З початку року казна Дніпропетровської області

поповнилась майже на 18,8 мільярдів гривень

«Це на 4 млрд. 62 млн. гривень, або на 27,6 відсотків більше, ніж за січень - листопад 2016 року», - повідомила керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровщини залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 10 млрд. 51 млн. гривень, або 53,6 відсотків від загальних надходжень.

Від плати за землю надійшло 3 млрд. 635 млн. гривень, що на 542 млн. гривень більше, ніж за одинадцять місяців минулого року.

Представники малого та середнього бізнесу сплатили 1 млрд. 745 млн. гривень єдиного податку. Цей показник на 432 млн. гривень перевищує надходження січня - листопада минулого року.

Податку на прибуток суб’єктами господарювання сплачено 1 млрд. 215 млн. гривень, що на 719 млн. гривень більше фактичних надходжень 2016 року.

До уваги платників! Оновлення програмного забезпечення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 08.12.2017 вийшло оновлення «Єдиного вікна (EDZV)» 1.25.27.0.

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення «Єдиного вікна» починаючи з версії версії 1.25 та вище.

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.27.0) (станом на 08.12.2017)

Нові версії документів:

1. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу МФУ від 17 березня 2017 року № 369) додано нову версію документа:

F0103404«Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (річна)».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 9-и документів.

Інформація щодо вищевказаних змін розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:

http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Для реєстрації платником ПДВ правильно враховуємо обсяг операцій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 мільйон гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із п.182.1 ст.182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів та «постачання послуг» і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або при поверненні продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Документи, які необхідно надати фізичній особі

для отримання ЕЦП

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що для отримання послуг еклектронного цифрового підпису (ЕЦП) фізичній особі необхідно:

- надати Реєстраційну картку, заповнену відповідно до зразка (у двох примірниках) та оформити необхідні документи за списком, наведеним на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС acskidd.gov.ua («Розділ «Реєстрація користувачів»), а саме:

● надати копію паспорта підписувача (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) та сторінку з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копію паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або копія Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;

● надати копію посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчену підписом власника, або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (для іноземних громадян);

● надати копію картки платника податків*, засвідчену підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.

* - у разі, якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копія картки платника податків не подається.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням https://acskidd.gov.ua/fiz_osoba

Зворотня тара: відображаємо у податковій накладній

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, зокрема:

- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

- у рядку Х зазначаються дані щодо зворотної (заставної) тари.

Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в рядку Х розділу А податкової накладної як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівця управління аудиту

ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва

на тему: «Застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Питання 1. Доброго дня. Хочу запитати, яким чином правильно здійснити повернення готівки, яка була перерахована юридичній особі в безготівковій формі?

Відповідь. Положеннями Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, згідно з нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар чи послуги здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар або не надану послугу здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Питання 2. Будь ласка, скажіть, чи будуть застосовуватися до суб’єкта господарювання штрафні санкції, якщо розрахунки проводились через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків, але записи здійснювались в незареєстрованій книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідь. Згідно з чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК.

Відповідно до норм Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, книга обліку розрахункових операцій на РРО перед її використанням повинна бути належним чином зареєстрована в контролюючому органі.

Враховуючи те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не зареєстрована належним чином КОРО є порушенням чинного законодавства та отримана виручка вважається не оприбутковуванню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» із змінами та доповненнями, у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Питання 3. В мене таке питання: чи всі платники єдиного податку зобов’язані застосовувати РРО при реалізації технічно складних побутових товарів?

Відповідь. 8 травня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №231. А отже, з цього часу підприємці – платники єдиного податку 1, 2 та 3 груп, які продають технічно складні побутові товари, визначені переліком, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Слід зазначити наступне, –, змінами в законодавстві (Закон №1791-VIII) передбачено, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.

Водночас, згідно з п.6 ст.9 Закону про РРО при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, не застосовуються РРО та розрахункові книжки.

Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме – технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

При цьому термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Тож, «єдинники» – першої, другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО в обов’язковому порядку незалежно від обсягу отриманого доходу .

