В сучасному суспільстві актуальною є проблема насильства в сім’ї. Оскільки сім’я є одним із перших факторів соціалізації дитини, факт наявності насилля в родині призводить до існування насильства в суспільстві.

Випадки насилля в родинах збільшуються щороку. Дитина,зростаючи в сім’ї, де наявні прояви насильства, сприймає таку модель поведінки як належну. Звичайно ж, створивши свою власну родину в майбутньому,вона передасть такі методи спілкування і своїм дітям.

Розрізняють декілька основних видів насильства в сім’ї:

• Фізичне насильство – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв,тілесних ушкоджень,що може призвести до смерті постраждалого,порушення психічного чи фізичного здоров’я,нанесення шкоди його честі та гідності.
• Психологічне насильство – це насильство,пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз,переслідування,залякування,якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість,нездатність захистити себе та може завдаватись шкода психічному здоров’ю.
• Економічне насильство – це умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів,на які той має законне право,що може призвести його до смерті чи до порушення психічного або фізичного здоров’я.
• Сексуальне насильство – це протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї,а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Найбільш гостро проблема насильства в сім’ї постає серед неповнолітніх громадян. Це пов’язано, здебільшого, з вразливістю та необізнаністю дітей. Вразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих, незалежно від того, чи є це батьки, опікуни, вихователі, вчителі. Нерідко буває важко виявити, чи мало місце в ситуації насильства в сім’ї психологічне насильство, чи справа обмежувалася лише фізичним або економічним насильством.

Ознаками такого насильства над дітьми можуть слугувати: замкнутість;демонстрація повної відсутності страху; неврівноважена поведінка; агресивність, схильність до нищення й насильства; уповільнене мовлення, нездатність вчитися; уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми; занизька самооцінка; тривожність; демонстрація страху перед появою батьків; страх фізичного контакту, острах іти додому; депресія, спроби самогубства; уживання алкоголю або наркотиків; психосоматичні хвороби; нав’язливі страхи (фобії); насильство по відношенню до свійських тварин, та взагалі до більш слабких істот; почуття провини за отримання фізичних ушкоджень.

Коли діти живуть у сім’ях, де чиниться насильство, у них порушуєтьсяпсихіка, і нетільки тоді, коли кривдять їх особисто, а й тоді, коли знущаються з близьких їм людей (найчастіше це їхні матері). Для хлопців-підлітків спостереження за насильством у сім’ї - один із чинників підліткових правопорушень і криміналізації в зрілому віці. За підрахунками, 63% підлітків–правопорушників, засуджених за вбивство, скоїли вбивство тих, хто бив їхніх матерів. Імовірність того, що хлопчики, які стали свідками насильства щодо матерів, у зрілому віці битимуть своїх партнерок, в 11 разів вища порівняно з хлопчиками із сімей, де насильству немає місця; такі діти в 6 разів частіше намагаються вчинити самогубство. Імовірність, що такі діти вживатимуть наркотики і алкоголь або скоять зґвалтування, підвищується на 50%. Насильство –також одна з причин втечі підлітків із сімей.

Ніхто, ніколи і ні за яких обставин не має стати жертвою домашнього насильства, бо насильство - це злочин. Прояви домашнього насильства мають циклічний характер: випадок насильства - примирення - заспокоєння - посилення напруги - і знову насильство. Кожного наступного разу цей цикл може скорочуватися в часі, а насильство - ставати більше інтенсивним та жорстоким.

Якщо відбувається насильство в сім’ї, слід звертатися в правоохоронні органи (поліцію), а якщо вам стало відомо про те, що насильство відбувається над дитиною, також доцільно повідомити про такі факти службу у справах дітей.

Головний спеціаліст служби у справах дітей міської ради Ольга Алуєва