ДФС залучатиме провідний європейський досвід

з реформування податкової та митної сфер

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

За повідомленням прес-служби Державної фіскальної служби України співпраця в рамках реалізації програми ЄС та залучення міжнародних експертів до реформування податкової та митної складової фіскальної служби обговорювалися під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками урядових організацій Литовської Республіки та експертами Європейського Союзу.

Зокрема, йшлося про розвиток ІТ-складової служби, сфери управління податковими та митними ризиками, сервісне обслуговування платників податків, міжнародний обмін інформацією з податкових та митних питань, а також стимулювання добровільного дотримання платниками податкового та митного законодавства (комплаєнс).

«Разом з прогресивним європейським досвідом для нас дуже важливі практики країн, які стикались з проблемами, подібними до українських, та успішно їх вирішили. Нам потрібно зібрати найвдаліші та креативні ідеї для створення моделі, яка зможе ефективно функціонувати в Україні», – зазначив Мирослав Продан.

Під час зустрічі сторони також обговорили питання співпраці у напрямі запровадження Інтегрованого митного тарифу, впровадження Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) та створення транзитної системи у відповідності до Конвенції про єдиний режим транзиту; гармонізацію Митного кодексу України з законодавством ЄС, вдосконалення пост-митного аудиту тощо.

Наразі експертами Європейського Союзу, представниками урядових організацій Литовської Республіки спільно з фахівцями Державної фіскальної служби України визначаються напрями взаємодії у рамках реалізації Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами.

До уваги релігійних організацій!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що релігійним неприбутковим організаціям термін для приведення установчих документів відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і подання копій таких документів до контролюючого органу продовжено до 1 січня 2018 року.

Неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність до вимогам ПКУ та не нададуть копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2018 року будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Тобто, з 1 січня 2018 року такі релігійні організації втратять статус неприбуткових і будуть вважатись платниками податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.

Зазначена норма передбачена п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Зміни до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

З метою вдосконалення процесу здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) наказом від 01.11.2017 №713 внесла зміни до наказу ДФС від 30.06.2017 №461 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД». Змінами Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД доповнено наступними кодами:

- 1002 – жито;

- 1008 – гречка, просо та насіння канаркової трави; інші зернові культури;

- 4402 – вугілля деревне (включаючи вугілля з шкарлупи або з горіхів), агломероване або неагломероване;

- 4405 – шерсть деревна або тонка стружка; борошно деревне;

- 4409 – пилопродукція з деревини (включаючи дощечки та фриз для паркетного покриття підлоги, незібрані) у вигляді профільованого погонажу (з гребенями, пазами, шпунтовані, із стесаними краями, з’єднанням у вигляді напівкруглого калювання, фасонні, закруглені тощо) уздовж будь-яких країв чи площин, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання.

Останній термін подання заяви для відмови від застосування

спрощеної системи оподаткування з 2018 року 21 грудня 2017 року

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Отже, останній термін подання заяви платниками до контролюючого органу для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року 21 грудня 2017 року.

Дохід, отриманий фізичною особою за межами території України,

не є базою нарахування ЄСВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Враховуючи положення частини першої ст.7 Закону Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП), сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 4 розділу ІІ Закону №2464 визначені особи, які є платниками ЄСВ. Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України згідно цієї статті не є платниками ЄСВ в обов’язковому порядку.

Відповідно до частини першї ст.10 Закону №2464 громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ. Такі особи, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки дохід отримано поза межами трудових відносин на території України. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄСВ у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Втрата або неможливість вивезення первинних документів із зони АТО:

дії платника податків

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, у разі втрати та/або неможливості вивезення платниками податків первинних документів у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (далі – АТО) або первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади, платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення АТО запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Зазначені у п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення АТО згідно з ПКУ.

Слід заначити, що втрата документів, яка не пов’язана з проведенням АТО, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення вищевказаного підпункту.

Отримувачу послуги видано касовий чек:

коли буде право на податковий кредит?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.1.1 ст.1 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п.«а» п.198.1 ст.198 розділу V ПКУ).

Підпунктом «б» п.201.11 ст.201 розділу V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), є, зокрема касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Отже, якщо касовий чек містить суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) і сума придбання по ньому не перевищує 200 грн. за день (без урахування податку), то такий чек для отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Сплата єдиного податку «єдинниками» четвертої групи

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

- у I кварталі – 10 відсотків;

- у II кварталі – 10 відсотків;

- у III кварталі – 50 відсотків;

- у IV кварталі – 30 відсотків.

