За 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця

ДФС перерахувала до Держбюджету понад 16 млрд. грн.

Про це повідомив заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба, на прес-конференції, яка відбулася 28 листопада 2017 року в інформаційному агентстві «МОСТ – Днепр».

«Впродовж 10 місяців 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала до бюджету понад 16 млрд. грн. податків і зборів, сплачених підприємствами при митному оформленні товарів. До бюджету додатково надійшло майже 404,2 млн. грн, частина з яких в рамках так званого митного експерименту скеровується на ремонт доріг області», – зазначив він.

«Такі досягнення пов’язані, передусім, з безумовним виконанням митницею одного з основних завдань митних органів – створенню сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі, вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій», – підсумував Ігор Диба.

До уваги платників податку на додану вартість!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням ДФС України, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

- у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

- у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Операції з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального

захисту на період проведення АТО звільняються від оподаткування ПДВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

¨ спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону);

¨ ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

¨ лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п.193.1 ст.193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

¨ лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для визнання господарських операцій контрольованими

використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Підстави для відмови контролюючим

органом у реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно із п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180, п.181.1 ст.181, п.182.1 ст.182 та п.183.7 ст.183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст.184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п.183.1, 183.3 – 183.7 ст.183 ПКУ.

Оподаткування виплаченого нерезиденту

доходу за виробництво реклами

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.141.4.6 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Випадки, при яких не справляється

авансовий внесок при виплаті дивідендів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Згідно із п.п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п.57.1¹.6 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

У січні –листопаді від платників Дніпропетровщини надійшло

майже 70 млрд. грн. податкових і митних платежів та понад 10 млрд. грн. єдиного внескуhttp://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-318528.html

Впродовж одинадцяти місяців поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 69 млрд. 990,3 млн. грн., що на 20 млрд. 255,3 млн. грн., або на 40,7 % більше, ніж за відповідний період 2016 року. Про це повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до Державного бюджету за січень - листопад цього року мобілізовано 51 млрд. 230,8 млн. грн., що на 16 млрд. 192,9 млн. грн. або на 46,2% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом одинадцяти місяців 2017 року отримали 18 млрд. 759,5 млн. грн. Це на 4 млрд. 62,3 млн. грн., або на 27,6% більше фактичних надходжень січня – листопада минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 10 млрд. 84,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 42,1%, або на 2 млрд. 989,4 млн. грн.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

начальника управління погашення боргу

ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Яни Бабець

на тему: «Організація роботи щодо стягнення податкового боргу»

Питання 1. Доброго дня. Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?

Відповідь. Доброго дня. Кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Кодексу).

Відповідно до ст.43 Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п’ятою ст.45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п’ятою ст.78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Питання 2. Підкажіть, будь ласка, що є джерелом погашення податкового боргу?

Відповідь. Відповідно до ст.87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Додатково джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 Податкового кодексу України, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

Набув чинності Закон України «Про внесення змін до 
Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків 
на Оптовому ринку електричної енергії України»

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 03.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» (далі – Закон №2198).

Законом №2198 визначено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.1201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у частині податку на додану вартість (далі – ПДВ)), і не нараховується пеня, встановлена п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (у частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений і/або відстрочений. Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Законом №2198 знято обмеження 365 календарних днів, встановлене п.201.10 ст.201 ПКУ. Так, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001. При цьому встановлено штраф у розмірі 50% суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованої з порушенням граничного терміну на 366 і більше календарних днів.

Також Законом №2198 продовжено термін з 365 до 1095 днів, протягом якого покупець має право віднести суми ПДВ з зареєстрованої податкової накладної до податкового кредиту.

Закон опублікований у газеті «Голос України» від 02.12.2017 №226.

До уваги платників! Оновлено програмне забезпечення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що оновлено програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»», версія 1.25.26.0 (станом на 29.11.2017).

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення Єдиного вікна починаючи з версії 1.25 та вище.

