ДФС продовжує боротьбу з тіньовим бізнесом
Детінізація економіки стала головною тематикою прес-конференції Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, яка відбулась 12 листопада у прес-центрі Кабінету Міністрів України.
«Ми працюємо над детінізацією економіки в усіх галузях. Так, зокрема, за рахунок електронної системи адміністрування ПДВ з тіньового бізнесу до бюджету щомісяця надходить більше 2 млрд. грн. Спочатку року на стадії реєстрації податкових накладних в ЄРПН було зупинено операції на 243 млрд. грн., що майже в 9 разів більше, ніж за весь минулий рік. Зупинено діяльність більше ніж 50 конвертаційних центрів», – підкреслив Роман Насіров.
Крім того, до бюджету вдалося повернути ще близько 1,5 млрд. гривень. Це кошти, які сплачені за кримінальними провадженнями та податковим компромісом, а також надійшли від реалізованого майна. Також з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму близько 1 млрд. грн. Вилучені товарно-матеріальні цінності зберігаються у якості речових доказів, і у разі прийняття судом звинувачувальних вироків будуть стягнуті в дохід держави.
Однією з найактуальніших тематик останнього часу стала перевірка органами ДФС IT-компаній.
«Недобросовісні платники для власного збагачення зараз активно використовують як сферу ІТ-технологій, так й інші галузі. Але перевірки проводяться не за галузевими ознаками, а лише на підставі, в першу чергу, аналітичних даних. Так, наприклад, на сьогодні у сфері ІТ офіційно діє близько 5 тисяч компаній, але з початку 2015 року було проведено лише 17 планових перевірок та 170 позапланових перевірок таких компаній. А до ТОП-100 цієї галузі за найбільшими обсягами взагалі не застосовувалися будь-які процесуальні дії. Перевірки же застосовуються лише до тих компаній, які було помічено у порушенні чинного законодавства», - зазначив Сергій Білан.
Голова ДФС Роман Насіров вважає, що найголовніше – створити в державі рівні умови для всіх підприємців та працювати виключно в правовому полі. ДФС відкрита до діалогу з бізнесом і вже співпрацює з профільними асоціаціями щодо поліпшення умов ведення бізнесу в Україні і, зокрема, закликає представників IT-галузі, які працюють в рамках діючого законодавства, співпрацювати заради створення прозорої та конкурентоспроможної ситуації на ринку.
Співробітниками Головного управління власної безпеки ДФС спільно з працівниками СБУ та військової прокуратури 2 години тому затримано інспектора митного поста Краківець Львівської митниці за отримання хабара у сумі 200$.
Неправомірну вигоду працівник митниці вимагав за надання незаконних переваг при митному оформленні транспортного засобу.
У ході операції також затриманий працівник Львівської митниці з відділу протидії контрабанди, якому інспектор передав одержаний хабар.
За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження та проводиться розслідування.
10 листопада Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров презентував комплексне комп’ютерне тестування професійних та особистісних якостей працівників ДФС в рамках відбору фахівців у службу за новою процедурою. До проведення тестування були залучені провідні спеціалісти – консорціум HR-експертів, які мають досвід роботи як з бізнесом, так і з державними установами.
«Найближчим часом тестування пройдуть працівники Центрального апарату. У подальшому результати тестування, разом з іншою важливою інформацією про професійну діяльність співробітників служби, стануть базою для прийняття кадрових рішень», – зазначив Роман Насіров.
У тестуванні використані оригінальні методики двох міжнародних компаній: MIDOT та HUDSON. Воно складається з трьох основних блоків.
Перший – це тест на благонадійність, під час якого оцінюватиметься рівень чесності та щирості тестованого, його готовність дотримуватися встановлених правил і процедур, рівень толерантності в обслуговуванні внутрішніх і зовнішніх клієнтів.
Другий – опитування щодо особистісних якостей, що надасть цілісний опис особистості за п'ятьма основними чинникам – емоційна стабільність, відкритість до спілкування, широта мислення, готовність надавати допомогу і підтримку, а також відповідальність.
Третій – оцінка професійних навичок, необхідний в роботі в залежності від рівня займаної посади.
Після тестування працівників центрального апарату заплановано проведення тестування працівників ДФС і в регіонах.
Нагадуємо, що у рамках оптимізації роботи служби передбачено планове, за дорученням Кабінету Міністрів України, скорочення працівників на рівні 30 відсотків. З огляду на це, в ДФС мають залишитися справжні професіонали, а також залучатися молоді кадри, які готові швидко вчитися та працювати на майбутнє країни.
