, на загальну орієнтовну суму 10,3 млн. гривень. Триває досудове слідство.
Податковою міліцією в Одеській області виявлено незаконну схему ввезення на митну територію України дизельного палива та бітуму з Російської Федерації через пункти пропуску з АР Крим з подальшою їх легалізацією за допомогою фіктивних суб’єктів господарювання, які зареєстровані на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.
Так, незаконно ввезені паливно-мастильні матеріали оприбутковувались утричі дорожче від собівартості на одному з підприємств Одеської області, яке бере участь у проведенні тендерних закупівель на здійснення ремонту автомобільних доріг у південних областях України.
Отримані від вказаних «оборудок» надприбутки легалізовувались шляхом покупки нерухомості у центрі Києва та на французькому узбережжі, а також елітних автомобілів, яхт тощо.
За результатами обшуку вилучені документи, що підтверджують злочинну діяльність, та чисті аркуші паперу з відтиском печаток підприємства Російської Федерації.
Проводяться слідчо-оперативні заходи щодо документування злочинної діяльності всього кола осіб, залучених до незаконної схеми.
Державна фіскальна служба України запроваджує новий електронний сервіс – обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.
Розроблений сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729);
2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.
З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС.
У Дніпропетровській області працівниками податкової міліції у рамках кримінального провадження ліквідовано «конвертаційний центр», який надавав послуги з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку на території м. Дніпропетровськ та інших регіонів України. Клієнтами конверт-центру були підприємства реального сектору економіки.
Під час обшуків офісних приміщень, де здійснювалась незаконна фінансово-господарська діяльність, транспортних засобів та місць проживання фігурантів виявлено та вилучено 39 печаток СПД з ознаками «фіктивності», 1,2 млн. гривень готівкою та інші докази їх протиправної діяльності.
На рахунках підприємств у банківських установах арештовано грошові кошти у розмірі 3,3 млн. гривень. Проводяться подальші слідчі дії.
10.06.2015 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Протягом січня-травня поточного року від реалізації товарів, валюти та цінностей, що переходять у власність держави, до бюджету надійшло 50,1 млн. гривень.
Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 35,1 млн. грн.
Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 8,5 млн. грн., що втричі перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 2 млн. грн.
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 2,8 млн. грн. від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.
Крім того, до державного бюджету зараховано 1,7 млн. грн. від реалізації органами Державної виконавчої служби конфіскованого у справах про порушення митних правил майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось.
Підрозділ податкової міліції «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та працівниками ДФС у Луганській області викрили нелегальну схему постачання, зберігання та реалізації пального, що надходило з тимчасово неконтрольованих територій через сектор «А».
До оперативників фіскальної служби надійшла інформація, що на території машино-тракторної станції у смт. Біловодськ діє автозаправка, де реалізується бензин та дизпаливо за заниженими цінами. Під час перевірки правоохоронці дійсно виявили автозаправочну колонку з пістолетом та лічильником, до того ж на заправці здійснювався продаж пального й з каністр. Однак жодних документів на такий вид діяльності керівник станції надати не зміг.
Більше того, в ході подальшої перевірки з’ясувалося, що приміщення і потужності машино-тракторної станції використовуються у якості накопичувальної бази для нафтопродуктів, які у нелегальний спосіб потрапляють з тимчасово неконтрольованих територій. Поставки відбувались у нічний час за допомогою вантажних мікроавтобусів, які без реєстраційних знаків перетинали лінію розмежування поза межами пунктів пропусків. У подальшому пальне збувалось оптовими партіями попереднім замовникам та вроздріб населенню.
Наразі вилучено понад 7 тонн дизпалива. За фактом незаконного транспортування, зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України. Тривають слідчі дії.
Підрозділ податкової міліції «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та працівниками ДФС у Луганській області викрили нелегальне виробництво алкогольних напоїв та паливно-мастильних матеріалів.
