За два місяці 2018 року місцеві бюджети Дніпропетровщини

отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн.

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області у січні – лютому поточного року надійшло 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,4 млн. грн. більше надходжень відповідного періоду 2017 року.

Зростання доходів місцевих громад досягнуто по таким бюджетоутворюючим джерелам як: податок на доходи фізичних осіб – на 463 млн. грн., єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва – на 124,9 млн. грн., плата за землю – на 9,4 млн. грн.

«Додаткові кошти, які надходять на рахунки місцевих громад Дніпропетровщини працюють на поліпшення соціальних умов мешканців регіону. Досягти таких показників тільки зусиллями працівників фіскальної служби області без тісної співпраці з платниками та органами місцевого самоврядування було б неможливо», – відзначила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

З початку року Дніпропетровською митницею ДФС

оформлено 19 електромобілів

З 1 січня 2018 року тимчасово звільнено від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС з початку року імпортовано 19 електромобілів торгівельних марок NISSAN, FIAT, TESLA та MERCEDES-BENZ. Всі авто ввезено фізичними особами.

З урахуванням вищезазначених змін в оподаткуванні, у 2018 році при ввезенні електрокарів імпортери економлять понад 20% коштів за рахунок відсутності митних платежів.

За словами фахівців Дніпропетровської митниці ДФС, ці зміни спрямовані на приведення у відповідність законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що дозволить на законодавчому рівні створити сприятливі умови для зниження рівня енергетичної залежності України від іноземних держав та зниження екологічної забрудненості повітря шляхом стимулювання придбання та використання екологічного транспорту в Україні.

Право платника на податкову знижку

визначено Податковим кодексом України

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області нагадує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Для реалізації права на податкову знижку платнику ПДФО необхідно заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклараця) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку відображається платником податків у розділі V Декларації.

У рядку 13 Декларації вказуються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до ст.166 ПКУ.

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та

сплатила податки за межами України, для отримання права

на зарахування сплачених податків повинна надати довідку

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області повідомляє, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п 13.5 ст 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Постачання товарів без ввезення з-за кордону:

як підтвердити виконання нерезидентом зобов’язань?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, зі змінами і доповненнями (далі – Інструкція) банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару без його ввезення на територію України виключно за наявності однієї з таких умов:

¨ зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

¨ подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Слід зауважити, що здійснення контролю за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України та перепродається нерезиденту, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Контроль за такою експортною операцією банк здійснює відповідно до вимог Інструкції.

Суборенда земельної ділянки: хто є платником орендної плати за землю?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області звертає увагу, що відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (підпункти 288.2, 288.3 ст.288 ПКУ).

Згідно зі ст.8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до п.288.6 ст.288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

З початку року 8 підприємців Дніпропетровщини позбулися ліцензій

за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Протягом січня – лютого 2018 року місцеві бюджети області поповнилися на 14,3 млн. грн. від плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 1,5 млн. грн. більше фактичних надходжень двох місяців минулого року. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Усього в області діє 13211 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4986 платниках. Наразі, впродовж січня – лютого поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 1948 ліцензій, з них 1053 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 895 – тютюнових виробів.

Разом з тим, за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 465 ліцензій; анульовано 319 ліцензій, у тому числі – 8 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

До уваги платників ПДВ!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області нагадує, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Податок на прибуток: деякі випадки збільшення

фінансового результату до оподаткування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області повідомляє, що відповідно до п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.1 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст.39 ПКУ.

Норми п.п.140.5.2 п.140.5 ст.140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст.140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Транспортний податок:

термін проведення перерахунку у разі виявлення розбіжностей

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області інформує, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення, зокрема, з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

- заяви платника транспортного податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

¨ об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;

¨ розміру ставки транспортного податку;

¨ нарахованої суми транспортного податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Нові позиції декларації про майновий стан і доходи:

особливості заповнення

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області звертає увагу на те, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Слід зазначити, що в оновленій Декларації з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.

Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розстрочення податкових зобов’язань здійснюється при умові одночасного подання до контролюючого органу разом із Декларацією письмової заяви довільної форми, що має містити:

- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;

- дату та підпис платника податків.

Відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі Декларації «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до п.п.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ)».

Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документа на Дніпропетровській митниці ДФС

Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій), складає:

- у лютому 2018 року: 12155 шт. (99%).

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.02.2017 по 28.02.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

У порівнянні з січнем 2018 року у лютому 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.

