За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували
до бюджетів усіх рівнів майже14 млрд. грн. податків і митних платежів
та понад 1,9 млрд. грн. ЄСВ
Протягом січня – лютого 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 13 млрд. 986,7 млн. грн., що на 2 млрд. 750,8 млн. грн., або на 24,5% більше, ніж за відповідний період 2017 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до загального фонду державного бюджету мобілізовано 10 млрд. 303 млн. грн. Це на 2 млрд. 230,2 млн. грн. або на 27,6% більше, ніж у січні – лютому минулого року.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 3 млрд. 683,6 млн. грн., що на 520,5 млн. грн., або на 16,5% більше фактичних надходжень двох перших місяців 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками січня – лютого зібрано 1 млрд. 935 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 26,2%, або на 402,2 млн. грн.
До уваги сільськогосподарських товаровиробників – колишніх
суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ!
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України у листі від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – Лист ДФС №5715) щодо виправлення ситуації, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «3» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, і така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0130), повідомила наступне.
У такій ситуації до ПН складається та подається до ДФС України Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому:
1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);
2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «8»;
3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;
4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;
5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту:
«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «3»».
Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа;
6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися.
Слід зауважити, що причинами, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено є:
1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена Листом ДФС №5715.
2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.
3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5).
4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано особливостей складання, перерахованих у пунктах «Виправлення ситуації 1 (2 або 3)» Листа ДФС №5715.
Детальніше у Листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html
Трансфертне ціноутворення:
самостійне коригування ціни контрольованої операції
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» доповнено п.48, яким визначено, що самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), передбачене п.п.39.5.4.1 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).
З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.
Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.
Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків
за 30 хвилин в Електронному кабінеті
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».
Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.
Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.
Про особливості декларування податку на прибуток підприємств
за 2017 рік для суб’єктів літакобудування
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) у зв’язку зі змінами в оподаткуванні, внесеними до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законами України від 20.12.2016 №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток суб’єктами літакобудування.
Так, Законом №2245 внесено зміни до п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування.
Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660).
За попередньою редакцією ПКУ пільгу було запроваджено з 01 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.
Слід відмітити, що п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2245 встановлено, що зміни, внесені до положень п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2017 року.
Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм ст.2 Закону №2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Порядок).
Цей Порядок застосовується суб’єктами літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 №405 (із змінами).
Відповідно до п.4 Порядку суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних (стандартів) фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Платники податку на прибуток (далі – платники податку) ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.
При цьому використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.
Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на:
● науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування;
● створення чи переоснащення матеріально-технічної бази;
● збільшення обсягу виробництва;
● запровадження новітніх технологій.
Більш детально напрями використання вивільнених коштів та розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у п.6 Порядку.
Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств:
● на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до ПКУ;
● у разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення;
● у разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку. При цьому податкове зобов’язання збільшується з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до ПКУ.
Згідно із п.9 Порядку платники податку подають Звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.
Підприємства – суб’єкти літакобудування, визначені ст.2 Закону №2660, які скористались у 2017 році пільгою з податку на прибуток підприємств, передбаченою п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, можуть скористатись чинною на сьогодні формою Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 №1685 «Про затвердження форми Звіту при використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1529/20267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2012 №1032, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1741/22053) (далі – Звіт).
Звіт подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у строки, передбачені для подання декларації, а саме граничний строк його подання за підсумками 2017 року є 01 березня 2018 року.
У полі 5 заголовної частини форми Звіту зазначається код пільги 11020365 згідно із Довідником №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п.46.4 ст.46 ПКУ).
Отже, відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ рекомендуємо підприємствам – суб’єктам літакобудування разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подати доповнення з поясненням напрямів використання вивільнених коштів, зробивши відмітку у полі декларації «Наявність доповнення» та заповнивши рядки поля щодо змісту доповнення, зокрема для податкових декларацій в електронній формі.
Детальніше у листі ДФС №6191, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html
Про внесення змін до Податкового кодексу України
з питань трансфертного ціноутворення
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №6185) проінформувала про основні зміни стосовно трансфертного ціноутворення, які були внесені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, з 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відповідні зміни внесено до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.
При цьому на відміну від інших платників податку на прибуток (далі – платник податку), які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.