Під час перевірки автівки «Ford-Transit», яка рухалась в секторі «А», оперативники фіскальної служби виявили понад 1,6 тонни горілки, розфасованої у пластикові 5-літрові пляшки. Походження вантажу власник пояснити не зміг.
При подальшій перевірці з’ясувалося, що автомобіль транспортує партію нелегального алкоголю, виробництво якого розташовано у смт. Біловодськ Луганської області. Саме там місцевий 39-річний мешканець організував цех з розливу фальсифікованого алкоголю, який фасував у пластикові 5-літрові пляшки для оптової торгівлі. Крім того, цеховик розливав алкоголь у півлітрову скляну тару, оформлену етикетками різних торгівельних марок України, яку продавав місцевим жителям по 18 грн.
Однак на цьому асортимент підпільника не обмежувався. У власному домоволодінні, окрім лікеро-горілчаного виробництва, він облаштував АЗС, де реалізовував бензин марки А-92 за ціною 19,50 грн. за літр.
Пальне та спирт, що використовувався у якості сировини для фальсифікату, надходили підприємцю у нелегальний спосіб з тимчасово неконтрольованих територій.
Наразі вилучено 550 літрів спирту та 1 тонну бензину марки А-92, що знаходились у домоволодінні підпільника. За фактом незаконного транспортування, зберігання та реалізації підакцизних товарів зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 204 КК України. Триває слідство.
Протягом січня-травня поточного року на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» надішло майже 3 тис. звернень від платників податків. Переважна більшість звернень, 81 відс., стосувалися податкової тематики, з питань митної справи надійшло 19 відс. звернень.
Станом на 1 червня завершено розгляд 92,7 відс. звернень, про результати розгляду поінформовано заявників.
Здебільшого звернення суб’єктів господарювання та громадян стосувалися проблем, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних. За вказаний період надійшло 36,8 відс. від загальної кількості звернень.
З питаннями щодо організації роботи ДФС та її територіальних органів звернулися 31,6 відс. заявників, роботи ЦОПів – 2,3 відс.
Особливостями реєстрації платником ПДВ цікавилися 3,9 відс. заявників, з приводу перевірок суб’єктів господарювання звернулися 4,4 відс. платників, затримок митного оформлення товарів – 12,3 відс., черг на митних постах та пунктах – 2,5 відс., порушення митних правил – 0,8 відс.
Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 3 відс. від загальної кількості звернень.
Нагадаємо, що поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Підрозділом податкової міліції ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонною службою вилучено нелегальну партію насіння соняшника, яку спробували провезти з непідконтрольних територій.
Одна з вантажівок намагалась перетнути лінію зіткнення поза межами блок-посту у секторі «М». Під час її огляду правоохоронці виявили вантаж соняшникового насіння з підозрілими супровідними документами.
При подальшій перевірці з’ясувалося, що товарно-транспортна накладна та інша документація були заповнені водієм власноруч за вказівкою невідомих, особи яких встановлюються.
Наразі вантаж насіння загальною вагою майже 25 тон вилучено. За фактом підроблення документів вирішується питання щодо реєстрації кримінального провадження за ст. 358 КК України.
У рамках операції «Нафтопродукт-2015» у Донецькій області податковою міліцією розпочато кримінальне провадження за фактом порушення податкового законодавства групою підприємств, що здійснюють діяльність на ринку нафтопродуктів.
Як з’ясувалося, порушники під час придбання паливно-мастильних матеріалів та їх подальшої реалізації через мережу АЗС неправомірно завищили податковий кредит за рахунок використання реквізитів низки транзитно-конвертаційних підприємств.
Такі дії призвели до ухилення від сплати податку на додану вартість на суму 144,9 млн. гривень.
У даний час проводяться активні заходи, спрямовані на виявлення та документування злочинної діяльності всього кола осіб, які є кінцевими споживачами схеми.
Підрозділами Головного управління власної безпеки виявлено декілька «конвертаційних центрів», які діяли у Києво-Святошинському районі Київської області та в Оболонському районі міста Києва.
