Поділ майна осіб, які проживали у фактичному шлюбі

Згідно статистичним даним, майже чверть пар в Україні, які проживають разом, не реєструють офіційне укладення шлюбу. Проте, коли така сім`я розпадається, часто виникає питання пов’язане з поділом майна, яке набувалось під час проживання у фактичному шлюбі. У даній консультації Синельниківське Бюро правової допомоги надає поради, як захистити свої права подружжю у фактичних шлюбних відносинах та який обсяг даних прав.

Довгий час питання незареєстрованих шлюбних відносин не мали нормативно-правового врегулювання.

З прийняттям Сімейного кодексу України фактичні шлюбні відносини врегульовуються відповідно до статті 74 СК України:

"Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними".

Таким чином, наразі поділ майна осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, повністю прирівняне до поділу майна подружжя, яке офіційно зареєструвало шлюб.

Звертаємо увагу, що положення ст. 74 Сімейного кодексу може застосовуватися лише у відношенні фактичного подружжя, коли жоден з пари не перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою людиною.

Згідно з положеннями Сімейного кодексу України, тривалість "фактичних шлюбних відносин" і їх характер (серйозний чи випадковий) не мають правового значення.

Майно набуте жінкою та чоловіком, які перебувають фактичних шлюбних відносинах, може бути поділене за взаємною згодою на підставі нотаріального договору.

Нерідко подружжя не може домовитися про поділ майна в добровільному порядку та, як наслідок, звертаються до суду. Що ж потрібно знати, звертаючись до суду з вимогами про поділ майна у незареєстрованому шлюбі?

Як довести факт і час початку фактичного шлюбу?

Перш за все, особі, яка звертається до суду, необхідно довести той факт, що вона проживала однією сім’єю з відповідачем по справі та що майно, яке вона просить поділити, належить їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

З цією метою необхідно встановити час, з якого особи перебувають у фактичних шлюбних відносинах, тобто проживають чи проживали однією сім’єю.

Встановлення факту проживання у фактичному шлюбі вирішується судом на підставі доказів, які підтверджують низку важливих моментів фактичних сімейних стосунків. Так можна доводити факт спільного проживання фактичного подружжя показаннями свідків або спільною реєстрацією за місцем проживання. Також доказом може бути факт спільного відпочинку, який може бути доведений наявністю фотокарток, спільно оплачених відпусток або показаннями свідків. Слід звернути увагу, що одним із моментів доказування у справах даної категорії є наявність спільних витрат та спільне управління майном. Якщо в фактичного подружжя є діти, вагомим доказом в судовому провадженні буде свідоцтво про народження дітей.

Спільне майно фактичного подружжя

По-друге, необхідно встановити і довести обсяг майна, який підлягає поділу та порядок його поділу. Коли факт спільного проживання доведено, для поділу майна необхідно буде встановити час його придбання, що можуть підтвердити квитанції та чеки про оплату спірного майна.

В правовому висновку постанови у справі №6-66цс13 Верховного суду України зазначається, що майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є їхньою спільною власності, якщо майно куплене за рахунок спільної праці таких осіб, як подружжя (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони отримали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету) та якщо інші умови не прописані в угоді між ними.

Водночас при розгляді судової справи про поділ спільного майна фактичного подружжя особа, яка вважає, що спірне майно набуте не за спільні кошти, а за її особисті кошти, для збільшення своєї частки в майні або його вилучення з переліку спільного майна повинна надати суду відповідні докази.

Головним ризиком пов’язаним з захистом майнових прав жінки та чоловіка, які перебували у фактичних шлюбних відносинах, є те, що до моменту винесення судового рішення, яким будуть встановлені майнові права позивача, відповідач може самостійно розпоряджатися майном, яке зареєстровано на його ім’я. Не вчинення ніяких дій у цей момент може призвести до того, що у момент винесення рішення суду об’єкт спору вже не буде належати відповідачу, що істотно ускладнює або взагалі унеможливлює виконання рішення суду. Тому в даній категорії справ вкрай важливо на початковій стадії судового процесу накласти арешт на майно.

Заява про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу, які не знаходяться в іншому шлюбі, приймається судом щодо тих правовідносин, які виникли після 1 січня 2003 року, правовідносини, які виникли раніше, не породжують вищевказаних юридичних наслідків.

Керівник Синельниківського бюро правової допомоги М.Я.Черваньов