Платником податків у відрядженні надміру витрачено кошти,

які не повернуто у встановлені законодавством строки: чи застосовується підвищуючий коефіцієнт при визначенні бази оподаткування?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Крім того, згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути

платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року за певних умов

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

В який строк видається нова ліцензія на виробництво алкогольних напоїв

у разі зміни відомостей, зазначених у виданій раніше ліцензії?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП,

така довідка підлягає заміні

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

У І кварталі 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області

надійшло 56 запитів на публічну інформацію

Протягом січня – березня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року кількість запитів зросла на 18.

Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 6 запитів, від громадян – 50.

Безпосередньо до ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень – березень 2018 року надійшло 20 запитів

За наслідками розгляду запитів: задоволено – 40, надано роз’яснення – 15, запит на виконанні – 1.

Республіку Болгарію виключено з переліку держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 25.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 295 «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» (далі – Постанова № 295), якою з переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, виключено Республіку Болгарія.

Постанову № 295 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.04.2018.

Основні засоби тимчасово ввозяться

на митну територію України: що з ПДВ?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:

- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником ПДВ до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

Податкова знижка: довідка про отримані фізичною особою у звітному році доходи надається до контролюючого органу за його вимогою

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Якщо фізична особа має право скористатися податковою знижкою, або зобов’язана подавати податкову декларацію відповідно до вимог ПКУ, то така особа повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із податковою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

Слід зазначити, що згідно з пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Чи зобов’язані ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування

і надають послуги з перевезення пасажирів таксі,

при розрахунках готівкою застосовувати РРО?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу четвертого п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування. застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінамита nf доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).

Отже, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів в автомобілях-таксі, при розрахунках із пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Міжнародні студенти відвідали Дніпропетровську митницю ДФС

Днями студенти Університету митної справи та фінансів знайомилися на прикладі роботи відділу митного оформлення №2 митного посту «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС (Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ») з основними аспектами здійснення митної справи. До складу делегації ввійшли студенти з таких країн як Сирія, Марокко, Ангола, Палестина, які здобувають професію митника в Університеті митної справи та фінансів.

Під час заходу студенти і викладачі ознайомились із особливостями митного і паспортного контролю в аеропорті, правилами проходження контролю на авіа безпеку, переміщення багажу повітряним транспортом, зокрема й ручної поклажі, інфраструктурою Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ», особливостями обслуговування внутрішніх та міжнародних регулярних і чартерних рейсів. Далі працівники митниці розповіли про відмінності та особливості порядку проведення митного контролю, як у випадку вильоту з митної території України, так і у випадку прибуття до аеропорту. Особливо цікаво було ознайомитись з сучасним обладнанням, що використовується під час митної перевірки багажу.

Зустріч проходила у форматі відкритого діалогу, кожен отримав відповіді на свої запитання, відповіді на які надавали висококваліфіковані фахівці-практики Дніпропетровської митниці ДФС. Відмінна організація та супровід екскурсії працівниками митниці справили незабутнє враження на студентів, поглибили рівень знань і навичок у сфері митного обслуговування повітряних перевезень.

Комісіонер – резидент надає послуги комітенту – нерезиденту

з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку:

¨ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

¨ вивезення товарів за межі митної території України.

Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.

Якщо комісіонером – резидентом надаються послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України, то оскільки місце постачання такої послуги комітенту – нерезиденту розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.

ФОП – платник єдиного податку може здавати частину

земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара,

за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV зі змінами і доповненнями власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Ця норма також стосується використання майна, яке надається в оренду фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), який знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, зокрема, що ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, не можуть бути платниками єдиного податку.

Отже, ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

Сума поворотної фінансової допомоги отримана

фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування:

чи є об’єкт оподаткування?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Нерухомість, яка належить фізичній особі – нерезиденту надається в оренду: яким чином сплачується ПДФО?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 70.3 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Чи можливо відкоригувати помилково нараховані суми ПДВ

за операцією з постачання товарів, якщо така операція

звільнена від оподаткування ПДВ?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН РК.

Отже, якщо платник ПДВ нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ та відображав у податковому обліку зазначені операції як оподатковувані, а суми утриманого ПДВ вносив до бюджету, то суми ПДВ, нараховані за такими операціями, підлягають коригуванню виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними ПДВ під час придбання таких товарів (послуг).

На дату повернення покупцю сум ПДВ, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що звільнені від оподаткування ПДВ постачальник товарів (послуг) складає РК до раніше складеної податкової накладної, в якому коригує всю суму операції зі знаком «–», та одночасно складає нову ПН на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ.