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Житомирській області викрито факт незаконної легалізації коштів одним з будівельних підприємств.
Встановлено, що зазначене підприємство, яке будує житловий комплекс у Київській області, отримало від державної іпотечної установи певну суму коштів. Частину отриманих коштів було витрачено на придбання силового трансформатора за завищеною ціною.
У подальшому з метою легалізації 6 млн. грн., одержаних внаслідок завищення ціни, службові особи забудовника перерахували ці гроші через компанію-генпідрядника на рахунки фірм з ознаками фіктивності.
За даними фактами до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.
З початку 2015 року Контакт – центром Державної фіскальної служби надано 1 084,8 тис. відповідей на запитання платників податків та громадян. Більшість з них, 1 048,6 тис. – надано у телефонному режимі. Електронною поштою та факсом надано 33,9 тис. відповідей. З використанням автовідповідача користувачі отримали 2,3 тис. відповідей на свої запитання.
Найбільше суб`єктів господарювання цікавили питання податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.
За 10 місяців 2015 року з використанням Бази знань платникам податків було надано 516 письмових консультацій. Станом на 1 листопада База знань налічує 13,9 тис. запитань – відповідей.
Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу.
З початку року за допомогою ЗІР самостійно знайшли відповіді на свої запитання майже 2,2 млн. клієнтів офіційного веб-порталу ДФС. Також у січні-жовтні поточного року ЗІР поповнено новими розділами: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни у законодавстві», «Контакт-центр ДФС», «Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», «Інтерактивна мапа».
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках операцій «Рубіж-2015», «Акциз-2015», «Нафтопродукт-2015» та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України на підставі ухвали суду проведено обшуки на території промислової ділянки, де виявлено міні-нафтопереробний завод з виготовлення пально-мастильних матеріалів із використанням обладнання повного циклу переробки.
Під час обшуку вилучено 411 тонн пально-мастильних матеріалів в цистернах на загальну суму 8,6 млн. гривень, обладнання, 3 системні блоки, 1 ноутбук, 4 мобільні телефони, первинні фінансово-господарські документи та чорнові записи. Слідчо-оперативні заходи тривають.
7 листопада 2015 року в зоні митного контролю митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці працівниками відділу власної безпеки при Головному управлінні ДФС в Одеській області спільно зі співробітниками управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці здійснено огляд вантажного автомобіля, який прибув на паромі з Туреччини з товаром «пластикові палети» та прямував транзитом до Російської федерації.
В ході проведення огляду у вказаному транспортному засобі виявлено підроблені марки акцизного податку України у кількості близько 2,5 млн. штук, незаконне використання яких нанесло б збитків державному бюджету України у сумі понад 17,3 млн. гривень.
На теперішній час вживаються заходи щодо встановлення осіб, причетних до організації незаконного каналу надходження підроблених акцизних марок та інших фактів їх використання.
Працівники Головного управління власної безпеки Державної фіскальної служби України спільно з працівниками Генеральної прокуратури України затримали двох працівників слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників.
Останні в процесі досудового слідства у кримінальному провадженні створили умови для перешкоджання господарській діяльності одного з підприємств міста Києва та вимагали перерахувати на особистий банківський рахунок грошові кошти у сумі 230 тис. грн. за непроведення обшуків на підприємстві.
З цією метою слідчі розголошували відомості щодо діяльності цього та пов’язаних підприємств, а також іншу інформацію, розкривати яку заборонено Кримінальним процесуальним кодексом.
Після отримання коштів на наданий ними банківський рахунок службових осіб затримано.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст. 368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та зловмисників затримано до обрання судом міри запобіжного заходу.
Працівниками податкової міліції м. Києва у ході розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України на підставі ухвали суду проведено обшуки в магазині, інтернет-магазині та на квартирі, яка використовувалася як складське приміщення фігурантами провадження.
Під час обшуку виявлено 182 одиниці продукції Apple: мобільні телефони Iphone, планшети Ipad, ноутбуки MacBook, годинники Apple Watch, медіаплеєри iPod, медіаприставки, які були контрабандно ввезені на територію України. Загальна вартість вилученої електроніки складає понад 1 млн. грн. Тривають слідчі дії.
За оперативними даними у січні-жовтні 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 463,4 млрд. грн., що на 119,3 млрд. грн., або на 34,7 відс., більше січня-жовтня попереднього року. До державного бюджету забезпечено 383,7 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 79,7 млрд. гривень.
