До уваги суб’єктів господарювання! Обов’язковий продаж валюти

на рівні 50 відсотків продовжено до 13 грудня 2018 року

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 14.06.2018 набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 12.06.2018 № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова № 65).

З метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України Постановою № 65 встановило вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Вищезазначені надходження в іноземній валюті підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або Національному банку України у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Постанова № 65 діє до 13 грудня 2018 року (включно).

Постанову № 65 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-предстаництва Національного банку України у рубриці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням

https://bank.gov.ua/document/download?docId=71584909

Про забезпечення органів місцевого самоврядування

податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 07.06.2018 № 17208/7/99-99-12-02-03-17 «Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків» (далі – Лист ДФС № 17208) повідомила наступне.

Питання оприлюднення інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, у тому числі й з місцевих податків врегульовано п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), з дотриманням вимог Порядку формування і оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 «Про затвердження форм інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку їх оприлюднення».

Відповідно до вимог п. 35.4 ст. 35 Кодексу, згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, ДФС України як розпорядник інформації забезпечує оприлюднення, зокрема, інформації про суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців, які мають податковий борг. Вказана інформація із зазначенням сум боргу окремо до державного та місцевого бюджетів розміщується щомісячно в сервісі «Відкриті дані» на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua) та рубриці «Податки» Єдиного державного веб‑порталу відкритих даних (www.data.gov.ua).

Повна інформація із зазначеного питання розміщена на офіційному сайті (веб-порталі) Державної фіскальної служби України на Головному порталі у розділі «Довідники, реєстри, переліки» підрозділі «Переліки» за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/

Більш детальніше у Листі ДФС № 17208, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72929.html

Вартість пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля включається до складу витрат ФОП-«загальносистемника»

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), зокрема, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Отже, ФОП, що застосовує загальну систему оподаткування, має право включити до складу витрат вартість придбаних пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля.

Проте, звертаємо увагу, що списання палива і мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних пробігу автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспортту України від 10.02.1998 № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» зі змінами та доповненнями.

З початку року ГУ ДФС у Дніпропетровській області

забезпечено відшкодування майже 4,3 млн. грн. збитків

За 5 місяців 2018 року в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 391 кримінальне провадження.

З 88 закінчених кримінальних проваджень на розгляд до суду направлено 45, серед яких: 40 з обвинувальним актом та 5 з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, за січень – травень поточного року за підслідністю скеровано 126 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 47.

По закінчених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 4 мільйони 272 тисячі гривень збитків.

Режим роботи ЦОП Дніпропетровської області

у святкові та вихідні дні червня

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Центр обслуговування платників у святкові та вихідні дні червня працюватимуть за наступним режимом:

23 червня 2018 року – центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи відповідних ДПІ/ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області при яких вони створені;

27 червня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;

30 червня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;

24, 28, 29 червня 2018 року – вихідні дні.

Зміни до Порядку компенсації роботодавцям

частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 459 (далі – Постанова № 459), яка набрала чинності 13.06.2018, внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

Постановою № 459 Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Змінами передбачено, зокрема, передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Постанову № 459 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.06.2018 № 110.

Застосування цінників при реалізації товарів обов’язкове

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 8 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Особливості визнання заборгованості за зобов’язаннями,

щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 03.04.2018 № 400 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення платників податків до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з перелічених цим підпунктом ознак. Зокрема, відповідно до підпункту «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма ПКУ не передбачає необхідності здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є сплив строку позовної давності зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, платники податків не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Змінили основне місце обліку - необхідно отримати

нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29.11.2017 № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

ЄСВ на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю

нараховується ФОП – роботодавцем на загальних підставах

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Слід зауважити, що згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 відсотка визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Тобто, вказаний розмір ЄСВ не розповсюджується для застосування роботодавцями – фізичними осібами – підприємцями (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Отже, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ.

Контроль за обігом і оподаткуванням підакцизних товарів

у Дніпропетровській області

18 червня в прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Контроль за оборотом і оподаткуванням підакцизних товарів» за участі представника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.

Андрій Первой повідомив, що з початку року в області проведено 53 фактичні перевірки у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 49 порушень законодавства.

«Виявлені наступні порушення: 22 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій; 10 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії; 6 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижче мінімальних роздрібних цін; 8 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив; 1 факт торгівлі тютюновими виробами за цінами, вище максимальних роздрібних; 1 факт торгівлі тютюновими виробами без наявності марок акцизного податку; 1 факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання», – проінформував спікер.

За наслідками проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано 702,4 тис. грн. штрафних санкцій.