Суб’єкт господарювання здійснює контрольовані операції:

коли збільшується фінансовий результат при обчисленні податку на прибуток?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми пп. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, отримує дохід від юридичної особи: хто нараховує, утримує та сплачує ПДФО?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 178.5 ст .178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати не утримується у разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Податковим агентом щодо ПДФО є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Згідно із п. 178.4 та п. 178.7 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу VI ПКУ у строки, передбачені для платників ПДФО. Остаточний перерахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Отже, якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та відповідно до норм ст. 178 ПКУ подає податковому агенту довідку про взяття її на податковий облік, то при виплаті доходу податковий агент не утримує з неї ПДФО, а фізична особа включає такий дохід до річної податкової декларації та самостійно нараховує і сплачує ПДФО.

Право власності на транспортний засіб перейшло протягом звітного року: сплата транспортного податку фізичною особою

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пп. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідно до п. 179.5 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

· батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

· спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

· державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п. 179.6 ст. 179 ПКУ).

Фізична особа має право на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п.13.5 ст.13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

ПРАВА ЗАПИТУВАЧІВ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН»

Відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, звернень надісланих з використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення), усних звернень викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку

Електронні звернення від громадян приймаються у ДФС на електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2015 № 271, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 посадовими особами Державної фіскальної служби України та її територіальних органів регулярно у встановлені дні та години проводиться особистий прийом. Графіки особистого прийому громадян керівництвом та посадовими особами ДФС розміщено на офііцйному веб-порталі ДФС.

Попередній запис громадян на особистий прийом до посадових осіб ДФС здійснюється з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 13:00 та з 14:00 до 18:00 (у п’ятницю – до 16:45) у телефонному режимі за номером: (044) 247-35-14.

Запис на черговий прийом до керівництва ДФС припиняється за десять робочих днів до дати особистого прийому, до посадових осіб структурних підрозділів ДФС – за п’ять робочих днів до дати особистого прийому. Запис на наступний прийом розпочинається в день припинення запису на черговий прийом.

З метою ознайомлення громадян з діяльністю ДФС та поліпшення якості роботи зі зверненнями громадян на офіційному веб-порталі ДФС у мережі Інтернет постійно здійснюється розміщення інформації щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян керівництвом та посадовими особами ДФС, графіків особистого прийому громадян керівництвом та посадовими особами ДФС, аналітичних довідок щодо роботи зі зверненнями громадян та графіків проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України.

Щодо реєстрації та обліку платників

Прес-служба Державної фіскальної служби України

Суб’єкт господарювання має право, не відвідуючи органи ДФС, за допомогою електронних сервісів, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС, отримати від контролюючого органу необхідну для себе інформацію.

На сьогоднішній день функціонують такі електронні сервіси:

1) електронний сервіс «Інформація з реєстрів», який вміщує в собі такі відомості:

«Дані про взяття на облік платників податків»;

«Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального»;

«Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

«Реєстр страхувальників»;

«Інформація про РРО»;

«Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами»;

«Дані реєстру платників ПДВ»;

«Інформація про книги ОРО»;

2) електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». Відповідь надходить на адресу електронної пошти платника, з якої надійшов запит.

3) електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення».

За його допомогою громадяни, вказавши реєстраційний номер облікової картки платника податків та прізвище, ім’я по батькові, можуть у телефонному режимі отримати необхідну інформацію в Інформаційно-довідковому департаменті ДФС;

4) електронний сервіс «Дані реєстру волонтерів АТО».

Громадяни мають можливість перевірити за номерами банківських рахунків інформацію про перебування волонтера у Реєстрі волонтерів АТО, що мінімізує випадки шахрайства під час здійснення благодійних заходів.

Також, на офіційному веб-порталі ДФС через електронний сервіс «Єдине вікно подання електронної звітності ДФС» реалізовані такі процедури реєстрації та обліку платників податків в органах ДФС на підставі документів, поданих суб’єктами господарювання в електронному вигляді:

1) процедури обліку платника податків за неосновним місцем обліку – на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП, заяви для взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 17-ОПП;

2) процедури внесення змін до облікових даних платника – на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»;

3) процедури реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платника ПДВ – на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ, заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ за ф. № 3-ПДВ;

4) процедури формування та надання витягу і довідки з реєстру платників ПДВ – на підставі запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за ф. № 1-ЗВР, запиту про отримання довідки з реєстру платників ПДВ за ф. № 1-ЗДР;

5) процедури включення с/г товаровиробників до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, перереєстрації, виключення з цього реєстру – на підставі заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації за ф. № 1-РОБД, заяви про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації за ф. № 2-РОБД;

6) процедури формування та надання витягу з реєстру страхувальників або довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників – на підставі запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників за ф. № 1-ЗРС.

Фізичні особи мають право звернутись до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо обчислення транспортного податку

Відповідно до п.п. 267.6.10 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;

б) розміру ставки транспортного податку;

в) нарахованої суми транспортного податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить перерахунок суми цього податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як отримати індивідуальну податкову консультацію?

Індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".