Надходження (збір) до загального фонду державного бюджету склали 382,9 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 102,1 відс., додатково забезпечено 7,8 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 101,2 відс. (+1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 104,4 відс. (+1,5 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 102,3 відс. (+0,7 млрд. грн.), ввізного мита – 104,4 відс. (+1,3 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – 103,1 відс. (+0,7 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 103,1 відс. (+0,6 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 253,8 відс. (+2 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-жовтні 2015 року приріст до відповідного періоду 2014 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 30,4 відс. (+26 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (робіт, послуг) – на 28 відс. (+18,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 32,7 відс. (+7,7 млрд. грн.), ввізного мита – у 3,5 раза (+22,3 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 72,8 відс. (+9,5 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – у 8,6 раза (+17,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,6 раза (+2 млрд. грн.), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності – на 44,4 відс. (+0,6 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 52,5 млрд. грн. податку на додану вартість, у т.ч. в автоматичному режимі – на 29,6 млрд. гривень.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 148,7 млрд. гривень.
Спеціальним підрозділом Головного управління власної безпеки та Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС викрито протиправну схему імпорту, яка діяла за сприянням службових осіб територіальних органів ДФС протягом 2014-2015 рр. на території м. Києва та Київської області.
Під час розслідування встановлено, що організована група осіб з метою прикриття незаконної діяльності використовувала реквізити підприємств з ознаками фіктивності (засновники, директори та бухгалтери яких або померли, або не мали жодного відношення до створення та діяльності заснованих підприємств) та імпортувала на територію України товари на суму понад 14 млн. грн. За результатами такої діяльності бюджет недоотримав майже 5 млн. грн. обов’язкових платежів.
Під час проведення митних процедур працівниками власної безпеки ДФС вилучено товари, які незаконно ввозились на територію України, на загальну суму понад 4 млн. грн. та документи з ознаками підробки, які свідчать про протиправну діяльність службових осіб органів ДФС.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що
19 листопада 2015 року останній день сплати:
- податку на прибуток підприємства за 3-й квартал;
- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності, за 3-й квартал;
- ПДВ за 3-й квартал платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу;
- екологічного податку за 3-й квартал;
- рентної плати за користування надрами за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;
- рентної плати за спеціальне використання води за 3-й квартал;
- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 3-й квартал;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за 3-й квартал з урахуванням фактично сплачених авансових внесків;
- збору за місця для паркування транспортних засобів за 3-й квартал;
- туристичного збору за 3-й квартал;
- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані у 3-у кварталі платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями першої та другої груп;
- єдиного податку юридичними та фізичними особами – підприємцями, віднесеними до третьої групи, за 3-й квартал.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.
Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.
Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації), крім неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.
Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески:
- за підсумками першого кварталу: з червня – грудня звітного (податкового) року та січня – травня наступного звітного (податкового) року;
- за півріччя: з вересня – грудня звітного (податкового) року та січня – травня наступного звітного (податкового) року;
- за три квартали: з грудня звітного (податкового) року та січня – травня наступного звітного (податкового) року.
Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 102.21 (терміни сплати податку) категорії 102 (податок на прибуток підприємства) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім ФОП, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, у пункті 3 частини 1 статті 4 Закону №2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713 (далі – Інструкція №5).
Дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією №5.
Таким чином, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.
Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 301.03 (база нарахування) категорії 301 (єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
На 11,9 відсотків збільшилися загальні вагові показники експортованої продукції підприємств Дніпропетровщини, які було оформлено Дніпропетров- ською митницею ДФС за 10 місяців 2015 року. Вартість задекларованих товарів збільшилась на 17,8 відсотків.
Загальні обсяги імпорту збільшилися на 37,7 відсотки, при цьому, вартість імпортованих товарів зросла, у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 27,3 відсотки.
Загалом, за 10 місяців поточного року до Дніпропетровської митниці ДФС суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності подано 60 тисяч 631 експортна і 48 тисяч 466 імпортних митних декларацій.
Пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Так, наприклад, у разі перевищення у січні – жовтні 2015 року обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп з 01.01.2016 зобов’язані застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.
На офіційному веб-порталі Державної фіскльної служби України оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України» за посиланням:
https://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63903.html.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
З 01.09.2015 розмір максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, становить 23 426 гривень.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив про особливості надання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30.10.2015 для отримання послуг ЕЦП представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально з дотриманням вимог Закону України від 12.09.1993 №3425 «Про нотаріат».