Номенклатура товарів/послуг змінилася:

коригуємо податкову накладну

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, РК до ПН, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у РК зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого РК в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка ПН, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у ПН, яка корегується, в РК до такої ПН зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників ПН, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у РК до ПН, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка ПН, що коригується.

При цьому якщо в результаті складання постачальником РК до ПН у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником РК до ПН у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.

З більш детальною інформацією з цього питання можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/319716.html

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями оновлено

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 06.12.2017 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів від 01.12.2017 №913 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Посанова №913), якою частково змінено абзац перший пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, а саме: встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами Державної кримінально-виконавчої служби, які віднесені до сфери управління Міністерства юстиції, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на капітальний ремонт, модернізацію, придбання необоротних активів та розвиток виробництва. Використання 45 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає аудиту в установленому законодавством порядку.

Постанову №913 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.12.2017 №230. Постанова №913 діє до 31 грудня 2018 року.

Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.п.«е» п.п.169.1.3 п.169.1ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги (у 2017 році ця сума складає 1200 грн.), якщо він є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ.

Відповідно до п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ платник податку, розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 200 відсотків суми пільги (у 2017 році – 1600 грн.), якщо він є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Особиста присутність заявника при отриманні послуги

ЕЦП в АЦСК ІДД ДФС неможлива: як отримати ЕЦП?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що у разі неможливості особистої присутності заявника для отримання послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою.

У цьому випадку, для отримання послуги ЕЦП, заявник надає оригінал та копію нотаріально посвідченої довіреності з відповідними повноваженнями (подання до ВПР АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо), а також копію паспорта повіреного (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копію паспорта повіреного виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчену підписом власника.

Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Під час процедури ідентифікації повірена особа повинна пред’явити оригінал паспорта громадянина України, а за його відсутності паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідки на тимчасове/постійне проживання, посвідчення біженця або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.

Окрім того, для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.

Ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні послуг ЕЦП.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланнями: https://acskidd.gov.ua/ur_osoba та https://acskidd.gov.ua/fiz_osoba

Реалізація продукції власного виробництва: застосування РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 06.12.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Кількість звернень на сервіс «Пульс» по Дніпропетровській митниці ДФС зменшилась майже в три рази

За січень-листопад 2017 року на сервіс ДФС України «Пульс» по Дніпропетровській митниці ДФС надійшло 5 звернень. Всі звернення стосувалися затримок у митному оформленні товарів. Отримані звернення розглянуті та вирішені працівниками митниці у встановлений термін. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року кількість звернень зменшилась 8 одиниць.

Нагадуємо, що розгляд звернень, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс» у 2017 році проводиться відповідно до вимог нового Порядку опрацювання інформації, яка надходить на антикорупційний сервіс «Пульс», затвердженого наказом ДФС України № 475 від 12.07.2017 року.

Номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила

найбільші цього року надходження до держбюджету

У листопаді цього року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету України податків у сумі 2015,6 млн. грн., що є найкращим результатом діяльності митниці у 2017 році. Ця сума на 41,3%, або 589 млн.грн. більша, ніж у листопаді 2016 року (та на 7,5%, або на 141,4 млн.грн. більша, ніж у жовтні 2017 року).

Доведений індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України на листопад 2017 року у сумі 1972 млн. грн. митниця виконала на 102,2%. Перевиконання становить 43,6 млн.грн., що дозволить залучити на ремонт доріг 21,8 млн. гривень.

У листопаді цього року середньоденні надходження митних платежів до Державного бюджету становлять 91,6 млн.грн., що на 41,3%, або 26,8 млн.грн. більше від середньоденних надходжень листопада 2016 року.

Наведені данні свідчать передусім про створення митницею сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій.

Обов’язковий продаж надходжень валюти на рівні 50 відсотків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13.1.2017 №129 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова №129).