Також, фахівець зазначив, що 24.04.2018 набрав чинності Закон України від 22.03.2018 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових», яким внесено зміни до ст. 153 Закон України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 481) щодо надання: сільським, селищним та міським радам в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 № 41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 год. до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 Закону № 481 у розмірі 6800 гривень.

Інформація щодо внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Правлінням Національного банку України постановою від 07.06.2018 № 63 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 63) затверджено Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (далі – Зміни), що свого часу була затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502.

Згідно з п. 5 Постанови № 63 вона набирає чинності з 01 липня 2018 року, крім окремих пунктів, які наберуть чинності через шість місяців із дня набрання чинності постановою, тобто з 01 січня 2019 року.

Постанову № 63 офіційно опубліковано 11.06.2018.

Із текстом нормативно-правового акту можна ознайомитись на інтернет сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua) у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів».

З метою спрощення оформлення банками валютно-обмінних операцій підпунктом 1 пункту 2 Змін передбачено, що банк має право за згодою клієнта не здійснювати оформлення першого примірника квитанції про здійснення валютно-обмінної операції, який видається клієнту.

Для тих осіб, які відмовились від паперового примірника квитанції, банк має право не здійснювати операції сторно (відмова клієнта від раніше здійсненої ним валютно-обмінної операції).

Вказані норми набувають чинності з 01 липня 2018 року.

Також передбачається можливість для фінансових установ, пунктів обміну валют банків та фінансових установ при проведенні валютно-обмінної операції оформляти не два документа – квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції та розрахунковий документ реєстратора розрахункових операцій (далі – розрахунковий документ РРО), а лише один – розрахунковий документ РРО.

Для цього розрахунковий документ РРО доповнюється реквізитами, які містилися на квитанції про здійснення валютно-обмінної операції. Слід зазначити, що дані про клієнта у розрахунковому документі РРО заповнюються лише у разі здійснення валютно-обмінної операції на суму, що дорівнює чи перевищує в еквіваленті 150 000 гривень.

Окрім того, банкам та фінансовим установам надано можливість здійснювати через їхні платіжні пристрої (банківські автомати, платіжні термінали, програмно-технічні комплекси самообслуговування тощо) не тільки купівлю, а також і продаж готівкової іноземної валюти.

При цьому для фінансових установ документ, що друкується їх платіжним пристроєм, має відповідати вимогам Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, а також додатково містити інформацію щодо валютно-обмінної операції.

А самі платіжні пристрої фінансових установ мають відповідати вимогам Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування».

З огляду на необхідність для виробників зазначеної техніки відповідного часу для її доопрацювання і налаштування, Постановою № 63 передбачено, що норми, пов’язані з реквізитами розрахункових документів РРО, набудуть чинності через шість місяців після набрання чинності Постановою № 63, тобто з 01 січня 2019 року.

ДФС України звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти на необхідність забезпечення виконання вимог чинного законодавства та зазначає, що за порушення вимог Закону № 265 щодо застосування при проведені операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до уповноважених банків та суб’єктів господарювання застосовуються відповідні штрафні фінансові санкції.

Інформація з цього питання розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/340788.html

Сплата ЄСВ ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП).

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819,06 грн).

Зазначені норми передбачені п. 4 частини першої ст. 4, абзацем третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові

акцизні марки для тютюнових виробів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 13.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257), якою затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Відповідно до Постанови № 257 марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 01 липня 2018 року.

Довідково: Постанова № 257 опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 13.04.2018 № 71.

Платники податків зобов’язані зберігати первинні

документи протягом часу, визначеного ПКУ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

За незбереження первинних документів до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як розрахувати суму податкової знижки для компенсації вартості навчання

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підпунктом 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що однією із підстав застосування платником податку податкової знижки є сплата коштів за навчання.

Алгоритм визначення суми податкової знижки при цьому наступний:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

- база оподаткування зменшується на суму витрат, зазначених у п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, від бази оподаткування, зменшеної на суму витрат у вигляді коштів, сплачених платником податку за здобуття середньої професійної або вищої освіти;

- здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то сума перевищення підлягає поверненню платнику податку.

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації в паспорті) до кінця поточного року.

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування може самостійно виправити (уточнити) помилки, що містяться в раніше поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи?

Фахівці Дніпровської ОДПІ акцентують увагу платників на тому, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб - підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому в рядку 27 Декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Сума пені, нарахована платником податку самостійно, вказується у рядку 28 Декларації відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Пільговий звіт для платників податку на прибуток

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок).

Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).

Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Не зволікайте щодо зміни реєстраційних даних!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

Реквізити нових рахунків для сплати податків із 2 липня

Держказначейство звернуло увагу платників податків, органів ДФС, місцевих фінансових органів та інших органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на зміну реквізитів рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів.