Звертаємо увагу, що у довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
Просимо поставитися з розумінням до змін в обслуговуванні клієнтів.
Нагадаємо, що у Дніпропетровській області діє 5 відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС (далі – пункти).
Клієнти можуть отримати безкоштовні сертифікати відкритих ключів у містах:
- Дніпропетровськ (2 пункти),
- Кривий Ріг,
- Нікополь,
- Павлоград.
Детальна інформація щодо режиму роботи пунктів, їх адрес та телефонів розміщена на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Контакти» за посиланням: https://acskidd.gov.ua/contacts.
Довідки за телефоном (0562) 27–30–76.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями мінімальний страховий внесок це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
06 листопада 2015 року в інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулася прес - конференція на тему: "Боротьба з конвертаційними центрами" за участі начальника відділу викриття економічних злочинів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Романа Стародубцева.
За його словами: "У Дніпропетровській області з початку року ліквідовано 7 центрів конвертацій. Сума проконвертованих коштів складає близько 947 млн. грн. Ймовірні втрати до бюджету склали 156,3 млн.грн. Загальна сума арештованих грошових коштів складає 7,1 млн. грн. Встановлено 38 осіб, причетних до діяльності центрів «конвертацій», з яких 6 оголошено про підозру у здійсненні злочинів. Також, встановлено 73 підприємства транзитних-конвертацій".
Роман Стародубцев додав, що за 10 місяців в регіоні відкрито 29 кримінальних проваджень: 8 з яких – по статті 205 КК України; 10 – по статті 212 КК України; 11 – по інших статтях. Крім того, виявлені 320 підприємств-вигодонабувачів по центрах конвертацій. На відпрацюванні знаходиться 364 підприємства.
"Підрозділами податкового і митного аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 44 перевірки підприємств-вигодонабувачів, з яких 22 підприємства – по взаємостосунках з СПД, що входять в центри «конвертацій», ліквідовані в поточному році та 22 підприємства – по конвертаційним центрам, ліквідованим в минулих роках. Всього по актах перевірок донараховано і стягнуто до бюджету 26,6 млн. грн.», - зазначив Роман Стародубцев.
З метою залучення широкої громадськості та бізнесу до обговорення проекту податкової реформи Міністерства фінансів, за ініціативи Прем’єр-міністра України 6 листопада 2015 року відбулося публічне обговорення в рамках проекту "Національний діалог: обговорення концепції податкової реформи".
Публічні дискусії проведено за участі заступника Міністра фінансів України Олени Макеєвої, першого заступника голови Дніпропетровської ОДА Олега Кужмана, президента Дніпропетровської торгово-промислової палати Віталія Жмуренко та представниками експертного середовища, бізнесу та громадськості.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 28.10.2015 набрала чинності стаття 5 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) у редакції Закону України від 02.07.2015 №577-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції».
Згідно з цією статтею звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Відповідно до статті 5 Закону №393 в усіх податкових інспекціях м. Дніпропетровська та області створені електронні поштові скриньки для запитів на отримання публічної інформації та для подання письмових звернень в електронному вигляді.
З електронними поштовими скриньками податкових інспекцій області для подання письмових звернень в електронному вигляді можна ознайомитися на головній сторінці офіційного суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» у розділі «ДФС у регіоні», підрозділі «Головне управління» (підрозділ «Контакти») за посиланням:
https://dp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/221768.html.
Електронні адреси Головного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області для подання:
- громадянами письмових електронних звернень – dp.zvern436@sfs.gov.ua;
- запитів на публічну інформацію – dn.publik436@sfs.gov.ua.
Зазначені електронні поштові скриньки розміщені на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням:
https://dp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kontakti-/.
Звертаємо увагу, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (стаття 5 Закону №393).
Таким чином, електронне звернення, якщо воно надсилається без використання електронного цифрового підпису, повинно мати вигляд сканкопії та/або фотокопії.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 06.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2015 №841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання», що зареєстровний у Міністерстві юстиції України 13.10.2015 за №1248/27693 (далі– Наказ № 841).
Цим наказом затверджено:
- нову форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт;
- Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
Наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 №845 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» втратив чинність.
Наказ №841 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 06.11.2015 №86.
Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».
Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються у базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування у базу сертифікатів нового договору зазначений договір необхідно переукласти.
Дніпропетровська ОДПІ нагадує платникам податків, що при сплаті податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (далі – Порядок).
