Державна фіскальна служба України повідомляє

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ПОВІДОМЛЯЄ:

Працівника податкової інспекції притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння корупційного правопорушення

12.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

У ході розслідування кримінального провадження, розпочатого у 2014 році за матеріалами підрозділу безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області за ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем), встановлено посадову особу Західно-Донбаської ОДПІ, яка внесла до акту перевірки суб’єкта господарювання неправдиві відомості, внаслідок чого підприємству було зменшено податкові зобов’язання на суму понад 1,8 млн. гривень.

Наразі Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області посадову особу притягнуто до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади в державних податкових інспекціях строком на 1 рік.

Нафтопереробна компанія ухилилася від сплати 6 млн. грн. акцизного податку

12.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції Центрального офісу внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.3 ст.212 КК України.

Встановлено, що посадові особи підприємства, яке здійснює виробництво продуктів нафтоперероблення, у 2016 році при здійсненні фінансово-господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом та реалізацією дизельного пального та бензину, не сплатили до державного бюджету акцизний податок у сумі 6 млн. гривень.

Фантом» затримав «грошового кур’єра» терористів

12.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками спецпідрозділу «Фантом» на КПВВ «Новотроїцьке» під час огляду речей громадянки «М» виявлено грошові кошти в сумі 20 тис. грн. та 10 банківських карток.

Під час проведення перевірки речей жінки вона помітно хвилювалася, у зв’язку з чим її було переведено в зону поглибленого огляду, за результатами якого в її особистих речах знайдено готівку та банківські картки. Жінка зізналася, що упродовж певного періоду часу щоденно знімала в банкоматах на підконтрольній Україні території грошові кошти в розмірі від 20 тис. грн. до 200 тис. грн., які в подальшому перевозила через лінію розмежування на тимчасово непідконтрольну територію.

Під час огляду телефону та фотокамери громадянки «М» виявлено фотографії, які вказують на зв’язок останньої із незаконними збройними формуваннями Донецької області.

Жінку та матеріали огляду передано співробітникам СБУ для прийняття рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 258-5 Кримінального кодексу України (фінансування тероризму).

Донецькій області затримано чоловіка, який намагався дати хабара за неперешкоджання перевезенню товарів

12.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

На КПВВ «Новотроїцьке» за спробу дати хабара старшому зміни затримано 53-річного чоловіка.

Житель м. Донецьк намагався перемістити до тимчасово окупованої території телевізор LG та продукти харчування вагою понад 100 кг.

У зв’язку з тим, що вага вантажу перевищує гранично допустимі норми переміщення товарів, донеччанин запропонував старшому зміни неправомірну вигоду у вигляді грошової винагороди за неперешкоджання перевезенню.

Вказаного чоловіка затримано та передано співробітникам Волноваського управління національної поліції ГУНП у Донецькій обл.

Трубопрокатна компанія ухилилася від сплати 11,8 млн. грн. податку на прибуток

12.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Встановлено, що посадові особи товариства, яке здійснює діяльність у сфері трубопрокату, не сплатили до бюджету 11,8 млн. гривень податку на прибуток.

З даною метою протягом 2011-2012 років ними були документально оформлені взаємовідносини з фіктивним підприємством.

Податковий календар з 15 по 20 липня 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що

15 липня, п’ятниця,

останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки за червень 2016 року

19 липня, вівторок,

останній день подання:

- коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на вересень 2016 року);

- декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за IІ квартал 2016 року

останній день сплати:

- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал 2016 року;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал 2016 року

20 липня, середа,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за червень 2016 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма №Д4 (місячна)) за червень 2016 року;

- податкової декларації з рентної плати за червень 2016 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у червні 2016 року;

останній день сплати:

- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за червень 2016 року;**

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень 2016 року (крім гірничих підприємств);

- авансового внеску з єдиного податку на липень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп

**Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України).

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату інваліда

не за основним місцем роботи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми нарахованої заробітної плати не за основним місцем роботи інваліда.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята статті 8 Закону №2464).

Підставою для застосування цього розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (пункт 13 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449).

