Про зменшення суми податкового боргу з ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ, де, зокрема: SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пп. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо юридичною особою самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.

Порядок оподаткування доходів нерезидента, отриманих

через резидента, який надає агентські послуги

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку на прибуток.

Положення пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.

Відповідальність за неведення книги обліку доходів та витрат для

фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень (ст. 121 ПКУ).

Термін зберігання книги обліку

розрахункових операцій після її закінчення

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

До уваги громадян: до 01 серпня 2018 року

сплатіть податок на доходи, щоб не отримати штаф!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Зауважуємо, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Вартість путівок на відпочинок

від працедавця, що не оподатковується

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18615 гривень).

Суб’єктам кінематографії, які ортимали субсидію відповідно до закону

про коригування фінансового результату до оподаткування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податку на прибуток підприємств у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 02.03.2017 № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Компенсація витрат на утримання нерухомості орендодавцем – бюджетною установою до бази оподаткування ПДВ не включається

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, а тому податкова накладна не складається.

Мирослав Продан: Абсолютна електронізація

всіх процесів в ДФС є пріоритетом служби

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила про інформування в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом іноземних інвесторів про роботу Державної фіскальної служби під час робочого візиту прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Закарпатської області.

Зокрема, за його словами понад 80% митних декларацій оформлюються на українській митниці за принципом «Єдиного вінка». Це достатньо позитивний результат, навіть у порівнянні з розвиненими європейськими країнами.

Нагадаємо, що ініціатором та адміністратором цього програмного продукту є Державна фіскальна служба України. З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».

Перехідний 90-денний період, протягом якого допускалось добровільне застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів, закінчився 3 травня. Відтепер виконання митних формальностей є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.

Крім того, за словами Мирослава Продана, завдяки цій процедурі вдалось суттєво зменшити кількість випадків корупції не тільки серед митників, а й серед працівників суміжних служб, які працюють на пунктах пропуску. Адже зараз фактично відсутній контакт між суб’єктом господарювання та посадовими особами.

Іноземні інвестори підняли й питання відшкодування ПДВ, зазначаючи, що проблема з поверненням податку відійшла у минуле, тому що процес наразі оперативний та автоматизований.

«Сьогодні 97% заявленого до відшкодування ПДВ повертається за результатами камеральних перевірок, тобто фактично місяць в місяць. При цьому, законодавчо Державна фіскальна служба має 72 дні для того, щоб підтвердити або ж упередити заявку на відшкодування ПДВ. Сьогодні ніхто цього не чекає. Сьогодні по відшкодуванню ми вийшли на рівень, як це відбувається у Китаї. І, до речі, і інструмент оцінки податкового блоку Міжнародного валютного фонду TADAT також це підтверджує. Крім того, по рейтингу Doing Business ми піднялися на 43 позиції в порівняні з минулим роком у питаннях оподаткування», – відзначив очільник ДФС, додавши, що зміна позицій в рейтингу – результат автоматичного відшкодування ПДВ.

Також Мирослав Продан розповів бізнесу про оновлену систему блокування податкових накладних (СМКОР), яка була запущена з 1 березня. Сьогодні у ДФС фіксують суттєве зменшення скарг, адже СМКОР був значно удосконалений разом із бізнес-спільнотою.

«Абсолютна електронізація всіх процесів в ДФС є нашим пріоритетом. В 2017 році ми фактично сто відсотків взаємовідносин між платником податків-фізичною особою і службою перевели в режим онлайн. Сьогодні фізичні особи через Електронний кабінет платника податків можуть отримати всі консультаційні, адміністративні послуги, проконтролювати сплату податків, замовити електронну перевірку. По юридичним особам ми досягаємо 90%», – резюмував Мирослав Продан.

До уваги платників ПДВ – імпортерів!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу та ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Податковий облік деяких нематеріальних активів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.