Порядком передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле № 1 – друкується службовий код (знак) ”*” (ознака платежу);
поле № 2 – друкується розділовий знак ”;” та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);
поле № 3 – друкується розділовий знак ”;” та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
поле № 4 – друкується розділовий знак ”;” та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
поле № 5 – друкується розділовий знак ”;” та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
поле № 6 – друкується розділовий знак ”;” та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
поле № 7 – друкується розділовий знак ”;”.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).
Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).
Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту встановлений виключний перелік підстав скасування (відкликання) посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису.
Так, сертифікат автоматично скасовується Центром, без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу), у випадку не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів або закінчення строку чинності сертифіката підписувача.
Сертифікат скасовується за письмовою заявою, без додаткового повідомлення, у випадку припинення діяльності суб’єкта господарювання – заявника, розірвання підписувачем трудового договору з юридичною особою – заявником, у разі компрометації особистого ключа, за заявою заявника або його уповноваженого представника.
Разом з тим, сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром, з письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі:
- набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;
- смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду;
- визнання підписувача недієздатним за рішенням суду;
- надання заявником недостовірних даних, припинення (розірвання) договору з заявником.
Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (https://www.acskidd.gov.ua) та є доступним кожному користувачу.
Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізична особа – платник податку, який був звільнений з місця роботи, має право на отримання податкової соціальної пільги в місяці, в якому відбулося таке звільнення.
Така законодавча норма передбачена відповідно до підпункту 169.3.4 пункту 169.3 статті 169 Податкового кодексу України.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У цьому році ця сума не повинна перевищувати 1 710 грн.
Крім того варто зазначити, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Отже, оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то слід зауважити, що при прийнятті на нове місце роботи, така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги.
Проте, особа має право на пільгу вже у наступному місяці після прийняття на роботу.
Фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, формують і подають до фіскальних органів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 №435.
Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з табл. 1 додатка 5 (п.10 розділу ІV Порядку №435).
Базою нарахування єдиного внеску для платників податків на загальній системі оподаткування (крім фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (прибуток).
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законом про ЄСВ, платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, несуть фінансову та адміністративну відповідальність згідно зі ст.25 Закону про ЄСВ та ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х.
Чи повинні фермерські та особисті селянські господарства нараховувати та сплачувати ЄВ при виплаті винагороди членам цих господарств?
Оскільки членів фермерських та особистих селянських господарств не віднесено до категорії платників єдиного внеску, то на суму виплаченої їм винагороди фермерські та особисті селянські господарства не нараховують та не утримують єдиний внесок. При цьому єдиний внесок нараховується та утримується на суму оплати праці найманих працівників, з якими фермерські та особисті селянські господарства заключили трудові договори (контракти).
Чи звільняється від сплати ЄВ працюючий на підприємстві пенсіонер за віком?
Сплата єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) регулюється Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Згідно п. 2 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 працівники, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних особах, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками ЄВ.
Платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати ЄВ (п.1 частина 2 ст. 6 Закону № 2464).
Звільнення від сплати ЄВ для працюючих на підприємстві пенсіонерів законодавством не передбачено.
Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) порушення платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених статтею 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
При цьому згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу норми пункту 1201.1 статті 1201.1 не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.
Пунктом 1201.2 статті 1201 Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 1201, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 1201.3 статті 1201 Кодексу).
У який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування?
Відповідь. Відповідно до статті 183 Податкового кодексу України, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість, на сплату інших податків і зборів, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним статтею 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
За яких умов застосовується РРО фізичними особами – платниками єдиного податку другої та третьої групи з 23.07.2015?
Відповідь. Згідно зі статтею 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Яким чином відображається у звіті про суми нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування донарахування до мінімальної заробітної плати за попередні періоди?
Відповідь. Починаючи з 01 червня 2015 року звітність щодо нарахованого єдиного внеску за травень 2015 року і за попередні періоди, починаючи з 01 січня 2011 року, повинна подаватися згідно з формами, визначеними Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435.
Відповідно до зазначеного Порядку тип нарахування з кодом 13 – це сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу). Відповідно цей тип нарахування використовується для відображення сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою, що нараховуються у звітному місяці.
У випадках, коли необхідно відобразити донарахування до мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за попередні звітні періоди, починаючи з травня 2015 року використовується тип нарахування з кодом 2 для відображення таких сум у таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435. При цьому заповнюються лише реквізити 19 та 21 таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435. За звітні періоди по квітень 2015 року включно таке донарахування відображається лише у рядках 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 та 6.1.8 таблиці 1 додатка 4 до Порядку№435.