У зв’язку з припиненням підтримки «Податкової звітності (ОПЗ)» перенести дані у «Єдине вікно» можна таким способом: Перенесення даних з «Податкової звітності» у «Єдине вікно».

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.26.0) станом на 29.11.2017

Нові версії документів:

1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано форму

- J1303901 – «Згода на формування, обробку та направлення даних з фінансової звітності підприємства фінансовій установі».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7-ми документів.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

- приведено у відповідність до «Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», який затверджено наказом від 29.11.2013 №729 24 види форм електронних документів юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання;

- у відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/318052.html) додано можливість у другій частині порядкового номера повідомлення – РК (після знака дробу) проставляти умовні коди «7», «8», «9».

Довідники вводу:

- spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 29.11.2017.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року необхідно своєчасно подати заяву

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ст.298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Податкова знижка: термін повернення фізичній особі ПДФО

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб, що має бути повернена платнику цього податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадуємо, що для отримання податкової знижки за 2016 рік у громадян залишилось менше місяця!

Відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової на тему: «Надання адміністративних послуг платникам»

http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-318713.html

Питання 1. Доброго дня. Які зміни внесені до порядку отримання громадянами довідок про джерела доходів, реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Відповідь. Доброго дня. 21.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (далі – Наказ №822), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, згідно з яким втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2211/24743. Наказом №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, яке розроблено відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Наказом внесені зміни до форм заяв, які надаються громадянами до контролюючих органів для отримання довідок про доходи, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, розширений перелік інформації, яку громадяни надають для отримання цих документів.

Питання 2. Хочу отримати відповідь на таке питання. Як на теперішній час у контролюючих органах впорядкований електронний документообіг?

Відповідь. 15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ №557), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності».

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом №557 (далі – Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу. Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів. Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Крім цього, Порядком передбачено нові форми: заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів; повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису; заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів; повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів. Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом №557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.

Питання 3. Які зміни очікують платників податків у зв’язку з внесенням наказом Мінфіну від 06.10.2017 №839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» змін до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588?

Відповідь. По-перше, внесено зміни в процедуру взяття на облік платників податків.

Платники податків, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755) та які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, можуть бути взяті на облік у контролюючих органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік». При цьому органи фіскальної служби повідомляють про це безпосередньо платника, запропоновуючи надати відповідні документи.

По-друге, змінено порядок обліку фізичних осіб – підприємців у разі зміни місцезнаходження: у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків (відповідно до Господарського кодексу України суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи – підприємці) сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;

до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;

у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Внесено зміни до регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/print-318822.html

Прес-служба Державної фіскальної служби України 05.12.2017 повідомила наступне.

Для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС.

Ознайомитись зі змінами до регламенту АЦСК ІДД ДФС можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі регламент роботи http://acskidd.gov.ua/reglament.

Зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС набудуть чинності через десять календарних днів з дня їх розміщення (публікації) на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (з 11.12.2017), після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.

Крім цього, повідомляємо, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

Реєстраційна картка (для фізичної особи);

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Додаток до Реєстраційної картки;

Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 11 грудня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 08 грудня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі «Реєстрація користувачів».

Фізична особа з метою використання права на податков знижку

зобов’язана разом с декларацією надати контролюючому

органу довідку про отримані у звітному році доходи

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), та

підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат

сплачених сум єдиного внеску

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом, отриманим фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до положень Закону України від 02.03.1993 №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів». У зазначеному листі наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Про право громадян на доступ до публічної інформації

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян, що Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до п.1 ст.2. Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, у тому числі і до публічної інформації про діяльність органів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України).

Так, згідно із п.4.1 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2014 №1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за №1573/26350, доступ до публічної інформації про діяльність органів ДФС України забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;

• на офіційному веб-порталі ДФС України, субсайтах територіальних органів ДФС України;

• на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДФС України;

• будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Юридична особа скріплює податкову звітність у паперовій формі

печаткою за її наявності

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу першого п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (абзац другий п.48.1 ст.48 ПКУ).

