Logo

Telegram
Facebook

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ПОВІДОМЛЯЄ


Територіальними органами ДФС Дніпропетровської області

надано понад 172 тисяч адміністративних послуг

Протягом семи місяців 2017 року Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпровського регіону було надано 172,8 тисяч адміністративних послуг.

З початку року майже половину наданих адмінпослуг зайняла видача карток платника податків і внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки – майже 77,2 тисяч послуг. Також, платники отримали майже 14,8 тисяч витягів з реєстру платників єдиного податку. Фахівці Центрів зареєстрували понад 13,8 тисяч книг обліку розрахункових операцій, більше 13 тисяч платників єдиного податку тощо.

Загалом, в органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області створено та працюють 36 Центрів обслуговування платників. Діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 213 працівників структурних підрозділів, які надають платникам області широкий спектр адміністративних, інформаційних та консультативних послуг.

Податковий календар на 21 серпня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

21 серпня, понеділок,

останній день подання:

● податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

● податкової декларації з рентної плати за липень 2017 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

● податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;

● звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за липень 2017 року;

● декларації акцизного податку за липень 2017 року*

__________________

* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ);

останній день сплати

● єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень 2017 року (крім гірничих підприємств).

Внесені зміни до програмного забезпечення ДФС

для формування та подання звітності в електронному вигляді

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (https://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.20.0) станом на 11.08.2017.

1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України (далі – МЮУ) 22.05.2017 за №652/30520) додано нові документи (початок дії з 01.08.2017):

- J0104704Звіт про контрольовані операції;

- J0147104 Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях (додаток до звіту про контрольовані операції;

- J0147204 Інформація про пов’язаність осіб (інформація до додатка до звіту про контрольовані операції).

2. Відповідно до наказу МФУ від 28.04.2017 №469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (зареєстровано у МЮУ 22.05.2017 за №653/30521) додано наступні форми (початок дії з 01.01.2018):

- J0101911 Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації;

- J0119711 Додаток ВП до рядків 7 – 9 Звіту про використання доходів(прибутків) неприбуткової організації;

- J0119811Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

3. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та наказу МФУ від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у МЮУ 16.05.2017 за №627/30495), якими визначається особливості порядку обліку пального у системі електронного адміністрування реалізації пального, що відвантажується на умовах ст.229 Податкового кодексу України, додано наступні форми (початок дії з 01.08.2017):

- F/J 1312701Запит щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН на відвантаження на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;

- F/J 1412701Витяг щодо обсягу пального, на який платник має право зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування до акцизних накладних в ЄРАН на відвантаження на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;

- F/J 1312801Запит щодо залишку невикористаних квот встановлених постановою Кабінету Міністрів України, які платник має право отримати на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України;

- F/J 1412801Витяг щодо залишку невикористаних квот встановлених постановою Кабінету Міністрів України, які платник має право отримати на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового кодексу України.

4. Внесено зміни у такі форми:

- J0902202Звіт про фінансовий стан (Баланс) /Проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Баланс) – внесено зміни щодо обов’язкової наявності одного з елементів «Звітний», «Консолідований», «Проміжний»;

- J0902702Звіт про рух грошових коштів/Проміжний скорочений звіт про рух грошових коштів за прямим методо – приведено у відповідність до pdf-файлу (видалено зайві елементи «R013G2S», «R013G3», «R013G4»).

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

19.08.2017

У липні майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини

відзвітувалися, не відвідуючи фіскальні органи

За посередництвом інтернету у Дніпропетровській області за підсумками липня 2017 року прозвітувало понад 18096 платників ПДВ, або 99,3% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у липні поточного року у Дніпровському регіоні по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 51708 платників. З них засобами телекомунікаційного зв’язку скористалися 44199 платників, або 85%.