Постановою №129 залишено вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Як і раніше, уповноважений банк має попередньо зараховувати надходження в інвалюті, на які поширюється вимога, на окремий рахунок «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання». На наступний день після зарахування цих коштів на розподільчий рахунок банк повинен здійснити їх обов’язковий продаж без доручення клієнта.

Крім того, розширено перелік операцій, надходження за якими не є обов’язковими до продажу. А саме – вимога не буде поширюватися на перекази, що були здійснені банком за рахунок власних коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Постанова №129 діє з 14 грудня 2017 року до 13 червня 2018 року включно.

З текстом Постанови №129 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Внесено зміни до Інструкції про переміщення готівки і

банківських металів через митний кордон України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12.12.2017 №127 «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» (далі – Постанова №127), яка внесла зміни до постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» зі змінами і доповненнями (далі – Постанова №148).

Постановою №127 спрощено порядок ввезення резидентами в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалено порядок її вивезення.

Так, фізичні особи-резиденти можуть ввозити в Україну готівку на суму понад 10 000 євро в еквіваленті за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Водночас Національний банк України уточнив, що вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі понад 10 000 євро в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) на суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро

З оновленим текстом Постанови №148 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Своєчасно не нарахована у встановлені строки

сума ЄСВ не вважається податковим боргом

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Згідно з п.6 частини першої ст.1 Закону №2464 сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом №2464, є недоїмкою.

Отже, сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Пільги щодо сплати податків і зборів

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

ПДФО. Щорічна разова грошова допомога

Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО (стаття 165 ПКУ та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

ПДФО. Благодійна допомога

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачається пільга і для самих благодійників - не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Наприклад: фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає, бійцю АТО. Ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

Військовий збір

Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. То на період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Земельний податок

Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 ПКУ.

Наприклад: для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як
0,01 гектара, а для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Так, наприклад, рішенням Київської міської ради була встановлена пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для квартир/житлових будинків, що належать учасникам АТО або сім'ям загиблих учасників.

Наприклад: фізичним особам надається пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база об’єкта оподаткування житлової нерухомості зменшується: для квартири - на 60 кв. метрів, для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

На всю площу квартири/житлового будинку зменшується база оподаткування об’єкта, що належить учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції на праві власності, але не більше одного об'єкта.

Податок на додану вартість

Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене.

Наприклад: Підприємство імпортує бронежилети, які передає учасникам АТО. Операція з ввезення на митну територію таких бронежилетів звільняється від оподаткування ПДВ.

Податкова звітність

Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців

Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій

Єдиний внесок, мобілізація

Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в якій передбачені заходи впливу та стягнення.

Фізичній особі: як одержати інформацію про джерела/суми отриманих доходів?

Для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів громадяни України можуть звернутись особисто або через свого представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) чи до будь-якого контролюючого органу у випадку, якщо вони тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подавши заяву за формою №10ДР та документ, що посвідчує особу.

Іноземці та особи без громадянства подають заяву за формою №10ДРдо територіальних органів ДФС в областях та місті Києві, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Представник додає до заяви за формою №10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

У разі якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу додатково додається засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою,який після пред’явлення повертається, та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Заява щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків фізичною особою також може бути подана до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Крім того, інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx.

Який порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей

Напередодні святкових новорічних заходів виникає багато питань стосовно правильності оподаткування новорічних подарунків.

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ. Це роз’яснення розміщене на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія питання 101.04).

Суб’єктам господарювання слід оновити інформацію про об’єкти оподаткування

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці зобов’язані інформувати орган ДФС за основним місцем обліку про всі наявні об’єкти оподаткування (п.8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків). Об’єкти оподаткування — це будь-яке майно та дії, у зв’язку з якими у суб’єкта господарювання виникає обов’язок зі сплати податків: оренда чи придбання офісного приміщення, магазину, обладнання, транспорту тощо.

Так, наприклад, об’єкт оподаткування з’являється, коли суб’єкт господарювання реєструє РРО або книгу обліку розрахункових операцій на господарську одиницю; прибудовує літню терасу до свого кафе; орендує, купує або переобладнує власне приміщення під спортзал, пекарню, ательє тощо.