Отже, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41%, підставою для застосування зазначеного розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

(Лист ДФС від 09.06.2016 №12816/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68597.html)

Про протидію митним правопорушенням

під час сеансу «гаряча лінія»

Днями, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гарача лінія» на тему: «Протидія митним правопорушенням».

На питання громадян відповідав начальник відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Аксютін

До вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників.

Питання 1. Яка відповідальність настає за порушення митних правил?

Відповідь. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Митним кодексом України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Питання 2. Які є особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил?

Відповідь. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 Митного кодексу України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Також, перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 Митного кодексу України), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Питання 3. Які на теперішній час є види адміністративних стягнень за порушення митних правил?

Відповідь. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Питання 4. Хто може бути захисником у справі про порушення митних правил?

Відповідь. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а у разі необхідності - свідка та надавати їм необхідну юридичну допомогу.

Як захисники допускаються адвокати та інші фахівці у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Захисниками можуть бути також близькі родичі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка, їх опікуни або піклувальники.

Повноваження захисника на участь у справі підтверджується:

1) адвоката - довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписом сторін договору;

2) інших фахівців у галузі права, які згідно із законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - угодою або дорученням юридичної особи;

3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідка про їх допуск до участі у справі як захисників.

Захисник допускається до участі у справі на будь-якій стадії провадження.

Як захисники свідка, запрошені ним для надання правової допомоги під час опитування чи проведення інших процесуальних дій за участю свідка, допускаються особи, які відповідають вимогам зазначеним в Митному кодексі України.

Захисник під час участі у справі користується усіма правами, зазначеними у статті 498 Митного кодексу України, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, і не може бути доручена захиснику.

Питання 5. Чи можливо будь-яким шляхом припинити провадження у справі про порушення митних правил?

Відповідь. За відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

За умовами мирової угоди сторони зобов'язуються:

1) особа, яка вчинила порушення митних правил, - у визначений строк, який не може перевищувати 30 днів, внести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті Митного кодексу України, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а у відповідних випадках - також товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком митного органу реалізація зазначених товарів, транспортних засобів є неможливою, а також якщо ці товари, транспортні засоби не можуть бути випущені у вільний обіг, вони підлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування;

2) митний орган - припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму.

Товари, транспортні засоби, зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути предметом мирової угоди лише за умови, що особа, яка вчинила порушення митних правил, є власником цих товарів, транспортних засобів або уповноважена розпоряджатися ними.

Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника митного органу із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 Митного кодексу України. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.

Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється.

Мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає.

У разі припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу особа, яка вчинила це правопорушення, вважається такою, що не була притягнута за нього до адміністративної відповідальності.

Питання 6. Яким чином можливо здійснити оскарження постанов у справах про порушення митних правил?

Відповідь. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, припиняється.

Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або судом.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Питання 7. Які є особливості розгляду судом справ про порушення митних правил?

Відповідь. Справа про порушення митних правил розглядається суддею одноособово.

У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 Митного кодексу України.

У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету.

Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.Інформація приймається цілодобово.

При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника органу ДФС, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

ДФС обговорили можливості покращення діяльності фармацевтичної галузі

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Оподаткування підприємств фармацевтичного ринку та головні аспекти їх діяльності стали основними темами обговорення під час зустрічі фахівців ДФС з представниками Асоціації «Виробники ліків України». Зустріч відбулася за ініціативою фіскальної служби для налагодження діалогу з представниками галузі та пошуку компромісних шляхів вирішення проблемних питань.

Активне обговорення серед присутніх викликало питання сплати мита та податку на додану вартість при ввезенні в Україну обладнання, устаткування, матеріалів, субстанцій та допоміжних речовин, які не виробляються в державі резидентами − виробниками лікарських засобів для власних потреб. За словами фармацевтів, на сьогодні існуюча ситуація створює неконкурентні умови для вітчизняних та іноземних виробників.

У свою чергу посадовці фіскальної служби зазначили, що ДФС виступає за створення рівних умов ведення бізнесу для всіх учасників ринку і у рамках своєї компетенції докладає всіх зусиль для досягнення цієї мети. Однак, питання зміни умов оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту є таким, що стосується формування державної податкової та митної політики, а ДФС відповідно до свого положення лише реалізує політику у сфері державної митної справи.

