До Дня Державного Прапора України, 27-ї річниці незалежності України та 100-річчя відродження української державності
День Державного Прапора України
Українські державні символи, як і весь державотворчий спадок, є уособленням нашої величної історії, духовними та матеріальними носіями тисячолітніх традицій, предметом національної гордості і водночас упізнаваною всюди візитівкою та знаком єднання українців усього світу.
Існує популярне тлумачення, згідно з яким синій колір символізує ясне небо, а жовтий стиглі пшеничні поля. Саме це пояснення сприяло популяризації прапора в Придніпров’ї на початку XX століття.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набули значення державних.
У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.
22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 – в Карпатській Україні.
Синьо-жовте поєднання кольорів було остаточно встановлено як єдинонаціональне на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.Державний Прапор України складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Спочатку День Державного Прапора відзначався тільки в столиці. Кияни відзначали його 24 липня, адже саме в цей день в 1990 році відбулося перше урочисте підняття національного символу над Київською міською державною адміністрацією.
Офіційне відзначення Дня Державного Прапора було встановлене на виконання Указу Президента України від 23 серпня 2004 року № 987/2004 “Про День Державного Прапора України” щорічно 23 серпня, напередодні Дня незалежності України. А за п’ять років, 2009-го було започатковано його урочисте святкування на державному рівні.
27-а річниця незалежності України та 100-річчя відродження української державності
Українська держава успадкувала традиції державотворення від Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Козацької держави, української державності початку XX століття. Хоча українці завжди мали свою мову та культуру, вони рідко мали свою незалежну національну державу. Впродовж століть вони були підвладні Росії, Польщі, Туреччині та іншим іноземним державам.
У часи Української революції 1917 – 1921 років, ключовим рушієм якоїбув український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності, українці відродили державність – утвердили державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), створили боєздатне військо, отримали визнання світової спільноти. Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.
Цікаво, що термін “Українська революція” був введений в обіг учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”.
Імпульс до свободи та незалежності, який дала Українська революція 1917 – 1921 років, змусив більшовиків піти на поступки і погодитися на створення квазідержави УРСР, яка мала обмежену міжнародну правосуб’єктність та власні кордони, однак весь цей час тривала боротьба за справжню незалежність України.
Це суперечливий і складний період нашої історії, що став серйозною підставою для подальшого розвитку і відродження. Хоч діяльність Центральної Ради тривала трохи більше року, вона збагатила державотворчий досвід українського народу. Відбувся розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову: Всенародні збори, Рада народних міністрів та Генеральний суд. Закони приймали тільки парламентом. Навіть конституція, хоч і тимчасова, була доброю основою держави, для всього іншого законодавства.
Незважаючи на те, що 22 січня 1918 року Українською Центральною Радою було затверджено IV Універсал, що проголошував незалежність Української Народної Республіки, й тим самимвідроджено українську державу, Україна у XX столітті кілька разів втрачала державність. Унаслідок російської окупації після революції 1917 – 1921 років злочинні тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – забрали мільйони життів українців у роки голодоморів, політичного терору, депортацій та воєн. Проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням процесу українського державотворення та фактичним відновленням незалежності України.
Сьогодні День незалежності України широко відзначається по всій країні. Це день, коли вшановують пам’ять героїв минулого України, тих, хто воював та помер, щоб забезпечити країні таку жадану ними незалежність.
Слід зазначити, що вперше незалежність українським парламентом було проголошено 16 липня 1990 року, того ж дня було проведеноперше святкування Дня незалежності. Повторне та остаточне проголошення парламентом незалежності 24 серпня 1991 року було затверджене на грудневому референдумі того ж року, під час якого 90 % людей проголосували за неї.Саме це рішення відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР і остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.
Так, навіть зовнішня агресія не зупинила боротьби українців за право мати власну незалежну і соборну державу. Ця боротьба триває і нині, коли українці змушені захищати від російської агресії територіальну цілісність та суверенність України.
До Дня незалежності України (онлайн виставка)
На офіційному веб-сайті Державного архіву Дніпропетровської області (http://dp.archives.gov.ua/) відкрито он-лайн виставку до Дня незалежності України “Україна – рух до незалежності. До Дня Незалежності України”. Виставка включає в себе три розділи: “Козацька доба”, “Період Української революції” та “Здійснення мрії” та висвітлює прагнення українців до самостійності протягом століть.
Посилання для перегляду он-лайн виставки документів:
Про підсумки збирання ранніх зернових
У 2018 році підлягає до збирання понад 1млн 100 тис. га зернових та зернобобових культур.
За оперативними даними, на сьогоднішній день скошено та обмолочено 100% ранніх зернових та зернобобових культур. Всього на площі 799,5 тис. га, валовий збір склав 2,2 млн. тонн при середній урожайності 27,3 ц/га, у т.ч.: озимої пшениці обмолочено 508,8 тис. га, намолочено 1,58 млн. тонн при середній урожайності 31,0 ц/га; озимого ячменя обмолочено 77,3 тис га, намолочено 222,0 тис тонн при середній урожайності 28,7 ц/га тощо.
За підсумками збору ранніх зернових та зернобобових культур повністю забезпечено потребу області:
Довідково:
Лідируючі позиції по врожайності зі збору ранніх зернових та зернобобових культур займають агропідприємства: Новомосковського (35,8 ц/га), Дніпровського (35,0 ц/га,) та Верхньодніпровського (33,3 ц/га) районів.
У вересні 2018 року буде розпочато збирання кукурудзи на площі 318,8 тис.га та очікується валовий збір більше 1,0 млн. тонн.
За матеріалами Дніпропетровської обласної державної адміністрації
adm. - 16.08.2018.
