За результатами 129 фактичних перевірок податківцями Дніпропетровщини виявлено 135 порушень у сфері реалізації алкогольної та тютюнової продукції
У Інформаційному агентстві «Мост Днепр» відбулася прес-конференція для ЗМІ заступника начальника відділу управління контролю за обертом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первой. Він повідомив, що з початку року фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 129 фактичних перевірок з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 135 порушень законодавства, з яких 84 – торгівля підакцизними товарами без наявності ліцензій на право її реалізації. До порушників законодавства застосовано штрафні санкції на суму 7 мільйонів 443 тисячі.
За словами Андрія Первой, загалом з початку року анульовано дію 2 тисяч 87 ліцензій, з яких 1 тисяча 186 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 911 - на право реалізації тютюнових виробів. Дію 78 ліцензій анульовано за порушення законодавства з питань продажу алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім особам. З яких 38 ліцензій на право роздробної торгівлі алкоголю та 40 на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів.
Від правоохоронних органів Дніпропетровщини з початку року до фіскальної служби області надійшло 107 адміністративних матеріалів щодо реалізації алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім. За результатами розгляду матеріалів до суб’єктів господарювання застосовано штрафних санкцій більш, як на 1 мільйон гривень та анульовано 78 ліцензій.
«Хочу звернути увагу, що 10 вересня 2017 року в дію вступила постанова Кабінету Міністрів України №634 щодо встановлення розміру мінімальних раптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, з гідно з якою одна пляшка горілки ємкістю 0,5 літра, 40 відсотків спирту не може коштувати дешевше 79 гривень 56 копійок» - на завершенні прес-конференції зазначив Андрій Первой.
Суб’єкт господарювання реалізує пальне на експорт:
чи необхідно реєструватись платником акцизного податку?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з частиною першою ст.82 глави 15 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.
При цьому згідно з п.п.213.2.1 п.213.2 ст.213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України віднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює експорт пального, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.
Якщо зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась,
Декларація про валютні цінності та майно не подається
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами та доповненнями, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів належних їм валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України.
Контролюючі органи приймають декларації у суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 №207, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.1996 №18/1043.
Враховуючи вищевикладене, не подають Декларацію про валютні цінності суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, якщо у них відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.
Підстави анулювання ліцензії на виробництво спирту
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
¨ заяви суб’єкта господарювання;
¨ рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
¨ несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії;
¨ рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку;
¨ рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів;
¨ документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту господарювання у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Продаж сільськогосподарської продукції, вирощеної
на власній земельній ділянці: особливості оподаткування
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому, якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою №3-ДФ.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника продукції.
Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник податків зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
13.11.2017
Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з реекспорту
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.
Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст.103 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ)).
Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до ст.106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.
При цьому, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст.106 МКУ).
Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (частина перша ст.112 МКУ).
Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).
В свою чергу відповідно до частини шостої ст.106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.
Щодо нарахування ПДВ по операціях з реекспорту товарів, які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення, слід зазначити, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 частини 1 ст.86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ.
При цьому, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення товару.
При продажу квитків на відвідування культурно-спортивних
та видовищних закладів РРО не застосовують
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Водночас, п.4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Перевищення затверджених лімітів на утворення та
розміщення відходів: чи збільшується розмір екологічного податку?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Згідно із п.249.6 ст.249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Отже, розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.
Платникам єдиного податку
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно із п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п.291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податок на нерухоме майно, якщо об’єкт житлової нерухомості
в аварійному стані
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Базою оподаткування вищевказаним податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Згідно із п.п.«г'» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом.
Тобто, якщо об’єкт житлової нерухомості визнано згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади аварійним, то такий об’єкт не оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
14.11.2017
За десять місяців 2017 року надходження плати за землю від платників Дніпропетровщини склали 3 млрд. 316,7 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено 3 млрд. 18,5 млн. грн., решта – фізичними особами.
За словами заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергія Кирпи в поточному році відбулося зростання доходів місцевих громад Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – жовтнем 2016 року на 498,9 млн. грн., або на 17,7%.
«Ці надходження важливі для місцевої казни області. Отже, орендна плата за користування землею та земельний податок становлять більше 20 відсотків у загальній сумі надходжень і є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області», - підкреслив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.
Зміни до Порядку обліку платників ЄСВ набули чинності
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 №803, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2017 за №1278/31146 (далі – Наказ №803), відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями з метою врегулювання деяких питань обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), затверджені Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок).
Так, відповідно до Порядку функції обліку платників ЄСВ у контролюючому органі здійснюють підрозділи обслуговування платників. Контролюючими органами є відповідні державні податкові інспекції (далі – ДПІ) або підрозділи, які утворюються в Державній фіскальній службі (далі – ДФС), головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС, що виконують визначені Порядком процедури обліку платників ЄСВ відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Порядком передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників ЄСВ, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень підрозділів, які утворюються в ДФС, головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС.
Наказ №803 набув чинності з дня офіційного опублікування – 10.11.2017 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.11.2017 №88).
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, всі великі платники податків, які включені до Реєстру великих платників податків на 2018 рік (далі – Реєстр), зобов’язані стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.
