Контрольовані операції: подання звіту за оновленою формою

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №468), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №652/30520.

Наказом №468 затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №8), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.

Так, внесеними змінами до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) передбачено:

◄Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

◄у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

●новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

●уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

◄якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Враховуючи те, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, то останнім днем подання звіту по контрольованим операціям за 2016 рік є 02 жовтня 2017 р.

Порядок повернення авансових платежів і помилково

та/або надміру сплачених сум митних платежів набув чинності

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 26.09.2017 (з дня опублікування, опубліковано 26.09.2017 в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.09.2017 №75) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, яким затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платжів (далі – Порядок).

Порядком визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилкового та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств:

чи подаються додатки у разі відсутності господарських операцій?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.46.1 ст.46. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 ПКУ та чинному на час її подання (п.48.1 ст.48 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 №897 зі змінами (далі – Декларація).

У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.

Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

начальника управління організації роботи

Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

Манушак Осипової

на тему: «Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків»

Питання 1. Доброго дня! Скажіть, будь ласка, яким чином та в якому порядку можна оскаржити рішення Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації заблокованої податкової накладної?

Відповідь: Рішення комісії Державної фіскальної служби України (далі – Комісія ДФС) про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути оскаржено платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) в адміністративному або у судовому порядку.

Порядок розгляду скарг на рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485, яка набрала чинності 14 липня поточного року.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник ПДВ протягом 10 календарних днів після отримання рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подає скаргу до ДФС. У разі коли останній день 10-ти денного строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником ПДВ особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Звертаємо увагу, що скарга повинна містити:

- найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника ПДВ, який подає скаргу, його податкову адресу;

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

- реквізити оскаржуваного рішення Комісії ДФС;

- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням Комісії ДФС;

- відомості про оскарження рішення Комісії ДФС до суду;

- вимоги платника ПДВ, який подає скаргу;

- адресу, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, прийняте комісією ДФС з питань розгляду скарг.

До скарги платник ПДВ може додавати пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрація якої/якого зупинення.

Скарга підписується особисто платником ПДВ, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК;

- залишає скаргу без задоволення та рішення Комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом 10-ти календарних днів з дня її отримання ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника ПДВ з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене у судовому порядку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 200¹.3 статті 200¹ Податкового кодексу України.

Питання 2. Які документи необхідно подати до Державної фіскальної служби України, щоб розблокувати зупинену податкову накладну/розрахунок коригування?

Відповідь: При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Таке право зберігається за платником ПДВ протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення, про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розрізі критеріїв ризиків (далі – Вичерпний перелік), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21 липня 2017 року №654 (далі – Наказ №567).

Переліки таких документів для критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), затверджених Наказом №567 та визначених підпунктами 1 і 2 пункту 6 Критеріїв оцінки, є ідентичними.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у податковій накладній, що зупинена.

Також звертаємо увагу, що направлені платником ПДВ копії документів повинні бути завірені належним чином.

Вичерпний перелік містить наступні документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді «Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої/якого зупинено» за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).

Повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої/якого зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії усіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку за конкретним критерієм.

Звертаємо увагу, що Повідомлення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку, платник ПДВ повинен подавати до ДФС виключно засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Питання 3. Скажіть, будь ласка, як правильно заповнити Таблицю платника податків?

Відповідь: Подання Таблиці платника податків (далі – Таблиця) для платника ПДВ є можливістю упередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за ідентичними операціями.

При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті її комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП) не зупинятиметься.

Заповнення граф Таблиці здійснюється наступним чином:

- у графі 2 зазначається вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- у графі 3 зазначаються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП (ДК 016-2010), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;

- у графі 4 відображаються коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або послуг згідно з ДКПП, що постачаються (виготовляються) платником податку є обов’язковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

При заповненні коду товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП зазначаються цифри, ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП, вказаним у податковій накладній, яка заблокована.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника ПДВ, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Питання 4. Доброго дня! Хто має подати Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, якщо заблокована реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення податкового зобов’язання?

Відповідь: Доброго дня!

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК подається платником ПДВ – продавцем, що зазначений у розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Питання 5. Чи передбачається найближчим часом внесення змін до нормативних документів, які регламентують роботу системи моніторингу ризикових податкових накладних/розрахунків коригування?

Відповідь: Так.

Хочу нагадати, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №754/30622, зі змінами Державна фіскальна служба України щокварталу до п’ятого числа першого місяця наступного кварталу надає пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення критеріїв оцінки ризикованості податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Критерії оцінки).

На теперішній час Міністерством фінансів України на власному веб-порталі оприлюднено для обговорення проекти двох наказів з цього питання, якими передбачено, зокрема, наступне:

► перелік ознак, за наявності яких податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК) не підлягатимуть автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки, планується доповнити ще трьома пунктами, а саме:

5) загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року власної земельної ділянки становить понад 0,01 га включно;

6) загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності становить понад 1 га включно;

7) загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки, яка не є державною або комунальною власністю, становить понад 200 га включно та за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і директора платника податку;

► у новій редакції пропонується викласти Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця), що є додатком до Критеріїв оцінки та подається у разі блокування ПН/РК, яка передбачає доповнення Таблиці новими полями, а саме:

- «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;

- «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Податковий календар на 02 жовтня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що останній день подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік – 02 жовтня 2017 року.