Повідомляти орган ДФС треба у випадках, коли об’єкт оподаткування з’являється; змінюється (стає інакшим його тип, найменування, місцезнаходження, стан або вид права на нього); втрачається (стає непридатним до використання, повертається власнику, продається та інше).

Для подання цієї інформації використовують форму 20-ОПП - Повідомлення про об’єкти оподаткування або об'єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. При цьому слід пам’ятати, що у формі відображають усі об’єкти: як орендовані, так і ті, що перебувають у власності, в користуванні тощо.

Під час подання повідомлення вперше в ньому показують усі об’єкти оподаткування, а надалі — лише нові й ті, за якими відбулися зміни.

У разі якщо у суб’єкта господарювання є об’єкти оподаткування деінде, окрім основного місця обліку, — рухоме чи нерухоме майно, об'єкти, пов’язані зі здійсненням діяльності, відокремлені підрозділи юридичної особи тощо, — за їх адресами такий суб’єкт теж має стати на облік, це будуть неосновні місця обліку (п.63.3ПКУ).

Подається повідомлення ф.20-ОПП упродовж 10 календарних днів після реєстрації, створення/відкриття об’єкта оподаткування (п. 8.4 Порядку обліку платників податків), тобто дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об’єктом.

Якщо відбулися зміни з об’єктами, зазначеними в раніше поданому повідомленні, слід також протягом 10 днів надати форму з новими даними.

Дніпровська ОДПІ повідомляє, що всім суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам-підприємцям) необхідно або подати вперше, або оновити інформацію про наявні об’єкти оподаткування. Повідомлення 20-ОПП можна надіслати в електронному вигляді або подати в паперовому варіанті — особисто до Центру обслуговування платників чи поштою.

Крім того, повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 року № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» внесено зміни до форми 20-ОПП, які набрали чинності з 8 грудня 2017 року.

Списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції та ПДВ

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається чи псується, підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні. Тобто, частина продукції списується як втрати, а не використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.

Отож, якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою (виходячи із вартості придбання такої продукції) не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається її списання, склавши зведену податкову накладну, яку потрібно зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації .

Розширено Перелік розрахункових операцій, які не підпадають під оподаткування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує платників про затвердження Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до пп.196.1.5 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ. Вказаний Перелік затверджений постановою Правління Нацбанку України від 01.08.2017р. та набрав чинності з 4 серпня поточного року.

Тобто, починаючи з 4 серпня поточного року, з дати набрання чинності постанови, не є об’єктом оподаткування наступні операції з розрахунково – касового обслуговування:

- відкриття/закриття рахунків клієнтів банків (фізичних і юридичних осіб) у національній та іноземній валютах;

- документальне оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів;

- проведення розрахунків клієнтів;

- операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною;

- операції з касового обслуговування клієнтів;

- операції зі спеціальними платіжними засобами;

- операції з векселями;

- операції з електронними грошима.

Додамо, що постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011р. № 400 "Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування" втратила чинність.

Новації у заповненні РК до ПН у разі зміни номенклатури товарів/послуг

Нагадаємо, що в останній день реєстрації податкової накладної за першу половину листопада 2017 року ДФС на офіційному сайті розмістила роз'яснення щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної для зміни номенклатури товарів/послуг. Проте перед початком терміну реєстрації ПН за другу половину листопада - податківці змінюють свою позицію і наводять новий алгоритм заповнення РК до ПН у разі зміни номенклатури товарів/послуг.

Южноукраїнська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області нагадує, що ст.192 ПКУ визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в ЄРПН.

Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.

Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної, затверджена Наказом №1307, передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).

Тобто, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується. Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість в автоматичному режимі чітко ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.

У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому, під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції.

Тому, з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, розрахунки коригування до податкових накладних, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка корегується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що корегується.

У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників податкової накладної, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у розрахунку коригування до податкової накладної, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка податкової накладної, що коригується.

При цьому якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.