Так, у зв’язку зі зміною порядку відкриття дохідних рахунків з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (МФО 899998).

На сайтах ГУ Казначейств в областях уже розміщено файли з бюджетними рахунками, відкритими на початку червня 2018 року. Зарахування податків та зборів на які розпочнеться із 2 липня 2018 року.

Ефективність електронного звітування доведено

Фахівці Дніпровської ОДПІ повідомляють, що подання звітності в електронному вигляді суттєво спрощує співпрацю громадян та контролюючих органів, такий спосіб подання звітності має безліч переваг. Система надання звітності в електронному вигляді допомагає підвищити ефективність адміністрування податків і зборів, процедура представлення звітності значно спрощується, а паперовий документообіг істотно зменшується. А отже, надання податкової звітності в електронному вигляді з накладенням електронних цифрових підписів значно економить час.

Одним з показників, який характеризує розвиток інформаційного суспільства, електронного урядування, державного управління та передбачений Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142-р, є частка податкових декларацій, поданих за допомогою електронних сервісів ДФС.

Не так давно суб’єкти господарювання робили перші кроки в поданні електронної звітності. Наразі ж по Дніпровській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 79 відсотків податкових звітів і декларацій подається засобами телекомунікаційного зв’язку.

Враховуючи загальну електронізацію суспільства, в подальшому такий відсоток тільки зростатиме. Так, на сьогодні відповідно до норм податкового законодавства, вся звітність з ПДВ подається виключно в електронному вигляді.

Особливо звертаємо увагу на переваги і необхідність збільшення частки електронного звітування фізичних осіб-підприємців.

Для інформаційної підтримки та технічної допомоги платникам податків у ДФС України працює Контакт-центр, який у робочі дні з 08.00 до 20.00 надає консультації з питань подання в електронному вигляді податкової та іншої звітності та реєстрації податкових накладних. Консультації можна отримати за тел.: 0-800-501-00-7 (напрямок 0).

За фіскальним чеком покупець може перевірити легальність касового апарату продавця

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) в органах ДФС.

Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Документи які потрібно подати для отримання пільги із земельного податку

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу:

посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи,

пенсійне посвідчення (за віком),

посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років),

посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»,

посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 — 3 категорія).

Набрали чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 №393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:

платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.

Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.

Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення. У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Сервіс «Пульс» гарантує захищенність громадян

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.

Запобігання корупції в органах ДФС України

Прагнення українського суспільства подолати корупцію та мінімізувати її суспільно-політичні наслідки стало основоположним напрямом сучасної стратегії розвитку України. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для демократичних перетворень у державі, зміцнення національної безпеки, зростання її економічного потенціалу, формування у суспільства довіри до влади, покращення добробуту громадян України.

Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інститутів зумовило докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції, що, у свою чергу, вимагає забезпечення доброчесної поведінки особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Правила етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС (далі – Правила) встановлюють загальні вимоги до етики поведінки працівників фіскальних органів. Дотримуватися Правил працівники повинні як під час виконання своїх службових обов'язків, так і в позаробочий час.

Правила розроблені з урахуванням вимог діючого законодавства з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників органів ДФС, добросовісного, чесного та професійного виконання ними функціональних обов’язків, а також з метою надання вичерпної інформації про обов'язки працівників щодо недопущення корупційних правопорушень та сприяння зміцненню суспільної довіри.

Працівники мають знати вимоги всіх законодавчих актів, пов’язаних із запобіганням корупції, тому при прийнятті рішень у ситуаціях, які потенційно можуть призвести до скоєння корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, вони не повинні покладатися на неофіційні роз’яснення стосовно застосування положень законодавства.

Працівникам забороняється:

- використовувати службові повноваження для особистої вигоди;

- мати інтереси, які вступають у протиріччя з виконанням службових обов'язків;

- брати на себе зобов'язання або обіцянки, які можуть негативно вплинути на репутацію органів доходів і зборів;

- використовувати інформацію, доступ до якої отриманий внаслідок виконання службових обов’язків, у будь-яких фінансових операціях або дозволяти використання такої інформації у приватних інтересах;

- вимагати або приймати подарунки від фізичної або юридичної особи, яка ініціює будь-які офіційні дії зі сторони органів доходів і зборів, або прагне до них; має ділові стосунки з органами доходів і зборів або прагне до них; веде діяльність, що регулюється або контролюється органами доходів і зборів, або має інтереси, які можуть бути порушені через виконання або невиконання посадових обов'язків працівника тощо;

- поєднувати роботу в органах доходів і зборів з будь-якою іншою роботою або діяльністю, крім випадків, дозволених Законом України «Про запобігання корупції»;

- надавати приватні рекомендації, консультації та послуги щодо практичного застосування податкового та митного законодавства;

- діяти (проявляти бездіяльність) на користь приватних та юридичних осіб.