Враховуючи це представникам бізнесу було також запропоновано внести свої пропозиції на розгляд Міністерства фінансів як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Розглянули в ДФС й пропозиції представників фармацевтики щодо відновлення дії норми про повернення виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів через 180 днів (замість існуючих 90 днів) з дати митного оформлення продукції, що експортується. Однак зазначене питання належить до компетенції Національного банку України, а тому ДФС не має можливості ініціювати такі законодавчі зміни, водночас розгляне їх при надходженні.

Дещо дискусійним виявилося питання щодо встановлених та визначених Кабінетом Міністрів України обсягів квот етилового спирту для виробництва лікарських засобів. На думку представників фармацевтичної галузі, такі квоти необхідно відмінити, однак в ДФС цю ідею вважають такою, що потребує поглибленого опрацювання.

За словами посадовців, повна відміна квот сприятиме збільшенню контрафактної продукції, оскільки будуть відсутні заходи контролю за обігом спирту за ставкою акцизного податку у розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту. Учасники дискусії дійшли згоди, що для врегулювання зазначеного питання механізм формування квот необхідно переглянути.

Під час зустрічі також розглядалися питання щодо відшкодування податку на додану вартість підприємствам ринку фармацевтики, дії та повноваження податкової міліції тощо.

Загалом, за статистикою ДФС, підприємствами фармацевтичної галузі у І півріччі поточного року до зведеного бюджету сплачено 2,2 млрд. грн. податкових платежів при загальній сумі надходжень від підприємств різних галузей – 238,8 млрд. грн. Митних платежів (імпорт) зазначеними підприємствами сплачено 1,5 млрд. грн. при 104,5 млрд. грн. в цілому по Україні.

При цьому на одного працюючого робітника цієї галузі припадає 12,7 тис. грн. сплачених податків (за даними І кварталу 2016 року) при середньому по Україні 9,4 тис. гривень.

Детальніше з інформацією щодо сум сплачених податків до зведеного бюджету у розрізі видів діяльності, у тому числі підприємствами фармацевтичної галузі, можна ознайомитися тут.

Україна та Білорусь узгодили спільний план боротьби з митними правопорушеннями

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

За результатами зустрічі Голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова та Голови Державного митного комітету Республіки Білорусь Юрія Сенька було підписано План практичних заходів митних органів України та Республіки Білорусь у правоохоронній сфері на ІІ півріччя 2016 року.

«Одним із пріоритетів у роботі українських та білоруських митників залишається боротьба з контрабандою та іншими митними правопорушеннями. Завдяки злагодженій взаємодії наших митників попереджено значну кількість порушень митних правил. Ми очікуємо, що реалізація цього Плану сприятиме збільшенню спільних заходів та поглибленню співробітництва двох відомств у митній сфері», - прокоментував підписання документу Роман Насіров.

За його словами, План передбачає інформаційно-аналітичну взаємодію, обмін досвідом та підвищення кваліфікації кадрів, а також проведення практичних заходів, спрямованих на припинення незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, обороту контрафактних товарів, незаконного переміщення валютних цінностей, незаконного обігу тютюнових виробів та алкогольної продукції, незаконного переміщення товарів і транспортних засобів поза митним контролем та незаконного переміщення поза пунктами пропуску митного кордону сільськогосподарської продукції.

Крім того, за результатами зустрічі сторони підписали ще два документи – Протокол зустрічі делегації Державної фіскальної служби України на чолі з Головою Романом Насіровим з делегацією Державного митного комітету Республіки Білорусь на чолі з Головою Юрієм Сеньком та Систему попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на білорусько-українському кордоні з метою підтримки ритмічності її перетину на рівні митних і прикордонних служб України та Республіки Білорусь.

«Співпраця українського та білоруського відомства є хорошим прикладом ефективної взаємодії. Ми маємо багато місць взаємодії, які будуть корисні обом сторонам. Зокрема, це стосується попередження митних правопорушень та створення додаткових бар’єрів для порушників. Впевнений, це тільки початок нашої плідної співпраці. ДФС має намір розвивати взаємодію з білоруською митницею і надалі», - наголосив Роман Насіров.

