Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4) за формою №1ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.
Пунктом 2.1 розділу II Порядку №4 визначено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – форма №1ДФ) подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Форма №1ДФ подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи – податкового агента (п.2.3 розділу II Порядку №4).
Звертаємо увагу, що підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Відповідно до пункту 2.6 розділу II Порядку №4 у разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за формою №1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.
Внесено зміни до програмного забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (далі – ПЗ) (версія 1.25.13.0) станом на 14.04.2017.
Так, зокрема, на виконання наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276) у ПЗ додано нові документи (початок дії версій документів з 01.04.2016):
- F/J 0299719 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість);
- J0215619 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість);
- F/J 0215919 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (додаток 3 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість).
До уваги осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що до завершення декларування доходів, отриманих ними протягом 2016 року, залишилось 13 календарних днів.
Нагадуємо, що останній день надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для зазначеної категорії фізичних осіб – 3 травня 2017 року.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Звітувати за 2016 рік необхідно за формою Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
До уваги осіб, які надають репетиторські послуги!
На сьогодні репетиторство, як сферу діяльності багатьох вчителів та викладачів, складно контролювати, але є надія, що громадяни, які надають послуги з репетиторства, є сумлінними, виявлять свою громадянську позицію і задекларують свої доходи. Не задекларовані доходи ― це втрати бюджету, які необхідні для соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, своєчасності виплат пенсій та стипендій, зарплат тим же вчителям та викладачам.
Репетиторські послуги ― це послуги, зокрема з підготовки дітей до школи, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт. Наданням репетиторських послуг займаються вчителі, викладачі та інші особи, які не реєструються як фізичні особи - підприємці, і не сплачують податки. Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України. Якщо викладач-репетитор не є фізичною особою - підприємцем, але надає репетиторські послуги фізичним особам, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік викладачам-репетиторам слід подати не пізніше 03 травня 2017 року. Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену в річній податковій декларації такі особи самостійно сплачують не пізніше 31 липня 2017 року. Доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Крім того, із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
Нагадуємо, що з 1 січня 2017 року запроваджено нову форму декларації, яка затверджена наказом Мінфіну України від 15.09. 2016 № 821.
Фізична особа не може бути притягнута до відповідальності
Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 ПКУ).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.
Змінено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 31.03.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №192 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1244» (далі – Постанова №192), якою внесено зміни до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України».
Статтею 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) регламентується продаж майна, що перебуває у податковій заставі.
Постанова №192 прийнята на виконання вимог Закону України 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797).
Змінами, внесеними Законом №1797, зокрема, до статті 95 ПКУ, встановлено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. При цьому, такий податковий борг повинен перевищувати 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.
Постанова №192 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61.
Розстрочення та відстрочення податкового боргу здійснюється на підставі заяви
Контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (п. 1.9 Порядку).
Батьки працюючого студента не мають права на податкову знижку
Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на утриманні.
Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році та до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до ст.ст. 180 та 199 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.
Згідно із п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Працюючий студент вже не перебуває на утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати. Виходячи з норм ПКУ студент, який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно вимог ст. 164 ПКУ, зокрема відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки.
Державний службовець має право на податкову соціальну пільгу без подання заяви
Державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100-відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви.
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ. Але, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Приватним нотаріусом у склад витрат звітного року включається сплата єдиного внеску
Сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі -ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.
Продаж технічно складних побутових товарів з 8 травня 2017 року передбачає обов’язкове застосування касової техніки
Платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з 8 травня повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.
Така вимога випливає із законодавчих новацій відповідно до Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Платники податків повинні врахувати, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231"Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".
Фахівці Дніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу споживачів, котрі планують придбати техніку, а також представників бізнесу, котрі зобов’язані застосовувати РРО, що до технічно складних побутових товарів належать вісім груп, а саме: «Вироби із чорних металів», «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини», «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя», «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя», «Годинники всіх видів та їх частини», «Музичні інструменти; їх частини та приладдя», «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Нарахування та сплата земельного податку фізичними особам
Нарахування земельного податку фізичним особам з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань є:
За несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, в тому випадку, якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми. Водночас він несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом.