«Переважна більшість платників вже переконались, що подання звітності в електронному вигляді має багато переваг: вона може надсилатись засобами телекомунікаційного зв’язку як в робочі часи, так і після трудового дня, у вихідні та свята, безпосередньо з офісу платника, власної квартири, будинку, Інтернет – кафе або з будь-якого місця з доступом до мережі Інтернет без черг, що пов’язані з передачею звітності у дні її масового подання», – запевнила начальник управління обслуговування платників Олена Ярова.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Олега Басана

на тему: «Актуальні питання оподаткування та новації в податковому законодавстві»

Питання 1. Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, крім виправлення помилки в «Індивідуальному податковому номері»?

Відповідь. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Помилки, допущені у верхній лівій частині податкової накладної виправляються шляхом складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), в якому зазначаються правильні показники.

При виправленні помилок в реквізитах податкової накладної «Найменування отримувача (покупця)» та/або «Номер філії» платник податків на дату виявлення помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому випадку графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).

Виправлення помилок в розділі А табличної частини податкової накладної платник податку здійснює шляхом складання розрахунку коригування, в якому зазначаються правильні показники.

У разі виправлення помилок в розділі Б табличної частини податкової накладної, платник податку повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому одним рядком зазначити показники зі знаком «–» щодо товарів/послуг, показники яких виправляються, та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються/надаються.

При цьому графа 1 розрахунку коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які коригуються, а у графі 2 зазначається причина коригування – «виправлення помилки».

Показники рядків І-ІХ розділу А табличної частини податкової накладної є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б. Тому показники рядків І-ІХ розділу А коригуються разом з відповідними показниками розділу Б, якщо коригування показників розділу Б призводить до зміни показників розділу А.

Показник рядка Х розділу А табличної частини податкової накладної коригуванню не підлягає.

Питання 2. Які дії платника податків у випадку якщо прийнято рішення про призупинення реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та які передаються таким контролюючим органом до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику для прийняття відповідного рішення.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Питання 3. Що робити, якщо реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено?

Відповідь. У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та копії документів у вигляді окремих додатків до Повідомлення, додаються за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.

Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

СМКОР: оновлено критерії блокування реєстрації ПН/РК

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМКОР), яка з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі – Моніторинг).

СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Звертаємо увагу, що наказом Мінфіну від 21.07.17 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), внесено зміни до Критеріїв оцінки.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Наказом №654, Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями (п.6 Критеріїв оцінки):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1) цього пункту та сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначена в ПН, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам підпункту 1) цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2) цього пункту, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

Трансфертне ціноутворення:

затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 27.07.2017 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік).

З урахуванням вищезазначеного та з метою забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480» (далі – лист ДФС №21674) повідомила наступне.

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п.39.2.1.5 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, або які є резидентами цих держав.

У листі №21674 ДФС звернула увагу на питання щодо:

- визначення звітного періоду;

- підтвердження сплати податку нерезидентом;

- підтвердження резиденства контрагента – нерезидента;

- особливостей застосування Переліку у 2017 році.

Лист №21674 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

https://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72389.html.

21.08.2017

Фахівцями фіскальної служби Дніпропетровської області проведено кущовий семінар з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування для платників м. Кривого Рогу

Днями, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Криворізькою північною ОДПІ проведено кущовий семінар для платників щодо актуальних питань податкового законодавства, зокрема щодо особливостей адміністрування ПДВ в частині зупинення реєстрації ризикових податкових накладних/розрахунків коригування.

Платникам податків надані роз’яснення щодо порядку роботи електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), переліку документів, достатніх для реєстрації податкових накладних та строків прийняття рішення комісією про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Фахівці ДФС звернули увагу присутніх на внесення змін до критеріїв блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567».

На семінарі також були розглянуті останні зміни податкового законодавства та приділено увагу таким питанням: адмініструванню акцизного податку, перевагам легалізації трудових відносин, функціонуванню електронних сервісів ДФС України, заходам боротьби з корупцією.

Наприкінці семінару платники отримали відповіді на запитання та друковану продукцію.

Змінено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 11.08.2017 набрала чинності постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №571 (далі – Постанова №571), якою внесено зміни до абзацу першого пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.

Постановою №571 зменшено з 75% до 40% частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями для державних підприємств «Національна енергетична компанія «Укренерго»» та «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»».