Роман Насіров: Україна та Білорусь поглиблюють співпрацю у митному напрямі

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

11 липня відбулася зустріч Голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова з Головою Державного митного комітету Республіки Білорусь Юрієм Сеньком з метою обговорення актуальних питань співробітництва митних служб двох держав.

Під час зустрічі сторони позитивно оцінили стан виконання Протоколу зустрічі делегації Державної фіскальної служби України з делегацією Державного митного комітету Республіки Білорусь від 1 березня 2016 року.

Зокрема, для забезпечення спільного контролю в пунктах пропуску на українсько-білоруському кордоні ДФС затверджено склад української частини спільної українсько-білоруської робочої групи. Перше засідання цієї робочої групи відбулося 22 квітня 2016 року в пункті пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута».

«Сьогодні ми вийшли на якісно новий рівень співробітництва між митними відомствами обох країн. Завдяки тісному співробітництву вдалося покращити роботу спільних пунктів пропуску, тим самим спростивши процедуру перетину кордону і створивши зручні умови для переміщення громадян», - зазначив Голова ДФС Роман Насіров.

Він також наголосив, що сьогодні інформаційний обмін у рамках проекту «PRINEX» здійснюється на належному рівні, що підтверджує звірка даних переданої попередньої інформації за перший квартал 2016 року.

Крім того, сторони підтримали ініціативи один одного щодо розробки спільних заявок на проекти технічної допомоги в рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство», спрямовані на оснащення автодорожніх пунктів пропуску на спільному кордоні інспекційно-доглядовими комплексами, розвиток митної інфраструктури.

«ДФС готова до подальшого спільного просування і реалізації проектних пропозицій. Ми направили на розгляд білоруської сторони декілька проектних заявок щодо оснащення автомобільних пунктів пропуску скануючими системами, які дозволять оглядати товар, не розвантажуючи його з автомобілів», - повідомив Роман Насіров.

Також для забезпечення скоординованих дій митних і прикордонних відомств України та Республіки Білорусь у разі виникнення черг в пунктах пропуску під час зустрічі було підписано Систему попереднього оповіщення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-білоруському кордоні для забезпечення його безперебійного перетину, перерозподілу потоків легкового та вантажного транспорту залежно від завантаження пунктів пропуску.

«Система попереднього оповіщення спрямована на те, щоб значно підвищити пропускну спроможність на кордоні та зменшити час проходження митних і прикордонних процедур. Завдяки таким заходам вдасться збільшити пасажиро- та товаропотоки, а також посприяти розвитку туризму», - додав Голова ДФС.

Роман Насіров: Україна та Білорусь поглиблюють співпрацю у митному напрямі

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Роман Насіров зустрівся з представниками МВФ

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зустрівся з представниками технічної місії Податково-бюджетного департаменту МВФ, яка на теперішній час перебуває в Україні з метою оцінки реформи фіскальної служби.

Метою візиту технічної місії МВФ є перегляд Плану дій, який був розроблений минулого року, та оцінка виконання попередніх рекомендацій МФВ у сфері фіскальної політики.

«Представники місії Міжнародного валютного фонду оцінюватимуть зміни, які відбулися у діяльності ДФС. Протягом візиту вони вивчатимуть план проведення реформ фіскальної служби та нададуть практичні рекомендації щодо удосконалення діяльності податкових органів», - прокоментував візит технічної місії МВФ Голова ДФС Роман Насіров.

«Переконаний, що плідна співпраця між нашими органами допоможе прискорити реформу фіскальної служби та покращити якість надання послуг платникам податків», - додав він.

Податковою міліцією м. Києва викрито конвертцентр з обігом понад 600 млн. грн.

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції м. Києва в рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 та ч.ч.1,3 ст.212 КК України припинено діяльність „конвертаційного центру”, організованого групою осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Схема конвертації полягала в наступному: безготівкові грошові кошти підприємств реального сектору економіки, в тому числі підприємств-імпортерів, надходили на рахунки транзитно-конвертаційних суб’єктів господарювання у вигляді оплати за роботи або послуги. Після цього дані кошти з використанням підміни придбаної та реалізованої номенклатури товарів конвертувались та знімались готівкою учасниками центру для передачі замовникам за винятком 10-11%.