Як з’ясувалося, функціонування «конвертів» було можливим завдяки сприянню окремих керівників ДПІ Києво-Святошинського району ГУ ДФС у Київській області та ДПІ Оболонського району ГУ ДФС у м. Києві.
За результатами слідчо-оперативних заходів, проведених на початку червня цього року підрозділами ГУ ВБ ДФС України спільно із Генеральною прокуратурою України, Прокуратурою м. Києва та ДДСБЕЗ МВС України, було вилучено низку речових доказів (приватні записи, електронні носії інформації, кошти, що були отримані в якості грошової винагороди від зловмисників, тощо), які повністю підтверджують протиправну діяльність службовців.
Подальші слідчі дії спрямовуються на встановлення повного кола посадових осіб фіскальних органів, причетних до протиправної діяльності, та притягнення конкретних осіб до кримінальної відповідальності.
Працівники підрозділу податкової міліції ДФС України «Фантом» під час обстрілу селища Мар'їнка врятували 9-річного хлопчика.
3 червня 2015 року, коли незаконні збройні формування, зухвало порушуючи мінські домовленості, розпочали масований обстріл позицій українських силовиків у секторі «В», на блок-пост звернувся один із мешканців селища Курахове. Він пояснив правоохоронцям, що наразі його малолітній син знаходиться разом з матір’ю у Мар'їнці та попросив посприяти його вивезенню звідти. В найкоротший строк оперативники фіскальної служби змогли організувати «зелений коридор» автівці батька, супроводили його до Мар'їнки та забрали дитину разом із його матір’ю.
Наступного дня вдячний тато з сином завітали на пункт пропуску з українським прапором, на якому податкові міліціонери залишили пам’ятні написи. Після цього правоохоронці організували хлопчику екскурсію по позиціям артилерії, де військові подарували малюку символіку Збройних Сил України.
Протягом січня-травня поточного року митницями ДФС порушено понад 7 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 521,63 млн. грн.. З них в 3,5 тис. справ тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 236,41 млн. гривень.
Найпоширенішими є випадки незаконного переміщення через митний кордон продовольчих (більше 1,6 тис. випадків) і промислових товарів (майже 1,2 тис. випадків). Сума таких порушень склала понад 32,88 млн. грн. та 124,1 млн. грн. відповідно.
За цей період також було зафіксовано 311 порушень при переміщенні валюти на загальну суму 60,21 млн. грн.
Під час переміщення транспортних засобів порушення встановлено в 102 випадках на суму 19,21 млн. гривень.
За вказаний період на розгляд до суду митницями ДФС передано майже 3,9 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 471,79 млн. грн.
За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму 177,2 млн. грн., накладено 111,04 млн. грн.. штрафів.
Підрозділом податкової міліції ДФС України «Фантом» спільно зі співробітниками СБУ та прикордонниками вилучено дві партії готівкових коштів у гривнях та валюті, яку у незаконний спосіб намагались ввезти з тимчасово окупованих територій.
Легкове авто, яке рухалось зі сторони м. Горлівка, оперативники фіскальної служби зупинили у секторі «С» на пункті пропуску «Миколаївка». 37-річний житель м. Артемівська намагався провезти в ньому 57,5 тис. доларів США. Жодних документів щодо походження даних коштів він надати не зміг.
Того ж дня зазначений пункт пропуску намагалась перетнути інша автівка, водій якої у прихований спосіб провозив 130 тис. гривень. Пояснити звідки в нього готівка він також не зміг.
Наразі кошти вилучено, триває перевірка.
За словами Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, щодня співробітники підрозділу «Фантом» затримують товари та інші цінності, які неправомірно намагаються перевезти через лінію розмежування особи, що прагнуть швидко та незаконно збагатитися. Зусилля податкової міліції при цьому спрямовані на захист інтересів держави, наповнення державного бюджету та підтримку чесних підприємців.
Для суб’єктів господарювання, які здяйсюють роздрібну торгівлю пивом
Суб’єктам господарювання (в т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно з 01.07.2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій. При цьому отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачено.
Застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування
З 01 січня 2015 року плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).
Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема, під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та визначено порядок їх застосування.
Елементи податку, визначені в пункті 7.1 статті 7 Кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Кодексом (пункт 7.4 статті 7 Кодексу).
Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Кодексу).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Враховуючи викладене вище, якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг із сплати земельного податку прийнято, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Чи обов’язково СГ (у т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями обладнувати місце торгівлі реєстраторами розрахункових операцій
Абзацом 7 ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями в редакції, чинній з 01.07.2015 (далі – Закон № 481) надано визначення алкогольним напоям, як продуктам, одержаним шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовленим на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені, зокрема, у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з абз. 9 ст. 1 Закону № 481 (у редакції, чинній з 01.07.2015) пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Таким чином з 01.07.2015 пиво віднесено до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.
Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
При цьому місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз. 14 ст. 1 Закону № 481 (у редакції, чинній з 01.07.2015)).
Зміни, внесені абз. 13 та 14 п. 110 розд. 1 Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до п. 296.10 ст. 296 ПКУ, стосовно застосування РРО набирають чинності для платників єдиного податку третьої групи з 01.07.2015, для платників єдиного податку другої групи – з 01.01.2016.
Однак згідно зі ст. 18 Закону № 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином суб’єктам господарювання (в т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно з 01.07.2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій.
При цьому Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Закрити переглядКометарі та Пропозиції
ПитанняВ який термін видається ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рішення про відмову? ВідповідьКоротка:
Не пізніше 10 календарних днів, з дня одержання документів на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами.
Повна:
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” із змінами та доповненнями ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови. ПитанняЧи може СГ використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі? ВідповідьКоротка:
Ні, використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.
Повна:
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно зі ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями, (далі – Тмчасовий порядок) місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії.
Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Тимчасвого порядку).
Враховуючи зазначене, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється. Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі. ПитанняЧи можна торгувати алкоголем на ринках? ВідповідьКоротка:
На території ринків продавати алкогольні напої можна тільки в спеціалізованих торговельних підприємствах (магазинах), спеціалізованих відділах (секціях) підприємств (магазинів) з універсальним асортиментом продовольчих товарів за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та з використанням електронних контрольно-касових апаратів.
Повна:
Згідно із ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зі змінами та доповненнями місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
На території ринків продавати алкогольні напої можна тільки в спеціалізованих торговельних підприємствах (магазинах) і в спеціалізованих відділах (секціях) підприємств (магазинів) з універсальним асортиментом продовольчих товарів. ПитанняЧи може СГ, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі без додавання спирту)), без отримання окремої ліцензії здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту? ВідповідьКоротка:
Так, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі без додавання спирту)), може без отримання окремої ліцензії здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту.
Повна:
Відповідно до част. 12 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями (част. 12 ст. 15 Закону № 481).
З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі без додавання спирту)), може без отримання окремої ліцензії здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту.
Для здійснення роздрібної торгівлі виключно сидром та перрі без додавання спирту суб’єкту господарювання необхідно придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі такою продукцією. ПитанняЧи може СГ, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі без додавання спирту)), без отримання окремої ліцензії здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту? ВідповідьКоротка:
Так, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі без додавання спирту)), може без отримання окремої ліцензії здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту.
Повна:
Відповідно до част. 12 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями (част. 12 ст. 15 Закону № 481).
З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (крім сидру та перрі без додавання спирту)), може без отримання окремої ліцензії здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту.
Для здійснення роздрібної торгівлі виключно сидром та перрі без додавання спирту суб’єкту господарювання необхідно придбати ліцензію на право роздрібної торгівлі такою продукцією. ПитанняЧи має право СГ здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами у період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної сплати? ВідповідьКоротка:
Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.
В період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати, суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за умови наявності копії ліцензії, яка розміщена на видному місці торгівлі і є доступною для огляду.