Про граничні строки подання декларацій

У Мін’юсті України 10.11.2017 р. за № 1373/31241 зареєстровано наказ Мінфіну України від 20.10.2017р. №861, яким затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6 і 102.7 ст. 102 Податкового кодексу.

Зазначеним Порядком установлено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (далі — граничні строки) відповідно до норм Податкового кодексу.

За наявності визначених цим Кодексом обставин платник податку може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (податковою адресою) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов’язань з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Заява платника податків про продовження граничних строків подається платником податків у довільній формі протягом 30 календарних днів, що настають за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6 і 102.7 ст. 102 Податкового кодексу, або початку їх дії, разом із документами, що підтверджують настання таких обставин.

Таку заяву платники податків можуть надіслати контролюючому органу поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.

Контролюючий орган протягом 20 календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

При цьому штрафні санкції, встановлені ст. 120 Податкового кодексу, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації. Визнано таким, що втратив чинність, наказ ДПА України від 24.12.2010 р. № 1044. Наказ набирає чинності з дня опублікування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» фахівця управління аудиту

ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадія Мажаєва

на тему: «Застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Питання 1. Доброго дня. Хочу запитати, яким чином правильно здійснити повернення готівки, яка була перерахована юридичній особі в безготівковій формі?

Відповідь. Положеннями Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, згідно з нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар чи послуги здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар або не надану послугу здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Питання 2. Будь ласка, скажіть, чи будуть застосовуватися до суб’єкта господарювання штрафні санкції, якщо розрахунки проводились через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків, але записи здійснювались в незареєстрованій книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідь. Згідно з чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК.

Відповідно до норм Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, книга обліку розрахункових операцій на РРО перед її використанням повинна бути належним чином зареєстрована в контролюючому органі.

Враховуючи те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не зареєстрована належним чином КОРО є порушенням чинного законодавства та отримана виручка вважається не оприбутковуванню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» із змінами та доповненнями, у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Питання 3. В мене таке питання: чи всі платники єдиного податку зобов’язані застосовувати РРО при реалізації технічно складних побутових товарів?

Відповідь. 8 травня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №231. А отже, з цього часу підприємці – платники єдиного податку 1, 2 та 3 груп, які продають технічно складні побутові товари, визначені переліком, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Слід зазначити наступне, –, змінами в законодавстві (Закон №1791-VIII) передбачено, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.

Водночас, згідно з п.6 ст.9 Закону про РРО при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, не застосовуються РРО та розрахункові книжки.

Застосовувати РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме – технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

При цьому термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Тож, «єдинники» – першої, другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО в обов’язковому порядку незалежно від обсягу отриманого доходу .

Номенклатура товарів/послуг змінилася:

коригуємо податкову накладну

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, РК до ПН, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у РК зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого РК в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка ПН, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у ПН, яка корегується, в РК до такої ПН зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників ПН, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у РК до ПН, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка ПН, що коригується.

При цьому якщо в результаті складання постачальником РК до ПН у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником РК до ПН у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.

З більш детальною інформацією з цього питання можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/319716.html

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями оновлено

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 06.12.2017 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів від 01.12.2017 №913 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Посанова №913), якою частково змінено абзац перший пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, а саме: встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними підприємствами Державної кримінально-виконавчої служби, які віднесені до сфери управління Міністерства юстиції, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на капітальний ремонт, модернізацію, придбання необоротних активів та розвиток виробництва. Використання 45 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає аудиту в установленому законодавством порядку.

Постанову №913 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.12.2017 №230. Постанова №913 діє до 31 грудня 2018 року.

Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно із п.п.«е» п.п.169.1.3 п.169.1ст. 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги (у 2017 році ця сума складає 1200 грн.), якщо він є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ.

Відповідно до п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ платник податку, розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 200 відсотків суми пільги (у 2017 році – 1600 грн.), якщо він є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Особиста присутність заявника при отриманні послуги

ЕЦП в АЦСК ІДД ДФС неможлива: як отримати ЕЦП?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що у разі неможливості особистої присутності заявника для отримання послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою.