Загальний обіг проконвертованих коштів за 2015-2016 роки склав понад 600 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають понад 100 млн. гривень.

Проведено 7 обшуків в офісах і за місцями проживання фігурантів центру та їх транспортних засобах, де вилучено 131 тис. гривень готівкою, 5 печаток (у т.ч. підприємства-нерезидента), комп’ютерну техніку та фінансово-господарську документацію, що свідчить про їх протиправну діяльність.

Тривають слідчі дії.

Про порядок звірки фізичною особою даних за декількома об’єктами нерухомості, якщо вони розміщені у різних населених пунктах

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування для фізичних осіб

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкт господарювання (далі – СГ), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу).

При цьому перехід на спрощену систему оподаткування СГ може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, визначені пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу для усіх груп платників єдиного податку.

На теперішній час для СГ – фізичних осіб встановлені перша, друга та третя групи платників єдиного податку.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою у результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Про наслідки відсутності підпису касира чи бухгалтера

на видатковому касовому документі

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація щодо наслідків відсутності підпису касира чи бухгалтера на видатковому касовому документі.

Порядок ведення касових операцій визначено Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Постанова №637).

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Постанови №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

Крім того, відповідно до пункту 3.5 розділу 3 Постанови №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала, то на підставі квитанцій платіжного термінала таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Водночас пунктом 7.8 розділу 7 Постанови №637 передбачено, що під час перевірок з’ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам законодавства України. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання та видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум прийнятої до каси або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо.

Таким чином, до залишку готівки в касі на кінець дня для визначення ліміту додаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

(Лист ДФС від 14.06.2016 №13295/6/99-99-10-02-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68599.html)

Роман Насіров зустрівся з керівником FAD IMF Хуаном Торо

08.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

У рамках 20-го засідання Генеральної Асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) в м. Бухарест (Румунія) Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зустрівся з начальником Управління податкового адміністрування Податково-бюджетного департаменту МВФ Хуаном Торо.

Під час зустрічі сторони торкнулися теми реформування фіскальної служби та перспектив подальшої співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Крім того, Роман Насіров та Хуан Торо обговорили черговий візит Технічної місії Податково-бюджетного департаменту Фонду до України, який відбудеться у найближчий понеділок.

«Ми розуміємо, що проведення реформ є важливим чинником стійкого зростання України та запорукою майбутньої макроекономічної стабільності. Державна фіскальна служба реалізує низку необхідних реформ, які були узгоджені з МВФ та є необхідною умовою для отримання фінансової підтримки з боку організації», - заявив Роман Насіров.

Він наголосив, що ДФС здійснює низку заходів для боротьби з корупцією, підвищення контролю над порушенням податкового законодавства, створює та покращує сервіси для платників податків.

Вилучено 20 тонн тканин вартістю 5 млн. грн., які були незаконно ввезені в Україну

08.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції Львівської області в ході проведення операції „Рубіж-2016” та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України викрито схему незаконного ввезення на територію України товарів народного споживання.

Встановлено, що через міжнародний пункт пропуску „Шегині” ввозилися товари подрібненими партіями. При цьому «кур’єри», які використовували мікроавтобуси марки „VW” і „Mersedes Sprinter”, декларували ввезення товару виключно для власних, сімейних потреб, не пов’язаних із веденням підприємницької діяльності, користуючись допустимими законодавством нормами ввезення товару без його розмитнення.

Далі товари накопичували в спеціалізованих місцях, розташованих в прикордонних зонах, з метою їх подальшого транспортування та збуту в інші регіони України.

У м. Львові працівниками податкової міліції було оглянуто вантажний автомобіль „Renault”, яким користувалися фігуранти провадження для перевезення товарно-матеріальних цінностей до м. Харкова.

За результатами огляду виявлено та вилучено 20 тонн тканини в рулонах (виготовлені із натуральних і синтетичних волокон), виробництва Республіки Туреччина, загальною орієнтовною вартістю 5 млн. гривень.

Слідчі дії тривають.

Романа Насірова обрано Президентом Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА)

08.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Вперше в історії Україна очолить Внутрішньо-європейську організацію податкових адміністрацій (ІОТА). Голову Державної фіскальної служби України Романа Насірова обрано Президентом ІОТА.