Нові довідники податкових пільг діють з 1 січня 2018 року

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області повідомляє, що ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.01.2018:

- №86/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- №86/2 – Довідник інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

https://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.htm

Реорганізація шляхом злиття (приєднання):

у правонаступника відсутні підстави для

коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області звертає увагу, що пунктами 3, 6 ст.4 розділу І Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Якщо товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відсутні.

Але, операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто, за результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Безоплатно отримані основні засоби:

коли нараховується у податковому обліку амортизація?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області інформує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п.138.3 ст.138 розділу ___ ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п.138.3 ст.138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ).

Згідно з п.п.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

¨ вартість гудвілу;

¨ витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

¨ витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток (далі – платник податку).

Відповідно до п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, які безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ.

Водночас, згідно з п.11 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

При цьому відповідно до п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів. Отже, на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась.

Тобто, до переліку об’єктів основних засобів, які підлягають амортизації у податковому обліку, не відносяться основні засоби, безоплатно отримані платником податку до 01.01.2015, крім:

· безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;

· основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

· безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

· основних засобів, якщо їх вартість визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України від 21.10.2010 № 2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015).

Нерухоме майно не є об’єктом оподаткування:

чи необхідно подавати декларацію з податку на нерухомість?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи (далі – платники) самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначені об’єкти, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення об’єкта нерухомості до категорій, визначених п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» завідувача сектору організації роботи Філоненко О.С. на тему: «Новації податкового законодавства 2018 року»

Питання 1. Доброго дня. Чи сплачує авансові внески з податку на прибуток платник єдиного податку при виплаті дивідендів?

Відповідь. Доброго дня.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1. 1 ст. 57 ПКУ у редакції, що діє з 01.01.2018, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Отже, починаючи з 01.01.2018, для платників єдиного податку (третьої та четвертої групи) відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів. Тобто, платники єдиного податку (третьої та четвертої групи) не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті з 01.01.2018 дивідендів, в тому числі за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018.

Питання 2. Вітаю. У минулому році отримав у подарунок від рідного брата автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідь. Доброго дня.

Законом України від 23 лютого 2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» внесено зміни до статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Так, з 1 січня 2017 року звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника членами його сім’ї другого ступеня споріднення.

До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.

Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, якщо у 2017 році було отримано подарунок від рідного брата і у платника не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу не подає.

Питання 3. Доброго дня. У якій сумі не оподатковується вартість путівок, що надаються роботодавцем?

Відповідь. Доброго дня.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його членів сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, а за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 18 615 грн) (підпункт 165.1.35 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

Питання 4. Будь ласка, скажіть, які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичними особами у 2018 році?

Відповідь. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухомість сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Питання 5. Мене цікавить питання: чи необхідно платнику єдиного податку при виплаті доходу нерезиденту сплачувати податок з таких доходів?

Відповідь. Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (пункт 297.5 статті 297 Податкового кодексу України).

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

За два місяці 2018 року 153 громадянина Дніпропетровської області скористалися сервісом ДФС України «Пульс»

Протягом січня – лютого поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» надійшло 153 звернення від мешканців Дніпропетровщини, що на 150 звернень більше, ніж за два перших місяці 2017 року.

Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Найактуальніша тема, яка хвилювала платників області - звітність та реєстрація накладних. З цього приводу на сервіс ДФС України «Пульс» надійшло 102 звернення, або 66,7% від загальної кількості звернень по Дніпропетровській області.

Крім того, платники дзвонили на сервіс «Пульс» з приводу організації роботи органів ГУ ДФС області (33 звернення), роботи ЦОПів регіону (7 звернень) тощо.

Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0-800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Набули чинності зміни до

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області повідомляє, що 16.03.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 19¹, 19³ розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Змінами, внесеними Наказом №7, зокрема передбачно, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

Наказ №7 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.03.2018 №021.

Аванс повернуто продавцем, реєстрація платником ПДВ якого анульована: коригування податкового кредиту покупцем

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області нагадує, що згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма п.192.1 ст.192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п.192.2 ст.192 ПКУ).

Водночас, згідно з п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Підпунктом 3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами і доповненнями, передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.

Отже, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

Платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці,

враховує суму коштів, отриманих за товари, відвантажені

під час перебування на спрощеній системі оподаткування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області звертає увагу, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку на прибуток (далі – платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Особливості повернення готівкових коштів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетроській області інформує, що відповідно до ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку. У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки повернення коштів здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.