Строк дії Постанови №571 – до 1 липня 2018 року (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.08.2017 №149).

Внесені зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 15.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.07.2017 за №879/30747 (далі – Наказ №595).

Наказом №595 у новій редакції викладена форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919.

Зміни, внесені до Декларації, зумовлені набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, до критеріїв визначення вартості транспортного засобу включено тип пального.

Нагадаємо, що згідно з п.п.267.6.4 ПКУ таку Декларацію подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Наказ №595 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 15.08.2017 №64.

Яка відповідальність передбачена за

порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Згідно з п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:

10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі реєстрації ПН та/або РК до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ та п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.2015.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.27 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

22.08.2017

За ліцензії на алкоголь і сигарети підприємці Дніпропетровщини сплатили більше 50 млн. грн.

З початку 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 50,5 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 36,4 млн. грн. – від ліцензування роздрібної торгівлі.

Протягом січня – липня поточного року суб’єктам господарювання видано 8622 ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, з яких: 4841 ліцензія на алкогольні напої та 3781 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом семи місяців 2017 року призупинено дію 1414 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1443 ліцензії, у тому числі – 62 за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Актуально для платників ПДВ: якщо зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення ПН/РК;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів (далі – перелік) у розрізі Критеріїв оцінки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), який набрав чинності 12.08.2017, внесені зміни до Наказу №567.

Так, зокрема, відповідно до Наказу №654 письмові пояснення та копії документів, зазначені у переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Оновлено форми карток і книг аналітичного обліку

суб’єктів державного сектору та порядок їх складання

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.06.2017 №604 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №895/30763) (далі – Наказ №604).

Наказом №604 затверджено нові:

► форми:

- Картки аналітичного обліку готівкових операцій;

- Картки аналітичного обліку касових видатків;

- Картки аналітичного обліку фактичних видатків;

- Картки аналітичного обліку відкритих (виділених) асигнувань;

- Книги аналітичного обліку відкритих асигнувань (перерахованих коштів) суб’єктам державного сектору нижчого рівня;

- Книги аналітичного обліку асигнувань та взятих зобов’язань;

- Картки аналітичного обліку капітальних видатків;

- Картки аналітичного обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);

- Картки аналітичного обліку фінансових доходів (відсотків, роялті, дивідендів);

► Порядок складання карток і книг аналітичного обліку суб’єктами державного сектору (далі – Порядок).

Порядок застосовується при складанні карток і книг аналітичного обліку розпорядниками бюджетних коштів.

Наказом №604 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного казначейства України від 06.10.2000 №100 «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.10.2000 за №747/4968 (із змінами).

Наказ №604 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.08.2017 №63.

Рентна плата за спеціальне використання води:

типові помилки у поданій звітності за другий квартал 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України здійснила аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за результатами діяльності юридичних осіб за другий квартал 2017 року та повідомила наступне.

За результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) (далі – Додаток 5) встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Так має місце невірне заповнення платниками рядка 8 «Обєкт оподаткування з початку року» Додатку 5, внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює невірному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.

Також виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.

Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:

- у р.10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);

- у р.10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (відповідно до п.255.7 ст.255 ПКУ);

- у р. 10.3 – коефіцієнт 2 (відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ);

- у р. 10.4 – коефіцієнт 5 (відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ).

Однак, окремими платниками Плати у рядках 10.1 – 10.4 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти до ставок Плати, наприклад, «7287»; «7225»; «1046»; «100».

У рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатка 5 платниками зазначаються інші, ніж передбачено статтею 255 ПКУ, ставки рентної плати.

Незначні помилки, які припускають платники під час декларування податкових зобовязань з Плати, виявлено за результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (додаток 6 до податкової декларації ї рентної плати) (далі – Додаток 6).

Так, у рядку 6 «Ставка рентної плати» Додатка 6 платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ ставки рентної плати (наприклад, ставка «0,02» замість «0,0184» ставка «0,1503» замість «0,1659»).

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.