На 20-му засіданні Генеральної Асамблеї Організації представники 46 податкових відомств світу підтримали кандидатуру Романа Насірова на посаду Президента ІОТА.

Коментуючи своє обрання на посаду Президента Організації, Роман Насіров наголосив, що для України це важлива подія: «Для України – це величезна подія. Ми очолюємо IOTA вперше. Наступного року у нашої країни є можливість отримати всі переваги проведення засідання Генеральної Асамблеї, яке за правилами організації проводиться в державі Президента IOTA. Ми вдячні за цю можливість, за визнання нашого досвіду і професіоналізму».

Він підкреслив, що Україна зробила вибір на користь Європейської спільноти, європейських цінностей та свобод, саме тому визнання та довіра європейських колег є надзвичайно важливими для української держави.

«Ми готові використовувати досвід інших країн для поліпшення нашої власної податкової системи. Але ми також будемо раді поділитися власними досягненнями та здобутками із європейськими колегами, зокрема, в сфері електронізації сервісів», - додав Голова ДФС.

«Ми розуміємо всю важливість розширення міжнародних контактів у податковій сфері для вдосконалення діяльності вітчизняної фіскальної служби. Україна готова поглиблювати співпрацю у цій сфері та на прикладі інших країн вдосконалювати власну податкову систему. Членство в ІОТА надає нам можливість долучатись до процесів обміну інформацією, підвищувати професійний рівень працівників податкової служби шляхом участі у заходах організації та обмінюватися досвідом з іншими країнами», - зазначив Голова ДФС під час виступу на засіданні Генеральної Асамблеї.

Говорячи про пріоритетні завдання роботи Організації на наступний рік, Роман Насіров акцентував увагу на трьох аспектах: удосконаленні контролю за дотриманням податкового законодавства та збиранням податків; розвитку сервісів для платників податків та зниження адміністративного навантаження; зменшенні витрат на податкове адміністрування.

«Ми вбачаємо своє завдання у координації членів IOTA у подальшому ефективному забезпеченні співробітництва між податковими адміністраціями у європейському регіоні та підтримці їх розвитку. Наша основна мета – продовжити курс на поглиблення кооперації між європейськими країнами у податковій сфері та стимулювати міжвідомчу взаємодію», - підсумував Голова ДФС.

З початку року до бюджету надійшло 5,2 млрд. грн. військового збору

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

За оперативними даними протягом січня-червня 2016 року до бюджету сплачено 5,2 млрд. грн.. військового збору. Про це повідомила заступник директора департаменту – начальник управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Тетяна Федченко.

За її словами, цього року фіксується зростання сплати військового збору порівняно з відповідним періодом минулого року на 20 відс. Тоді платники сплатили майже 4,1 млрд. грн., а протягом всього минулого року – 9,2 млрд. грн. У 2014 році, коли у серпні було впроваджено сплату збору, на потреби армії надійшло 2,5 млрд. гривень.

«Враховуючи ситуацію на сході нашої країни платники сумлінно сплачують військовий збір. До того ж і ставка 1,5% є не надто високою. На підвищення рівня надходжень також вплинули заходи з детінізації економіки, зокрема, виявлення робітників, які отримують зарплатню «в конвертах» без сплати податків, а також підвищення рівня мінімальної зарплатні», – зазначила Тетяна Федченко.

Посадовець також нагадала, що платниками збору є фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Збір сплачується з усіх доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Не є платниками військового збору громадяни, які отримують пенсію у розмірі нижче десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 10740 грн.) та платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Також військовим збором не оподатковуються доходи, визначені ст. 165 Податкового кодексу України.

У Києві виявлено незаконно ввезену японську оргтехніку вартістю понад 12 млн. грн.

11.07.2016 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції м. Києва розслідується кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 КК України відносно службових осіб підприємства, яке є офіційним дистриб’ютором однієї з відомих торгових марок японської оргтехніки.

В рамках даного розслідування припинено незаконну схему ввезення на митну територію України продукції даної торгової марки поза митним контролем через невстановлених фізичних осіб без сплати відповідних митних платежів.

Встановлено, що в подальшому оргтехніку реалізовували через підприємство, в податковій звітності якого придбання вказаного товару відображалось від підприємств з ознаками фіктивності.