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст.48 ПКУ).

Враховуючи наведене, підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності, яка надається у паперовій формі скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.

Реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність

має особливо важливе значення у сфері податкових відносин

В рамках реалізації прав людини, у тому числі учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та внутрішньо переміщених осіб та постраждалих внаслідок зазначеної операції ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома коментар начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Басана Олега Олександровича

«Сучасний світ неможливо уявити без прав людини, які основані на принципах свободи, рівності, справедливості і які носять універсальний характер, які є необхідними умовами життя людини в цивілізованому суспільстві і мають бути безумно визнані та охоронювані державою.

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання та можливості реалізації прав людини, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування.

Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин. Враховуючи те, що податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі в якому спостерігається тенденція щодо його нестабільності, зрозумілість трактування норм та положень є необхідною передумовою його життєздатності та прийняття до застосування всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.

Ефективність захисту прав платників податків визначається ст.ст. 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист прав платників податків.
Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законами України. Частиною 5 ст.41 передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Передбачені Основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин.

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

1. Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам антитерористичної операції (далі – АТО) (стаття 165 ПКУ та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачається пільга і для самих благодійників - не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

2. Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.

3. Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

4. Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.

5. Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене.

6. Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

7. Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

8. Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI в якій передбачені заходи впливу та стягнення».

Набув чинності Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 05.12.2017 набрав чинності Порядок застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Порядок), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 №861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за №1373/31241 (далі – Наказ №861).

Порядок розроблено відповідно до п.102.8 ст.102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок визначає:

- механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (далі – граничні строки) відповідно до норм ПКУ;

- вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок її подання;

- порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків.

Наказ №861 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 №95.

При цьому, втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1044 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 Податкового кодексу України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за №84/18822.

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Державна фіскальна служба України на численні запити платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) щодо практичного застосування норми п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у частині визначення термінів виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі отримання у 2017 році дозволів на використання лісових ресурсів у 2018 році повідомила наступне.

Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст.256 ПКУ.

Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.257.5 ст.257 ПКУ доповнено абзацем другим наступного змісту:

«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.1 ст.256 ПКУ».

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (далі – Порядок). При цьому формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.

Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (Лісорубного квитка) у поточному році, наприклад у грудні 2017 року, із наданням права використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

Новий Порядок справляння плати за виконання митних

формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування

цих органів або поза робочим часом, установленим для них

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 05.12.2017, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 №95) набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.10.2017 №862 (далі – Наказ №862), яким затверджено Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (далі – Порядок). Наказ №862 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2017 за №1385/31253.

Порядок розроблено відповідно до частин сьомої та восьмої ст.247 глави 39 розділу VIII Митного кодексу України.

Зазначений Порядок регулює питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них.

Звертаємо увагу, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.12.2013 року №804 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2014 за №11/24788, визнано таким, що втратив чинність.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи

з місцезнаходженням за межами України з 08.12.2017 необхідно подати

до контролюючого органу оновлене повідомлення за формою №20-ОПП

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 28.11.2017 у бюлетені «Офіційний вісник України» №93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 «Про затвердження змін до порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ №839).

Наказ №839 набирає чинності 08.12.2017.

Зокрема, Наказом №839 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Так, встановлено, що Повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням наступного:

¨ у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу;

¨ у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України;

¨ графа 7 не заповнюється.

Також, розділ 3 Повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є кадастровий номер – для земельної ділянки).

Слід зазаначити, що, крім того, Наказом №839 вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

Податковий календар на 08 грудня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

08 грудня, п’ятниця, останній день подання

декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Ставка податку за об’єкт нерухомості «нуль»:

чи необхідно юридичній особі подавати декларацію?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, зокрема, у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, подавати податкові декларації щодо окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.

Отже, якщо об’єкт нерухомості оподатковується за нульовою ставкою, то Декларація до контролюючого органу подається на загальних підставах.