За якою формою подавати податкову звітність платникам єдиного податку четвертої групи?
Відповідь. З 1 січня 2015 року фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок.
Відповідно до п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи повинні сплачувати податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
З метою дотримання вимог чинного податкового законодавства наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
З огляду на те, що на сьогодні даними платниками подано декларації за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 №864, і податкові зобов’язання на 2015 рік нараховуються помісячно, як наслідок, в інтегрованій картці платника податку обліковується податковий борг та умовно нараховані штрафні санкції. Щоб унеможливити виникнення штучного податкового боргу та умовно нарахованих штрафних санкцій, платникам єдиного податку четвертої групи рекомендовано (за необхідності) подати уточнюючі податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік.
Чи має право фізична особа – підприємець подавати до контролюючого органу звітність в електронному вигляді?
Відповідь. Підпунктом «в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.48.1 ст.48 ПКУ, податкова декларація складається за формою, затвердженою у порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 ПКУ та чинному на час її подання.
Чи може приватний підприємець — платник єдиного податку другої групи скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами?
Відповідь. Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи може скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, за наявності належним чином оформлених документів (з обов'язковим зазначенням у заяві на отримання відпустки відомостей про перебування в декретній відпустці такого найманого працівника).
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування,
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464 базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншого за розмір мінімального страхового внеску.
Єдиний внесок для зазначених платників встановлюється у розмірі 34,7 відсотка.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Водночас згідно з підпунктом 2 пункту 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахуиаипя і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449), фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 11 розділу IV Інструкції №449).
Пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.
Відповідно до пункту 136.2 статті 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункту 136.1 статті 136 Кодексу, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу;
- 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 Кодексу (пункт 136.3 статті 136 Кодексу).
Згідно з пунктом 136.4 статті 136 Кодексу під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
- 10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;
- 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).
Зазначена іформація та відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 102.04 (ставки податку) категорії 102 (податок на прибуток підприємств) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
На сьогодні в Дніпропетровській області створено та працюють 37 Центрів обслуговування платників, які надають інформаційні, консультативні та 25 видів адміністративних послуг. З них - 17 у головних офісах державних податкових інспекцій області, 20 - у відділеннях ДПІ області.
Діяльність Центрів обслуговування платників області забезпечує 359 фахівців. Загалом, з початку року працівниками таких Центрів надано 1 млн. 961 тис. послуг.
З метою ефективності якості надання послуг у Центрах обслуговування платників проводиться анкетування платників. Так, за дев’ять місяців 2015 року отримано 4 тисячі 460 анкет, в яких платниками надано позитивну оцінку роботи Центрів обслуговування платників.
З переліком безоплатних адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини та інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на суб-сайті Територіальні органи ГУ ДФС у Дніпропетровській області в розділі «Адміністративні послуги» та в Центрах обслуговування платників.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.10.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 №747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за №1113/27558 (далі – Наказ №747) (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2015 №80).
Основні зміни у порядку обліку платників податків та порядку реєстрації платників податку на додану вартість, внесені Наказом №747, викладені на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) (sfs.dov.ua) у розділі «ПОВІДОМЛЕННЯ ТА НАГАДУВАННЯ» та у листі ДФС України від 23.10.2015 №39139/7/99-99-11-01-01-17 «Про зміни у порядку обліку платників та порядку реєстрації платників ПДВ» (далі – лист №39139).
Лист №39139 розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
https://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/listi/64563.html
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) можна отримати на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Контакти» за посиланням:
https://www.acskidd.gov.ua/contacts
Перелік документів, необхідних для отримання послуг електронних цифрових підписів, наведено у розділі підготовка документів та реєстрація, розміщеного на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Реєстрація користувачів» за посиланням:
https://www.acskidd.gov.ua/r_kor.
Відповідна інформація розміщена у розділі «Актуальні запитання» на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:
Протягом останніх трьох місяців, з початку проведення операції «Урожай - 2015», завдяки спільним заходам податківців Дніпропетровської області з органами місцевого самовря- дування, управліннями праці та іншими державними установами cуб'єкти господарювання аграр- ного сектора підвищили розмір заробітної плати 8644 особам, які задіяні у сільському господарстві.
Отже, сума виплаченої заробітної плати збільшена на 15,2 млн. грн., чим забезпечено додаткові щомісячні надходження податку на доходи фізичних осіб у сумі 2,6 млн. грн., єдиного соціального внеску – 5,9 млн. грн.