Також нагадуємо, що додатки є невід’ємною частиною податкової декларації з рентної плати (далі –Декларація). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

23.08.2017

Податковий календар на 25 та 28 серпня 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

25 серпня, пятниця, останній день подання

● декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію;

28 серпня, понеділок, останній день сплати

● єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за липень 2017 року.

Оновлена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за №839/30707 (далі – Наказ №568).

Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

- заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);

- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.5 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785.

Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та

Порядок ведення обліку доходів і витрат

для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).

Цим Наказом затверджені нові:

- форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);

- Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).

Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.

Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.

Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.

Характерні помилки при заповненні податкової звітності з

екологічного податку за другий квартал 2017 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України за результатами попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме.

1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.

Так, наприклад, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини відходів 243.1.001 «Азоту оксиди» задекларовано зобов’язання за ставкою «1968,65» замість «2204,89».

2. У колонці 3 додатків 1 – 3 до Декларації фактичний обсяг викидів або обєкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.

3. У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».

4. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або замість коефіцієнта вказується ставка податку.

Так, відповідно до п.246.4 ст.246 ПКУ у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. При цьому, платники у колонці 6 додатка 3 до Декларації зазначили, наприклад, коефіцієнти «3,3»; «5», «3,1» замість «1» або «3».

5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.

6. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Так, наприклад, платником зазначається код забруднюючої речовини «243.1.010» – це «Вуглеводні» (за нею згідно з ПКУ ставка – «124,61»), а ставка – «83,07» (згідно з ПКУ – це ставка забруднюючих речовин: «Водень хлористий», «Вуглецю оксид», «Тверді речовини», коди яких, відповідно, «243.1.008», «243.1.009» та «243.1.012»).

7. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

Так, наприклад, замість додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації за розміщення малонебезпечних відходів заповнено додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Декларації.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

До уваги платників ПДВ: документи, достатні для прийняття рішення

про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, (далі – Наказ №567).

Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 2 пункту 6 Критеріїв оцінки такими документами є:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834) до Наказу №567, письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

28.08.2017

До уваги фізичних осіб – платників податків та сільськогосподарських товаровиробників: податковий календар на 29.08.2017!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

29 серпня, вівторок,

останній день подання

● податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2016 по 30.06.2017;

останній день сплати:

● плати за землю фізичними особами за 2017 рік *;

● податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами за 2016 рік*;

● транспортного податку фізичними особами за 2017 рік*

_______________

* Плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Продовжено застосування ставки вивізного (експортного) мита на металобрухт

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2142-VIII (далі – Закон №2142), яким внесена зміна до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.07.2016 №1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі – ЗУ №1455).

Законом №2142 продовжено з одного календарного року до двох календарних років з дня набрання чинності Закону №1455 перехідний період для застосування ставки вивізного (експортного) мита 30 євро за 1 тонну на товари, зазначені у п.1 Закону України від 24.10.2002 №216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» зі змінами та доповненнями.

Закон №1455 набрав чинності 15.09.2016. Отже, застосування цієї ставки вивізного мита продовжено до 15.09.2018.

Закон №2142 опубліковано у газеті «Голос України» від 03.08.2017 №142.

Граничні терміни реєстрації податкової накладної та

розрахунку коригування до неї в ЄРПН

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.

У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Чи застосовуються пільги при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за садовий та дачний будинки?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Згідно з п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п.266.4 ст.266 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

29.08.2017

Шановні платники, своєчасно сплачуйте податки, збори та платежі!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

30 серпня 2017 року, середа, останній день сплати:

● податку на додану вартість за липень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

● податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за липень 2017 року;

● податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за липень 2017 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитної спілці;

● військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за липень 2017 року;

● плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2017 року;

● рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за липень 2017 року;

● рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за липень 2017 року;

● рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за липень 2017 року;

● рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за липень 2017 року;

● акцизного податку за липень 2017 року*

__________________

* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги стосовно сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.281.1 ст.281.ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст.281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

• у селах – не більш як 0,25 гектара,

• у селищах – не більш як 0,15 гектара,

• у містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п.281.3 ст.281.ПКУ).