Ставка ЄСВ за цивільно-правовим договором
Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для всіх платників ЄСВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ.
Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 % визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів.
Згідно з п. 5 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, ЄСВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 % суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.
Враховуючи вище зазначене, юридичні особи при виплаті інваліду винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄСВ у розмірі 22 %.
Уточнено розмір ставок земельного податку
Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” та Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” внесено зміни, зокрема в частині плати за землю.
Уточнено розмір ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Так, ставки за зазначені ділянки встановлюються у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 стаття 274 Податкового кодексу).
Також, установлено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 277.1 стаття 277 Податкового кодексу).
Статтю 281 Кодексу доповнено пунктом 4, яким визначено наступне. Якщо фізична особа, що має право на пільгу, зокрема інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни тощо, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Зміни в законодавстві
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 20.03.2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2016 року № 1125 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», який вніс зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462), та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130.
Зокрема, Наказом № 1125:
- визнано, такою, що втратила чинність, довідки про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП), що видавалась контролюючим органом. Для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, запроваджується нова довідка про взяття на облік (форма № 34-ОПП);
- викладено у новій редакції форму реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (форма № 1-ПДВ).
З оновленими текстами Наказів № 1588 та № 1130 Ви можете ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (https://zir.sfs.gov.ua).
24.04.2017
Інформація щодо об’єктів нерухомості тепер подається до органів ДФС і про юридичних осіб
Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 219 внесено зміни до пункту 4 Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою КМУ від 31.05.2012 р. № 476.
Зокрема, змінами встановлено необхідність передачі інформації про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності не лише фізичних, а і юридичних осіб.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців та самозайнятих осіб у 2017 році
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що з 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 3200,0 гривень. Таким чином, мінімальний страховий внесок становить 3200,0 грн. * 22% = 704,0 гривні.
Відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2017 року набрали чинності зміни з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску, зокрема:
в частині сплати єдиного внеску платниками єдиного податку:
- встановлено для платників єдиного податку першої групи норму, згідно з якою сума єдиного внеску не може бути меншою ніж 0,5 мінімального розміру страхового внеску (з зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно сплаченому єдиному внеску), тобто не менше 352,0 гривень;
в частині сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування:
- сума єдиного внеску, сплаченого фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, тобто не менше 704,0 гривень.
Від сплати єдиного внеску звільнені ФОП на спрощеній системі оподаткування – пенсіонери за віком та інваліди, які паралельно отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, а також ФОП – пенсіонери за віком та інваліди, які перебувають на загальній системі оподаткування. Такі особи можуть сплачувати єдиний внесок виключно на добровільних засадах.
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (самозайнятих осіб).
У разі припинення діяльності ФОП й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Строк сплати зобов’язань, визначених ФОП або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно, єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.
В І кварталі 2017 року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 59 перевірок
Протягом січня – березня 2017 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 59 перевірок в територіальних підрозділах ГУ.
За матеріалами перевірок оголошено 7 підозр про скоєння кримінальних правопорушень; винесено 9 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 18 працівників служби, до суду направлено 4 обвинувальні акти.
Протягом року проведено перевірки 74 кандидата на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 4 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.
Основні завдання і функції підрозділів внутрішньої безпеки
- здійснення в межах повноважень, передбачених законом заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДФС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;
- забезпечення у ДФС та її територіальних органах безпеки діяльності, а також державних службовців та працівників від протиправних посягань, пов'язаних із виконанням ними службових обов'язків;
- контроль за дотриманням правил етичної поведінки посадовими особами ДФС та її територіальних органів.
Антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України "Пульс"
За номером телефону: (044) 284 00 07 Ви маєте можливість цілодобово повідомляти щодо можливих корупційних та кримінальних правопорушень працівниками Служби.
24.04.2017
З початку року анульовано 19 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
У Дніпропетровській області станом на 01.04.2017 року діє 12350 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4763 суб’єктам господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 6768, на тютюнові вироби – 5582.
З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3388 ліцензій, з них 1814 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1574 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом січня – березня 2017 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 674 ліцензії; анульовано – 786, в тому числі – 19 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Шановні громадяни, своєчасно задекларуйте доходи,
отримані протягом 2016 року!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року, яка стартувала з початку 2017 року, триває.
Граничний термін подання громадянами річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) – 03.05.2017.
За вибором платника податків Декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання.
Якщо Декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Декларації.
У разі необхідності громадяни зможуть отримати консультації і допомогу у заповненні Декларації. Бланки Декларацій надаються платникам податків безкоштовно.
Звітувати про доходи, отримані громадянами протягом 2016 року, необхідно за новою формою Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Звертаємо увагу, що обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу ІV ПКУ;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Процес адміністрування та відшкодування ПДВ стає максимально прозорим
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (https://sfs.gov.ua) у розділі «Новини» повідомила наступне.
За рахунок впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) процес повернення бюджетних коштів платникам стає максимально прозорим. Будь-який платник податків має змогу відслідковувати весь процес від подання заявки до отримання коштів.
Зазначений Реєстр відповідно до п.п.200.7.3 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями не має обмеженого доступу. Він є публічним, відкритим та оприлюднюється на сайті Міністерства фінансів України.
Крім того, Державна фіскальна служба України та Адміністрація Президента України здійснюють інформаційну взаємодію відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України та Положення про Адміністрацію Президента України, а також згідно з Угодою про інформаційне співробітництво між ДФС та Адміністрацією Президента України від 23.11.2015 (далі – Угода).
Отже, згідно з Угодою та протоколами до неї, уповноважені особи Ситуаційного центру Адміністрації Президента України матимуть доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем ДФС без права коригування. Це спрямовано на забезпечення прозорої системи ефективного моніторингу та аналізу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ.
У Києві ліквідовано конвертцентр з обігом понад 240 млн. грн.
Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві спільно із працівниками прокуратури ліквідували конвертаційний центр, який діяв на території м. Києва та Київської області.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівку, документального прикриття безтоварних операцій, незаконного формування податкового кредиту та витрат.
Для цього фігуранти придбали та зареєстрували низку транзитних підприємств, яким формували податковий кредит з ПДВ за рахунок придбання фіктивного ліміту на реєстрацію податкових накладних в ЕРПН у СГД – імпортерів, які фактично реалізовували товар за готівку. У подальшому здійснювалася підміна номенклатури придбаних товарів з метою подальшого формування податкового кредиту для замовників. Отримані ж безготівкові кошти перераховувалися на рахунки підконтрольних фіктивних компаній, відкритих у двох комерційних банках, та знімалися готівкою, а потім, разом із підробленими первинними документами, передавалися посадовим особам компаній замовників.
Обіг конвертаційного центру протягом 2015-2016 років склав понад 240 млн. грн.
За результатами 3 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів вилучено понад 50 тис. грн. готівки, 30 печаток фіктивних компаній, комп’ютерна техніка, засоби зв’язку, 21 банківська картка, чорнова документація, а також оригінали паспортів громадян України, які були вкрадені або втрачені і використовувалися для реєстрації фіктивних підприємств та відкриття рахунків.
З метою відшкодування завданих державі збитків згідно ухвал суду на 8 поточних рахунків та 21 картковий рахунок із залишком коштів майже 248 тис. грн., нерухоме майно та автомобіль накладено арешт.
Організатору конвертцентру повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 статті 212 КК України.
Тривають слідчі дії.
Внутрішньою безпекою ДФС попереджено незаконне ввезення на територію України тютюнових виробів
Співробітниками управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області та прокуратури Київської області виявлено та припинено корупційну схему з контрабандного ввезення тютюнових виробів на митну територію України за сприяння посадових осіб Київської митниці ДФС.
За вказаним фактом відкрито кримінальні провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та ч.1 ст.204 (незаконне придбання, збут чи транспортування незаконно виготовлених тютюнових виробів).
У рамках досудового розслідування кримінальних проваджень на території митного поста «Бориспіль-аеропорт» вилучено партію тютюнових виробів без марок акцизного збору орієнтовною ринковою вартістю понад
15 млн. гривень.
За наявною інформацією реалізація тютюнових виробів на території України фактично мала здійснюватися через роздрібну торговельну мережу без сплати обов’язкових митних платежів.
