Важливо! Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Хоча стосовно щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, передбачених ст. 7, 8 Закону України "Про відпустки" ( далі ЗУ №504), застосувати наведену норму практично неможливо, оскільки тривалість їх визначається за фактом роботи в певних умовах певний час. Так, якщо основну щорічну відпустку повної тривалості можна надати і на самому початку робочого року за другий і подальші роки роботи, то для визначення тривалості згаданих додаткових відпусток бракуватиме даних про фактичну кількість днів, що мають при цьому враховуватись. Щорічну (основну і додаткову) відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 к. д. (ст. 12 ЗУ № 504). Водночас законодавством не визначено, у першу чи в останню чергу має бути використана 14-денна відпустка. Крім того, не визначено, на скільки частин може бути поділено відпустку. Це означає можливість вирішення таких питань за домовленістю сторін – роботодавця і працівника. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ст. 11 ЗУ № 504). Утім, якщо такі вимоги не виконуються, працівникові може бути надана відпустка, не використана за будь-яку кількість попередніх робочих років.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток за один робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а на підземних гірничих роботах — 69 календарних днів (ч.3 ст.10 ЗУ №504). Якщо надаються щорічні відпустки за минулі роки, обмеження у 59 днів не діє. Працівник, який має право на кілька додаткових відпусток, повинен обрати одну з них. Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надають понад щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 ЗУ №504).

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП України, ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про відпустки» передбачено, що законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Тобто колективним чи трудовим договором можуть встановлюватись лише інші види відпусток, які не визначені у ст. 4 Закону України "Про відпустки".

Варто зазначити, що норма ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відпустки» не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, так як такий вид відпусток визначений ЗУ №504 та встановлена конкретна тривалість цих відпусток.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ №504 оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

Наголошуємо, що інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю.

Нагадуємо, що консультацію з питань дотримання трудового законодавства можна отримати в відділі праці, охорони праці та соціально-трудових відносин міського управління праці та соціального захисту населення, за адресою: м. Синельникове, вул. Довженко, 36, каб. 19 та за тел. (05663) 4-21-60.

Начальник управління праці та

соціального захисту населення МР О.Л. ЗАХАРОВА