Платники єдиного податку четвертої групи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 ПКУ (п.п.295.9.3 п.295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім цього, п.п.295.9.8 п.295.9 ст.295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації

податкових накладних буде тимчасово призупинена

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.

За повідомленням прес-служби ДФС України Верховна рада України прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу України, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Всі ПН, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:

- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

- станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

ПН, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування ПН.

З початку поточного року мешканці Дніпропетровщини

скористалися сервісом «Пульс» 195 разів

Впродовж січня – листопада 2017 року на телефонний номер сервісу ДФС України «Пульс» від громадян Дніпропетровської області надійшло 195 звернень, які розглянуті вчасно та вирішені позитивно.

Наразі більше половини мешканців регіону цікавлять питання щодо подання звітності та реєстрації накладних (114 звернень). Крім того, 29 платників порушили питання щодо організації роботи органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 28 дзвінків стосувались роботи системи електронного адміністрування ПДВ тощо.

«Головний принцип роботи сервісу «Пульс» – зворотній зв’язок та оперативне вирішення питань платників. Ефектом такого зв’язку стає покращення сервісного супроводу підприємництва області. Працівники Державної фіскальної служби не тільки приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про результати розгляду звернень та вжиті заходи», – нагадала перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Дитячі новорічні подарунки придбано за рахунок роботодавця:

чи буде база нарахування ЄСВ?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно п.1 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п.8 розділу I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

Податкова накладна: порядок заповнення

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1307) до роділу «Б» ПН вносяться, зокрема, такі дані:

- до графи 2 - номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

- до граф 3.1 та 3.3 – код товару згідно УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

- до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8 (далі – КСПОВО), чинного на дату складання ПН:

• у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п.11 Порядку №1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі, якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:

• у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

• у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі, якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється;

• у графі 6 зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

• у графі 7 зазаначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

• у графі 8 зазаначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Чи потрібен РРО ФОП – платнику єдиного податку другої групи, якщо ним надаються послуги з виготовлення швейних виробів на замовлення?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), який знаходиться на другій групі єдиного податку дозволено працювати без реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) до досягнення ним обсягу доходів протягом календарного року 1 млн. грн. Винятком є ФОП, які торгують технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, — їм РРО необхідно застосовувати з першого дня торгівлі.

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи має право надавати послуги з виготовлення швейних виробів на замовлення і проводити розрахунки з покупцями без застосування РРО. Але, у разі перевищення суми в 1 млн. грн., у такого платника усі готівкові платежі мають проходити через РРО, починаючи з 1 числа кварталу, що настає за тим, коли виникло таке перевищення.

Якщо знижка не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Тобто, якщо товар куплено зі знижкою, то сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо ж знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оподаткування ПДВ в області кінематографії зазнало змін

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03.12.2017 набрали чинності Закони України від 07.11.2017 №2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон №2176) та від 07.11.2017 №2177-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон №2177).

Внесеними Законом №2176 змінами, тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операції:

1) з постачання національних фільмів, визначених Законом України від 13.01.1998 №9/98-ВР «Про кінематографію» зі змінами та доповненнями виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини;

2) з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);

3) суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України від 23.03.2017 №1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон №1977) надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених товарів визначаються Кабміном. У разі нецільового використання таких товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Крім того, внесеними Законом №2177 змінами, тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товари, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товари, призначені для використання у кінематографічній діяльності, що ввозяться на митну територію України суб’єктами кінематографії, яким відповідно до Закону №1977 надається державна підтримка, за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Закони №2176 та №2177 опублікуванно в офіційному виданні «Голос України» від 02.12.2017 №226.

До уваги платників ЄСВ!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон №2464).

Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками ЄСВ, зокрема, є роботодавці.

Платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).

Згідно частини шостої ст.25 Закону №2464, за рахунок сум, що надходять від платника ЄСВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄСВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, якщо платник ЄСВ має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, то такі суми погашаються за рахунок сплачених сум ЄСВ у порядку календарної черговості їх виникнення.

Для звільнення від сплати земельного податку

фізичній особі – власнику декількох земельних ділянок

необхідно своєчасно подати заяву

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.287.2 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, визначених п.281.1 ст.281 ПКУ поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п.281.2 ст.281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст.281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п.281.1 ст.281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Сума заборгованості за фінансовим кредитом

в іноземній валюті, яка анульована кредитором

не включається до оподатковуваного доходу платника

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що законом України від 09.04.2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (далі – Закон №321) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ не вважається додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Норми п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ поширюється і на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.