Пільг по орендній платі за земельні ділянки державної

та комунальної власності податковим законодавством не передбачено

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначено розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ. Положеннями цього розділу не передбачені пільги по орендній платі за землю.

Площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання

не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

Дніпропетровські митники виявили факт порушення

митних правил на суму більше 88,6 млн. грн.

На адресу Дніпропетровської митниці ДФС Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області було надано матеріали щодо незаконного ввезення українським підприємством протягом 2016-2017 років товару «штучна ковбасна оболонка» походженням з Російської Федерації, який заборонений до ввезення відповідно до ПКМУ від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Зазначений товар ввозився на митну територію України зі складів, розташованих у Литовській Республіці, шляхом подання митним органам документів, в яких країною походження товару вказано Китайську Народну Республіку.

При цьому, на адресу митниці надано експортні декларації митних органів Російської Федерації, які було виявлено під час обшуку, проведеного Управлінням Служби Безпеки України у Дніпропетровській області за адресою українського підприємства.

Після проведення перевірки співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС складено 2 протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 88 636 тис. грн.

Скасовано необхідність дублювання електронних документів на папері

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.05.2018 (з дня офіційного опублікування у виданні «Урядовий кур’єр» від 12.05.2018 № 89) набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343, якою внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України в частині виключення норм щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також усунення обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі.

Зміни прийнято з метою приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства. Нагадаємо, що Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» скасовано обов’язок використання печаток на документах суб’єктів господарювання та передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб державних органів за вимогу у суб’єктів господарювання наявності відбитку печатки на офіційному документі.

Сплата ПДФО при обміні нерухомості між фізособою та

суб’єктами господарювання

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 172.7 ст. 172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП), така особа є податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну).

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину (п. 172.1 ст. 172 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа обмінюється нерухомим майном з юридичною особою (або ФОП), то така юридична особа (ФОП) у разі наявності доходу фізичної особи від такої операції зобов’язана утримати ПДФО та перерахувати його до бюджету, а також відобразити наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».

У разі постачання культурних цінностей

застосовується спеціальний режим оподаткування ПДВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що у разі постачання культурних цінностей платником ПДВ, застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень ст. 210 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 210.1 ст. 210 ПКУ:

- маржинальний прибуток (без урахування ПДВ) – це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами;

- дилер – платник ПДВ, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду.

Слід зазначити, що у разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах), його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера.

Маржинальна схема згідно з п. 210.4 ст. 210 ПКУ застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:

а) особою, що не зареєстрована як платник ПДВ;

б) платником ПДВ, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ;

в) платником ПДВ, якщо цим платником ПДВ при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;

г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.

Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.

Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування ПДВ), до якого застосовується ставка, визначена пп. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ (20%).

На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені ст. 210 ПКУ, податкова накладна не виписується.

Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у п. 210.4 ст. 210 ПКУ, не має права на податковий кредит.

До уваги сільгоспвиробників! Визначення загальної суми доходів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника єдиного податку ІV групи (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Так, загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).

Згідно з абзацем першим п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги не є доходом та не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Тільки у випадку, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то така сума включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Частина приміщень в оренді: довідка за формою № 20 – ОПП

подається і орендодавцем, і орендарем

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, зі змінами з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна, у тому числі його частини, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розділу VIII Порядку № 1588.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, який прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Відображення податку, сплаченого при виплаті дивідендів нерезиденту,

у декларації з податку на прибуток підприємств

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що при виплаті доходів нерезиденту, визначених пп. «б» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), такі доходи оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Податок на доходи нерезидента (податок на прибуток) (далі – податок) із джерелом їх походження з України відображається у декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу МФУ від 28.04.2017 № 467) за підсумками звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється виплата таких доходів у наступному порядку:

- сума виплачених нерезиденту дивідендів відображається у графі 3 рядка 2;

- ставка податку згідно з нормами міжнародного договору – у графі 5 рядка 2;

- сума податку – у графі 6 рядка 2 Таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Фіскальні чеки РРО від продавців пального – тільки з

«кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД»!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 06.04.2018 набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України (далі – Мінфін) від 19.02.2018 № 288 (далі – Наказ № 288), яким внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Змінами фіскальні касові чеки за формами № ФКЧ-1 та № ФКЧ-2 доповнено обов’язковим реквізитом «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД».