Згідно з рішенням суду на підакцизний товар накладено арешт та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Заступнику начальника ГУ ДФС у Київській області оголошено про підозру у вчиненні злочину
Співробітниками управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області спільно з Генеральною прокуратурою України викрито факт зловживання службовим становищем одним із заступників начальника ГУ ДФС у Київській області.
Податківець, діючи на користь суб’єктів господарювання, неправомірно прийняв рішення про скасування податкових повідомлень-рішень внаслідок чого незаконно звільнив суб’єктів господарської діяльності від сплати податків, що завдало збитки Державному бюджету України на суму понад 12 млн. гривень.
За вказаним фактом Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України зареєстроване кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України.
Наразі, заступнику начальника ГУ ДФС у Київській області в межах кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та вирішується питання про обрання запобіжного заходу.
За вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На Одещині затримано заступника начальника митниці під час одержання 600 доларів США неправомірної вигоди
Підрозділом внутрішньої безпеки ДФС у Одеській області спільно з працівниками прокуратури Одеської області та УСБУ в Одеській області задокументований факт одержання неправомірної вигоди у сумі 600 дол. США виконуючим обов’язки заступника начальника митниці – начальника митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС.
Встановлено, що вказані кошти посадовець вимагав та одержав від суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності за заниження митної вартості та безперешкодне митне оформлення імпортованих товарів.
За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження та службовій особі повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України («прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»).
Внутрішньою безпекою ДФС виявлено слідчого-хабарника
Співробітниками Головного управління внутрішньої безпеки спільно з військовою прокуратурою Південного регіону України, військовою прокуратурою Запорізького гарнізону та ГВ «К» СБУ у Запорізькій області проведено спецоперацію по затриманню працівника слідчого підрозділу однієї з податкових інспекцій Запорізької області.
Встановлено, що правоохоронець вимагав незаконну грошову винагороду у сумі 297 тисяч гривень від власника підприємства за непритягнення його до кримінальної відповідальності та закриття розпочатого стосовно нього кримінального провадження.
Слідчого затримано «на гарячому» під час одержання від посередника другої частини неправомірної вигоди у сумі 270 тисяч гривень
(10 тисяч доларів США).
За цим фактом відкрито кримінальне провадження, посадовцю повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі). За вчинення вказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, з конфіскацією майна.
Під час проведення обшуків за місцем проживання правопорушника, у його приватному гаражі виявлено виробництво контрафактного алкоголю, а саме - горілки та коньяку.
Наразі тривають подальші слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола осіб, причетних до скоєння злочинів.
25.04.2017
У І кварталі 2017 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 38 запитів на інформацію
Протягом січня – березня 2017 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 38 письмових запитів на інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року кількість запитів зменшилась на 72.
Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 12 запитів, від громадян – 26.
За наслідками розгляду запитів: задоволено – 24, направлено за належністю – 2, надано роз’яснення – 11, запит на виконанні – 1.
Тематика письмових запитів протягом поточного року в більшості стосувалася інформації стосовно організації роботи територіальних органів ДФС, Центрів обслуговування платників, документальних перевірок суб’єктів господарювання тощо.
Підвищено суми витрат на відрядження державних службовців
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.04.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №241 «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. №98» (далі – Постанова №241).
Зазначена Постанова опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 19.04.2017 №73.
Постановою №241 внесено зміни у додаток 1 «Суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».
Так, цим документом підвищено розмір сум добових витрат на відрядження та граничну суму витрат на найм житлового приміщення, а саме:
- суму добових витрат встановлено у розмірі 60 гривень (раніше така сума складала 30 гривень);
- граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу у межах України збільшено з 250 гривень до 600 гривень.
Реалізація Постанови №241 здійснюватиметься у межах видатків, передбачених на утримання бюджетних установ.
Змінено порядок приймання документів і видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі 19.04.2017 розміщено наказ ДФС від 14.04.2017 №266 «Про внесення змін до наказу ДФС від 24.10.2014 №213» (далі – Наказ №266) за посиланням
https://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/72004.html.