З урахуванням того, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, згідно з п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ є платниками податку та у зв’язку із поширенням з 01.01.2018 контролю за трансфертним ціноутворенням на операції між нерезидентом та його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ.
До п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках:
♦ юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;
♦ якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою.
Також п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено новими критеріями:
♦ пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи;
♦ юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа.
Відповідно до п.20 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації:
♦ права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою;
♦ права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління;
♦ або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Згідно зі ст.641 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Детальніше про зміни з питань трансфертного ціноутворення у листі ДФС №6185, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72854.html
До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018)
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800.
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільного номеру (066) 296-08-89 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
За два місяці поточного року майже 4,7 тисяч громадян Дніпропетровщини надали декларацію про майновий стан і доходи
В рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, про свої статки, отримані у 2017 році, на Дніпропетровщині прозвітували 4695 громадян. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 279,4 млн. грн.
Впродовж січня – лютого 2018 року громадяни регіону задекларували податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8,4 млн. грн., що на 1,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року, сума військового збору до сплати складає 1,4 млн. грн.
Найбільші доходи у минулому році отримали 592 мешканця Дніпропетровщини у вигляді спадщини/дарування – 61,5 млн. грн. Ще 118 громадян мають дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна – 15 млн. грн.; 8 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого ними доходу складає 1,8 млн. грн.
Дохід понад 1 млн. грн. задекларували 20 громадян області. Загальна сума отриманого ними доходу - 86,5 млн.грн.
Окрім того, 976 декларантів звернулися до фіскальних органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак, з казни громадянам області буде повернуто 1,8 млн. грн.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу декларувати доходи. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Про особливості формування податкового кредиту
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), зокрема в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено, листом від 03.03.2018 №6443/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості формування податкового кредиту» (далі – лист ДФС №6443) повідомила наступне.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, реєстрація ПН/РК в ЄРПН могла бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ в редакції, чинній до 31.12.2017, та п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
Відповідно до п.п.2 п.31 Закону №2245 змінено редакцію п.201.16 ст.201 ПКУ. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 1 п.56 Закону №2245 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.57¹, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200¹.3 та 200¹.9 ст.200¹ та п.201.10 ст.201 ПКУ не пізніше 2 січня 2018 року, крім:
* ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ;
* ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.
ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ з 01.12.2017 до дня набрання чинності Законом №2245-VІІІ та щодо яких платником ПДВ після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику ПДВ рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.
Дія абзацу третього п.201.10 ст.201 ПКУ зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ.
Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017.
У зв’язку з цим та згідно з п.198.6 ст.198 ПКУ суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ та які відповідно до пункту 57¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники ПДВ можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК.
Лист ДФС №6443 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72856.html
Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації:
чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізиних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається.
Особливості декларування податку на прибуток підприємств
за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції.
Підпунктом 137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст.209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період.
У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції».
Відповідно до п.п.4 п.2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.
Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.
З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.
Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією таким платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.
При цьому, якщо у минулих роках такий платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017.
До Декларації такий платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п.46.4 ст.46 ПКУ, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації.
У разі самостійного виправлення помилок та подання таким платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції».
Лист ДФС №6191 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html
Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
З початку року юристи Державної фіскальної
служби Дніпропетровщини виграли у судах 109 справ
Впродовж січня – лютого 2018 року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 8,5 тисяч справ на суму 10 млрд. грн. за позовами ГУ ДФС у Дніпропетровській області до платників та за позовами платників до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Як повідомив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом двох місяців поточного року на користь держави задоволено 109 справ – 76,8% від загальної кількості, розглянутих у судах. Правовики Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 264,7 млн. грн., що становить 85% від загальної суми розглянутих позовів.
За словами Олега Басана: «Принципи правової роботи в регіоні, побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду».
Затверджено нові порядки з питань
зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив:
· Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
· Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
· Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність:
* постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»;
* постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування.
Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується
податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ).
Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт).
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).
Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Для визначення розміру орендної плати використовується
нормативна грошова оцінка земельних ділянок
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378).
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378.
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору).
Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання.
Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки.
Прес-служба СМР - 16.03.2018.