Крім того, змінами встановлено, що додаткові реквізити фіскального касового чека за формою № ФКЧ-3 застосовуються, якщо переказ призначено для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друкування в розділі назви товарів (послуг) усього переліку товарів (послуг) та їх вартості: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назви товарів (послуг).

Нагадаємо, що п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) передбачено попереднє програмування найменування операції для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Для суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, відображення «коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД» у фіскальних чеках РРО є обов’язковим з дня опублікування Наказу № 288, а саме з 06.04.2018

Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн) (п. 6 ст. 17 Закону № 265).

Застосування норм ПКУ щодо нарахування пені

при збільшенні податкових зобов’язань

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Водночас, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, розпочинається нарахування пені на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені). Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

ПАМ’ЯТКА

для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 2018 рік

Розділ I. Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2018 році

Відповідно до статті 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) мінімальна заробітна плата у 2018 році з 1 січня становить:

- у місячному розмірі 3 723 гривні;

- у погодинному розмірі 22,41 гривні.

Прожитковий мінімум на 2018 рік визначений статтею 7 Закону № 2246 та складає:

► на одну особу у розрахунку на місяць:

● з 1 січня – 1 700 гривень,

● з 1 липня – 1 777 гривень,

● з 1 грудня – 1 853 гривні;

► для основних соціальних і демографічних груп населення:

▪ для дітей віком до 6 років:

● з 1 січня – 1 492 гривні,

● з 1 липня – 1 559 гривень,

● з 1 грудня – 1 626 гривень;

для дітей віком від 6 до 18 років:

● з 1 січня – 1 860 гривень,

● з 1 липня – 1 944 гривні,

● з 1 грудня – 2 027 гривень;

працездатних осіб:

● з 1 січня – 1 762 гривні,

● з 1 липня – 1 841 гривня,

● з 1 грудня – 1 921 гривня;

осіб, які втратили працездатність:

● з 1 січня – 1 373 гривні,

● з 1 липня – 1 435 гривень,

● з 1 грудня – 1 497 гривень.

Розділ II. Ставки єдиного внеску

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, з 01.01.2016 введена єдина ставка єдиного внеску для усіх видів доходів у розмірі 22 відсотки, крім:

- підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, на доходи найманих працівників – інвалідів розмір ставки єдиного внеску складає 8,41 % (частина 13 статті 8 Закону № 2464);

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, для яких ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,3 % бази нарахування (частина 14 статті 8 Закону № 2464);

- підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, на доходи працюючих осіб з інвалідністю ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,5 % (частина 14 статті 8 Закону № 2464).

Розділ III. База нарахування єдиного внеску для ФОП

платників єдиного податку

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску, встановлених Законом № 2464.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464).

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 %) та норми Закону № 2246 у 2018 році:

мінімальна сума єдиного внеску становить 819,06 грн (3 723 грн х 22%);

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 55 845,00 грн (3 723 грн х 15);

максимальна сума єдиного внеску складає 12 285,90 грн (3 723 грн х 15 х 22 %).

Розділ IV. До уваги ФОП на загальній системі оподаткування;

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та

членів фермерського господарства

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464).

Нагадуємо, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій, а також медичній, юридичній практиці, у тому числі адвокатській, нотаріальній діяльності, або провадження особою релігійної (місіонерської) діяльності, іншої подібної діяльності (пункт 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464).

Розділ V. Деякі питання сплати єдиного внеску

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).

Розділ VI. Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску та

подання звітності

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) зі змінами (далі – Порядок № 435), Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5 (додаток 5) зазначеними особами не подається.

Вищевказані норми не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.