З метою забезпечення належного виконання вимог статті 15 «Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами» Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями Наказом №266 внесені зміни до наказу ДФС від 24.10.2014 №213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами».
Змінами, зокрема, передбачено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається на підставі заяви, поданої суб’єктом господарювання до головного управління за місцем провадження торговельної діяльності безпосередньо уповноваженою особою заявника, надісланої рекомендованим листом або переданої через ЦОП, створені у ДПІ (крім створених у ДПІ в м. Києві).
У заявах про видачу цих ліцензій зазначається, зокрема, вид господарської діяльності.
У разі подання заяви через ЦОП уповноважена особа здійснює прийом документів та забезпечує їх передачу за реєстром до структурного підрозділу головного управління, до функцій якого належить здійснення загального діловодства, протягом одного робочого дня з моменту їх отримання.
Невідповідність розміру плати за ліцензію виду господарської діяльності, на провадження якого заявник подав документи, та невідповідність поданих документів умовам провадження діяльності, що ліцензуються, більше не є підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.
Ліцензія видається заявнику або уповноваженому на те представнику заявника за довіреністю при пред’явленні ним документа, що посвідчує особу.
Який термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.
Пунктом 137.4 статті 137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Згідно з п.49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Поряд з цим п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ для платників податку на прибуток.
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 102.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
27.04.2017
Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 1 млн. грн. збитків, завданих державі
Протягом січня – березня 2017 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 229 кримінальних проваджень, з яких 88 – прийнято до провадження у поточному році.
Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 39 кримінальних проваджень, з яких: скеровано до суду з обвинувальним актом – 7; направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 3; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення – 29.
Крім того, у І кварталі поточного року за підслідністю направлено 23 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 13.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 1 мільйон 76 тисяч гривень.
У першому кварталі 2017 року на користь органів ДФС
вирішено 107 справ на суму 138,6 млн.грн.
Протягом І кварталу 2017 року на розгляді в судах різних інстанцій знаходилось 9,7 тис. справ за участі органів ДФС у Дніпропетровській області на загальну суму 11,7 млрд. грн., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість справ зменшилась на 893, сума збільшилась на 48,9 млн. грн.
За три місяця поточного року розглянуто 175 справ на суму 247,6 млн. грн., з них, на користь органів ДФС вирішено 107 справ на суму 138,6 млн. грн. (або 61,1 відс. від кількості та 56,0 відс. від суми розглянутих судами справ); на користь платників податків вирішено 68 справ на суму 108,9 млн. грн. (або 38,9 відс. від кількості та 44,0 відс. від суми розглянутих справ).
У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року показник позитивного вирішення на користь територіальних органів ГУ ДФС збільшився по кількості на 15,6 відс., по сумі на 1,1 відс.
Податковий календар на 28 квітня 2017 року
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що
28 квітня, п’ятниця,
останній день сплати:
• акцизного податку за березень 2017 року;
• ПДВ за березень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень 2017 року;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за березень 2017 року;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за березень 2017 року;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за березень 2017 року;
• єдиного податку платниками четвертої групи за І-й квартал 2017 року;
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за березень 2017 року;
• плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2017 року;
• податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2017 року;
• податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за березень 2017 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
• військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2017 року;
• авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за І-й квартал 2017 року;
• авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за I-й квартал 2017 року.
Шановні громадяни, наближається граничний термін надання річної декларації про майновий стан і доходи!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до завершення деклараційної кампанії – 2017 залишилось лише 7 календарних днів, з яких 4 – вихідні та святкові дні.
Останній день надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) для громадян, які зобов’язані її подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору – 3 травня 2017 року.
Звітування про отримані протягом 2016 року доходи громадяни повинні здійснювати за новою формою Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – наказ № 821).
Нагадуємо, що Наказ №821, Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у редакції Наказу №821, Декларація та додатки до неї, затверджені Наказом №821, розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням
https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/70310.html
До уваги платників податків:
режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні травня 2017 року!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні травня 2017 року:
- 1, 2, 8 та 9 травня – вихідні дні.
Прес-служба СМР - 28.04.2017.