Повна:
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою КМУ від 13 травня 1996 року №493 зі змінами та доповненнями, (далі–Тимчасовий порядок) відмітка про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію проставляється на зворотному боці ліцензії.
П. 38 Тимчасового порядку визначено, що з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати документи, перелічені в п. 34 цього Порядку, органу, яким зареєстровано ліцензію, для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії.
Так п. 34 Тимчасового порядку передбачено, що внесення відмітки до ліцензії здійснюється на підставі поданої заявником копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату) та довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету.
Оскільки відповідно до п. 27 Тимчасового порядку одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду, то в період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати, суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за умови наявності копії ліцензії, яка розміщена на видному місці торгівлі і є доступною для огляду. ПитанняЧи потрібно СГ, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами? ВідповідьКоротка:
Так, потрібно.
Повна:
Згідно зі ст. 1 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування, а роздрібна торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарської діяльності, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, може здійснювати таку діяльність лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. ПитанняЯкі документи необхідно подавати СГ до контролюючого органу для реєстрації ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами ? ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:
Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон) встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в контролюючому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Вимог щодо подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу (органу місцевого самоврядування) за місцем торгівлі окремого пакету документів для реєстрації ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами Законом та іншими нормативно-правовими актами не встановлено. ПитанняЧи потрібно CГ, який здійснює торгівлю коктейлями, виготовленими з використанням алкогольних напоїв, придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями? ВідповідьКоротка:
Для здійснення роздрібної торгівлі коктейлями, виготовленими з використанням алкогольних напоїв, необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та мати статус закладу ресторанного господарства.
Повна:
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Водночас роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону № 481).
Згідно із п. 4.17 ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» коктейль (лікеро–горілчаного виробництва) – це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25г/100 см3, який перед вживанням розводять мінеральною водою, або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.
Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону № 481 та п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі – Правила), продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
При цьому у тексті Правил слова «підприємство громадського харчування» в усіх відмінках і формах числа замінено словами «заклад ресторанного господарства» у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 924.
Пунктом 23 Правил визначено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.
Згідно із п. 25 Правил заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мл напою у грошовій одиниці України. Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта господарювання, скріплюються печаткою і повинні бути доступними для ознайомлення споживача.
Пунктом 26 Правил передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
Отже, закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладу ресторанного харчування, підприємствам з універсальним асортиментом товарів для продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв необхідно мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. ПитанняЧи потрібно отримувати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для реалізації таких слабоалкогольних напоїв як: «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо? ВідповідьКоротка:
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю такими слабоалкогольними напоями як: «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо виключно за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Повна:
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
При цьому згідно зі ст. 1 Закону № 481 алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Національний стандарт України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» встановлює терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості. Згідно зазначеного стандарту лікеро-горілчаний напій – алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відс., виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).
Слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відс. об’ємних одиниць та екстрактивних речовин не більше як 14 г на 100 см3, виготовлений на основі водно-спиртової суміші з використанням інґредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю (ст. 1 Закону № 481).
Відповідно до Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про митний тариф України» зі змінами та доповненнями лікеро-горілчані напої відносяться до групи 2208 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю такими слабоалкогольними напоями як: «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо виключно за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. ПитанняЧи обов’язково суб’єктам господарювання (в т.ч. платникам єдиного податку) які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями обладнувати місце торгівлі реєстраторами розрахункових операцій? ВідповідьКоротка:
Суб’єктам господарювання (в т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно з 01.07.2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій. При цьому отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачено.
Повна:
Абзацом 7 ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями в редакції, чинній з 01.07.2015 (далі – Закон № 481) надано визначення алкогольним напоям, як продуктам, одержаним шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовленим на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені, зокрема, у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з абз. 9 ст. 1 Закону № 481 (у редакції, чинній з 01.07.2015) пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Таким чином з 01.07.2015 пиво віднесено до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.
Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
При цьому місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз. 14 ст. 1 Закону № 481 (у редакції, чинній з 01.07.2015)).
Зміни, внесені абз. 13 та 14 п. 110 розд. 1 Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до п. 296.10 ст. 296 ПКУ, стосовно застосування РРО набирають чинності для платників єдиного податку третьої групи з 01.07.2015, для платників єдиного податку другої групи – з 01.01.2016.
Однак згідно зі ст. 18 Закону № 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином суб’єктам господарювання (в т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно з 01.07.2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій. При цьому Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Чи обов'язково платнику єдиного податку мати первинні документи на придбаний товар?
Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
Які наслідки може мати платник єдиного податку (першої або другої групи) від здійснення діяльності, яка не зазначена в реєстрі платників єдиного податку, або яка не дає права застосовувати спрощену систему?
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визнаних Податковим кодексом України, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого:
- від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
- від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Таким чином, наслідком порушення вищезазначених критеріїв є обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності (як першої, так і другої групи платників єдиного податку):
1) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеного у реєстрі платників єдиного податку та/або від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
2) зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Чи включається до доходу фізичної особи - платника єдиного податку сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі?
Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України.
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Водночас, поворотна фінансова допомога в Цивільному кодексі України (далі - ЦКУ) відповідає договору позики, особливості укладення якого повинні відповідати умовам ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу.
Тобто, надати кошти в позику під відсотки вправі лише фінансові установи.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які, зокрема здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами (пп. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу).
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД 2010), надання поворотної фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» та є забороненим для здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме надавала поворотну фінансову допомогу, зобов’язана оподаткувати дохід в сумі повернутих коштів за надання такої допомоги за ставкою 15 відсотків та перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому відбулося таке порушення.
Я, фізична особа підприємець, працюю на єдиному податку (1 група), збираюся у відпустку. Чи необхідно сплачувати мені за цей місяць, коли я не буду працювати, єдиний податок?
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
При цьому у Податковому кодексі не міститься норми щодо необхідності завірення копії листка (листків) непрацездатності податковим органом, нотаріусом, іншими уповноваженими законом особами чи органами.
Тобто якщо платник єдиного податку, який не використовує працю найманих осіб, йде у відпустку, він може не сплачувати єдиний податок за час відпустки, але не більше ніж за один календарний місяць на рік за умови подання відповідної заяви до органу доходів і зборів.
Також такий платник єдиного податку звільняється від сплати єдиного податку за період хвороби за умови подання таким платником відповідної заяви з доданням копії листка (листків) непрацездатності.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Податкового кодексу не передбачено.
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендую подати до органів фіскальної служби заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
Чи може бути приватний підприємець на першій групі єдиного податку та здійснювати роздрібний продаж товарів у магазині? Магазин розташований на ринку.
До першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.
Торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209).
Тобто, приватний підприємець, який здійснює продаж товарів у магазині, розташованому на території ринку, не буде платником єдиного податку першої групи.
Чи може підприємець на спрощеній системі (3 група) зменшити свій оподатковуваний дохід на суму єдиного соцвнеску ?
Платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, у книзі обліку доходів не відображають сплачену суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість у книзі обліку доходів і витрат у графі 5 розділу ІІ «Витрати» відображають суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 292.10. Податкового Кодексу України не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
Тобто, дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не зменшується на суму сплаченого єдиного внеску.
Чи можуть підприємці - платники єдиного податку торгувати пивом і вином?
Відповідно до пп. 291.5.1.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Кредитні борги та проценти в іноземній валюті звільнені від оподаткування
Законом України від 09.04.2015 №321-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань, який набрав чинності з 7 травня 2015 року.
Цей Закон прийнято на виконання вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та регулює ряд проблемних питань, пов'язаних з погашенням заборгованості, вираженої в іноземній валюті, надає платникам податків певні податкові преференції.
Зокрема, зазначеним змінами передбачено, що сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім цього, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Нацбанку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Дані норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія зазначеного положення поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалася починаючи з 1 січня 2015 року.