У цьому випадку, для отримання послуги ЕЦП, заявник надає оригінал та копію нотаріально посвідченої довіреності з відповідними повноваженнями (подання до ВПР АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо), а також копію паспорта повіреного (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копію паспорта повіреного виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчену підписом власника.

Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Під час процедури ідентифікації повірена особа повинна пред’явити оригінал паспорта громадянина України, а за його відсутності паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідки на тимчасове/постійне проживання, посвідчення біженця або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.

Окрім того, для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.

Ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні послуг ЕЦП.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланнями: https://acskidd.gov.ua/ur_osoba та https://acskidd.gov.ua/fiz_osoba

Реалізація продукції власного виробництва: застосування РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 06.12.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Кількість звернень на сервіс «Пульс» по Дніпропетровській митниці ДФС зменшилась майже в три рази

За січень-листопад 2017 року на сервіс ДФС України «Пульс» по Дніпропетровській митниці ДФС надійшло 5 звернень. Всі звернення стосувалися затримок у митному оформленні товарів. Отримані звернення розглянуті та вирішені працівниками митниці у встановлений термін. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року кількість звернень зменшилась 8 одиниць.

Нагадуємо, що розгляд звернень, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс» у 2017 році проводиться відповідно до вимог нового Порядку опрацювання інформації, яка надходить на антикорупційний сервіс «Пульс», затвердженого наказом ДФС України № 475 від 12.07.2017 року.

Номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила

найбільші цього року надходження до держбюджету

У листопаді цього року Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до Державного бюджету України податків у сумі 2015,6 млн. грн., що є найкращим результатом діяльності митниці у 2017 році. Ця сума на 41,3%, або 589 млн.грн. більша, ніж у листопаді 2016 року (та на 7,5%, або на 141,4 млн.грн. більша, ніж у жовтні 2017 року).

Доведений індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України на листопад 2017 року у сумі 1972 млн. грн. митниця виконала на 102,2%. Перевиконання становить 43,6 млн.грн., що дозволить залучити на ремонт доріг 21,8 млн. гривень.

У листопаді цього року середньоденні надходження митних платежів до Державного бюджету становлять 91,6 млн.грн., що на 41,3%, або 26,8 млн.грн. більше від середньоденних надходжень листопада 2016 року.

Наведені данні свідчать передусім про створення митницею сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, вільних конкурентних умов для ведення бізнесу. А бізнес-середовище на покращення реагує нарощуванням обсягів експортно-імпортних операцій.

Обов’язковий продаж надходжень валюти на рівні 50 відсотків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13.1.2017 №129 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова №129).

Постановою №129 залишено вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 50%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Як і раніше, уповноважений банк має попередньо зараховувати надходження в інвалюті, на які поширюється вимога, на окремий рахунок «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання». На наступний день після зарахування цих коштів на розподільчий рахунок банк повинен здійснити їх обов’язковий продаж без доручення клієнта.

Крім того, розширено перелік операцій, надходження за якими не є обов’язковими до продажу. А саме – вимога не буде поширюватися на перекази, що були здійснені банком за рахунок власних коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Постанова №129 діє з 14 грудня 2017 року до 13 червня 2018 року включно.

З текстом Постанови №129 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Внесено зміни до Інструкції про переміщення готівки і

банківських металів через митний кордон України

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12.12.2017 №127 «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» (далі – Постанова №127), яка внесла зміни до постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» зі змінами і доповненнями (далі – Постанова №148).

Постановою №127 спрощено порядок ввезення резидентами в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалено порядок її вивезення.

Так, фізичні особи-резиденти можуть ввозити в Україну готівку на суму понад 10 000 євро в еквіваленті за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Водночас Національний банк України уточнив, що вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі понад 10 000 євро в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) на суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро

З оновленим текстом Постанови №148 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Своєчасно не нарахована у встановлені строки

сума ЄСВ не вважається податковим боргом

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).

Згідно з п.6 частини першої ст.1 Закону №2464 сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом №2464, є недоїмкою.