Стандартами поведінки працівників є:

- добросовісне, чесне та професійне виконання своїх службових обов'язків;

- дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, співробітники мають бути взірцем добропорядності, вихованості і культури;

- неупередженість у діях та ненадання переваг будь-якій фізичній, юридичній особі, а також політичним організаціям;

- забезпечення захисту та збереження державного майна, а також майна третіх осіб, право розпорядження яким отримано завдяки виконанню службових обов’язків, невикористання його усупереч інтересам служби та не за призначенням;

- дотримання законодавчих та інших нормативно-правових актів, які забезпечують рівні можливості для громадян України, незалежно від раси, кольору шкіри, релігії, статі, національного походження, віку або фізичних недоліків;

- чітке відокремлення приватних та службових інтересів;

- дотримання ділового стилю одягу, який відрізняється офіційністю, стриманістю та акуратністю, а також встановленого порядку носіння форменого одягу.

Працівникам забороняється використовувати або дозволяти іншим особам використовувати службове становище, посаду, службове посвідчення, звання або будь-які повноваження, пов'язані зі службовим становищем:

- для примушення або спонукання третіх осіб (у тому числі підлеглих) до надання будь-якої неправомірної вигоди для себе, друзів, родичів, або близьких осіб;

- для надання переваг юридичним (у тому числі некомерційним) або фізичним особам;

- для підтримки товарів, продуктів або послуг;

- у спосіб, який може бути сприйнятий як висловлення офіційної позиції органів доходів і зборів у цілому.

У разі отримання пропозиції від третіх осіб щодо вчинення неправомірних дій, у т.ч. щодо неправомірної вигоди, працівники повинні:

- не вчиняти будь-яких дій або натяків, які можуть сприйматись як готовність або відмова від участі у справі;

- знайти привід для перенесення всіх остаточних рішень на майбутнє;

- невідкладно повідомити про цей факт уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції, у тому числі письмово – невідкладно після виникнення такої можливості;

- отримати від уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції інструкції щодо подальших заходів та діяти відповідно до них;

- уникати обговорень таких подій з будь-ким, окрім працівників уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції.

Працівники зобов’язані негайно повідомляти уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції про спроби або можливе вчинення іншими працівниками правопорушень у сфері службової діяльності.

Неповідомлення про усі обіцянки, пропозиції або спроби залучення до неправомірних дій з боку третіх осіб є підставою для притягнення працівників до дисциплінарної та кримінальної відповідальності.

Працівники не повинні, прямо або опосередковано, вимагати або приймати подарунки, обмеження щодо яких встановлено Законом України «Про запобігання корупції».

Подарунком можуть вважатися: грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Це поняття може включати в себе послуги (які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової), а також безоплатне навчання, транспортування, проживання та харчування, як ті, що надаються безпосередньо, так і шляхом придбання квитків, передплати, або відшкодування вартості після того, як було зроблено проплату.

Ринкова вартість подарунку є роздрібною вартістю товару, послуги або іншого привілею, який працівник мав би сплатити для отримання у власність або користування.

Працівник може оцінити ринкову вартість подарунку через посилання на роздрібну вартість аналогічних предметів (послуг, привілеїв).

Працівникам забороняється використовувати офіційну посаду для отримання подарунків, тобто завдяки статусу, повноваженням або обов’язкам, притаманним працівнику відповідно до функціональних повноважень, здійснювати дії, які будуть спонукати сторонніх осіб до надання подарунків.

Подарунки від зовнішніх джерел можуть прийматись працівниками у разі, якщо їх отримання відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність та:

- вартість такого подарунку не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово;

- сукупна ринкова вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Знижки (тимчасове зменшення ціни товару або послуги з боку продавця) та подібні привілеї можуть одержуватися працівниками, якщо вони є загальнодоступними та призначені для необмеженого кола споживачів. При цьому працівники не повинні користуватись знижками та подібними привілеями, якщо для їх отримання були витрачені державні кошти.

Працівники можуть приймати харчування, проживання, транспортування, сувеніри або інші подібні привілеї, якщо такі предмети та послуги надаються у процесі службової діяльності та їх надання пов’язане з виконанням безпосередніх службових обов’язків під час: - відряджень та здійснення представницьких функцій;

- соціальних заходів.

Працівник може прийняти подарунок за обставин, коли очевидно, що подарунок мотивовано сімейними відносинами або особистою дружбою, а не службовим положенням працівника.