Витрати на лікування: чи можливо

включити до податкової знижки?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VІ (далі – ПКУ).

Зокрема, до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до п.1 розд. ХІХ ПКУ п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2016 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тобто податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2016 року платникам не надається.

Релігійні установи та організації зобов’язані привести у

відповідність установчі документи до 01 січня 2018 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм п.35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ та п.7 Порядку.

Слід зазначити, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності милосердя.

Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, відмову щодо включення до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за працівників неуповноваженого відокремленого підрозділу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Військовий збір сплачується згідно з п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.

Відповідно до п.29.2 ст.29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Бюджетний кодекс) військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нормами п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 ПКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом.

ПДФО податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. (ст. 64 Бюджетного кодексу).

ПДФО, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу (п.п.168.4.3 п.168.4 ст.168 ПКУ).

Оскільки військовий збір в повному обсязі зараховується до державного бюджету, юридична особа перераховує його як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» проведена прес-конференція

з питань оподаткування фізичних осіб – підприємців –

платників єдиного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.09.2017 в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» за участі начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової відбулася прес-конференція на тему: «Підприємці – «спрощенці»: порядок оподаткування, обліку та звітування».

Манушак Осипова зазначила: «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, який встановлює заміну сплати окремих податків та зборів на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності».

Обрати спрощену систему оподаткування як юридична, так і фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному ПКУ.

На сьогодні ПКУ встановлено чотири групи платників єдиного податку.

При цьому на спрощеній системі оподаткування:

- першої та другої груп можуть перебувати виключно ФОП;

- третьої групи – як ФОП так і юридичні особи;

- четвертої групи – виключно юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники.

Манушак Осипова розповіла про умови перебування ФОП на певній групі спрощеної системи оподаткування, а також порядок оподаткування, обліку та звітування підприємців – «єдинників» першої, другої та третьої груп, особливості нарахування та сплати ними єдиного податку.

Чи поширюються строки в 180 днів на розрахунки за експортними та імпортними операціями, які на 26.05.2017 р. не завершені?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що постановою Національного банка України від 25.05.2017 р. №41 (далі – Постанова №41) скасовано тимчасове 120-денне обмеження щодо строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. З 26.05.2017 (дня набрання чинності постановою №41) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Інформуємо, що Державна фіскальна служба України у індивідуальній податковій консультації від 12.09.2017 р. №1929/6/99-95-42-03-15/ІПК зазначила: якщо станом на 26.05.2017 не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Чи можливо неприбутковій установі (організації)

отримати копію (дублікат) загубленого рішення про

включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.8 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, контролюючим органом рішення про включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій установі (організації), а другий залишається в контролюючому органі.

Копія (дублікат) рішення про включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій видається контролюючим органом за основним місцем обліку такої установи (організації) на її звернення в письмовому вигляді.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ»

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників

Державного реєстру загальнообов’язкового державного

соціального страхування набрав чинності

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 29.09.2017 (з дня офіційного опублікування, опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 29.09.2017 №76) набув чинності Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 №16-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за №1017/30885) (далі – Порядок №651).

Порядок №651 розроблено відповідно до частини п’ятої ст.17 розділу V Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами.

Вищевказаним Порядком №651 визначаються:

◄процедура формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників) на запит платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або застрахованих осіб;

◄ форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників;

◄ форми витягів з реєстру страхувальників;

◄ форма довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників.

До уваги платників єдиного податку: оновлена

форма декларації подається за 9 місяців!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.05.2017 (з дня офіційного опублікування), набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 (опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 05.05.2017 №36), яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, керуючись нормами ПКУ, оновлені форми декларацій використовуються платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, починаючи з 01.10.2017.

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 108.01.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ»

Зміна суми компенсації вартості товарів/послуг:

складаємо розрахунок коригування

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. РК складається на дату доплати/повернення коштів.

Застосування податкової соціальної пільги до суми

допомоги, яка виплачується за лікарняними листами

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до пп.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Оподаткування роялті на користь нерезидента

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності.

При умові, що роялті виплачуються на користь нерезидента, необхідно враховувати вимоги п.п.«в» п.141.4 ст.14 ПКУ, згідно з якими, роялті відносяться до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ визначено, що у випадку виплати роялті нерезиденту, резидент зобов’язаний утримати податок з доходу (з роялті) за ставкою 15% від суми доходу і за рахунок такого доходу та сплатити цей податок до бюджету під час такої виплати.

Якщо правила оподаткування під час виплати роялті нерезидентам передбачені положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, оподаткування відбувається згідно вимог таких міжнародних договорів.