Отже, платникам податків, включеним до Реєстру на 2018 рік, які станом на поточну дату не обслуговуються в Офісі великих платників податків, необхідно подати заяву про взяття на облік за формою №1-ОПП. Заяву за формою №1-ОПП необхідно подати до 15 листопада 2017 року.
Обмеження щодо отримання податкової соціальної пільги
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (далі – ПСП) – це сума, на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.
Нормами п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до:
• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Слід зазначити, що податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
Умови надання нерухомості в оренду нерезидентом
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п.170.1.3 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважену особу), що виконує представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступає його податковиим агентом щодо таких доходів.
Зауважимо, що нерезидент, який порушує зазначену норму, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
15.11.2017
До уваги платників! Порядок обміну
електронними документами набув чинності!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 15.11.2017 (через два місяці з дня його офіційного опублікування) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Наказ №557) (зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 03.08.2017 за №959/30827), яким затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок). Порядок розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Порядок, визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу. Зокрема, електронний документообіг здійснюватиметься відповідно до законодавства та на підставі договору, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
Наказом №557 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених п.14 розділу ІІІ Порядку.
Наказом №557 передбачено, що у двотижневий строк з дня набрання його чинності Державній фіскальній службі України (далі – ДФС) необхідно забезпечити оприлюднення договору про визнання електронних документів на субсайтах офіційного веб-порталу ДФС.
Наказ №557 опубліковано у бюлетені Офіційний вісник України від 15.09.2017 №72.
В який термін надсилається повідомлення про
запрошення платника податків до контролюючого органу?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 15.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №967/30835.
Відповідно до п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок надсилання повідомлень про запрошення платників податків, встановлено ст.42 ПКУ. Так, повідомлення про запрошення платників податків надсилається контролюючим органом не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків або представник платника податків.
Наказ №644 розташовано на офіційному веб-парталі ДФС України у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу за посиланням https://zir.sfs.gov.ua/main/lastupdate/.
Незалежна професійна діяльність:
реєстрація платником податків та платником ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), фізичні особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, беруться на облік за основним місцем обліку в день надходження від них відповіднх заяв та інших документів, визначених Порядком №1588.
Для взяття на облік як платника податків фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, повинна надати до контролюючого органу такі документи:
¨ заяву за формою №5-ОПП;
¨ копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності;
¨ копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
¨копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфіційною комісією при Міністерстві юстиції України за формою, що відповідає додатку 9 до Положеня про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом №86/5, якщо заявником є судовий експерт, який не працює у державній спеціалізованій установі та отримав право самостійно провадити судово-експертну діяльність;
¨ копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;
¨копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Для взяття на облік як платника єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) відповідно до Порядку обліку платників ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 зі змінами, фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність подає заяву про взяття на облік як платника ЄСВ за формою №1-ЄСВ .
Документи надаються протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Така фізична особа подає документи особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання
Річна інвентаризація: кому проводити обов’язково
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ст.10 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996), встановлені вимоги щодо проведення річної інвентаризації.
Так, частиною першою ст.10 Закону №996 обумовлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансових зобов’язань підприємства повинні проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан і оцінку.
Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 зі змінами (далі – Положення №879), деталізовано проведення річної інвентаризації у суб’єктів господарювання.
Відповідно до частини першої ст.2 Закону №996 та п.1 р.І Положення №879 у загальному випадку інвентаризацію зобов’язані проводити:
• усі юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності;
• представництва іноземних суб’єктів господарювання, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством України.
16.11.2017
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
заступника начальника відділу ліцензування, контролю
за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів
управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
Андрія Первого
на тему: «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів»
Питання 1. Доброго дня. Підкажіть, хто здійснює контроль за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів?
Відповідь. Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів здійснюється Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у межах повноважень.
Питання 2. У мене таке питання: чи необхідно отримувати ліцензію та РРО для реалізації слабоалкогольних напоїв та пива?
Відповідь. Роздрібна торгівля алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями та пивом здійснюється на підставі ліцензії на право роздрібної торгівля алкогольними напоями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі.
Питання 3. Чи необхідно отримувати ліцензію для реалізації тютюну у кальянах?
Відповідь. До тютюнових виробів відноситься сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування для реалізації яких необхідне отримання ліцензії.
Питання 4. Хочу запитати. Чи необхідно вносити місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до Єдиного реєстру місць зберігання?
Відповідь. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Питання 5. Які мінімальні оптово-роздрібні ціни на алкогольні напої на теперішній час?
Відповідь. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлені Постановою КМУ від 30.10.2008 №957 (із змінами та доповненнями).
Військовий збір для учасників АТО
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.16¹ розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції (далі – АТО) (абзац другий п.п.1.7 п.16¹ розділу ХХ ПКУ).
Порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в АТО з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Вищевказаний порядок затверджено постановою Кабінета Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (набула чинності 12.01.2016).
Нарахування пені, якщо платником податків
самостійно виявлено помилки у податковій звітності
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що відповідно до п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст.50 ПКУ пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).
Згідно із п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
У день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань нарахування пені закінчується (п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПКУ).
Прес-служба СМР - 16.11.2017.