Підставами для такого висновку є історія взаємовідносин, а також впевненість у тому, що близькими особами або друзями цей подарунок придбано за власні кошти.

Якщо працівник отримав подарунок, щодо одержання якого встановлена заборона, необхідно повернути матеріальний предмет дарувальнику або сплатити дарувальникові його ринкову вартість, або передати до благодійної організації, на баланс органу доходів і зборів, чи знищити предмет дарування, коли повернення його є недоцільним з огляду на етичні або інші причини.

Нагадуємо, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.

Організація роботи щодо відпрацювання та реагування на отримані Державної фіскальної служби України телефонні звернення на антикорупційний сервіс «Пульс»

Загальна кількість звернень платників податків та громадян, передана з сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (орган ДФС, з яким пов’язана інформація) у січні-травні 2018 року складає 322 одиниці, з яких станом на 31.05.2018 відпрацьовано та знято з контролю – 322 інформаційні картки.

Усі інформаційні картки виконано своєчасно, у встановлений термін.

У порівнянні з аналогічним періодом 2017 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» збільшилась на 315 одиниць. (січень-травень 2017 року – 7 карток). Збільшення кількості звернень викликано змінами спрямування роботи сервісу «Пульс». Так, наказом ДФС України від 12.07.2017 № 475 «Про затвердження порядку надання інформаційних послуг Контакт-центром ДФС» визнано таким, що втратив чинність наказ ДФС України від 08.11.2016 №916 «Про опрацювання інформації, яка надходить на антикорупційний сервіс «Пульс».

Тобто, розгляд скарг на корупційні дії працівників контролюючих органів, замінено напрямком надання інформаційних послуг платникам податків, що значно збільшило коло запитувачів.

За тематикою найбільше всього платників податків у січні-травні 2018 року звертались на сервіс «Пульс»: щодо корупційних дій – 4 одиниці (1,24 відс.); щодо роботи органів ДФС – 72 одиниці (22,36 відс.); щодо роботи ЦОП – 10 одиниць (3,11 відс.); щодо звітності та реєстрації накладних – 196 одиниць (60,87 відс.); щодо перевірки СГ – 10 одиниць (3,11 відс.); щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 22 одиниці (6,83 відс.); інше – 8 одиниць (2,48 відс.).

Управлінням обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області постійно здійснюється контроль за оперативним та своєчасним розглядом інформації автоматизовано засобами сервісу «Пульс».

Інформаційні картки сервісу «Пульс» розглянуті своєчасно та якісно. Заявникам надано роз’яснення з порушених питань.

Звернення на Антикорупційний сервіс ДФС "Пульс"

До Дніпропетровської митниці у травні 2018 року ДФС на Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» надійшло 23 звернення. Звернення стосувалися затримок в митному оформленні товарів та чергах на митних постах. Всі звернення були розглянуті та вирішені працівника митниці в установлений термін. У порівнянні, у травні 2017 року зареєстровані 2 звернення на Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс».

Нагадуємо, що розгляд звернень, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс» у 2018 році проводиться відповідно до вимог нового Порядку опрацювання інформації, яка надходить на антикорупційний сервіс «Пульс», затвердженого наказом ДФС України № 475 від 12.07.2017 року.

Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – 0-800-501-007 Інформація приймається цілодобово.

Ліквідовано конвертаційний центр, через який привласнювалися бюджетні кошти

За інформацією Прес-служби Державної фіскальної служби України: співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр з обігом понад 120 млн. грн., через який фігуранти привласнювали бюджетні кошти.

В рамках розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ч.3 ст.212 КК України було встановлено групу осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з різних регіонів України щодо ухилення від сплати податків та незаконного переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову.

Для реалізації злочинних намірів фігуранти створили низку підконтрольних підприємств, використовуючи реквізити яких протягом 2017-2018 рр. про конвертували більше 120 млн. грн.

Клієнти конвертцентру перераховували на рахунки підконтрольних фігурантам компаній кошти за нібито придбані товари чи послуги. У подальшому ці кошти знімалися готівкою та передавалися клієнтам, за вирахуванням певного відсотка, який слугував нагородою за незаконні послуги.

Окрім того, фігуранти використовували реквізити компанії - сільгоспвиробника, через яке отримували з бюджету дотаційні грошові кошти, які фактично використали для особистого збагачення, зокрема, здійснили будівництво пекарні та ресторану.

За результатами проведених заходів вилучено 295 тис. грн. готівкою, 6 відтисків печаток підконтрольних підприємств, чорнові записи, первину фінансово – господарську та бухгалтерську документацію підконтрольного с/г підприємства та ін.

Слідство триває.