Звільнення від оподаткування ПДВ окремих лікарських засобів та медичних виробів
Тимчасово, до 31 березня 2019 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів та операції тільки першого постачання лікарських засобів, медичних виробів на митній території України імпортером або виробником, що передбачено Законом України від 09.05.2015 № 332-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів».
Передбачене звільнення від оподаткування ПДВ застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров'я.
У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до п. 38 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.
Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Нова форма звітності з єдиного внеску
Дніпропетровська ОДПІ повідомляє, що 30 квітня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, яким затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).
Порядком затверджено нову форму звітності з єдиного внеску, порядок формування та строки подання зазначеного звіту до фіскальних органів.
Зокрема, передбачено, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти, Звіт до фіскальних органів дозволено надсилати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У такому випадку, страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту. Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Крім того, підприємці, які не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників не подають.
Водночас, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців на спрощеній системі оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу.
Звітність за квітень 2015 року (у травні 2015р.) подається за формами звітності, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454.
Звітність за формами, затвердженими відповідно до Порядку №435, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.06.2015 року (звіти за травень 2015р.).
Про особливості сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств на стадії ліквідації платника
У складі річної податкової декларації платником податку на прибуток підприємств подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань на підставі положень пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс).
Згідно з пунктом 137.4 ст. 137 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 цього кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім визначених випадків, зокрема:
якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу).
Під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу).
Отже, якщо платник податку на прибуток знаходиться лише на стадії ліквідації, він зобов’язаний щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток, задекларовані ним у складі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік.
Такий платник подає до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (останню) за звітний період, на який припадає дата його ліквідації та враховує сплачені авансові внески у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток в такій останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.
У разі наявності надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток платник податку має право на повернення таких грошових зобов’язань за умови дотримання положень ст. 43 Податкового кодексу.
У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображається кількість зовнішніх сумісників
Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:
- напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);
- напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).
Що є доходом для ЮО – платника ЄП третьої групи
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Які ставки ЄП встановлюються для ФОП – платників ЄП
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.
Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Чи застосовується РРО при продажу у кіосках газет, журналів листівок, конвертів, знаків поштової оплати
Дніпропетровська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.10 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.
Перехід на спрощену систему оподаткування
Платник податку на прибуток на загальних підставах планує з 01.07.2015 р. перейти на спрощену систему оподаткування. За який період такому підприємству слід подати декларацію з податку на прибуток?
У разі переходу платника податку на прибуток на спрощену систему оподаткування такий платник у терміни, встановлені для квартального звітного періоду, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування.
Таким чином, оскільки платник податку на прибуток переходить на спрощену систему оподаткування з 01.07.2015 р., декларацію з податку на прибуток йому необхідно подати за перше півріччя 2015 р., тобто не пізніше 10 серпня.
Як та в які строки контролюючі органи надають податкові консультації
Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).
Сума доходів нерезидента, з якої утримується та сплачується податок на прибуток, за договором, що укладено в іноземній валюті, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів
Податковим кодексом України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Наведені положення викладено у підпункті 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу.
Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату виплати таких доходів.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 102 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
Про пільги з податку на прибуток підприємств
Податковим кодексом України в редакції, чинній з 01.01.2015, передбачено звільнення від оподаткування прибутку підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів (на підставі пункту 142.1 статті 142 цього Кодексу), та застосування на період до 1 січня 2016 року ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеними у пункті 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу.
Нагадуємо платникам податку, що пільги, які було передбачено статтею 154 та підпунктами 15-22 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015, скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу (наданні) товарів (послуг) через мережу Інтернет
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону № 265.
Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.
Так, пунктом 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Одночасно із Закону № 265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Тобто, суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи - підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.
Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.
Наведемо кілька прикладів розрахунків за реалізовані (надані) товари (послуги) у мережі Інтернет.