За результатами обшуків, проведених в м. Києві в офісному та складських приміщеннях вилучено грошові кошти в сумі 30 тис. дол. США та 150 тис. грн.; комп’ютерну техніку, яка містить дані бухгалтерського обліку; первинні бухгалтерські документи, чорнові записи щодо ймовірного походження вказаної оргтехніки.

Крім того, оглянуто і описано наявний на складі товар на суму понад 12 мільйонів гривень.

Тривають слідчі дії.

Про проведення операції «Урожай – 2016»

Днями у медіа-центрі «МОСТ – Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Про результати проведення операції «Урожай – 2016»» за участі начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової.

За її словами: «У поточному році в нашій області традиційно проводиться операція «Урожай», яка стартувала в травні.

В рамках операції «Урожай – 2016» податковими інспекціями області спільно з місцевими органами влади та іншими державними установами області здійснюється відпрацювання сільгоспвиробників з питань дотримання податкового законодавства і законодавства про працю».

За підсумками проведення спільних заходів в рамках операції «Урожай – 2016» сільгоспвиробниками підвищена зарплата майже 6 тисячам працівникам. Сума виплаченої зарплати збільшена більш, ніж на 3,6 мільйона гривень. До бюджету додатково надійшло податку на доходи фізичних осіб близько 624 тисяч гривень, єдиного внеску – більше 795 тисяч гривень.

В ході проведення операції добровільно оформлено 1478 найманих працівників, яким нарахована заробітна плата на загальну суму близько 3,9 мільйонів гривень.

Також, додаткові надходження за рахунок добровільно оформлених найманих працівників склали:

- податку на доходи фізичних осіб – майже 660 тисяч гривень;

- єдиного внеску – 860 тисяч гривень.

В рамках проведення операції «Урожай – 2016» було переглянуто і зареєстровано 593 договори оренди земельних ділянок загальною площею понад 3,0 тисячі гектарів. Від проведення цих заходів до бюджету додатково надійшло: орендної плати за землю 623 тисяч гривень; податку на доходи фізичних осіб – 15 тисяч гривень; єдиного податку – 540 тисяч гривень; податку на додану вартість – 105 тисяч гривень; інших податків і зборів – 25 тисяч гривень.

Крім того, за підсумками контрольно-перевірочної роботи в рамках операції «Урожай – 2016» ГУ ДФС у Дніпропетровській області протягом першого півріччя поточного року перевірено 487 сільгоспвиробників, по 70 з яких (14,4% від загальної кількості перевірених) встановлені порушення. За результатами цих перевірок нараховано податків і зборів на загальну суму понад 7,0 мільйонів гривень, з яких до бюджету вже надійшло близько 2,2 мільйонів гривень.

В даний час фіскальними органами області проводиться робота щодо подальшого відпрацювання сільгоспвиробників.

Нові сервіси в Електронному кабінеті платника

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (https://sfs.gov.ua/) повідомила про нові можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (https://cabinet.sfs.gov.ua).

Так, з 1 липня поточного року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості ЕКП забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою №1ДФ);

- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються у режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Як зазначає ДФС, завдяки доопрацюванню ЕКП у частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн. осіб.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (https://acskidd.gov.ua/).

Якщо контролюючий орган не надіслав повідомлення – рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чи буде фізична особа притягатись до відповідальності за несплату податку?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму у порядку, встановленому Кодексом (пункт 54.5 статті 54 Кодексу).

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Про оподаткування середньої заробітної плати,

нарахованої на підставі рішення суду

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.

Згідно зі статтею 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статтею 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов’язана з відносинами трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором – 1,5% у місяці його фактичного нарахування.

Крім того, особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу (підпункт «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу).

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок). Згідно з Довідником ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, інші доходи зазначаються за ознакою «127».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №2464 перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170, пунктом 5 розділу I якого встановлено, що відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.

(Лист ДФС від 09.06.2016 №12817/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

https://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68596.html).