До того ж, за період проведення операції «Урожай - 2015» аграріями добровільно оформлено трудові відносини з 2556 найманими працівниками, яким нарахована заробітна плата на загальну суму 6 млн. 49 тис. грн. Додаткові надходження в цьому випадку склали: ПДФО – майже 1 млн. грн., ЄСВ – 4,7 млн. грн.
Тож, легалізація трудових відносин залишається одним з напрямків діяльності працівників Державної фіскальної служби Дніпропетровщини. З метою забезпечення соціального захисту громадян органами відомства ведеться активна робота з виявлення і припинення використання праці незареєстрованих найманих працівників та виплати заробітної плати у «конвертах».
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з виплат, що компенсуються з бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №410 (далі – постанова №410) затверджено Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків (далі – Перелік).
Постанова №410 набрала чинності 10.09.2014, тобто з дати її офіційного опублікування (опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.09.2014 №165).
У зв’язку з набранням чинності постановою №410 втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2014 №216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків»
Постановою №410 затверджено перелік медичних виробів за кодами УКТЗЕД. З дати набрання чинності постановою №410 за ставкою податку на додану вартість (далі – ПДВ) 7 відсотків підлягають оподаткуванню виключно ті медичні вироби, які визначено у Переліку, з урахуванням наявності відповідного маркування для встановлених у Переліку товарних позицій, незалежно від ставки ПДВ, яка застосовувалась при їх придбанні чи ввезенні на митну територію України.
Медичні вироби, які не увійшли до Переліку, з дати набрання чинності підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 20 відсотків як під час їх митного оформлення при ввезенні на митну територію України, так і при їх постачанні на митній території України.
Пунктом 172.1 статті 172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
При цьому дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш, як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 статті 172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу, тобто 5 відсотків (пункт 172.2 статті 172 Кодексу).
Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковуються згідно із статтею 172 Кодексу у порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 Кодексу, тобто 15/20 відсотків (залежно від суми отриманого доходу) (пункт 172.9 статті 172 Кодексу).
Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV із змінами (далі – Цивільний кодекс) встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Таким чином, об’єкт нерухомого майна у вигляді квартири, частина якої перебуває у власності менше трьох років, також перебуває у власності менше зазначеного терміну.
Отже, дохід від продажу власником (фізичною особою) об’єкта нерухомого майна, не отриманого у спадщину, за умови перебування частини такого майна у власності понад трьох років не оподатковується, а іншої частини менше трьох років, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків – при отриманні доходу резидентом та 15/20 відсотків – при отриманні доходу нерезидентом.
Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 103.02 (Податок на доходи фізичних осіб – об’єкт оподаткування) Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Відповідальність, яка настає за порушення митних правил?
Відповідь. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.
При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Які на теперішній час є види адміністративних стягнень за порушення митних правил?
Відповідь. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Ппідстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил
Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
2. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Платники Дніпропетровської ОДПІ перерахували понад 450 мільйонів гривень єдиного соціального внеску
За січень-жовтень 2015 року надійшло понад 450 мільйонів гривень єдиного соціального внеску, що на 40 мільйонів гривень більше планової суми та на 100 мільйонів, або на 28,6 відсотків більше, ніж минулорічні надходження.
Лише за жовтень поточного року надійшло понад 53 мільйона гривень, що майже на 6 мільйонів гривень більше запланованої суми та на 16 мільйонів гривень більше надходжень жовтня минулого року або на 42,5 відсотків.
Середньомісячні надходження єдиного соціального внеску у поточному році склали понад 45 мільйонів гривень, що на 10 мільйонів гривень або на 9,8 відстоків більше минулорічного показника. Платниками Дніпропетровського району в середньому за місяць сплачено 25,7 мільйонів гривень, м. Синельникове – 9,3 мільйона гривень, Синельниківського району – 4,8 мільйона гривень, Солонянського району – 5,2 мільйона гривень. Поряд із цим надходження єдиного внеску від бюджетних організацій складають третину загальної суми надходжень єдиного внеску.
Зростання середньомісячних надходжень пов'язано з додатковими надходженнями єдиного внеску, пов’язаними із застосуванням у 2015 році понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску – на 4 мільйонів гривень, від новостворених підприємств – на 0,6 мільйонів гривень, від бюджетоутворюючих підприємств – на 1,2 мільйонів гривень.