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п.281.4 ст.281 ПКУ).

До уваги громадян: витрати, які включаються до податкової знижки за 2016 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Згідно з положеннями статті 166 ПКУ платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:

Категорії витрат (відображаються у рядку 13 декларації)

Норма ПКУ

Назва витрат, дозволених для включення

до податкової знижки

1

П.п.166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ

2

П.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ

3

П.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ

Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення

5

П.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

6

П.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

7

П.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива

8

П.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

В якому порядку та в які терміни контролюючі органи надають

індивідуальні податкові консультації з 01.04.2017?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п.14.1.1721 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган,та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій

Згідно з п.52.1 ст.52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

► найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

► код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

► зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

► підпис платника податків;

► дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п.52.1 ст.52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п.52.3 ст.52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

► в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

► у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Пунктом 52.5 ст.52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

● про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

● про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 135.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

30.08.2017

Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини збагатили

скарбниці місцевих громад більше ніж на 700 млн. грн.

У Дніпровському регіоні за спрощеною системою оподаткування працюють більше 83,5 тисяч фізичних осіб – підприємців. Про це повідомила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова.

Традиційно найпопулярнішою серед приватних підприємців Дніпропетровської області залишається друга група спрощеної системи оподаткування – за нею працюють понад 40,5 тисяч ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює більше 30,5 тисяч підприємців. Понад 12,5 тисяч суб’єктів господарювання – фізичних осіб обрали першу групу.

Підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, протягом січня – липня 2017 року сплачено 702,4 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 228,2 млн. грн., або на 48,1%.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято участь в організації тематичного семінару з питань порядку роботи СМ КОР

Днями фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Кам’янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області у Вехньодніпровському відділенні Кам’янської ОДПІ проведено тематичний семінар для платників, зокрема сільськогосподарських підприємств, щодо порядку роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинки реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Фахівці фіскальної служби роз’яснили присутнім порядок роботи електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, проінформували стосовно граничних термінів реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН, критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та строків прийняття рішення комісією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Під час семінару зазначено, що автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, що працює в повноцінному режимі з 01 липня поточного року, є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями.

Крім того, увагу присутніх звернуто на функціонування «гарячої» телефонної лінії для платників податків з питань роботи СМ КОР, що працює з понеділка по п’ятницю (окрім святкових та вихідних днів) з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Наприкінці семінару фахівцями фіскальної служби надані фахові відповіді на запитання платників.

Ставки податку на прибуток підприємств, встановлені з 01.01.2017

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на прибуток підприємств (далі – податок на прибуток) визначені статтею 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та з 01.01.2017 мають наступні розміри.

Відповідно до п.136.1 ст.136 ПКУ базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18%.

Згідно з п.136.2 ст.136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

• 3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п.141.1.2 п.141.1 ст.141 ПКУ (п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 ПКУ);

• 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п.14.1 ст.14 ПКУ (п.п.136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ).

Ставки 0%, 4%, 6%, 12%, 15% та 20% застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п.141.4 ст.141 ПКУ (п.136.3 ст.136 ПКУ).

Пунктом 136.4 ст.136 ПКУ визначено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

• 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п.136.4.1 п.136.4 ст.136 ПКУ);

• 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п.136.4.2 п.136.4 ст.136 ПКУ).

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4 та 134.1.5 п.134.1 ст.134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п.136.5 ст.136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п.134.1.4 п.134.1 ст.134 ПКУ, у розмірі 30% з урахуванням положень п.48 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.136.6 ст.136 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX ПКУ установлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п.п.14.1.271 п.14.1 ст.14 ПКУ, становить:

• з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%;

• з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;

• з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;

• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;

• з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку на прибуток, визначена п.136.6 ст.136 ПКУ.

Чи необхідно отримувати нові посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису у разі

зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання чи фізичної особи?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст.7 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п.3.4.6 п.3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням https://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».


Прес-служба СМР - 31.08.2017.