За результатами «Декларування – 2016» 7,7 млн. грн. податкової знижки отримають понад 6 тисяч мешканців Дніпропетровщини

З початку року від мешканців регіону до органів ДФС Дніпропетровщини надійшла 46001 декларація про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала 3,25 млрд. грн. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

За результатами кампанії «Декларування – 2016» на Дніпропетровщині податок на доходи фізичних осіб до сплати складає 73,7 млн. грн., що на 15,0 млн. грн. більше, ніж в минулому році. Сума військового збору до сплати складає 12,5 млн. грн. Повернення ж з казни у вигляді податкової знижки отримають 6369 громадян на загальну суму 7,7 млн. грн.

Про одержані минулого року понад мільйонні статки повідомили 289 мешканців Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1,38 млрд. грн.

Нагадаємо, на відміну від обов’язкового декларування доходів, яке закінчилося 04 травня 2016 року, правом скористатися податковою знижкою кожен громадянин зможе впродовж усього року.

Внесені зміни до Порядку надіслання контролюючими органами

податкових повідомлень – рішень платникам податків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2016 №498 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень – рішень платникам податків», що зареєстрований у Міністерстві фінансів України 13.06.2016 за № 846/28976 (далі – Наказ №498), внесені зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень – рішень платникам податків (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254.

Так, зокрема, внесені зміни до наступних форм податкових повідомлень – рішень:

«Р» – у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень –рішень) (додаток 2 до Порядку)»;

«С» – у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10 до Порядку);

«ПС» – у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень – рішень) (додаток 11 до Порядку).

Порядок також доповнено податковим повідомленням – рішенням за новою формою «ПН» (додаток 14 до Порядку). Це повідомлення – рішення складається у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.

Наказ №498 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 01.07.2016 №49 та набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 11.07.2016.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, регулюється статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Пунктом 266.3.1 статті 266 Кодексу визначено, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 Кодексу та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.метрів (для квартири) та/або 500 кв.метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п.266.7 ст.266 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Протягом І півріччі 2016 року платники Дніпропетровщини

перерахували до бюджетів усіх рівнів більше 31,3 мільярдів гривень

З початку 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети усіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 31 млрд. 323,9 млн. грн. Про це проінформувала виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до Державного бюджету впродовж шести місяців 2016 року спрямовано 17 млрд. 570,0 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 7 млрд. 589,3 млн. грн.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 7 млрд. 370,7 млн. грн. Це на 1 млрд. 714,2 млн. грн. (або на 30,3%) більше фактичних надходжень І півріччя 2015 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 6 млрд. 383,2 млн. грн.

Як сплачується податок на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого фізичною особою від надання в оренду земельного паю юридичній особі?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), відповідно до пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно з підпунктом 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Кодексу доходи, зазначені, зокрема, у підпункті 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Таким чином, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Обов’язок надання декларації платника єдиного податку фізичною особою – підприємцем у разі відсутності доходів протягом звітного періоду

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас пунктом 40.1 статті 40 Кодексу передбачено, що у разі, якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку відповідно до пункту 294.1 статті 294 Кодексу є:

- для першої та другої груп – календарний рік;

- для третьої групи – календарний квартал.

Відповідно до вимог пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкова декларація фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку (далі – ФОП ПЄП)

- першої та другої груп подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- третьої групи – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) .

У податковій декларації ФОП ПЄП першої та другої груп повинні вказати щомісячні авансові внески, визначені згідно з пунктом 295.1 статті 295 Кодексу.

ФОП ПЄП третьої групи відображають у податковій декларації суму доходу за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 Податкового кодексу).

Отже, ФОП, що застосовують спрощену систему оподаткування, які не отримували протягом звітного періоду доходи, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – ФОП у терміни, визначені пунктом 49.18 статті 49 Кодексу.

Змінено порядок повідомлення банком фіскальних органів

про відкриття чи закриття рахунків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.05.2016 №488 «Про затвердження Змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.06.2016 за №820/28950 (далі – Наказ №488).

Зазначеним Наказом внесені зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за №1058/27503). Порядок приведено у відповідність до Закону від 26.11.2015 №835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Змінами встановлено, що у разі відкриття/закриття одного спільного рахунку у цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) щодо кожного платника окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

Підставою для відмови є наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (нова редакція пункту 6 розділу III Порядку).

Наказ №488 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 01.07.2016 №49.

міська рада - 22.07.2016.