Отже, сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

20.12.2017

Впродовж січня – листопада 2017 року страхувальники Дніпропетровщини сплатили більше 10 - ти мільярдів гривень єдиного внеску

За одинадцять місяців поточного року від роботодавців Дніпропетровської області надійшло 10 мільярдів 84 мільйони гривень єдиного внеску. Ця сума перевищує очікувані показники на 1 мільярд 509 мільйонів гривень та більше минулорічних надходжень майже на 3 мільярди гривень.

За словами в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірини Сікіріной, лише у листопаді зібрано 1 мільярд 7 мільйонів гривень єдиного внеску, що на 325 мільйонів гривень більше фактичних надходжень одинадцятого місяця 2016 року.

Нагадаємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача

на тему: «Актуальні питання застосування порядку інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна» під час здійснення митного оформлення товарів, які підлягають контролю іншими державними органами»

Питання 1. Як на документах фіксуються відомості про проходження товаром відповідного контролю за принципом «єдиного вікна»?

Відповідь. Результати заходів державного контролю за принципом «єдиного вікна» формуються в електронній формі.

Проставлення контролюючими органами на товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідних відміток, печаток та штампів не здійснюється у разі оформлення результатів заходів державного контролю і документів в електронній формі відповідно до Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. №878).

Питання 2. Чи може фірма провести огляд товарів разом з представниками служби ветеринарного контролю?

Відповідь. Так. Така можливість передбачена Порядком інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. №878).

Відповідно до п.22 зазначеного порядку у разі бажання підприємства провести одночасно з оглядом (інспектуванням) товарів та/або відбором зразків контролюючим органом фізичний огляд (інспектування) товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному в товаросупровідних документах, звернення підприємства про такий фізичний огляд оформляється шляхом проставляння окремої відмітки в електронному повідомленні.

Питання 3. Чи обов’язково проходити контроль за принципом «єдиного вікна»?

Відповідь. Пунктом 41 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» установлено, що до 31 січня 2018 р. рішення про здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи органів доходів і зборів приймається підприємством.

Питання 4. Де можна пройти контроль за принципом «єдиного вікна»?

Відповідь. Перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року №657 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18 жовтня 2017 року №847). Даний наказ розміщено на офіційному сайті ДФС.

Питання 5. Як пройти контроль за принципом «єдиного вікна», якщо я буду подавати паперову митну декларацію?

Відповідь. Проходження державних видів контролю за принципом «єдиного вікна» у разі паперового декларування не передбачено.

Здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням положень Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. №364 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. №878) є обов'язковим у разі електронного декларування товарів.

Фізична особа отримала приз у негрошовій формі: оподаткування ПДФО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що згідно з п.п.164.2.8 п.164.2 ст.164 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено у п.170.6 ст.170 ПКУ.

Відповідно до п.п.170.6.2 п.170.6 ст.170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18%), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18%) (п.п.170.6.3 п.170.6 ст.170 ПКУ).

За земельні ділянки, які утворилися за рахунок переданих

за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв)

земельний податок справляється на загальних підставах

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами.

До даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної міської (сільської) ради земельних часток (паїв).

З урахуванням вищевикладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені ПКУ і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

Водночас, згідно з п.281.3 ст.281 ПКУ від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Неприбутковим організаціям про подання фінансової звітності

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст.133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПКУ, за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток (п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ).

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Операції з продажу новорічних подарунків: умови звільнення від ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України.

Статтею 4 Закону №2117 визначено, що дитячі святкові подарунки – це набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій.

При цьому, суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Закон №2117 діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року (ст.5Закону №2117).

Отже, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно, в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області

організовано екскурсію для студентів коледжу

З нагоди Дня Святого Миколая та з метою ознайомлення молоді з роботою фіскальних органів Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 19 грудня 2017 року організовано екскурсію для податкового класу (гурток «Юний податківець») Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету.

