Про зменшення суми податкового боргу з ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ, де, зокрема: SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пп. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо юридичною особою самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

Порядок оподаткування доходів нерезидента, отриманих

через резидента, який надає агентські послуги

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку на прибуток.

Положення пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.

Відповідальність за неведення книги обліку доходів та витрат для

фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень (ст. 121 ПКУ).

Термін зберігання книги обліку

розрахункових операцій після її закінчення

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

До уваги громадян: до 01 серпня 2018 року

сплатіть податок на доходи, щоб не отримати штаф!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Зауважуємо, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Вартість путівок на відпочинок

від працедавця, що не оподатковується

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18615 гривень).

Суб’єктам кінематографії, які ортимали субсидію відповідно до закону

про коригування фінансового результату до оподаткування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податку на прибуток підприємств у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 02.03.2017 № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Компенсація витрат на утримання нерухомості орендодавцем – бюджетною установою до бази оподаткування ПДВ не включається

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, а тому податкова накладна не складається.

Мирослав Продан: Абсолютна електронізація

всіх процесів в ДФС є пріоритетом служби

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила про інформування в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом іноземних інвесторів про роботу Державної фіскальної служби під час робочого візиту прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Закарпатської області.

Зокрема, за його словами понад 80% митних декларацій оформлюються на українській митниці за принципом «Єдиного вінка». Це достатньо позитивний результат, навіть у порівнянні з розвиненими європейськими країнами.

Нагадаємо, що ініціатором та адміністратором цього програмного продукту є Державна фіскальна служба України. З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».

Перехідний 90-денний період, протягом якого допускалось добровільне застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів, закінчився 3 травня. Відтепер виконання митних формальностей є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.

Крім того, за словами Мирослава Продана, завдяки цій процедурі вдалось суттєво зменшити кількість випадків корупції не тільки серед митників, а й серед працівників суміжних служб, які працюють на пунктах пропуску. Адже зараз фактично відсутній контакт між суб’єктом господарювання та посадовими особами.

Іноземні інвестори підняли й питання відшкодування ПДВ, зазначаючи, що проблема з поверненням податку відійшла у минуле, тому що процес наразі оперативний та автоматизований.

«Сьогодні 97% заявленого до відшкодування ПДВ повертається за результатами камеральних перевірок, тобто фактично місяць в місяць. При цьому, законодавчо Державна фіскальна служба має 72 дні для того, щоб підтвердити або ж упередити заявку на відшкодування ПДВ. Сьогодні ніхто цього не чекає. Сьогодні по відшкодуванню ми вийшли на рівень, як це відбувається у Китаї. І, до речі, і інструмент оцінки податкового блоку Міжнародного валютного фонду TADAT також це підтверджує. Крім того, по рейтингу Doing Business ми піднялися на 43 позиції в порівняні з минулим роком у питаннях оподаткування», – відзначив очільник ДФС, додавши, що зміна позицій в рейтингу – результат автоматичного відшкодування ПДВ.

Також Мирослав Продан розповів бізнесу про оновлену систему блокування податкових накладних (СМКОР), яка була запущена з 1 березня. Сьогодні у ДФС фіксують суттєве зменшення скарг, адже СМКОР був значно удосконалений разом із бізнес-спільнотою.

«Абсолютна електронізація всіх процесів в ДФС є нашим пріоритетом. В 2017 році ми фактично сто відсотків взаємовідносин між платником податків-фізичною особою і службою перевели в режим онлайн. Сьогодні фізичні особи через Електронний кабінет платника податків можуть отримати всі консультаційні, адміністративні послуги, проконтролювати сплату податків, замовити електронну перевірку. По юридичним особам ми досягаємо 90%», – резюмував Мирослав Продан.

До уваги платників ПДВ – імпортерів!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу та ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Податковий облік деяких нематеріальних активів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.

Пільг по орендній платі за земельні ділянки державної

та комунальної власності податковим законодавством не передбачено

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначено розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ. Положеннями цього розділу не передбачені пільги по орендній платі за землю.

Площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання

не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

Дніпропетровські митники виявили факт порушення

митних правил на суму більше 88,6 млн. грн.

На адресу Дніпропетровської митниці ДФС Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області було надано матеріали щодо незаконного ввезення українським підприємством протягом 2016-2017 років товару «штучна ковбасна оболонка» походженням з Російської Федерації, який заборонений до ввезення відповідно до ПКМУ від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Зазначений товар ввозився на митну територію України зі складів, розташованих у Литовській Республіці, шляхом подання митним органам документів, в яких країною походження товару вказано Китайську Народну Республіку.

При цьому, на адресу митниці надано експортні декларації митних органів Російської Федерації, які було виявлено під час обшуку, проведеного Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області за адресою українського підприємства.

Після проведення перевірки співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС складено 2 протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 88 636 тис. грн.

Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.05.2018 (з дня офіційного опублікування у виданні «Урядовий кур’єр» від 12.05.2018 № 89) набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі.

Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційном