Психічне здоров’я — це основа благополуччя людини, стійкості, здатності відчувати, діяти, підтримувати інших. В умовах війни та спричинених нею постійного емоційного напруження й невизначеності кожен із нас стикається з надмірним навантаженням на психічне здоровʼя, відчуває стрес і втому. Саме тому важливо не ігнорувати власні почуття, а навчитися піклуватися про своє психічне здоров’я.

Центр громадського здоров’я у Всесвітній день психічного здоров'я долучається до Всеукраїнської програми ментального здоров'я — ініціативи першої леді Олени Зеленської, “Ти як?” і нагадує: психічне здоров’я — це спільна відповідальність кожного з нас. Турбуючись про себе, ми створюємо більш стійку й турботливу спільноту. Тому говорімо про свої почуття, підтримуймо одне одного, не залишаймося сам на сам із переживаннями. 

Як піклуватися про своє психічне здоров’я

Говоріть про те, що вас турбує. Поділіться з другом, родичем або психологом. 

Обмежуйте інформаційний потік. Вибирайте перевірені джерела інформації і дозуйте новини.

Дбайте про тіло. Регулярний сон, рух, вода і збалансоване харчування впливають на настрій.

Підтримуйте контакт. Людські зв’язки — найкраща профілактика емоційного вигорання.

Не соромтеся звертатися по допомогу. Якщо емоційно важко — зверніться до фахівця. Звертатися по допомогу — це прояв сили, а не слабкості.

Піклуйтеся про близьких вам людей, підтримуйте один одного: словами, діями, розумінням, увагою, обіймами, чи теплим дотиком.

Формати прояву підтримки:  

Тілесні: дотики, обійми, рука на плечі;

Предметні: речі з історією — улюблена іграшка, листівка, фото;

Побутові: турбота у щоденних деталях — бутерброд у холодильнику, квітка у вазоні, теплий чай;

Соціальні: допомога в магазині, мисочка з водою для тварин, добре слово;

Духовні: молитва, тиха присутність, спільне мовчання. 

Чому важливо помічати дотики підтримки

Дослідження українських і міжнародних фахівців показують:

рівень щоденного стресу та тривоги майже вдвічі вищий у людей, які не мають якісної соціальної підтримки;

люди з низьким рівнем соціальних зв'язків у 6 разів частіше оцінюють своє життя як «страждання»;

люди з міцними соціальними зв'язками в 3 рази частіше оцінюють своє життя як «процвітаюче» (матеріальний, емоційний та духовний добробут);

дорослі, які часто спілкуються з близькими, є більш адаптованими. Здатність ділитися з рідними як хорошими, так і поганими подіями, прямо пов'язана з вищим рівнем психологічної адаптованості;

обговорення почуттів і переживань з батьками сприяють більшій адаптованості дітей до стресу. Діти, які рідко обговорюють свої почуття з батьками, мають більше труднощів у подоланні стресу;

батьки дітей, які краще адаптуються до стресу, активно залучаються до їхнього життя: розмовляють про почуття, діляться власним досвідом, пояснюють ситуацію, проявляють фізичну підтримку, як-от обійми.

Тому сьогодні і щодня запитайте когось поруч: “Ти як?” І не забудьте чесно відповісти собі на це питання.

Джерело