Приклад 1
Громадянином у інтернет-магазині було замовлено кондиціонер для власних потреб. За умовами договору доставку товару забезпечує продавець.
У цьому випадку, відповідно до вимог Закону № 265 інтернет-магазин зобов’язаний забезпечити видачу покупцеві розрахункових документів (чеків), які підтверджують сплату громадянином коштів за реалізований йому інтернет-магазином кондиціонер. При цьому, є два способи видачі громадянину такого розрахункового документу (чеку).
Перший спосіб передбачає видачу громадянину розрахункового документу (чеку) за допомогою кур’єрської служби, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину.
Інший спосіб видачі громадянину розрахункового документу (чеку) - пробиття його через зареєстрований на інтернет-магазин портативний РРО при передачі громадянину придбаного кондиціонеру та сплаті ним коштів за його придбання.
Приклад 2
Громадянином у розробника замовлено комп’ютерну програму. За умовами договору доставка та установка такої програми здійснюється через мережу Інтернет. Також через Інтернет у безготівковій формі проводиться сплата коштів за її отримання (шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок).
У цьому випадку, враховуючи що розрахунки здійснювались у безготівковій формі (наприклад, за допомогою платіжних карт MasterCard, Visa), РРО не застосовується.
Подання податкової звітності в електронному вигляді – сучасний
спосіб звітування
Протягом поточного року Дніпропетровською ОДПІ проведена певна робота щодо залучення платників податків до подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку. Так станом на 1 червня Дніпропетровською ОДПІ з платниками податків укладено 5010 договорів «Про визнання електронних документів», з них Синельниківським відділенням укладено 1738 договорів, Солонянським відділенням – 921 договір.
За результатами декларування з податку на додану вартість за квітень поточного року, станом на 01.06.15 до Дніпропетровської ОДПІ подано 929 декларацій, з них засобами телекомунікаційного зв’язку 925, що становить 99,6%.
За результатами подання звітів за квітень цього року з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платниками Дніпропетровської ОДПІ подано 2337 звітів з них 2148 засобами телекомунікаційного зв’язку, що становить 91,9%. Про це розповіла начальник відділу ІТ та обліку платників Віра Маковська.
З метою інформування платників податків видано власну друковану продукцію у вигляді пам’яток, буклетів та листівок щодо порядку та переваг звітування в електронному вигляді та розповсюджено серед платників податків у приміщеннях ЦОПП.
На дошці оголошень центрів обслуговування розміщено інформацію для платників податків з адресами та телефонами організацій, які здійснюють оформлення електронного цифрового підпису.
В приміщенні ЦОПП Дніпропетровської ОДПІ організовано надання допомоги платникам податків щодо оформлення документів для отримання безкоштовних сертифікатів АЦСК ІДД.
Ключі електронного цифрового підпису, видаються Акредитованим центром сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту та дають змогу звітувати не лише до податкових органів, а й до інших контролюючих органів на території України. Крім цього, такі ключі використовуються для роботи в «Електронному кабінеті платника податків».
Віра Маковська наголосила на те, що відповідно до ч.2 п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість з цього року подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
«Запрошуємо всіх бажаючих укладати договори «Про визнання електронних документів» та звітувати до Дніпропетровської ОДПІ та інших контролюючих органів засобами телекомунікаційного зв’язку», - закликала Віра Маковська.
Кредитні борги та проценти в іноземній валюті звільнені від оподаткування
Законом України від 09.04.2015 №321-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань, який набрав чинності з 7 травня 2015 року.
Зокрема, змінами передбачено, що сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім цього, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Нацбанку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Дані норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія зазначеного положення поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалася починаючи з 1 січня 2015 року.
Скористайтесь сервісом ДФСУ «Пульс»
Дніпропетровська ОДПІ звертає увагу платників, що головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників. Ефектом такого зворотного зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва краю. Працівники Державної фіскальної служби не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи.
Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФСУ „Пульс” (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Прес-служба СМР - 16.06.2015.