Можливістю застосувати понижуючого коефіцієнта скористалися понад 20 платників-юридичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Платникам єдиного соціального внеску про зміни мінімальної заробітної плати
Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким, зокрема, перенесено підвищення мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну працю. Розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 становить 1 378 гривень. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Звертаємо увагу роботодавців! У разі якщо підприємством за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску, виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., таке підприємство повинно здійснити донарахування єдиного внеску, виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року – 1 378 грн.
Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводилась до 01.09.2015 року.
Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень–грудень 2015 року.
У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.
До початку роботи працівника до Дніпропетровської ОДПІ необхідно подати повідомлення про прийняття на роботу
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства (установи, організації) або фізична особа повинна подати до Дніпропетровської ОДПІ за місцем обліку платника єдиного внеску повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.
Скористайтесь сервісом ДФСУ «Пульс»
Дніпропетровська ОДПІ звертає увагу платників, що головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення проблемних питань платників. Ефектом такого зворотного зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва. Працівники ДФС не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи.
Номер телефону сервісу ДФСУ „Пульс” (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
На головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (sfs.gov.ua) функціонує банер "Електронне адміністрування ПДВ", в якому розміщено актуальні питання-відповіді, перелік електронних сервісів та форматів для отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, роз`яснення щодо особливостей реєстрації податкових накладних та складання податкової звітності, тощо.
Окрім того нагадуємо, що у ДФС функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс.
Телефони „гарячої” лінії Інформаційно-довідкового департаменту: 0 800 501 007, (044) 454-16-13.
Завдяки скоординованим заходам співробітників податкової міліції м.Києва, Управління Служби Безпеки у м.Києві та Київської області, а також столичної прокуратури під час досудового розслідування кримінального провадження припинено діяльність організованої злочинної групи, члени якої підозрюються у скоєнні цілої низки тяжких кримінальних правопорушень.
Зловмисникам оголошено підозру у фіктивному підприємництві, незаконному заволодінні грошовими коштами юридичної особи у розмірі понад 353 мільйони гривень, а також в ухиленні від сплати до бюджету податків на суму понад 71 мільйон гривень. Незаконно заволодівши контрольним пакетом акцій одного з потужних підприємств харчової промисловості, вказані особи здійснювали розкрадання коштів на мільйонні суми з використанням фіктивних підприємств, а здобуті злочинним шляхом кошти легалізували через придбання автомобілів та корпоративних прав прибуткових підприємств.
За рішенням Солом’янського районного суду м.Києва обом підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, а також накладено арешт на майнові права та автотранспортні засоби, що їм належать.
Це перший за останні роки випадок за справами подібної категорії, коли судом в повній мірі оцінено зібрані докази вини підозрюваних та обрано відповідну міру запобіжного заходу.
За січень – жовтень 2015 року фіскальні органи забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 148,7 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата внеску зросла на 955,8 млн. грн.
Зокрема, у жовтні надійшло 16,7 млрд. грн., що на 1,8 млн. грн. перевищує аналогічний показник 2014 року.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 №485 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Цей наказ розміщений на офіційному веб-порталі ДФС України за адресою:
https://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/63826.html.
Для якісного обслуговування платників податків на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (електронна адреса: sfs.gov.ua) функціонують електронні сервіси:
«Електронний кабінет платника податків»
«Митна статистика»
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР»)
«Анулювання реєстрації платника ПДВ
«Антикорупційний сервіс «Пульс»
«Заповнення декларації громадянами
«Реєстр платників єдиного податку»
«Акредитований центр сертифікації ключів»
«Електронна звітність»
«Електронна митниця»
«Реєстр страхувальників»
«Дані про взяття на облік платників податків»
«Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису»
Процедура отримання послуг електронного цифрового підпису від Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України (АЦСК ІДД) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заявник, або його довірена особа, мають бути особисто присутніми під час процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі ДФС (електронна адреса: sfs.gov.ua)
З вересня 2015 року облдержадміністрація почала проводити дотендерні, закупівлі через електронну систему ProZorro. Ця система проста та зручна. Тепер треба зареєструватися на спеціальному сайті www.prozorro.org та обрати систему, за якою будете співпрацювати з бюджетною установою. Ознайомитися з принципами роботи ProZorro можна за посиланням: youtu.be/S9gvc1ESads.
Система ProZorro відкрита для всіх, хто воліє працювати чесно та прозоро. ProZorro робить процес придбання товарів та послуг відкритим, адже перевірити угоду може будь-який українець у будь-якому куточку країни. З 2016 року у систему ProZorro планується перевести всі бюджетні закупівлі, у тому числі й тендерні.
Прес-служба СМР - 16.11.2015.