Екскурсія розпочалася з відвідування вуличної та внутрішньої експозицій музею «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО», де студенти мали змогу побачити експонати, які прибули безпосередньо з зони трагічних подій. А під час ретроспективного показу подій АТО 2014 – 2016 років молоді люди були емоційно вражені від масштабів війни на Сході нашої країни. Юнаки та дівчата вшанували пам’ять загиблих героїв, наших земляків.

Потім студенти ознайомились з роботою фіскальних органів у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області. Про особливості надання адміністративних послуг дівчатам та хлопцям розповіли фахівці Центру обслуговування платників ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Не менш цікавою стала екскурсія на митному посту «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС, де студенти мали змогу на власні очі побачити процес митного оформлення товарів та повний обсяг митних формальностей, передбачених Митним кодексом.

Додому майбутні економісти повертались, отримавши корисні знання та сповнені нових вражень.

Від імені ГУ ДФС у Дніпропетровській області студентів привітала начальник управління організації роботи Манушак Осипова з Днем Святого Миколая та наступаючими новорічно – різдвяними святами. Побажала «юним податківцям» успіхів у навчанні та висловила впевненість, що кожен з них у майбутньому знайде свій професійний шлях та досягне нових звершень.

В цьому році Дніпропетровська митниця ДФС

отримала 17 звернень громадян

За січень-листопад 2017 року до Дніпропетровської митниці ДФС надійшло 17 звернень від громадян. За аналогічний період 2016 року надійшло 16 звернень.

Керівництвом Дніпропетровської митниці ДФС проводиться особистий прийом громадян згідно графіку прийому громадян, затвердженого наказом Дніпропетровської митниці ДФС від 13.09.2017 №210 зі змінами внесеними наказом митниці від 27.10.2017 №239.

За січень-листопад 2017 року було розглянуто 60 звернень громадян на особистому прийомі керівництвом Дніпропетровської митниці ДФС:

-24 прийомів – керівництвом митниці;

- 36 прийомів – начальниками митних постів.

Фактів порушення посадовими особами митниці положень Закону України «Про звернення громадян» у Дніпропетровській митниці ДФС не виявлено.

Платникам податку на прибуток: враховуємо від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, шо згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п.140.4 ст.140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п.140.4 ст.140 ПКУ застосовуються з урахуванням п.3 підрозділу 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що п.150.1 ст.150 ПКУ, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується:

- у 2012 - 2015 роках з урахуванням такого:

◄ якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:

◄звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;

◄ звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;

◄звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;

◄ звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 – 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО з урахуванням

строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що абзацом 3 ст.12 розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) встановлено, що не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких РРО, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру РРО не повинен бути меншим семи років.

Підпунктом 2 п.4 Положення про Державний реєстр РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1315, встановлено, що строк первинної реєстрації моделі – це граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДФС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення.

Порядками реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)/для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, розробленими відповідно до Закону №265, та затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 зі змінами (далі – Порядок №547) встановлено, що реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО (п.2 глави 2 розділу ІІ Порядку №547).

До уваги платників! Нова декларація

про майновий стан і доходи подається з 01.01.2018

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що з 31.12.2017 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 (далі – Наказ №556), яким викладено у новій редакції форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію щодо її заповнення. Починаючи з 01.01.2018 Декларація має подаватися за новою формою.

Зокрема, змінами, внесеними Наказом №556 передбачено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) у додатку Ф2 до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.

Крім того, для ФОП, які у звітному (податковому) році припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням та подають Декларацію у строки, встановлені абзацом другим п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України, передбачено відображення дати прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» Декларації.

Наказ №556 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

Коли необхідно проводити річний перерахунок по ПДФО?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців на те, що перерахунок податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) визначено статтею 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, роботодавець платника ПДФО зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП), з урахуванням положень абзацу другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у виляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

  • за наслідками кожного звітного податкового року нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
  • під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ;
  • під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Крім цього, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП (п.п.169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ).

Річний перерахунок ПДФО за 2017 рік відображається у звітності при нарахуванні заробітної плати за грудень 2017 року.